Рішення № 91787848, 23.09.2020, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5455/20

2/357/2505/20

Категорія 52

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 вересня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Орєхова О. І. ,

за участі секретаря - Сокур О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ( в порядку регресу ), -

В С Т А Н О В И В :

В червні 2020 року позивач ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ( в порядку регресу ), посилаючись на наступні обставини.

04.06.2018 року між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (надалі - Позивач) та ОСОБА_1 (надалі - Страхувальник) було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ.5886905 (надалі - Договір), яким було забезпечено автомобіль «ГАЗ 2705», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

За цим Договором (поліс ЦВ) ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» взяло на себе обов`язок, в разі настання події, яка є страховим випадком, і внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором, здійснити виплату страхового відшкодування. Страхувальник, в свою чергу зобов`язався, дотримуватись умов договору страхування, передбачених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

02.07.2018 року у м. Біла Церква по вул. Я. Мудрого, 2, трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Ford Focus», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 (далі - Потерпілий) та забезпеченого автомобіля «ГАЗ 2705», державний реєстраційний номери НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 (далі - Відповідач).

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13.11.2019 р. Відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу.

До Позивача звернувся Потерпілий із заявою про пошкодження транспортного засобу в зв`язку з дорожньо-транспортною подією, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору.

Позивач на підставі страхового акту та розрахунку суми страхового відшкодування до нього здійснив виплату страхового відшкодування на користь Потерпілого в розмірі 21 877,48 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 20823 від 17.09.2018 р.

Відповідач не повідомив Позивача про дорожньо-транспортну пригоду, чим порушив п. 5 ст. 21 Закону України «Про страхування» та п. 33.1.4 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідач не виконав свої зобов`язання за договором страхування, що призвело до порушення прав Позивача на відшкодування шкоди.

На адресу Відповідача було направлено регресну вимогу щодо компенсації суми виплаченого страхового відшкодування, яку було отримано Відповідачем 12.02.2019 року.

Станом на 02.06.2020 року суму страхового відшкодування не повернуто.

Просили суд стягнути з відповідача - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь позивача - приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (код ЄДРПОУ 20782312, IBAN НОМЕР_4 в AT "ОТП Банк", МФО 300528) суму в якості страхового відшкодування у розмірі 21877,48 грн. та судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. ( а. с. 1-4 ).

Ухвалою судді 22 червня 2020 року постановлено прийняти до провадження зазначену цивільну справу та провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням ( викликом ) сторін ( а. с. 120-121 ).

В судове засідання позивач ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» свого представника не направила, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи свідчить наявне поштове повідомлення про вручення, отримав 27.07.2020 року уповноважена особа ОСОБА_3 .

Крім того, 14.07.2020 року за вх. № 26621 судом отримано клопотання підписане представником позивача, в якому останній просив проводити розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся в законному порядку.

Судом на адресу відповідача було направлено судову повістку, однак поштовий конверт повернувся на адресу суду, в якому працівники пошти зазначили - відмовився забирати.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Згідно ч. 9 ст. 130 ЦПК України у разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

Отже, у відповідності до вимог чинного законодавства відповідач був завчасно повідомлений про судовий розгляд.

Заяв та клопотань з боку відповідача на адресу суду не надходило, як і не надходило відзиву на позовну заяву позивача.

Стаття 280 ЦПК України визначає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки, належним чином повідомлений відповідач ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, не повідомивши суду про поважність причини неявки та не надав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи, а саме заочного, суд вважає за можливим по даній справі провести заочний розгляд.

Ухвалою суду від 23.09.2020 року постановлено провести заочний розгляд справи у вищезазначеній цивільній справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

В судовому засіданні встановлено, що 04.06.2018 року між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" та ОСОБА_1 було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/5886905, яким було забезпечено автомобіль «ГАЗ 2705», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ( а. с. 44 ).

За цим Договором (поліс ЦВ) ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» взяло на себе обов`язок, в разі настання події, яка є страховим випадком, і внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором, здійснити виплату страхового відшкодування. Страхувальник, в свою чергу зобов`язався, дотримуватись умов договору страхування, передбачених Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Встановлено, що 02.07.2018 року у м. Біла Церква по вул. Я. Мудрого, 2, трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Ford Focus», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 та забезпеченого автомобіля «ГАЗ 2705», державний реєстраційний номери НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою № 3018185367598836 про дорожньо-транспортну пригоду ( а. с. 62-63 ).

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13.11.2019 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів громадян, що складає 340 гривень. стягнуто судовий збір у розмірі 384,20 гривень.

Зазначена постанова суду набрала законної сили 25.11.2019 року ( а. с. 64-65 ).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Встановлено, що до позивача ПАТ «СК «ПЗУ Україна» звернувся потерпілий ОСОБА_2 із заявою про пошкодження транспортного засобу в зв`язку з дорожньо-транспортною подією, яка є страховим випадком відповідно до умов Договору ( а. с. 50-54 ).

Згідно звіту № 199684 про оцінку вартості ( розмірі ) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу від 05.08.2018 року, складає 27 597,98 гривень ( а. с. 66-74 ).

Згідно страхового акту № UA2018070500023/L01/01 від 14.09.2018 року та розрахунку страхового відшкодування до страхового акту № UA2018070500023/L01/01, вирішено провести виплату відшкодування в розмірі 21 877,48 гривень ( а. с. 107, 108 ).

Відповідно до платіжного доручення № 20823 від 17 вересня 2018 року, ПАТ «СК «ПЗУ Україна» здійснила виплату страхового відшкодування на користь потерпілого ОСОБА_2 в розмірі 21 877,48 гривень ( а. с. 109 ).

На адресу відповідача страховою компанією було направлено регресну вимогу щодо компенсації суми виплаченого страхового відшкодування ( а. с. 110 ).

Зазначену вимогу було отримано відповідачем 12.02.2019 року особисто, про що свідчить в матеріалах справи наявне поштове повідомлення ( а. с. 111 ), але до теперішнього часу суму страхового відшкодування не повернуто.

Звертаючись до суду з вищевказаною позовною заявою позивач ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» обґрунтовує свої вимоги тим, що з відповідача підлягає стягненню страхове відшкодування в порядку регресу, так як відповідач порушив умови договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 5 та 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму, (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

До сфери обов`язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом № 1961-IV.

Закон № 1961-IVрегулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1).

За вимогами статті 3 Закону № 1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону № 1961-IV).

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IVстраховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

У Законі № 1961-IV детально регламентовано дії водія, транспортного засобу, причетного до дорожньо-транспортної пригоди, тобто потерпілого, так і страховика.

У пункті 33.1.4 статті 33 Закону № 1961-IV передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 989 ЦК України на страхувальника покладено обов`язок повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

У відповідності зі ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика (Позивач), який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно пп. ґ п. 38.1.1 ч. 38.1 ст. 38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового ш шкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо він не повідомив страховика у строк і за умови визначені цим Законом.

Отже, наведеними правовими нормами встановлено обов`язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання ДТП. Правове значення в даному випадку має повідомлення страховика про настання страхового випадку у строк, який дає страховику можливість дослідити обставини справи власними силами та дійти висновку про визнання його страховим випадком чи відмову в цьому та запобігти необґрунтованим виплатам.

У даному випадку факт настання страхового випадку ніким не оспорюється, оскільки зафіксований правоохоронними органами, відповідач, як особа, винна в ДТП, притягнута до адміністративної відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВСУ від 16.09.2015р. по справі № 6- 284цс15; постанові ВСУ від 23.03.2016 р. по справі № 6-2598цс15.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 5 статті 263 ЦПК України передбачено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин,на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в межах даного спору позивачем, який виплатив страхове відшкодування потерпілій особі, правомірно заявлені вимоги до відповідача про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 21 877,48 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.

Тому, з відповідача ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» підлягає стягненню понесені судові витрати у сумі 2102,00 гривень, які документально підтверджуються наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 39117 від 27 січня 2020 року ( а. с. 112 ).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 979, 989, 993 ЦК України 4, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 82, 133, 128, 130, 141, 258, 247, 259, 263, 265, 273, 280-289 ЦПК України, Законом України ,,Про страхування", Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ( в порядку регресу ), - задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» шкоду у розмірі 21 877,48 гривень та судові витрати у розмірі 2 102 гривень, загалом 23 979,48 гривень ( двадцять три тисячі дев`ятсот сімдесят дев`ять гривень сорок вісім копійок ).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення ( виклику ) учасників справи, копія судового рішення на надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Позивач: приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» ( адреса місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 40, код ЄДРПОУ: 20782312, IBAN НОМЕР_4 в АТ «ОТП Банк», МФО: 300528 );

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ).

Повний текст заочного судового рішення суду виготовлено 23 вересня 2020 року.

Заочне рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов