Рішення № 91789441, 24.09.2020, Кремінський районний суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року м. Кремінна

Справа № 414/1716/20

Провадження № 2-о/414/188/2020

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Панчука М.В.,

за участі секретаря судового засідання Білан Н.О.,

представника заявника Шмуйлової І.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою представника-адвоката Шмуйлової Інни Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про встановлення факту перебування на утриманні, заінтересована особа: Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області,

встановив:

представник заявника адвокат Шмуйлова І.М., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , звернулася з заявою про встановлення факту перебування на утриманні, в обґрунтування вимог посилається на те, що заявник з 28 червня 1985 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Кадіївка (в минулому Стаханов), помер чоловік заявника ОСОБА_3 . З часу одруження до часу смерті чоловіка заявника, заявник ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_3 проживали за адресою АДРЕСА_1 . Під час шлюбу та на даний час заявник хворіє на тяжкі захворювання, потребує постійного лікування, за життя чоловік заявника отримував значно більший розмір пенсії, що було постійними і основним джерелом засобів для існування для заявника та її чоловіка. В серпні 2020 року заявник звернулася до Рубіжанського ОУПФ України Луганської області щодо переведення її на пенсію по втраті годувальника. Проте отримала рішення про відмову в призначенні пенсії, з причини різного місця реєстрації заявника та її померлого чоловіка ОСОБА_3 та оскільки вона подала документи, що підтверджують факт перебування на утриманні, які видані органами реєстрації та іншими незаконними органами, які знаходяться на території непідконтрольній державній владі України. Таким чином, оскільки встановити факт перебування заявника на утриманні її померлого чоловіка в позасудовому порядку заявник не має можливості, вона змушена звернутися до суду з заявою про встановлення факту перебування на утриманні її годувальника - чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В судовому засіданні представник заявника Шмуйлова І.М. на задоволенні заяви наполягала з підстав, зазначених у ній та просила її задовольнити.

Представник Рубіжанського об`єднаного УПФУ в Луганській області до суду не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду відзив на заяву, в якому проти заяви заперечував та просив справу розглянути без участі представника Рубіжанського ОУПФ України Луганської області. При цьому у письмових поясненнях проти заяви вказав, що заявнику ОСОБА_2 була приз начена пенсія по інвалідності з 10.06.1976 і вона отримує пенсію з 01.07.2020 - 1712 грн, тобто пенсія заявника є такою, що відповідає вимогам, встановленим державою для непрацездатних громадян до прожиткового мінімуму та дозволяє забезпечувати її особисті потреби. Більш того пенсію вона отримує з моменту призначення - 10.06.1976 і по сьогоднішній день, а отже у зв`язку зі смертю чоловіка заявник не втратила основне джерело для існування. З огляду на це, за відсутності підтвердження знаходження на утриманні у ОСОБА_3 його дружини ОСОБА_2 , остання не може претендувати на його пенсію. До того ж заявником не надано доказів, потреби надання їй матеріальної допомоги чоловіком, а як наслідок відсутнє підтвердження, що заявник перебувала на утриманні померлого. Більш того, заявник та померлий були взяті на облік, як внутрішньо переміщені особи та мали місце проживання, відповідно до довідок ВПО за різними адресами, а саме заявник з 15.01.2015 за адресою: АДРЕСА_2 , а померлий ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 з 13.04.2017. Щодо наданих заявником документів, які видані так званими «установами ЛНР», що підтверджують факт перебування на утриманні, вважають їх недійсними та такими, що не створюють жодних правових наслідків.

Ухвалою суду від 03.09.2020 заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання, було витребувано із Рубіжанського об`єднаного УПФУ Луганської області відомості щодо перебування на обліку, як пенсіонера та розміру отримуваної пенсії ОСОБА_3 , паспорт НОМЕР_1 , виданого 02.12.1997 Стахановським МВ УМВС України в Луганській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , з часу призначення пенсії та по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ухвалою суду від 24.09.2020, постановленої судом на місці, без виходу до нарадчої кімнати, було задоволено клопотання представника заявника про допит свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Інших процесуальних дій не вчинялося.

Суд, заслухавши представника заявника, свідків, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, приходить до наступних висновків.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_2 була зареєстрована, як ВПО за адресою його мешкання. Вона разом з чоловіком проживали за адресою мого мешкання коли приїздили до м. Кремінна отримувати пенсію. У ОСОБА_2 мінімальна пенсія, а у чоловіка ОСОБА_3 більша, точний розмір не знаю, вони чоловік та дружина. Приїздили завжди разом, коли приїздили до м. Кремінна, то проживали у мене, як квартиранти однією сім`єю, бюджет у них був спільний, продукти купували разом. ОСОБА_2 інвалід, у неї стерся суглоб, пересувається на костилях, також вона має багато супутніх захворювань.

Свідок ОСОБА_4 , дала суду аналогічні пояснення, при цьому пояснила, що ОСОБА_2 сусідка та хороша знайома моєї тітки з м. Кадіївка (в минулому Стаханов). Заявник дуже хворіє, має маленьку пенсію, потребує матеріальної допомоги, чоловік завжди її утримував матеріально, оскільки пенсія у нього більша була, окрім цього надавав їй фізичну допомогу та вів домашнє господарство, оскільки вона на костилях. ОСОБА_2 зареєстрована за адресою де мешкає ОСОБА_5 , вони з чоловіком ОСОБА_3 мешкали за адресою ОСОБА_5 однією сім`єю. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Кадіївка (в минулому Стаханов), а зареєстрований, як ВПО за моєю адресою. Вони були зареєстровані за різними адресами, оскільки не можна було реєструвати більше осіб, як ВПО за моєю адресою, а тому я змогла зареєструвати лише одну особу, а саме ОСОБА_3 , але при цьому фактично вони проживали разом, як ВПО, за адресою ОСОБА_5 .

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був чоловіком заявниці по справі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , актовий запис № 479 від 28.06.1985 року (а.с. 16) та копіями паспортів ОСОБА_2 серії НОМЕР_4 , виданого 02 грудня 1997 року Стахановським МВ УМВС України в Луганській області і ОСОБА_3 серії НОМЕР_5 , виданого 02 грудня 1997 року Стахановським МВ УМВС України в Луганській області (а.с.8-9, 12, 16).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 13 серпня 2020 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Кадіївка (в минулому Стаханов) (а.с. 17).

Заявник ОСОБА_2 є пенсіонером по інвалідності та отримувала пенсію в період січень-червень 2020 року - 1638,00 грн на місяць, в липні 2020 року - 1712,00 грн на місяць, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_7 , виданого 25.06.1998 - довічно, довідкою серії ВРД-К-82 №000631, та довідкою Рубіжанського ОУПФ України Луганської області №7011 7103 4402 1096 від 10.08.2020 (а.с. 5, 6, 18).

Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 6395 від 15 січня 2015 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , взята на облік, як ВПО та її фактичне місце проживання/перебування значиться за адресою: АДРЕСА_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 6396 від 15.01.2015, взятий на облік, як ВПО та його фактичне місце проживання/перебування значиться за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №6396 від 13.04.2017 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 взятий на облік, як ВПО та його фактичне місце проживання/перебування значиться за адресою: АДРЕСА_3 . Зареєстроване місце проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , відповідно до вказаних довідок, значиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11, 14, 15).

Згідно Акта про фактичне місце проживання з померлою особою на день його смерті № 171 від 09 липня 2020 року, виданого так званою «Адміністрацією міста ЛНР» з померлим ОСОБА_3 на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 фактично проживала ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_4 (а.с. 19).

Як вбачається з Довідки № 1396 від 09.07.2020, яка видана так званою «Адміністрацією міста ЛНР» ОСОБА_2 в тому що з померлим ОСОБА_3 на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 спільно проживала дружина ОСОБА_2 , паспорт НОМЕР_4 (а.с. 20).

Як вбачається з Довідки № 259 від 09.06.2020, яка видана так званою «Адміністрацією міста ЛНР» ОСОБА_2 в тому, що за адресою АДРЕСА_1 до складу сім`ї/зареєстрованих (проживаючих) входять: ОСОБА_2 ; родинні відносини: заявник; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 ; назва, серія і номер документу, що посвідчує особу: паспорт НОМЕР_4 , відмітка про реєстрацію за вказаним місцем проживання (перебування) та/або про фактичне місце проживання за вказаною адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_6 ; родинні відносини: чоловік; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; назва, серія і номер документу, що посвідчує особу: паспорт НОМЕР_1 , відмітка про реєстрацію за вказаним місцем проживання (перебування) та/або про фактичне місце проживання за вказаною адресою: 31.05.2002. Вказані обставини також підтверджуються копією домової книги, яка оформлена для прописки громадян за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21, 23).

З наданого лікарського свідоцтва про смерть № 458 від 22.06.2020, яке видане так званим закладом «Стахановське відділення судово-медичних експертиз» ЛНР» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стаханов, причина смерті: постінфарктний кардіосклероз (а.с. 22).

Відповідно до виписного епікризу з історії хвороби №8089/648, виписного епікризу №1795 та виписки з історії хвороби №462, які видані так званим закладом «Державна установа «Стахановська центральна багатопрофільна лікарня ЛНР» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 перебувала на лікуванні у вказаному закладі з 05.09.2016 по 22.09.2016, з 02.03.2017 по 23.03.2017 та з 29.06.2019 по 15.07.2019 (а.с. 24-28).

Рішенням Рубіжанського ОУПФ України Луганської області за №141 від 17.08.2020 заявнику було відмовлено в переході з пенсії за віком на пенсію в разі втрати годувальника за померлого чоловіка згідно з п.1 ст. 36 Закону №1058-ІV, а саме на підставі відсутності документа про перебування членів сім`ї на утриманні померлого годувальника (а.с. 7).

Розмір пенсії ОСОБА_2 станом на складав з січня по червень 2020 року - 1638,00 грн за кожен місяць, липень 2020 року - 1712,00 грн (а.с. 18). Пенсія ОСОБА_3 станом на червень 2020 року - 9134,94 грн. (а.с. 45-47, 49-50). Тобто, розмір пенсії чоловіка заявниці перевищував розмір пенсії заявниці в п`ять з половиною разів.

Таким чином, пенсія покійного чоловіка була основним джерелом засобів для існування та проживання заявниці.

Відповідно до Цивільного процесуального кодексу України, а саме ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 2 частини 1 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу.

За змістом ч. 2, 3 вказаної статті, непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.

До членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно п. 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 5.11.2005 N 22-1 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за N 1566/11846, до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу, також надаються такі документи: документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

У відповідності до п. 2.11 Порядку за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації) або довідки органів місцевого самоврядування: для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника - довідка про перебування на повному утриманні померлого годувальника чи одержання від померлого годувальника допомоги, яка була постійним і основним джерелом засобів до існування, або про спільне проживання з годувальником на момент його смерті. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Згідно роз`яснень, які містяться у п. 8 постанови від 31 березня 1995 року N 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" Пленуму Верховного Суду України, встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів для існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд установить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Частиною 2 ст. 256 ЦПК України передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, крім тих, що передбачені ч. 1 зазначеної статі, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.

Згідно ст. 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_2 проживала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_3 та отримувала пенсію, розмір якої менший за пенсію, яку отримував її чоловік майже в п`ять з половиною разів.

Отже, факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, має значення для переходу на пенсію в разі втрати годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

З огляду на зазначене, встановивши, що допомога, яка надавалась ОСОБА_2 була для заявниці хоч і не єдиним, проте постійним і основним джерелом засобів до існування, а тому суд не приймає посилання представника заінтересованої особи на ту обставину, що заявник мала пенсію, яка відповідає вимогам, встановленим державою для непрацездатних громадян до прожиткового мінімуму. Як наслідок суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість задоволення заяви.

Така ж позиція міститься у Постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17.

Суд, оцінюючи інформацію, яка міститься у акті про встановлення фактичного проживання з померлою особою на день його смерті № 171 від 09.07.2020 (а.с. 19), довідці № 1396 від 09.07.2020 (а.с. 20), довідці № 259 від 09.06.2020 (а.с. 21), виписному епікризі з історії хвороби №8089/648, виписному епікризі №1795 та виписці з історії хвороби №462 приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватись судами при розгляді справ як джерело права. Під час розгляду вказаної справи, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), а також Молдови та Росії (зокрема, "Mozer v.the Republic of Moldova and Russia", "Ilacu and Others v. Moldova and Russia"), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Отже, за відсутності інших документів, обмеженості заявника у доступі до отримання доказів на підтвердження своїх вимог суд приймає до уваги документи, що надані заявником та видані на тимчасово окупованій території України та не приймає посилання представника заінтересованої особи на не легітимність документів.

Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також значення, яке має встановлення даного юридичного факту для реалізації прав заявника, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що факт, про встановлення якого просить заявник, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні, встановлення факту перебування на утриманні має для заявниці юридичне значення і потрібне для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника та реалізації її конституційних прав.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141-142, 206, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України,

вирішив:

заяву представника-адвоката Шмуйлової Інни Миколаївни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне проживання: АДРЕСА_2 ) про встановлення факту перебування на утриманні, заінтересована особа: Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (місцезнаходження: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Студентська, 35-а, код ЄДРПОУ 41245565) - задовольнити повністю.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні її чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , по день його смерті.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Кремінський районний суд Луганської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дата складення повного судового рішення - 25 вересня 2020 року.

Суддя М.В. Панчук