Рішення № 91785093, 25.09.2020, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2020 Справа № 917/1214/20

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Полтавської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

до ОСОБА_1

про стягнення 23902,97 грн.

без виклику представників сторін

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Полтавської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення 23902,97 грн. за договором оренди комерційної нерухомості № 07-167/19 від 22.02.2019р., у тому числі 19242,96 грн. - основного боргу, 573,34 грн. - інфляційних, 414,49 грн. -3% річних, 3672,18 грн. - пені; а також 2102,00 грн. витрат на сплату судового збору.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином здійснює розрахунки з орендної плати та відшкодування послуг з утримання орендованого майна та енергозабезпечення.

Відповідач відзив на позов суду не надав.

Ухвалою суду від 17.08.2020 було встановлено відповідачу строк у 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов (а.с.50-51).

Ухвала від 17.08.2020р. вважається врученою відповідачу 25.08.2020р. згідно відмітки поштового відділення на конверті (а.с.54). Отже, останнім днем подачі суду відзиву на позов є 09.09.2020р.

Згідно ст.113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені,- встановлюються судом.

Згідно ч.8 ст.165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п"ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.

У даній справі були вчинені наступні процесуальні дії.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2020 року даний позов був переданий на розгляд судді Безрук Т.М. (а.с.48).

Відповідно до абзацу другого ч.1 ст.176 ГПК України якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суд відкриває провадження протягом п`яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

На запит суду Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб підтвердило місце проживання відповідача (а.с.60).

Ухвалою суду від 17.08.2020 року відкрито провадження у справі № 917/1214/20, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.50-51).

Про відкриття провадження у справі позивач повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленнями від 18.08.2020р. (а.с.52).

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.08.2020р., надіслана відповідачу на адресу: АДРЕСА_1 , повернулася до суду з відміткою поштового відділення про відсутність адресата за адресою (а.с.53-56).

За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.07.2020р. ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.57-58).

Відповідно до вимог ч.7 ст.176 ГПК України суд звернувся з запитом до Відділу реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб управління державної реєстрації виконавчого комітету Полтавської міської ради про зареєстровану адресу місця проживання ОСОБА_1 .

Листом (вхід. № 8268 від 04.08.2020) Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб повідомило суду, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 (а.с.60).

Також адреса була зазначена відповідачем і у договорі оренди комерційної нерухомості № 07-167/19 від 22.02.2019р. (а.с.11-18).

Відповідно до п.4 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Таким чином, відповідно до ст. 242 ГПК України ухвала суду вважається врученою відповідачу.

Крім того, на офіційному сайті Судової влади України 04.09.2020 було розміщено відповідне оголошення про розгляд цієї справи (а.с.62).

Сам лише факт неотримання стороною кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведе зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Згідно приписів ч.7 ст.120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, суд вчинив всі можливі дії для належного та своєчасного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Судом встановлено, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа - підприємець 30.03.1995р. (а.с.57-58).

04.05.2020р. державним реєстратором було внесено до вказаного Реєстру запис №25880060003021940 про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 4 ст. 8 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

При цьому, у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою її права й обов`язки за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.

Фізична особа, яка мала статус суб`єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратила його, до 15 грудня 2017 року не могла бути стороною у господарському процесі, якщо для цього не було визначених ГПК України підстав.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Отже, з 15 грудня 2017 року господарський суд згідно з пунктом 6 частини першої статті 231 ГПК України у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року не може закрити провадження у справі, якщо до подання позову припинено діяльність фізичної особи-підприємця, яка є однією зі сторін у справі.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 05.06.2018 р. № 14-144цс18 у справі № 338/180/17, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

У справі № 917/1214/20 позовні вимоги заявлені з підстав невиконання відповідачем зобов`язань зі сплати за договором № 07-167/19 оренди комерційної нерухомості від 22.02.2019р. Цей договір укладався між позивачем та фізичною особою - підприємцем Топорковим Олександром Миколайовичем. Додані до позову акт приймання-передачі майна від 22.02.2019р., розрахунок плати за оренду нерухомого майна (а.с.19, 20) також містять посилання на те, що у спірних відносинах ОСОБА_1 виступав як фізична особа - підприємець.

Враховуючи, що вказаний договір оренди укладено між позивачем та ОСОБА_1 саме як фізичною особою-підприємцем, та пов`язаний безпосередньо з підприємницькою діяльністю останнього, тому спір у даній справі підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч.5 ст.252 ГПК України сторони суду не надали.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

22.02.2019 року між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Полтавської філії ПАТ «Укртелеком» (позивачем) та Фізичною особою-підприємцем Топорковим Олександром Миколайовичем (відповідачем) був укладений договір № 07-167/19 оренди комерційної нерухомості (далі - Договір; а.с.11-18).

Відповідно до п. 1.1. Договору позивач (орендодавець) передає, а відповідач (орендар) бере у строкове платне користування комерційну нерухомість (далі- майно), яке розташоване в м. Полтаві, на першому поверсі двоповерхового будинку по АДРЕСА_2 . Загальна площа приміщення, що передається орендарю становить 90,88 м2 (приміщення № 17, 18, 22) комерційних приміщень для використання під магазин посуду.

За п. 2.1 Договору приміщення передається орендареві за актом приймання-передачі.

Орендоване приміщення загальною площею 90,88м.кв. було передано відповідачу, що підтверджується актом прийому-передачі майна від 22.02.2019р. (а.с.19).

В п. 3.1 Договору зазначено, що орендна плата складається з плати за приміщення та плати за послуги з утримання комерційної нерухомості.

Сторони підписали Додаток №2 до Договору «Розрахунок плати за оренду нерухомого майна ПАТ «Укртелеком» та Додаток №3 «Зведений розрахунок вартості послуг з утримання комерційної нерухомості» (а.с.20-21).

Згідно з п. 3.6., п. 3.9. Договору орендар (відповідач) зобов`язувався сплачувати орендну плату (з урахуванням вартості відшкодування витрат електроенергії) на поточний банківський рахунок орендодавця (позивача) до 20 числа розрахункового місяця.

Згідно з п. 3.8 Договору щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця орендодавець надає орендарю акт про надані послуги (або рахунок-акт), яким підтверджується обсяг та вартість послуг оренди за попередній місяць. Орендар зобов`язаний підписати акт про надані послуги (або рахунок-акт) та повернути його орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця.

Пунктом 3.10 Договору встановлено, що у разі неотримання рахунків та інших первинних документів до 20 числа місяця, що настає після розрахункового періоду орендар повинен звернутися до орендодавця для отримання інформації про належну до сплати суму. Неотримання рахунків не є підставою для несплати щомісячних платежів.

Відповідно до п. 6.1.3. Договору орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені вказаним договором.

Відповідно до п. 12.1. Договору, договір набирає чинності після підписання його сторонами і діє до 28 лютого 2020 року включно та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. При цьому Сторони домовились, що згідно зі ст. 631 Цивільного кодексу України умови даного договору застосовуються до відносин, що виникли між ними з 01.03.2019 року.

Згідно п. 2.3. Договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцю майно, разом з отриманими приналежностями, обладнанням, інвентарем, а також з усіма поліпшеннями, які неможливо відокремити від Майна, в належному стані, з урахуванням природного зносу, не пізніше останнього дня строку дії договору. При цьому, сторони підписують акт приймання-передачі майна з оренди.

16.03.2020 на адресу Полтавської філії ПАТ «Укртелеком» надійшла заява від відповідача про непродовження Договору у зв`язку з припиненням ним підприємницької діяльності, в якій він також гарантував проведення оплати (а.с.35).

На проведення платежів за Договором (орендної плати, послуг з утримання майна та послуг з енергозабезпечення) позивач виписав відповідачу рахунки-акти № 53ПВЮ-18-15 від 31.03.2019р. на суму 9013,52 грн., № 53ПВЮ-18-126 від 30.04.2019р. на суму 8911,96 грн., № 53ПВЮ-18-206 від 31.05.2019р. на суму 8863,58 грн., № 53-ГОВ19-280 від 30.06.2019р. на суму 8678,99 грн., № 53-ГОВ19-6003273 від 31.07.2019р. на суму 8946,40 грн., № 53-ГОВ19-6003464 від 31.08.2019р. на суму 8906,94 грн., № 53-ГОВ19-6003657 від 30.09.2019р. на суму 8996,65 грн., № 53-ГОВ19-6003871 від 31.10.2019р. на суму 9102,11 грн., № 53-ГОВ19-6004071 від 30.11.2019р. на суму 8643,25 грн., № 53-ГОВ19-6004202 від 31.12.2019р. на суму 8873,89 грн., № 53-ГОВ20-6004389 від 31.01.2020р. на суму 8942,20 грн., № 53-ГОВ20-6004619 від 29.02.2020р. на суму 8876,98 грн. (а.с.22-33).

Всього за період березень 2019- лютий 2020 відповідач мав сплатити 106756,47 грн. орендної плати та послуги з енергозабезпечення і утримання майна.

Відповідачем було сплачено 87513,51 грн., в підтвердження чого позивач надав витяг з виписок банку з рахунку позивача (а.с.34).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 19242,96 грн.

Відповідно до ст.ст. 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного, доказів сплати боргу відповідач суду не надав.

Подані суду договір та інші первісні бухгалтерські документи сторонами не оспорюються, доказів визнання їх недійсними сторони суду не подали і на них під час розгляду справи не посилалися.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч. 5 ст. 762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

В порушення договірних зобов`язань відповідач не сплатив 19242,96 грн. боргу.

Отже, позовні вимоги про стягнення 19242,96 грн. боргу з орендної плати та плати за послуги з енергозабезпечення і утримання майна підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню судом.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В п.8.2. Договору встановлено, що у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим Договором, орендар на вимог орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення.

На підставі вказаного положення договору позивач нарахував відповідачу 3672,18 грн. пені за період прострочення 01.07.2019 - 24.06.2020 поетапно (а.с.37-38). Правильність розрахунку перевірено судом.

Позовні вимоги про стягнення 3672,18 грн. пені обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі цієї норми позивачем правомірно заявлено вимоги про стягнення 573,34 грн. - інфляційних за період травень 2019 - травень 2020р. та 414,49 грн. - 3% річних за період 21.05.2019 - 31.05.2020. Отже, позов цій частині підлягає задоволенню.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати, що складаються з судового збору, понесені ним у даній справі.

Суд встановив, що при подачі даного позову позивачем сплачено 2102,00 грн. судового збору за платіжним дорученням від 06.07.2020р. № 3925 (а.с.6). Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 07.07.2020р. (а.с.49).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись ст.ст. 252, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (бульвар Т.Шевченка, буд.18, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код 21560766) в особі Полтавської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (вул. Соборності, буд. 33, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 01186975) 19242 грн. 96 коп. - основного боргу, 3672грн. 18 коп. - пені, 414 грн. 49 коп. - 3% річних, 573 грн. 34 коп. - інфляційних, 2102 грн. 00 коп. - відшкодування витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Полтавської області.

Повне рішення складено та підписано 25.09.2020р.

Суддя Т. М. Безрук