Рішення № 91785102, 23.09.2020, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/835/20

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г. при секретарі судового засідання Ножняк Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" до фізичної особи-підприємця Сень Віктора Володимировича

про стягнення заборгованості в сумі 7 010 грн. 28 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до фізичної особи-підприємця Сень Віктора Володимировича про стягнення заборгованості в сумі 7 189 грн. 03 коп., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань типового договору розподілу природного газу.

Ухвалою суду від 20.08.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Засідання у справі призначено на 08.09.2020 року.

Ухвалою суду від 08.09.2020 року розгляд справи відкладено на 23.09.2020 року.

У судове засідання 23.09.2020 року представник позивача не з`явився. Однак, 22.09.2020 року подав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

23 вересня 2020 року від позивача через відділ канцелярії надійшла заява про уточнення позовних вимог, яка по своїй суті є заявою про зменшення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача: 6 612,17 грн. - основного боргу, 312,61 - пені, 22,56 грн. - 35 річних та 62,94 грн. - інфляційних втрат.

Вказана заява відповідає вимогам ст.ст. 46, 170 ГПК України, а тому прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, відзиву не надав. Про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення ухвали суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 вказаної статті).

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про судове засідання, призначене на 23.09.2020 року, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи у судовому засіданні за відсутності представників сторін на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу при розгляді даної справи не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні подані сторонами та учасниками судового розгляду документи і матеріали справи в сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

15 січня 2018 року фізичною особою - підприємцем Сень Віктором Володимировичем підписана заява-приєднання № 42АPRv86-18 від 15.01.2018 року (а.с. 25) до умов договору розподілу природного газу (а.с. 12-17).

Відповідно до 1.3. договору, цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст.ст. 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку у встановленому порядку Оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

За цим договором оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Відповідно до п. 6.1. договору оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

За умовами п. 6.2. договору тариф, встановлений згідно з п. 6.1 цього розділу, є обов`язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення.

Відповідно до п. 6.3. договору, величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

У п. 6.4. договору визначено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Згідно з п. 6.6. договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з рахуванням раніше перерахованих коштів.

Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2498.

Так, за період січень - липень 2020 року відповідачу надано послуги з розподілу природного газу на суму 8 049,05 грн., що підтверджується актами наданих послуг з розподілу природного газу: №РВЯ80002254 від 31 січня 2020 року на суму 1 144,96 грн., №РВЯ80003621 від 29 лютого 2020 року на суму 1 144,96 грн., №РВЯ80006063 від 31 березня 2020 року на суму 1 144,96 грн., №РВЯ80008985 від 30 квітня 2020 року на суму 1 144,96 грн., №РВЯ80010657 від 31 травня 2020 року на суму 1 144,96 грн., №РВЯ80013398 від 30 червня 2020 року на суму 1 144,96 грн. та №РВЯ80015416 від 31 липня 2020 року на суму 1 179,29 грн. (а.с. 18-24).

Як зазначає позивач в заяві про зменшення позовних вимог, взяті відповідачем зобов`язання по оплаті не виконані, оплата за надані послуги з розподілу природного газу станом на 13.08.2020 року проведена частково на суму 1 436,88 грн., оскільки станом на 01.01.2020 року була наявна переплата в розмірі 1 436,88 грн.

Внаслідок неналежного виконання зобов`язань щодо оплати послуг за відповідачем утворилась заборгованість на суму 6 612,17 грн.

Наведені обставини стали причиною звернення позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав заявлених вимог учасників судового процесу, дотримуючись принципів об`єктивної істини, добросовісності, розумності та справедливості суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

З урахуванням викладеного судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із виконанням договору розподілу природного газу, відповідальністю за порушення строків оплати за послуги з розподілу природного газу, регулювання яких здійснюється Законом України "Про ринок природного газу", ГК України, ЦК України тощо.

Вказані обставини підтверджуються наданими суду та дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з рахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до п. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 40 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2498 від 30.09.2015 року (зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 36.11.2015 року за № 1384/27829) затверджено Типовий договір розподілу природного газу.

Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів оплати заборгованості на суму 6 612,17 грн. станом на дату розгляду справи, в матеріалах справи не міститься, а тому, суд констатує, що за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 6 612,17 грн., а відтак позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а відповідно до ст. 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч. 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У зв`язку з простроченням оплати відповідачем, позивач з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, керуючись положеннями пункту 8.2. договору, нараховував пеню у розмірі 312,61 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем нарахована пеня по актах наданих послуг з розподілу природного газу, а саме: по №РВЯ80003621 від 29 лютого 2020 року на суму 853,04 грн. за період з 01.02.2020 року по 13.08.2020 року; по №РВЯ80006063 від 31 березня 2020 року на суму 1 144,96 грн. за період з 01.03.2020 року по 13.08.2020 року; по №РВЯ80008985 від 30 квітня 2020 року на суму 1 144,96 грн. за період з 01.04.2020 року по 13.08.2020 року; по №РВЯ80010657 від 31 травня 2020 року на суму 1 144,96 грн. за період з 01.05.2020 року по 13.08.2020 року; по №РВЯ80013398 від 30 червня 2020 року на суму 1 144,96 грн. за період з 01.06.2020 року по 13.08.2020 року; по №РВЯ80015416 від 31 липня 2020 року на суму 1 179,29 грн. за період з 01.07.2020 року по 13.08.2020 року.

Згідно із п. 6.6. Договору розподілу природного остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним. Тому правомірним є нарахування пені саме з 10 числа відповідного місяця, наступного за звітним.

Таким чином, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 193,46 грн. пені. В частині позовних вимог щодо стягнення пені на суму 119,15 грн. - позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, позивачем нараховано індекс інфляції по актах наданих послуг з розподілу природного газу, а саме: по №РВЯ80003621 від 29 лютого 2020 року на суму 853,04 грн. за період з 01.02.2020 року по 31.07.2020 року; по №РВЯ80006063 від 31 березня 2020 року на суму 1 144,96 грн. за період з 01.03.2020 року по 31.07.2020 року; по №РВЯ80008985 від 30 квітня 2020 року на суму 1 144,96 грн. за період з 01.04.2020 року по 31.07.2020 року; по №РВЯ80010657 від 31 травня 2020 року на суму 1 144,96 грн. за період з 01.05.2020 року по 31.07.2020 року; по №РВЯ80013398 від 30 червня 2020 року на суму 1 144,96 грн. за період з 01.06.2020 року по 31.07.2020 року; по №РВЯ80015416 від 31 липня 2020 року на суму 1 179,29 грн. за період з 01.07.2020 року по 31.07.2020 року.

Суд зуважує, що згідно із п. 6.6. Договору розподілу природного остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним. Тому правомірним є нарахування пені саме з 10 числа відповідного місяця, наступного за звітним.

Відтак, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 8,17 грн. інфляційних втрат; в частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат в сумі 14,39 грн. - слід відмовити.

Окрім того, позивачем нарахована 3% по актах наданих послуг з розподілу природного газу, а саме: по №РВЯ80003621 від 29 лютого 2020 року на суму 853,04 грн. за період з 01.02.2020 року по 13.08.2020 року; по №РВЯ80006063 від 31 березня 2020 року на суму 1 144,96 грн. за період з 01.03.2020 року по 13.08.2020 року; по №РВЯ80008985 від 30 квітня 2020 року на суму 1 144,96 грн. за період з 01.04.2020 року по 13.08.2020 року; по №РВЯ80010657 від 31 травня 2020 року на суму 1 144,96 грн. за період з 01.05.2020 року по 13.08.2020 року; по №РВЯ80013398 від 30 червня 2020 року на суму 1 144,96 грн. за період з 01.06.2020 року по 13.08.2020 року; по №РВЯ80015416 від 31 липня 2020 року на суму 1 179,29 грн. за період з 01.07.2020 року по 13.08.2020 року.

Як зазначалось вище, згідно із п. 6.6. Договору розподілу природного остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним. Тому правомірним є нарахування пені саме з 10 числа відповідного місяця, наступного за звітним.

Отже, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 41,58 грн. - 3% річних; в частині позовних вимог щодо стягнення 3% в сумі 21,36 грн. - суд відмовляє.

Відповідно до пункту 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Пунктами 1 та 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Отже, сукупним аналізом наведених вище норм права, взятих судом до уваги тверджень позивача та досліджених доказів, суд констатує достатні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення 6 612 грн. 17 коп. - основного боргу, 193 грн. 46 коп. - пені, 41 грн. 58 - 3% річних та 08 грн. 17 коп. - інфляційних втрат. В задоволенні позову в частині вимог про стягнення 19,15 - пені, 21,36 - 3% річних та 14,39 - інфляційних втрат - суд відмовляє.

На підставі ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 2 055,55 грн. пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 13, 73-80, 86, 123, 129, 196, 202, 231-233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Сень Віктора Володимировича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" (33027, м. Рівне, вул. Івана Вишенського 4, код ЄДРПОУ 03366701) - 6 612 (шість тисяч шістсот дванадцять) грн. 17 коп. - основного боргу, 193 (сто дев`яносто три) грн. 46 коп. - пені, 41 (сорок одну) грн. 58 - 3% річних, 8 (вісім) грн. 17 коп.- інфляційних втрат та 2 055 (дві тисячі п`ятдесят п`ять) грн. 55 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В частині стягнення 119,15 - пені, 21,36 - 3% річних та 14,39 - інфляційних втрат відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 25 вересня 2020.

Суддя Романюк Ю.Г.