Ухвала суду № 91794462, 25.09.2020, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/6391/19

1-кп/310/186/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2020 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Прінь І.П.,

за участі: прокурорів Полозюка Є.Ю., Якимнюка С.А.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисників обвинувачених Амельченка Д.Д., Гришина О.М., Алейнікової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з Якимівським районним судом Запорізької області об`єднане кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Степне Запорізького району Запорізької області зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 16.04.1997р. Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.140, ч.2 ст.215-3, ч.2 ст.142, ст. 42, ст.44 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

- 25.07.2000р. Запорізьким районним судом Запорізької області за ч.2 ст.140, ч.3 ст.140, ст.42 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/3 частини майна;

- 21.02.2005р. Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 23.05.2005р. Запорізьким районним судом Запорізької області за ч.1 ст.188, ч.2 ст.185, ч.2 ст.289, ст.70, ст.71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;

- 08.06.2011р. Вільнянським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, ч.2 ст.190, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;

- 12.05.2015р. Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.190, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.1 ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2, ч.3 ст.185, ч.2 ст.187 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Запоріжжя, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше судимого:

- 31.05.2005р. Хортицьким районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком -1 рік;

- 07.06.2006р. Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч.2 ст.190, ч.3 ст.185, ст. 70 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі;

- 22.11.2010р. Вільнянським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.15, ч.2 ст.186, ч.2 ст. 186, ст.70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;

- 24.04.2014р. Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст.187, ч.2 ст.187, ст.ст.70, 71 КК України до 7 років 1 місяця позбавлення волі. Звільнений 11.05.2018р. з Софіївської виправної колонії №55 Запорізької області умовно-достроково на не відбутий строк 2 роки 3 місяці 17 днів позбавлення волі,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.187 КК України;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Харків, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_5 , раніше судимого:

- 06.03.2014 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставіст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;

- 29.10.2015 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70, ст.71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;

- 18.01.2016 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова за ч.2 ст.186, ч.1 ст.353, ч.1, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.187 КК України,

В с т а н о в и в:

В провадженні Бердянського міськрайонного суду перебуває об`єднане кримінальне провадження з обвинувальними актами відносно ОСОБА_1 за ч.2, ч.3 ст.185, ч.2 ст.187 КК України, ОСОБА_2 за ч.2 ст.187 КК України, ОСОБА_3 за ч.2 ст.187 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_2 строку тримання під вартою на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які були встановлені раніше ухвалою суду і не відпали на цей час. Вказує на те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів.

Прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою, термін дії якого закінчується, на 60 днів, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які були встановлені ухвалою суду від 17.08.2020 року і не відпали на цей час. Вказує на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів.

Прокурор також заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_3 на два місяці, оскільки строк домашнього арешту, обраного обвинуваченому, спливає. Ризики, які були встановлені ухвалою суду від 17.08.2020 року є наявними на цей час. Вказує на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів.

Прокурор Якимнюк С.А. підтримав доводи прокурора Полозюка Є.Ю. Вважає за необхідне продовжити усім обвинуваченим обрані раніше відносно них запобіжні заходи ще на 60 днів.

Захисник ОСОБА_3 – адвокат Амельченко Д.Д. і обвинувачений ОСОБА_3 проти продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не заперечують.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Гришин О.М. проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 заперечує. Посилається на те, що прокурором не доведено наявність жодних з ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Також захисник Гришин О.М. подав клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 на домашній арешт із забороною залишати житло цілодобово. В обґрунтування клопотання вказує на те, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України в даному кримінальному провадженні відсутні. ОСОБА_1 не має жодного бажання переховуватися від суду, так як він має міцні соціальні зв`язки (дружину, сина), за місцем мешкання характеризується позитивно. Відчуваючи відповідальність за своїх рідних не буде переховуватися від суду. Щодо заявленого ризику щодо можливого вчинення іншого кримінального правопорушення з посиланням на наявність обвинувального акту відносно ОСОБА_1 за ч.2, ч.3 ст.185 КК України, то адвокат вказує на те, що ці епізоди, які інкримінуються обвинуваченому за цим обвинувальним актом датовані раніше, ніж епізод за ч.2 ст. 187 КК України (за яким власне ОСОБА_1 і був заарештований). ОСОБА_1 утримується під вартою вже більше року, тому вважає його подальше утримання в умовах СІЗО є недоцільним та суперечить загальним положенням прав людини.

Обвинувачений ОСОБА_1 проти задоволення клопотання прокурора заперечує. Підтримує клопотання про зміну йому запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт з підстав, які виклав його захисник.

Захисник ОСОБА_2 – адвокат Алейнікова Т.В. проти задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечує. Вказує на те, що прокурором не доведено наявність жодних з ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Також захисник Алейнікова Т.В. подала клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2 на домашній арешт із забороною залишати житло в нічний час. В обґрунтування клопотання вказує на те, що її підзахисний більше року утримується під вартою за відсутності прийнятого судового рішення. Матеріали справи містять повну інформацію щодо особи обвинуваченого ОСОБА_2 , який має дружину і трьох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем проживання. Наразі він має можливість влаштуватися на роботу водієм, на підтвердження чого надала довідку ТОВ «ДЦ «Євромедікал». Крім того, ОСОБА_2 готовий на час розгляду справи в суді проживати у своїх родичів в м. Бердянську. Вважає, що наразі є вагомі підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу.

ОСОБА_2 проти задоволення клопотання прокурора заперечує. Клопотання захисника підтримує, просить його задовольнити з підстав, вказаних адвокатом.

Вислухавши позиції учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали, додані до обвинувального акту, суд прийшов до наступного.

Ухвалою суду від 17.08.2020р. обвинуваченим ОСОБА_1 і ОСОБА_2 було продовжено запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, а обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді цілодобового домашнього арешту до 15 жовтня 2020 року включно.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно із ч.1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу.

У відповідності до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою. Проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 зазначено, що продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості перевищує принцип поваги до особистості.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав і інтересів.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який був встановлений ухвалою суду від 17.08.2020 року і на цей час, на думку суду, є наявним і не відпав.

Перевіряючи доводи клопотання захисника Гришина О.М., судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.187, ч.2, ч.3 ст.185 КК України, тобто у вчиненні нетяжкого і тяжких злочинів. Дані кримінальні правопорушення були вчинені ним невдовзі після звільнення з місця позбавлення волі. Доводи захисника щодо наявності міцних соціальних зв`язків, а саме наявність подружніх відносин з ОСОБА_4 спростовується тим, що у паспорті вказаної особи наявний штамп про розірвання шлюбу з ОСОБА_1 ще у 2015 році. Крім того, суду не надано доказів належності на праві власності житла ОСОБА_4 . Відсутність постійного місця роботи і постійного джерела доходів у обвинуваченого, неодноразових судимостей за умисні корисливі злочини, скоєння ним нових злочинів невдовзі після звільнення з місця позбавлення волі, перебування у розшуку на стадії досудового розслідування, а також суворість очікуваного покарання у рамках висунутого обвинувачення, у своїй сукупності, підвищує ризики переховування обвинуваченого та вчинення інших кримінальних правопорушень і вказує на неможливість зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на менш суворий запобіжний захід – домашній арешт.

Перевіряючи доводи клопотання захисника Алейнікової Т.В., судом встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, тобто у вчиненні тяжкого злочину. Захисник вказує на те, що обвинувачений має змогу влаштуватися на роботу і має місце постійного проживання в м. Запоріжжі, а також має можливість проживати на час розгляду справи в м. Бердянську у родичів. Однак жодних доказів, які б підтверджували реальну можливість проживання обвинуваченого за вказаними адресами, як то договору оренди житла, правовстановлюючих документів на житло, згоди родичів на проживання обвинуваченого у їх житлі, суду не надано. Суд приймає до уваги, що обвинувачений раніше неодноразово був засуджений за умисні корисливі злочини. Дане кримінальне правопорушення було вчинено ним невдовзі після його умовно –дострокового звільнення з місця позбавлення волі. Зазначені обставину у сукупності з тим, що на стадії досудового розслідування він перебував у розшуку, а також суворість очікуваного покарання у рамках висунутого обвинувачення, у своїй сукупності, підвищує ризики переховування обвинуваченого та вчинення інших кримінальних правопорушень і вказує на неможливість зміни ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на менш суворий запобіжний захід – домашній арешт.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України відносно ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , суд констатує, що ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені ухвалою суду від 17.08.2020 року і на цей час, на думку суду, є наявними і не відпали.

Судом не встановлено інших обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраних обвинуваченим запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою відпала.

Суд вважає, що обраний відносно кожного з обвинувачених запобіжний захід з урахуванням його тривалості на даний час не виходить за межі розумного строку, відповідає особам обвинувачених, характеру та тяжкості діянь, які їм інкримінуються, не перешкоджає інтересам правосуддя.

На доводи захисників щодо того, що обвинувачені тривалий час перебувають під вартою без проведення судового розгляду, суд вважає за необхідне відзначити, що судові засідання не відбулися, у тому числі із тих причин, що обвинувачені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відмовлялися виходити з автозаків і підніматися у зал судового засідання, у зв`язку з чим на підставі ухвали суду їх було оголошено попередження .

Оцінивши зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в подальшому, їх належить утримувати під вартою, обчислюючи продовження строку тримання під вартою з дня постановлення цієї ухвали, а також вважає доцільним продовжити строк цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_3 на 60 днів, що буде виправданим та відповідатиме Закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, ,201, 331 ч.3 КПК України, суд,-

У х в а л и в:

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Гришина Олександра Миклдайовича про заміну обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, - відмовити.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Алейнікової Тетяни Володимирівни про заміну обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, - відмовити.

Обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Вільнянська УВП (№11)» на 60 (шістдесят) днів, тобто до 23 листопада 2020 року включно.

Обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Вільнянська УВП (№11)» на 60 (шістдесят) днів, тобто до 23 листопада 2020 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 23 листопада 2020 року включно.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_3 залишати житло за адресою: АДРЕСА_5 , цілодобово.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_3 прибувати за кожною вимогою до прокурора та суду.

Ухвала суду в частині продовження строку дії запобіжного заходу може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду І.П. Прінь