Ухвала суду № 91794780, 23.09.2020, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Провадження №1-кс/331/1805/2020

ЄУН 331/3504/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Кольц Д.М., за участю секретаря судового засідання Дорофєєвої М.А., слідчого Балкового М.Л., прокурора Кисельової І.І., підозрюваної ОСОБА_1 захисника адвоката Коротаєва В.Ю, розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання старшого слідчого СВ Олександрівського ВП Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області капітана поліції Балкового М.Л., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Покровське, Снігурівського району Миколаївської області, українка, громадянка України, яка має базову середню освіту, незаміжня, яка на утриманні неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштована, не має зареєстрованого місця проживання, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима:

-25.09.2019 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.1 ст. 70 КК України до 4 місяців арешту;

-05.05.2020 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК до 3 місяців арешту. На підставі ч.4 ст.70 КК остаточне покарання 5 місяців арешту. Звільнена 21.08.2020 по відбуттю строку покарання.

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

З наданих слідчому судді матеріалів вбачається, що в ході досудового розслідування встановлено, 26 серпня 2020 року, о 15 годин 45 хвилини ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, знаходячись у приміщенні супермаркету «Варус», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 83/85, переконавшись в тому, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу з полиці торгового залу зазначеного супермаркету, взяла товар, що належить ТОВ «Омега», а саме горілка «Белведере» 0,5 гр., ш/к 5901041003447, в кількості 1 пляшки, вартістю 520 гривень 00 копійок без урахування ПДВ, який сховала під верхнім одягом.

Далі, ОСОБА_1 , не маючи наміру розраховуватись за вищевказаний товар, вийшла з торгового залу гіпермаркету через зону, призначену для входу та не обладнану касами, не розплатившись за нього, після чого попрямувала до виходу з приміщення, утримуючи при собі вищевказане майно. Проте, довести свій умисел на таємне викрадення чужого майна до кінця їй не вдалось, оскільки на виході з приміщення вона була зупинена працівником супермаркету.

Таким чином, ОСОБА_1 виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, намагаючись спричинити матеріальну шкоду ТОВ «Омега» на суму 520 гривень 00 копійок без урахування ПДВ, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, який кваліфікується як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, під час якого особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Також, 08 вересня 2020 року, о 16 годин 43 хвилини ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, знаходячись у приміщенні супермаркету «Варус», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 83/85, переконавшись в тому, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу з полиці торгового залу зазначеного супермаркету, взяла товар, що належить ТОВ «Омега», а саме горілка «Белведере» 0,5 гр., ш/к 5901041003447, в кількості 1 пляшки, вартістю 520 гривень 00 копійок без урахування ПДВ, який сховала під верхнім одягом.

Далі, ОСОБА_1 , не маючи наміру розраховуватись за вищевказаний товар, вийшла з торгового залу гіпермаркету через зону, призначену для входу та не обладнану касами, не розплатившись за нього, після чого попрямувала до виходу з приміщення, утримуючи при собі вищевказане майно. Проте, довести свій умисел на таємне викрадення чужого майна до кінця їй не вдалось, оскільки на виході з приміщення вона була зупинена працівником супермаркету.

Таким чином, ОСОБА_1 виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, намагаючись спричинити матеріальну шкоду ТОВ «Омега» на суму 520 гривень 00 копійок без урахування ПДВ, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 , з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, продовжити злочинну діяльність, зазначаючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий звернувся до суду з клопотанням, у якому просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 .

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали та просили його задовольнити на підставах, які викладені у клопотанні. Також зазначили, що підозрювана ОСОБА_1 є особою раніше судимою, на шлях виправлення не встала, висновків для себе не зробила. Наразі в Жовтневому районному суді м. Запоріжжя в провадженні судді ОСОБА_2 знаходяться обвинувальні акти за кримінальними провадженнями внесеними в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 1220080020001252 від 20.07.2020 року відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, та за № 12020080020001228 від 10.07.2020 року відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України. Також вказали на той факт, що наразі вирішується питання про повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні ще одного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, яке було вчинене нею 18 вересня 2020 року, у день вручення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Все вищевикладене вказує на те, що припинити вчинення підозрюваною корисливих злочинів можна лише ізолювавши її від суспільства.

Підозрювана проти клопотання заперечувала, пояснила, що вину у скоєному визнає, зазначила, що не хоче до місць позбавлення волі, оскільки лише нещодавно звільнилася, наразі проходить лікування від туберкульозу. Пояснила, що на разі проживає зі своєю свекрухою, має на утриманні неповнолітнього сина, неофіційно працевлаштована швачкою. Підтвердила інформацію слідчого щодо того, що дійсно була виявлена 18 вересня 2020 року при спробі вчинити крадіжку із магазина. На запитання суду відповіла, що кримінальні правопорушення вчиняє з особистих мотивів. Вказала, що більше вчиняти кримінальні правопорушення не буде. Просила відмовити у задоволенні клопотання і обрати їй запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

У своїх поясненнях підозрювана також зазначила, що співробітниками поліції зранку 23 вересня 2020 року була доставлена до Олександрівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області, де перебувала до моменту розгляду клопотання судом. Офіційними документи затримання не оформлювалося, однак вона весь час перебувала у відділенні поліції.

Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив, просив обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Також звернув увагу слідчого судді на той факт, що ОСОБА_1 із самого ранку перебувала в Олександрівському ВП без можливості залишити його територію. Захисник поставив під сумнів обґрунтованість підозри посилаючись на той факт, що предметом злочину була однакова пляшка алкогольного напою. Щодо наявності ризиків зазначив, що у клопотанні взагалі відсутні обґрунтування наявності ризиків ухилення від слідства або суду, або незаконного впливу на свідків чи потерпілих. Щодо наявності ризику вчинення повторного кримінального правопорушення зазначив, що у матеріалах відсутні докази, які б вказували на систематичність вчинення кримінальних правопорушень. Надав слідчому судді копію відповіді на адвокатський запит від філії державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Запорізькій області, згідно якої у підозрюваної інфільтративний туберкульоз в/частки праворуч.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого відділення Олександрівського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області перебувають матеріали досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080020001353 від «26» серпня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України.

10 вересня 2020 року у кримінальному провадженні № 12020080020001353 – ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Постановою прокурора об`єднано в одне провадження матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12020080020001353 від 26.08.2020 (за підозрою вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення 26 серпня 2020 року) та кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №120200800200013888 від 08.09.2020 (за підозрою вчинення ОСОБА_1 кримінального провадження 08 вересня 2020 року).

18 вересня 2020 року ОСОБА_1 за участі захисника Коротаєва В.Ю. вручено повідомлення про підозру у об`єднаному кримінальному провадженні у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України за епізодами від 26.08.2020 та 08.09.2020.

18 вересня 2020 року о 09 год.00 хв. підозрюваній та її захиснику вручено копію клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стороною обвинувачення у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

Слідчим суддею вивчено матеріали, які підтверджують ймовірну причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, а саме: протоколом огляду місця події від 26.08.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 26.08.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 26.08.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 26.08.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 26.08.2020 року, протоколом огляду місця події від 08.09.2020 року, протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 08.09.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 08.09.2020 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 08.09.2020 року.

Крім того, у судовому засіданні підозрювана пояснила, що вона визнає себе винуватою у вчиненні злочинів, викладених у повідомленні про підозру. Оцінюючи пояснення захисника щодо необґрунтованості підозри, які ґрунтуються на тому, що предметом злочину у кожному випадку був один і той самий алкогольний напій, слідчий суддя зважає на той факт, що підозрювана у судовому засіданні за участі захисника визнала себе винуватою, пояснила що вибирала місце для викрадення майна у приміщенні супермаркету так, щоб було зручно заволодіти майном, вчинила кримінальне правопорушення із особистих переконань.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Кавала проти Туреччини" (заява №28749/18), зазначив, що не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред`явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.

Разом із тим, "обґрунтованість" підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п. 1 (с) ст. 5. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об`єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення.

Враховуючи зазначені критерії, докази додані до клопотання та пояснення учасників, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра є обґрунтованою.

При визначенні наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, суд виходить із наступного.

ОСОБА_1 має непогашені судимості, а саме 25.09.2019 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя, за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.1 ст. 70 КК України до 4 місяців арешту; 05.05.2020 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК до 3 місяців арешту. На підставі ч.4 ст.70 КК остаточне покарання 5 місяців арешту. Звільнена 21.08.2020 по відбуттю строку покарання. Крім того, згідно довідки ОСК МВД України неодноразово притягалася до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень. Також, на розгляді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України за епізодами злочинної діяльності від 10 липня 2020 року, від 13 липня 2020 року та від 20 липня 2020 року. 20 липня 2020 року ОСОБА_1 була затримана для відбуття покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.05.2020 року. 21 серпня 2020 року була звільнена у зв`язку із відбуттям покарання. Підозрюється у цьому кримінальному провадженні у вчиненні кримінальних правопорушень за епізодами злочинної діяльності від 26 серпня 2020 року та 08 вересня 2020 року. Крім того, як погодилася у судовому засіданні підозрювана, вона вчинила аналогічній злочин 18 вересня 2020 року, у день коли їй було вручене клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 систематично вчинює кримінальні правопорушення.

Більш того, у судовому засіданні підозрювана пояснила, що вчиняє кримінальні правопорушення із особистих міркувань. Тобто, злочинна діяльність не зумовлена тяжкими життєвими обставинами чи неможливістю заробляти на життя іншим шляхом. Вказані мотиви свідчать також про наявність ризику повторного вчинення кримінальних правопорушень.

Обґрунтовуючи наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, слідчий у своєму клопотанні посилається на тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній, та на той факт, що вона не з`являлася для участі у судових засіданнях щодо розгляду кримінального провадження за обвинувальними актами, що знаходяться у Жовтневому районному суді м. Запоріжжя. У судовому засіданні підозрювана та захисник посилалися на поважність причин пропуску судових засідань, однак жодних підтверджуючих документів суду не надали. Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим у клопотанні не обґрунтовано наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду у такій мірі, що йому неможливо було б запобігти застосуванням іншого, менш суворого запобіжного заходу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчим суддею також враховуються дані про стан здоров`я підозрюваної. Захисником у судовому засіданні надано копію відповіді на адвокатський запит від філії державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Запорізькій області, згідно якої у підозрюваної інфільтративний туберкульоз в/частки праворуч.

У своїх поясненнях підозрювана пояснила, що на наступний день після звільнення пішла до закладу охорони здоров`я, де її оглянули і призначили лікування. Наразі вона кожного дня отримує лікування, тому просить не брати її під варту.

Однак, слідчий суддя скептично відноситься до таких пояснень, оскільки наступним днем після звільнення ОСОБА_1 був вихідний день. Крім того, згідно наданої адвокатом відповіді філії державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Запорізькій області, підозрюваній ще під час відбування покарання у вигляді арешту, 11.08.2020 був призначений курс лікування від туберкульозу.

З огляду на викладене, перебуваючи під вартою ОСОБА_1 зможе отримувати лікування від туберкульозу.

Слідчим суддею розглядалася можливість застосування до підозрюваної інших запобіжних заходів.

Так, про неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання свідчить характер та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також характер ризиків, встановлених слідчим суддею при розгляді клопотання. Кримінальним процесуальним законодавством не передбачено такого обов`язку, який би додатково зобов`язав особу не вчиняти кримінальні правопорушення.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу до слідчого судді не надійшло заяв щодо передачі підозрюваної на поруки, тому слідчий суддя позбавлений можливості застосувати цей запобіжний захід.

Про неможливість обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави свідчить той факт, що підозрювана не має джерела доходу, і не має у розпорядженні достатніх коштів для забезпечення сплати застави, у розмірі визначеному чинним законодавством для злочинів такої тяжкості.

Відповідно до пояснень підозрюваної, наразі вона проживає разом із своєю свекрухою та сином за адресою АДРЕСА_1 . Реєстрації за цією адресою вона не має. У своїх поясненнях підозрювана також посилається на те, що хоче піклуватися про свою дитину, однак не змогла пояснити чому продовжувала вчиняти кримінальні правопорушення навіть після вручення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У матеріалах справи також знаходиться копія заочного рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 31 травня 2019, відповідно до якого ОСОБА_1 позбавлена батьківських прав відносно сина, у зв`язку із тим що не здійснює належного піклування та утримання. Більш того, жодного документального підтвердження, що підозрювана дійсно тривалий час проживає за вищезазначеною адресою, і зможе відбувати там запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. З огляду на відсутність стійких соціальних зв`язків, та систематичність вчинення кримінальних правопорушень, слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є неможливим

Враховуючи конкретні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , вагомість доказів щодо причетності підозрюваної до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, систематичність вчинення кримінальних правопорушень та пояснення, які були надані підозрюваною у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов висновку, що запобігти ризику, передбаченому п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України, можливо лише застосуванням найсуворішого запобіжного заходу.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України” крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної, слідчим суддею не встановлено та стороною захисту не доведено.

За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК, слідчий суддя вирішує питання про визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, розмір якої у відповідності до ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.ст. 178, 182 КПК України, враховує матеріальний стан підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, та з урахуванням Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2020 року складає 2102,00 грн., вважає за необхідне визначити заставу в межах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрювану обов`язки, а саме: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду; за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в України.

Виходячи з вимог ст. 219 КПК України, слідчий суддя визначає строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_1 . Так, відповідно до наданих у судовому засіданні пояснень, самою підозрюваною, зранку 23 вересня 2020 року її було фактично доставлено до Олександрівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області, територію якого вона не могла покинути до розгляду слідчим суддею цього клопотання. Зважаючи на положення ст. 209 КПК України та той факт, що ані слідчим ані прокурором у судовому засіданні не спростовано заяву про фактичне затримання особи вранці 23.09.2020, слідчий суддя приходить до висновку, що строк тримання під вартою необхідно обчислювати з 08 год. 00 хв. 23.09.2020 року.

Визначаючи строк тримання під вартою, слідчим суддею застосовуються правила ст. 197 КПК України, щодо того, що запобіжний захід застосовується у межах строку досудового розслідування.

Під час розгляду клопотання, підозрювана ОСОБА_1 пояснювала суду, що вона була фактично затримана зранку 23 вересня 2020 року, без відповідного оформлення документів.

Відповідно до ч.6 ст.206 КПК України якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та крім іншого доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи.

Враховуючи те, що на даний час відсутні відомості, що органами досудового розслідування вжиті будь-які заходи щодо порушених в усних поясненнях ОСОБА_1 питанням, зважаючи на викладені у повідомленні обставини, слідчий суддя вважає за необхідне доручити прокурору невідкладно перевірити заяву про незаконне утримання в Олександрівському відділу поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом надіслання відповідного листа відповідальному прокурору.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 206, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11.11.2020 року включно, який обчислювати з 08год 00 хв. 23.09.2020 року.

Встановити заставу – 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 10510,00 (десять тисяч п`ятсот десять) грн., яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: № 37319085001205, ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу – застава ОСОБА_1 (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на підозрювану ОСОБА_1 , обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

-прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

-не відлучатися з м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення – негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , з-під варти.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_1 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваної, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_1 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Встановити строк дії даної ухвали до 11.11.2020 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя Д.М. Кольц