Ухвала суду № 91790094, 22.09.2020, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа№ 505/445/18

Провадження № 2-п/505/7/2020

У Х В А Л А

22.09.2020 року Котовський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Івінського О.О.

при секретарі - Бондаренко Н.І.

за участю: представника відповідача – адвоката – Осокіна С.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м Подільську заяву ОСОБА_1 та його представника адвоката – Осокіна С.Ю. про перегляд заочного рішення від 27 липня 2018 року по цивільній справі № 505/445/18 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

26 грудня 2019 року заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Осокін С.Ю. звернулись в суд із заявою про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та перегляд заочного рішення від 27 липня 2018 року у цивільній справі 505/445/18 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення заявник зазначає, що заочне рішення суду від 27 липня 2018 року у справі 505/445/18 ним було отримано від свого представника лише в грудні 2019 року, оскільки він перебував у м. Одеса та не мав можливостті фактично отримати це рішення.

Представник відповідача адвокат Осокін С.Ю. у судовому засіданні підтримав заяву і наполягав на поновленні строку на подання заяви та на скасуванні заочного рішення.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив. Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України неявка особи, належним чином повідомленої про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши представника відповідача - адвоката Осокіна С.Ю., дослідивши заяву та додані до неї матеріали цивільної справи 505/445/18, суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до ст.284 ЦПК України,заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Стосовно доводів представника заявника адвоката – Осокіна С.Ю. щодо несвоєчасного отримання копії рішення суду відповідачем суд звертає особливу увагу, що несвоєчасне отримання копії судового рішення саме по собі не може бути визнано поважною причиною пропуску строку.

З матеріалів справи вбачається, що представник заявника адвокат – Осокін С.Ю. 01 серпня 2019 року звернувся до суду з заявою, в якій просив надати копію судового рішення по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та надати можливість для ознайомлення з матеріалами вказаної справи.

Копію рішення представник заявника отримав 12 серпня 2019 року. Тобто строк подання заяви про перегляд заочного рішення сплинув 12 вересня 2019 року.

Суд критично ставиться до доводів сторони заявника, що він пропустив строк через те, що отримав копію рішення від свого представника лише в середині грудня 2019 року, оскільки перебував у м. Одесі.

Визнати причину поважною можливо лише в сукупності з іншими обставинами, обумовленими поважністю, з огляду на які цей строк було пропущено.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості реалізувати своє право на доступ до судових рішень через Єдиний державний реєстр судових рішень шляхом пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їх частин (Аналогічна правова позиція була викладена у рішенні Верховного Суду України від 24 лютого 2017 р. у справі № 5-45кз17) з дотриманням строків, встановлених Законом для подання до суду заяви про перегляд заочного рішення суду.

Жодних інших поважних причин пропуску строку звернення з заявою про перегляд заочного рішення заявником не зазначено.

Таким чином, ОСОБА_1 пропустив встановлений законом строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, поважних причин пропуску строку звернення, які б слугували підставою для поновлення строку, не вказано.

Згідно із ст.126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Також, відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 07.07.1989 по справі "Юніон Аліметаріа Сандерс проти Іспанії", зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою. Норми, які регулюють строки подачі заяв, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Також, необхідно зазначити, що судом вбачаються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд. Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Із практики Європейського Суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).

У п.47 рішення у справі "Устименко проти України" суд зазначив, що рішення про поновлення строку на оскарження може порушити принцип правової визначеності та свобода розсуду судів при вирішенні питання про поновлення не є необмеженою. У кожному випадку суди мають встановлювати, чи виправдовують причини поновлення строку на оскарження втручання у принцип остаточності судового рішення.

Таким чином, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність та відповідає прецедентній практиці Європейського Суду з прав людини, наведеній, зокрема в його рішенні «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року та інших.».

Враховуючи зазначене, та те що заявником та його представником адвокатом Осокіним С.Ю. не надано доказів, які були об`єктивно непереборними на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, суд не вбачає поважних причин пропуску строку звернення до суду та відповідно підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду з заявою про перегляд вищезазначеного заочного рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволені заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, а заяви про перегляд заочного рішення - залишення без задоволення.

Керуючись ст.ст.126, 127, 284 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 та його представника адвоката – Осокіна С.Ю. про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 27 липня 2018 року - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 та його представника адвоката – Осокіна С.Ю. про перегляд заочного рішення від 27 липня 2018 року по цивільній справі № 505/445/18 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Івінський