Вирок № 91793941, 25.09.2020, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/2063/20

Номер провадження 1-кп/623/299/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2020 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі

головуючого судді Бєссонової Т.Д.,

за участю: секретаря судового засідання Довгополої І.В.,

прокурора Михайленко О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Міщенко І.І.,

потерпілого не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Слабунівка Балаклійського району Харківської області, українця, громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, не одруженого, раніше судимого:

1) 16.05.2019 Ізюмським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 185 КК України, до 200 годин громадських робіт;

2) 02.12.2019 Ізюмським міськрайонним судом за ч.2 ст. 389 КК України, до 1 року обмеження волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 1 рік;

3) 17.02.2020 Ізюмським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 2 роки,

зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1

у вчиненні кримінального правопорушення, злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , будучи раніше судимим за вчинення злочину проти власності, на шлях виправлення не став та знову вчинив аналогічний злочин під час іспитового терміну.

Так, ОСОБА_1 , на початку березня місяця 2020 року, більш точної дати ані в ході досудового розслідування, ані під час судового розгляду не встановлено, у нічний час, маючи прямий умисел на крадіжку чужого майна, з метою особистого збагачення, прийшов до домоволодіння належного ОСОБА_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де діючи таємно, повторно, усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, розбив рукою віконне скло в будинку, після чого проник в середину приміщення, звідки вчинив крадіжку мобільного телефону марки «Хіаоті Redmi Note 8 Pro 6/64 Gb», вартістю 5399,10 грн. та болгарку марки «Craft-Тес POWER TOOLS PXAG2272», вартістю 659,70 грн., чим заподіяв потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 6058,80 грн., після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно.

Допитаний в судовому засіданні у якості обвинуваченого ОСОБА_1 винуватим себе у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, визнав повністю, підтвердив факти та обставини вчинення злочину, викладені вище, їх не оспорював, у скоєному розкаявся та пояснив, що на початку березня 2020 року, більш точної дати пригадати не може, він іздив у місто Ізюм на реєстраційну відмітку в орган пробації, де зустрів потерпілого ОСОБА_2 , який придбав телефон і запросив ОСОБА_1 до себе додому відсвяткувати цю подію. Вдома у ОСОБА_2 вони випивали до пізнього вечора, а потім всі стали розходитись, в тому числі пішов з дому і господар будинку ОСОБА_3 . Впевневшись, що ОСОБА_2 поїхав, ОСОБА_4 повернувся, вибив вікно, заліз в будинок, взяв телефон і болгарку, після чого покинув помешкання через двері. Болгарку сховав, а через деякий час продав за 300 гривень, а телефон підкинув у двір ОСОБА_2 , після того як потерпілий став пред"являти до нього претензії через крадіжку. Просив суд про поблажливість та призначення мінімального покарання.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Прокурор Михайленко О.О. просила суд визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі, відповідно до положень статті 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 17 лютого 2020 року у виді 6 місяців позбавлення волі, та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі. До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому залишити без змін.

Захисник обвинуваченого, адвокат Міщенко І.І., з врахуванням того, що потерпілий до її підзахисного претезій не має, матеріальна шкода потерпілому відшкодована, обвинувачений ОСОБА_1 щиро розкаявся у скоєному, просила суд призначити останньому мінімальне покарання.

Враховуючи, що обвинувачений визнав себе винними у вчинені злочину, йому роз`яснені наслідки вимог ч.3 ст. 349 КПК України, інші учасники судового провадження не оспорюють обставини даного кримінального провадження, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежується допитом обвинуваченого і вивченням матеріалів, що характеризують його особистість. При цьому суд роз`яснив сторонам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З урахуванням викладеного, оцінивши показання обвинуваченого як належний, допустимий та в даному випадку достатній доказ, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна, поєднаному з проникненням у житло, вчинене повторно.

Згідно ст. 12 КК України скоєне кримінальне правопорушення - злочин відноситься до тяжкого злочину.

Відповідно до п.4 ППВСУ №7 від «Про практику призначення судами кримінального покарання» виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставитись у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Таким чином реалізується принцип невідворотності кримінального покарання за вчинений злочин.

Вивченням особистості ОСОБА_1 встановлено, що він є громадянином України, має середню середню освіту, не одружений, не працює, вчинив злочин в період випробувального терміну, судимий за аналогічний злочин: вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 17.02.2020 року за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 2 роки, на обліку, у лікарів психіатра, нарколога та Ізюмському ОМВК не перебуває, за місцем проживання характеризується формально задовільно, про що свідчать копія паспорта, інформація керуючого справами виконавчого комітету Оскільської сільської ради Ізюмського району, Харківської області, довідки лікарів, вимога щодо судимостей, копіями вироків суду та його собисті свідчення).

Згідно ч.1 ст.368 КПК України ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства (у тому числі окремих осіб), ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінено як високий, ризик небезпеки для суспільства оцінено як середній.

При призначенні покарання суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, скоєних обвинуваченим, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 в порядку ст. 66 КК України суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Відповідно до положень ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 р. №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права», а тому з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи») (справи «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Кримінальне правопорушення, який вчинив обвинувачений ОСОБА_1 , передбачене частиною 3 статті 185 КК України, відповідно до статті 12 КК України, віднесено до тяжких злочинів.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує характер і ступінь тяжкості як скоєного ним кримінального правопорушення так і його наслідків, конкретні обставини по справі, дані про особистість обвинуваченого, який вчинив злочин в період випробувального терміну, пом`якшуючі обставини та відсутність обставин, обтяжуючих покарання, та вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк у межах санкції КК України, за яким кваліфіковано його діяння, оскільки його виправлення можливо лише в умовах їх ізоляції від суспільства. Призначене покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинувачеого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Частиною 1 статті 71 КК України передбачено, що якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

При цьому, оскільки вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 17 лютого 2020 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 2 статті 185 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробувальним терміном 2 роки, то остаточне покарання має бути призначено з урахуванням ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання покарання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Витрати, пов`язані із залученням експертів у кримінальному провадженні, підлягають стягненню з ОСОБА_1 у відповідності до положень ст. 124 КПК України

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити раніше обрану - у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст.368, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднання невідбуту частину покарання за попереднім вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 17.02.2020 року, та остаточно призначити ОСОБА_1 до відбуття покарання у виді 3 (трьох) років 6 місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 05 червня 2020 року згідно ухвали слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05.06.2020 ( справа № 623/1624/20; провадження № 1-кс/623/549/2020).

На підставі положень ч. 1 ст. 72 КК України та ч. 5 ст. 72 КК України ОСОБА_1 в строк відбуття покарання зарахувати строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі з 05 червня 2020 року по день ухвалення вироку суду 25 вересня 2020 року включно.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, залишити раніше обрану - у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні, а саме за проведення:

-судової дактилоскопічної експертизи № 10/1/705СЕ-20 від 27.05.2020 вартістю 1634 (одна тисяча шістсот тридцять чотири) гривень 50 копійок;

-судової трасологічної експертизи №10/5/411СЕ-20 від 27.05.2020 вартістю 1307 (одна тисяча триста сім) гривень 60 копійок,

а всього: 2942 (дві тисячі дев`ятсот сорок дві) гривні 10 копійок (код доходів 24060300, отримувач платежу: УК Слобідськ/мХар Слобідськи/24060300 п/ рахунок: UA 298999980313050115000020005, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999680, банк: Казначейство України (ЕАП));

- судової товарознавчої експертизи № 2141/20 від 19.05.2020 вартістю 300 (триста) гривень (розрахунковий рахунок КБ «ПриватБанк»: НОМЕР_2 ).

Скасувати арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Одарюка М.П.

- від 18.05.2020 на болгарку марки «Craft-Тес POWER TOOLS PXAG2272»чорно-зеленого кольору;

-від 21.05.2020 на чоловіче взуття (чоботи) чорного кольору на шнурках, 43 розміру, на боковій частині яких мається надпис «Fashion sport».

Речові докази:

-мобільний телефон марки «Хіаоті Redmi Note 8 Pro 6/64 Gb» та болгарку «Craft-Тес POWER TOOLS P3CAG2272» вважати повернутими власнику ОСОБА_2 під розписку;

- взуття (чоботи), вилучене у ОСОБА_1 та здане до камери схову Ізюмськоого ВП ГУНП в Харківській області, повернути власнику, ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення, обвинуваченим в той же строк з дня отримання копії вироку.

Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано не доцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуючий суддя Т. Д. Бєссонова