Рішення № 91792513, 18.09.2020, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/56/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2020 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Саржевської І.В.,

за участю: секретаря Олійник С.М.,

представника позивача Івашової Е.Ю.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман в режимі відеоконференціїї цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію,

ВСТАНОВИВ:

08.01.2019 позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на наявність між сторонами з 2010 року договірних відносин, постачання електричної енергії на об`єкт відповідачів за адресою: АДРЕСА_1 , відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 . Внаслідок того, що відповідачі не в повному обсязі сплачували спожиту електричну енергію станом на 01.01.2018 утворилася заборгованість в розмірі 51021,71 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачів. Також просить стягнути витрати по сплаті судового збору (том 1 а.с. 4-5).

Головуючим суддею у вищезазначеній справі, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ був призначений суддя Ткачов О.М. (том 1 а.с.1).

Ухвалою судді Краснолиманського міського суду Ткачова О.М. від 25.01.2019 відкрито провадження у справі, справу призначено до підготовчого засідання (том 1 а.с.75-76).

26.02.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача ОСОБА_1 , в якому він позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просив у позові відмовити з тих підстав, що його батько ОСОБА_2 , якому належав на праві власності будинок АДРЕСА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже не може бути відповідачем по справі, про зазначені обставини достовірно було відомо позивачеві. Після смерті батька він, як спадкоємець став власником зазначеного будинку 09.11.2017. З відповідачем він уклав договір про постачання електричної енергії №230200014Ф 20.04.2017. Перед укладанням даного договору за вказаною адресою було встановлено новий прибор обліку спожитої електричної енергії, за яким він повністю та своєчасно сплачував весь обсяг одержаної електричної енергії, заборгованість була відсутня.

Позивачем заявлені вимоги, що стосуються померлого ОСОБА_2 за період з 01.10.2012 по 20.04.2017, за якими строк пред`явлення вимог, як з моменту відкриття спадщини, так і з моменту настання строку вимоги сплинув. Протягом встановленого законом строку позивач до нього вимог, як до спадкоємця не пред`явив. (том 1 а.с.82).

Ухвалою суду (головуючий суддя Ткачов О.М.) від 12.04.2019 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду (том 1 а.с.96).

08.07.2019 відповідно до Розпорядження щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи, які перебували у провадженні судді Ткачова О.М. № 213 від 05.07.2019 цивільна справа № 236/56/19 розподілена судді Саржевській І.В. згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (том 1 а.с. 107,108).

Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області (головуючий суддя Саржевська І.В.) від 23.07.2019 справу прийнято до провадження, призначено до судового розгляду (том1 а.с.110-111).

Розгляд справи неодноразово відкладався з різних підстав (том 1 а.с.117,122, 130, 141, 150, 186, 191, 210, 230, 244).

Ухвалою суду від 07.02.2020 у позивача витребувані додаткові докази; задоволено клопотання представника позивача щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції (том 1 а.с.142-145).

У додаткових поясненнях за позовом представник позивача посилався на ті обставини, що заборгованість виникла у зв`язку з тим, що відповідачі не в повному обсязі сплачували спожиту електричну енергію, оскільки надавалися показання у форматі шестизначного показника, в той час як показання приладу обліку за договором є семизначними. Актом від 10.08.2017 № 8454 про проведення експертизи лічильника електроенергії встановлені показання приладу обліку у кількості семи цифр та зафіксовані показання 0077104 кВт, на підставі яких споживачеві зроблений перерахунок ( том 1 а.с. 99).

У додаткових поясненнях по справі від 07.08.2020 представник позивача також посилався на ті обставини, що позовна давність позивачем не пропущена оскільки про порушення права позивачеві стало відомо 20.04.2017 в ході проведення робіт з огляду лічильника та його заміні. Порядок подачі претензії до спадкоємця законодавчо не визначений. Позивач реалізував своє право на подачу претензій безпосередньо до відповідача шляхом направлення попередження про заборгованість від 07.08.2017. Також в рамках визначених строків позивачем було пред`явлено відповідну вимогу до суду шляхом подачі заяви про видачу судового наказу, про що був виданий судовий наказ 06.02.2018 № 236/281/18, який згодом був скасований за заявою відповідача. Споживач при знятті показів засобу обліку підтверджував завідомо занижений обсяг споживання не беручі до уваги розрядність лічильника, що призвело до нарощування заборгованості. Можливе неналежне виконання енергопостачальною організацією обов`язку здійснювати контрольний огляд засобу обліку не звільняє споживача від його обов`язку своєчасно надавати достовірні відомості щодо обсягів фактично спожитої електроенергії та виконувати відповідні платежі (том 2 а.с.18-19).

Ухвалою суду від 22.06.2020 строк розгляду справи продовжено (том 1 а.с.245-247).

Ухвалою суду від 18.09.2020 провадження у справі в частині вимог до ОСОБА_2 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв`язку зі смертю останнього (том 2 а.с.29-30).

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні виклала зміст та підстави позовних вимог, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити. Наполягала на тому, що відповідачем надавалися показання у форматі шестизначного показника, в той час як показання приладу обліку за договором є семизначними. Споживач при знятті показів засобу обліку підтверджував завідомо занижений обсяг споживання не беручі до уваги розрядність лічильника, що спричинило заниження показів в 10 разів. Про це порушення позивачеві стало відомо 20.04.2017, на той час заборгованість за спожиту електричну енергію була відсутня. Заборгованість нарахована за період з 2010 по 2017 в сумі 117455,52 грн., але потом відкорегована з урахуванням того, що за цей час були різні тарифи, тому сума боргу була зменшена до 51021,71 грн. Спеціального порядку чи методик для проведення перерахунків в таких випадках не передбачено. Акт про порушення № 211757, що був складений представниками позивача 20.04.2017, комісією не розглядався, був «списаний», оскільки порушень з боку споживача після проведення експертиз не встановлено.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, з посиланням на обставини та правові підстави, викладені у відзиві. Наполягав на тому, що позивачем не доведено провину з його боку щодо виникнення заборгованості. Позивач незаконно припинив йому постачання електричної енергії.

Суд, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положенням ст. 5 ЦПК України визначено, що суд, здiйснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивач Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі» код ЕДРПОУ 00131268 (далі – АТ) є юридичною особою, основним видом діяльності якої є розподілення електроенергії (том 1 а.с.7), є правонаступником ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» (том 1 а.с.8).

Між сторонами укладалися договори на користування електричною енергією за відкритим особовим рахунком № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 :

?№230200014Ф від 01.12.2010 з ОСОБА_2 , строком дії на три роки (том 1 а.с.9-10);

?№230200014Ф від 07.10.2013 з ОСОБА_2 , строком дії на три роки (том 1 а.с.11-12);

?№230200014Ф від 20.04.2017 з ОСОБА_1 , строком дії на три роки (а.с.13).

Згідно Акту-наряду № 318302 від 01.12.2010 відбулася заміна лічильника електроенергії у споживача – ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 на новий - №50814699, з початковими показниками 0000011 кВт/год (том 1 а.с. 31). При цьому представником позивача складений Акт технічної перевірки розрахункових засобів обліку, в якому зазначено, що даний прилад працездатний (том 1 а.с. 69), також він опломбований (том 1 а.с. 68).

Згідно копій відомостей контрольних оглядів працівниками позивача (маршрутних листів) на місці здійснювалася систематична перевірка зазначеного лічильника електроенергії, даних про складання актів щодо його невідповідності, щодо не допуску до його перевірки, тощо, вони не містять (том 1 а.с. 177-183). Не містить зауважень до працездатності лічильника і Акт технічної перевірки розрахункових засобів обліку від 25.09.2013, складений представниками позивача (том 1 а.с.70).

Відповідач ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого Лиманським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Донецькій області 08.12.2016 року серія НОМЕР_2 (том 1 а.с.83).

Заявою від 14.04.2017 ОСОБА_1 повідомив ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про смерть свого батька та укладання договору про користування електричною енергією з ним (том 1 а.с.87), що в подальшому і відбулося, про що свідчить договір, укладений між сторонами від 20.04.2017 (том 1 а.с.13).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.11.2017, реєстровий номер 1-4680, ОСОБА_1 успадкував після смерті батька ОСОБА_2 житловий будинок з господарчими та побутовими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (том1 а.с.84).

Згідно Акту технічної перевірки розрахункових засобів обліку № 11/1 від 20.04.2017, яку проведено працівниками позивача, за участю ОСОБА_1 , показання лічильника № 50814699 склали 0077105, його було встановлено на фасаді будинку, в шафі обліку, оглядове вікно закрите, пошкодження, ізоляції, скруток, пайок він не має. При перевірці працездатності обліку відповідними приладами було встановлено, що по фазі «С» індикація працездатності відсутня, у зв`язку з чим лічильник направлений на експертизу (том 1 а.с.33). Даний акт ОСОБА_1 підписаний без зауважень.

Також 20.04.2017 представниками позивача складений Акт про порушення № 211757, в якому відображено, що лічильник не працездатний, який також підписаний ОСОБА_1 (том 1 а.с.157-158).

Згідно Акту-наряду № 111/1 від 20.04.2017 у присутності ОСОБА_1 даний лічильник знятий та переданий на експертизу за його дорученням, замість нього встановлений новий № 0030619 (том 1 а.с. 32, 161).

Згідно Акту проведення експертної повірки лічильника електричної енергії від 10.08.2017, проведеного ДП «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації ДП «Донецькстандартметрологія», лічильник № 50814699 не придатний до експлуатації, метрологічні характеристики не відповідають вимогам ГОСТ 30206-94 (том 1 а.с.160).

Актом від 10.08.2017 № 8454 проведення експертизи лічильника електроенергії комісією ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» за участю представника ДП «Донецькстандартметрологія» проведено експертизу лічильника № 50814699, в ході якого пошкоджень упаковки та пломб не виявлено; стороннього втручання в роботу лічильника не виявлено; виявлено, що він не є придатним для експлуатації у зв`язку внутрішніми ушкодженнями: несправність мікросхеми, внаслідок чого облік електричної енергії не відбувається (том 1 а.с.159).

Згідно довідки про споживання за період з листопада 2010 року по липень 2018 року зафіксовані показання лічильника та типи показів (зі слів абонента та обхід), оплата та залишок (том1 а.с. 21-27). За інформацією, викладеною в даній довідці, 20.04.2017 року відбулося зняття та встановлення нового приладу обліку електричної енергії, при цьому заборгованість за спожиту електричну енергію на той час – відсутня. Згідно рахунку від 04.06.2017 споживачеві нараховано 117455,52 грн., а з урахуванням корегувань – 51804,84 грн. заборгованості (том 1 а.с.26).

Згідно копії особового рахунку № НОМЕР_1 споживачем сплачувалися виставлені рахунки, проте 19.04.2017 була проведена «корректировка» та нараховане вх. сальдо у сумі 117635,52 грн., яке в подальшому зменшено до 51021,71 грн. (том 1 а.с.34-54).

Згідно розрахунку, наданого позивачем за період з 01.12.2010 по 20.12.2017 заборгованість за спожиту електроенергію за особовим рахунком № НОМЕР_3 Ф становить 51021,71 грн. (том 1 а.с.18-19).

При розрахунку позивачем враховано, що з моменту встановлення лічильника № 50814699 в розрахунках застосовувалася не вірна значимість показань, що призвело до зниження споживання в 10 разів, тому була зроблена корректировка споживання за діючими тарифами з 02.12.2010 по 20.04.2017 на суму 50394,72 грн. (том 1 а.с.184-185).

Позивач 05.02.2018 звернувся до Краснлиманського міського суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на його користь суми заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 51437,28 грн. за період з 04.2017-11.2017 .

Відповідно до матеріалів цивільної справи № 236/281/18 Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» 05.02.2018 звернулося до Краснолиманського міського суду з заявою про видачу судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_1 51437,28 грн., зазначивши період виникнення заборгованості 04.2017-11.2017.

06.08.2018 Краснолиманським міським судом Донецької області було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» суму заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 51437,28 грн. та судовий збір в розмірі 176,20 грн.

Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 27.02.2018 по справі № 236/281/18 заява ОСОБА_1 про скасування даного судового наказу задоволена (том 1 а.с.71).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відносини між споживачами та енергопостачальниками регулюються Законом України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 № 575/97-ВР (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), Правилами користування електричною енергією для населення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 № 1357 (чинними час виникнення спірних відносин) (далі - ПКЕЕН), і є обов`язковими для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

На підставі вимог статей 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», пункту 11, 42, 48 ПКЕЕН споживачі зобов`язані додержуватись вимог нормативно-технічних документів та Договору про користування електричною енергією.

Відповідно до пункту 3 ПКЕЕН споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією.

Статтею 630 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Як встановлено судом між ОСОБА_2 та позивачем були укладені договори на користування електричною енергією: № 230200014Ф від 01.12.2010 та №230200014Ф від 07.10.2013, строком дії на 3 роки кожний.

Між відповідачем ОСОБА_1 та позивачем такий договір укладений 20.04.2017.

Дані договори є Типовими, їх умови аналогічні.

Так, відповідно п.1 цих типових договорів позивач є енергопостачальником, який зобов`язується постачати відповідачеві – споживачеві електричну енергію, а споживач зобов`язується оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими цінами у передбачені договорами терміни.

Відповідно до п. 11 Договору споживач електричної енергії зобов`язується: дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору; забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них; оплачувати спожиту електричну енергію відповідно до умов договору; забезпечувати доступ представникам енергопостачальника для обстеження приладу обліку, тощо.

Енергопостачальник, відповідно має право перевіряти стан приладів обліку та знімати показання; вимагати від споживача відшкодування збитків (п.12); та зобов`язується: проводити не менш як один раз на 6 місяців контрольне знімання показань приладів обліку у споживача, відповідно до затверджених графіків; проводити безоплатно планову повірку, обслуговування та ремонт приладів обліку в терміни, встановлені нормативно-технічними документами та договором (п.13,15).

Оплата за електричну енергію здійснюється споживачем відповідно до показань приладу обліку за діючими тарифами для населення по виставленим рахункам енергопостачальника щомісячно (п.16).

Згідно п. 15 ПКЕЕН пошкоджені засоби обліку, а також засоби обліку із зірваними або пошкодженими пломбами підлягають експертизі, що проводиться комісією у складі представників енергопостачальника та територіальних органів Держспоживстандарсту. За результатами експертизи складається акт.

Відповідно до п. 17 ПКЕЕН встановлені засоби обліку підлягають періодичній повірці, обслуговуванню та ремонту відповідно до визначеного законодавством порядку.

Періодична повірка, обслуговування або ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів обліку здійснюються за рахунок електророзподільного підприємства.

У разі встановлення експертизою у порядку, визначеному законодавством, факту пошкодження або неправильної роботи засобу обліку, які сталися з вини побутового споживача або організації, яка відповідає за його збереження, відшкодування вартості повірки, обслуговування, ремонту та монтажу електророзподільному підприємству здійснює побутовий споживач або організація, яка відповідає за його збереження. На час проведення періодичної повірки або ремонту засобу обліку електророзподільне підприємство встановлює інший засіб обліку.

Відповідно до п. 21 ПКЕЕН знімання показів засобів обліку провадиться електропостачальником (електророзподільним підприємством) та/або побутовим споживачем щомісяця відповідно до умов договору. Побутовий споживач, як правило, знімає покази засобу обліку на перше число місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем).

Якщо знімання показів проводиться побутовим споживачем, електропостачальник (електророзподільне підприємство) має право контролювати правильність знімання показів засобів обліку побутовим споживачем.

Під час зняття показів засобу обліку представниками електропостачальника (електророзподільного підприємства) проводиться контрольний огляд цього засобу обліку.

У разі відмови побутового споживача в доступі до об`єкта споживача або незабезпечення побутовим споживачем безперешкодного доступу представників електропостачальника до засобу обліку для проведення ними зняття показів (контрольного огляду) такий факт фіксується в акті про недопуск.

Як встановлено судом, позивачем ОСОБА_2 01.12.2010 за адресою: АДРЕСА_1 встановлений засіб обліку електричної енергії – лічильник № 50814699, що підтверджується актом-нарядом № 318302, актом його технічної перевірки та актом про його опломбування, які були складені представниками позивача 01.12.2010 (том 1 а.с. 31, 68, 69).

ОСОБА_2 знімав покази з лічильника та щомісяця передавав їх позивачу, що підтверджується випискою з його особового рахунку.

Уповноваженими представниками позивача на протязі 2010-2017 років систематично здійснювалася перевірка зазначеного лічильника електроенергії, що підтверджується наданими позивачем маршрутними листами (том 1 а.с.177-183). При цьому фактів не допуску споживача для такої перевірки або зауважень до працездатності лічильника, що були виявлені на протязі 7 років позивачем суду не надано.

ОСОБА_2 на протязі 2010-2017 років систематично здійснював оплату за спожиту електроенергію відповідно до показань приладу обліку за діючими тарифами для населення по виставленим рахункам енергопостачальника, що також підтверджується випискою з його особового рахунку, та не спростовано позивачем в ході судового розгляду.

Тобто, за життя ОСОБА_2 у позивача до нього як споживача електричної енергії претензій не було. Вказані обставини підтверджені представником позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні.

Отже, договором передбачений обов`язок споживача щомісячно оплачувати виставлені йому енергопостачальником рахунки. Разом із тим, розрахунок робить енергопостачальник на підставі показань засобу обліку, який надає йому споживач, або за середньомісячним споживанням. Однак енергопостачальник зобов`язаний кожні 6 місяців перевіряти прилади обліку з метою встановлення фактичних показників лічильника. І в цьому випадку він міг робити перерахунки заборгованості (Постанова ВС від 11.12.2019 у справі № 368/1038/16-ц).

Після смерті ОСОБА_2 , його син відповідач ОСОБА_1 20.04.2017 уклав з позивачем відповідний договір, за умовами якого він повинен здійснювати оплату вже за новим приладом обліку № 0030619, який було 20.04.2017 встановлено представниками позивача за адресою: АДРЕСА_1 та підтверджується актом-нарядом та актом технічної перевірки (том 1 а.с.32-33).

При цьому, при заміні приладу обліку представниками позивача 20.04.2017 було встановлено, що лічильник № 50814699 є непрацездатним, про що складені відповідні акти (том 1 а.с. 33, 157-158) та даний лічильник направлений на відповідну експертизу. Несправність даного лічильника підтверджена як актом проведення експертної повірки лічильника електричної енергії від 10.08.2017, зробленого ДП «Донецький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації ДП «Донецькстандартметрологія», так і Актом від 10.08.2017 № 8454 проведення експертизи лічильника електроенергії комісією ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» за участю представника ДП «Донецькстандартметрологія» (том 1 а.с.159,160).

При цьому суд зауважує, що жоден зі складених актів не містить висновків про те, що в ході огляду, дослідження лічильника №50814699 фахівцями були виявлені будь-які пошкодження його упаковки та пломб, або стороннє втручання в його роботу, які сталися з вини споживача, або що останній не забезпечив його належне збереження. Напроти зазначено, що його встановлено на фасаді будинку, в шафі обліку, оглядове вікно закрите, пошкодження, ізоляції, скруток, пайок він не має (том 1 а.с.33), але він не є придатним для експлуатації у зв`язку з внутрішніми ушкодженнями: несправність мікросхеми, внаслідок чого облік електричної енергії не відбувається (том 1 а.с.159).

Відповідно до п. 48 ПКЕЕН побутовий споживач несе відповідальність згідно із законодавством за:

?прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію;

?порушення правил користування електричною енергією;

?ухилення або несвоєчасне виконання рішень та приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії;

?розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електричних мереж і споживання електричної енергії без засобів обліку;

?пошкодження засобу обліку;

?розукомплектування та пошкодження об`єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об`єктів;

?насильницькі дії, що перешкоджають посадовим особам енергопостачальника виконувати свої службові обов`язки.

Проте, доказів того, що відповідачем ОСОБА_1 були допущені вищезазначені порушення позивачем суду не надано.

На підставі виявленої несправності лічильника № 50814699 позивач 04.06.2017 нарахував відповідачеві заборгованість в розмірі 117455,52 грн., що підтверджується довідкою про споживання (том 1 а.с.26), яку в подальшому було ним відкореговано, та визначена заборгованість в розмірі 51021,71 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідно до ч. 1,5,6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст. 12 ЦПК України).

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду (ч. 2 ст. 13 ЦПК України).

Ухвалою суду від 07.02.2020 у позивача були витребувані додаткові докази, в тому числі щодо підтвердження існування заборгованості по особовому рахунку станом на 20.04.2020 року, обґрунтування проведення перерахунку за результатами експертизи; вручення цього розрахунку споживачеві (том 1 а.с.142-145).

На виконання ухвали суду позивачем надано копію особового рахунку № НОМЕР_1 , який не містить інформації щодо дати виставлення рахунку, а містить лише інформацію щодо проведених корректировок по ньому, так за період з 01.04.2017 по 20.05.2017 сума до оплати склала 117635, 52 грн., в той час як станом на 31.03.2017 сума до оплати була 84,60 грн., яка згідно відомостей споживачем сплачена (том 1 а.с.172).

З наданих в судовому засіданні пояснень представника позивача заборгованість станом на 20.04.2017 була відсутня.

Таким чином, позивачем суду не доведено, що станом на 20.04.2017 (дата заміни лічильника) по особовому рахунку № НОМЕР_3 Ф обліковувалася заборгованість в розмірі 51021,71 грн.

Попередження про наявність заборгованості по сплаті за електроенергію у розмірі 51247,56 грн. за період з 05-06.2017 відповідачем ОСОБА_1 отримано 26.08.2017 року (том 2 а.с.20).

Щодо порядку проведення позивачем перерахунку, суд зазначає наступне.

В розрахунку заборгованості, наданому суду позивачем зазначено, що станом на 20.04.2017 показання лічильника №50814699 – 77105, на 01.04.2017 – 7658. У зв`язку з тим, що з моменту встановлення лічильника № 50814699 в розрахунках застосовувалася не вірна значимість показань, що призвело до зниження споживання в 10 разів, позивачем була зроблена корректировка споживання за діючими тарифами з 02.12.2010 по 20.04.2017, наступним чином: 77105-7658=69447кВТ/ч на суму 116592,96 грн. (том 1 а.с.184-185).

При цьому надати пояснення на підставі яких нормативних документів, методик, тощо, було проведено даний перерахунок та розраховано заборгованість, представник позивача в судовому засіданні не змогла. Також вона не змогла пояснити суду яким чином кількість використаної електроенергії розподілялась за спірний період помісячно 02.12.2010 по 20.04.2017 (том 1 а.с.184-185). Таким чином суд позбавлений можливості перевірити правильність проведення нарахувань.

В той же час, відповідно до п. 53 ПКЕЕН у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об`єкта або має право користуватися цим об`єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження.

Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

Побутовий споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів.

Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається побутовому споживачу.

У протоколі зазначається інформація про причетність побутового споживача до порушення цих Правил.

У разі причетності побутового споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення побутовими споживачами правил користування електричною енергією.

У разі відмови побутового споживача від сплати вартості необлікованої електричної енергії енергопостачальник звертається з позовом до суду та має право припинити постачання електричної енергії після прийняття судом рішення на користь енергопостачальника (крім випадку виявлення факту самовільного підключення).

Як встановлено судом Акт про порушення (ПКЕЕН) №211757 був складений представниками позивача 20.04.2017 за участю відповідача ОСОБА_1 (том1 а.с.157). З пояснень представника позивача в судовому засіданні вбачається, що даний акт комісією не розглядався, що його було «списано», оскільки не було виявлено порушень з боку споживача. Але ж за вимогами п. 53 ПКЕЕН саме комісія повинна була визначити обсяг та вартість необлікованої електричної енергії; зробити розрахунок проведених нарахувань.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Отже, спадщина є особливим об`єктом цивільного права, що складається з майнових прав та майнових обов`язків. При цьому в ст. 1218 ЦК України зазначаються ті права та обов`язки, які мав за життя спадкодавець, а не ті, що виникли внаслідок його смерті.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; одержав свідоцтво про право на спадщину 29.11.2017 (том 1 а.с.83, 84), а отже замінив спадкодавця у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Заявою від 14.04.2017 ОСОБА_1 повідомив позивача про смерть свого батька та укладання договору про користування електричною енергією з ним (том 1 а.с.87), що в подальшому і відбулося, про що свідчить договір, укладений між сторонами від 20.04.2017 (том 1 а.с.13).

Проте, як встановлено судом факт несправності лічильника № 50814699 та донарахування по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 02.12.2010 по 20.04.2017 року позивачем виявлено та зроблено 20.04.2017, тобто після смерті ОСОБА_2 , при цьому на час смерті останнього заборгованість перед позивачем була відсутня. Отже до складу спадщини обов`язок щодо сплати донарахованої суми заборгованості у розмірі 51021,71 грн. не увійшов, що взагалі позбавляє позивача права вимоги.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач не довів заявлених позовних вимог, отже в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідач наполягав на застосуванні наслідків спливу позовної давності, що передбачені ст. 267 ЦК України.

В Постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц (провадження № 14-96цс18) зазначено, що «виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем».

В даній справі суд дійшов висновку, що в позові слід відмовити внаслідок його необґрунтованості, отже суд не вбачає підстав щодо застосування строків позовної давності.

Відповідно до частини 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з приписами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що судом у задоволенні позову відмовлено, судові витрати, понесені позивачем щодо сплати судового збору (том1 а.с.2,3) відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 76-84, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію – відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в Донецький апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення виготовлений 25.09.2020.

Суддя –