
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" вересня 2020 р.
м. Київ
Справа № 911/259/20
Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Парасочки Т.О., розглянув в порядку загального позовного провадження
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт" (09201, Київська обл., Кагарлицький р-н, м. Кагарлик, вул. Каштанова, буд. 54, код ЄДРПОУ 32010004)
до Державного підприємства "Чайка" (08330, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Дударків, вул. Гоголя, буд. 62А, код ЄДРПОУ 31245250)
про стягнення боргу, 3% річних, та пені,
за участю представників:
позивача: Сапронов О.В. (ордер: серія КВ №469971 від 13.04.2020);
відповідача: не з`явились.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява № 28-10-10 від 28.01.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт" до Державного підприємства "Чайка" про стягнення 1168003,20 грн боргу, 4212,47 грн 3% річних та 37912,23 грн пені.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.02.2020 вказану позовну заяву залишено без руху.
19.02.2020 через канцелярію Господарського суду Київської області позивачем, на виконання ухвали Господарського суду Київської області від 05.02.2020, подано заяву №18/02-20 від 18.02.2020 про усунення недоліків. Суд, перевіривши подані документи, встановив, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 25.02.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого судового засідання призначено на 23.03.2020. Встановлено відповідачу строк на подання відзиву – протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19” з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.
30.06.2020 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання №17-03/2020 від 17.03.2020 про відкладення розгляду справи.
У підготовчому судовому засіданні 23.03.2020 судом продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 13.04.2020. Також, судом запропонувано сторонам, у зв`язку з ситуацією, що склалась з поширенням на території України коронавірусу "COVID-19" та введеними з цього приводу карантинними заходами, вирішити питання щодо можливості розгляду даної справи судом у підготовчому провадженні та по суті без участі представників сторін за матеріалами та доказами, які подані та будуть подані сторонами у справі, а також, з поданням письмових тез-виступів представників при розгляді справи по суті.
10.04.2020 до суду від відповідача надійшло клопотання вх. №7411/20 від 10.04.2020 про відкладення розгляду справи та продовження строку на подання відзиву.
У підготовчому судовому засіданні 13.04.2020 судом задоволено клопотання відповідача про продовження строку на подання відзиву на позов та продовжено строк на подання відзиву на позовну заяву. У зв`язку з цим, судом відкладено проведення підготовчого судового засідання на 27.04.2020.
24.04.2020 до суду від позивача надійшло клопотання №2 від 24.04.2020 про відкладення розгляду справи.
У підготовчому судовому засіданні 27.04.2020 судом задоволено клопотання №2 від 24.04.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт" про відкладення розгляду справи та відкладено проведення судового засідання на 12.05.2020.
06.05.2020 до суду від позивача надійшло клопотання №1 від 06.05.2020 про відкладення розгляду справи.
08.05.2020 від відповідача надійшло клопотання вх. №8852/20 від 08.05.2020 про відкладення розгляду справи.
У підготовчому судовому засіданні 12.05.2020 судом задоволено клопотання позивача №1 від 06.05.2020 про відкладення розгляду справи, задоволено клопотання відповідача вх. № 8852/20 від 08.05.2020 про відкладення розгляду справи. Розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 13.07.2020.
03.06.2020 до суду від відповідача надійшла заява б/н від 29.05.2020 про повідомлення суду щодо розірвання відповідачем договору на надання правової допомоги з адвокатом.
13.07.2020 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 10.07.2020 про відкладення розгляду справи.
У підготовчому судовому засіданні 13.07.2020 судом з підстав зміни представника відповідача оголошено перерву у судовому засіданні до 03.08.2020.
31.07.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява б/н від 30.07.2020 про збільшення розміру позовних вимог.
03.08.2020 до суду від позивача надійшло клопотання б/н від 03.08.2020 про залучення доказів та додаткові пояснення по справі.
У підготовчому судовому засіданні 03.08.2020 судом у зв`язку з надходженням від позивача заяви б/н від 30.07.2020 про збільшення розміру позовних вимог, надано відповідачу строк для подання суду заперечень на вказану заяву до наступного судового засідання та оголошено перерву у судовому засіданні до 17.08.2020.
13.08.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання б/н від 12.08.2020 про залучення доказів та додаткові пояснення по справі.
У підготовчому судовому засіданні 17.08.2020 судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого судового засідання та призначено розгляд справи по суті на 15.09.2020.
Поряд з тим, судом прийнято до розгляду разом з позовною заявою заяву б/н від 30.07.2020 про збільшення розміру позовних вимог та вирішено розглядати позовні вимоги у наступній редакції: стягнути з Державного підприємства "Чайка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт" 1058093,20 грн боргу, 34032,23 грн 3% річних, 278158,90 грн пені.
Також, у вказаній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, понесені останнім на отримання послуг з правничої допомоги в розмірі 23500,00 грн.
У судовому засіданні з розгляду справи по суті 17.09.2020 позивачем підтримано текст позовної заяви та викладені в ній вимоги, відповідач у судове засідання не з`явився.
Позов обгрунотовано наступним:
- між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт" (позивач, постачальник) та Державним підприємством "Чайка" (відповідач, покупець) укладено Договір поставки №АЕ-236-3001/19 від 30.01.2019;
- позивач на виконання умов Договору здійснив позивачу поставку товару на суму 1168033,20 грн, а відтак виконав покладені на нього договором обов`язки;
- відповідач за поставлений товар не розрахувався, чим порушив умови Договору №АЕ-236-3001/19 від 30.01.2019.
- у зв`язку з не оплатою відповідачем товару, позивачем, також, нараховано відповідачу 34032,23 грн 3% річних та 278158,90 пені (відповідно до заяви про збільшення позовних вимог).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач у встановлений строк відзив на позов не подав, про причини неподання суд не повідомив.
Судом перевірено та встановлено, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом.
Вказаний факт, зокрема, підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями з відмітками про отримання відповідачем поштової кореспонденції суду та поданими до суду клопотаннями від останнього.
Відповідно до п. 3 ч. 11 Глави ХІХ прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” (№ 540-IX) розділ Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Відповідно до ч. 2 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон) процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Відповідний Закон набрав законної сили 16.07.2020, а отже, 05.08.2020 у відповідача був останній день строку для подачі відзиву або заяви про продовження процесуальних строків на подання відзиву.
Водночас, у даній справі, як вже зазначалось вище, відзиву відповідачем не подано.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Реалізація норми ст. 81 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб`єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права витребовувати через суд докази.
Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне та обґрунтоване рішення у справі неможливо.
Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що положеннями п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства визначено змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом, в межах наданих повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт" (позивач, постачальник) та Державним підприємством "Чайка" (відповідач, покупець) укладено Договір поставки №АЕ-236-3001/19 від 30.01.2019 (далі – Договір), за яким постачальник передає у власність покупця (постачає), а покупець приймає та оплачує (купує) товари у кількості та в одиницях виміру, асортименті, упаковці, за ціною та вартістю, в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п. 1.1. Договору).
Відповідно до п.п. 1.2. – 1.3. Договору товаром за цим Договором є насіння кукурудзи. Номенклатура, асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару визначаються специфікаціями у відповідних Додатках до цього Договору (Додатки-Специфікації)
Ціни товарів визначаються у Додатках-Специфікаціях. Ціна товарів включає вартість тари, пакування й маркування, а також податок на додану вартість, що нараховується згідно з законодавством України. Ціна (вартість) Договору складає: 1168003,20 грн з ПДВ (п. 2.1-2.2 Договору).
Пунктами 3.1 - 3.2. Договору сторони погодили, що основні умови оплати товару визначаються Додатками-Специфікаціями до Договору з урахуванням положень, визначених цим розділом договору, та можуть передбачити як повну або часткову передоплату за партію товару грошовими коштами шляхом банківського переказу на рахунок постачальника до фактичного відвантаження товару, так і оплату за партію товару грошовими коштами шляхом банківського переказу на рахунок постачальника після фактичного відвантаження товару, що зазначається у Додатках-Специфікаціях. Зобов`язання з оплати грошовими коштами шляхом банківського переказу на рахунок постачальника вважатимуться виконаними покупцем належним чином в момент зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. При цьому призначення платежу у банківському переказі, крім обов`язкових реквізитів, має містити посилання на вид товару, що оплачується та реквізити цього Договору, або рахунка-фактури.
Приймання товару покупцем за кількістю підтверджується належним чином оформленою видатковою накладною. Після приймання товару за кількістю, претензії покупця щодо кількості, пакування (крім претензій щодо нестач товару всередині упаковки або тари) чи зовнішнього виду не приймаються. В усіх інших питаннях приймання товарів та виставлення претензій сторони керуються чинним законодавством України (п. 5.1. – 5.2. Договору.
Відповідно до розділу 7 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та/або чинним законодавством України. При порушення строків оплати поставленого товару, які визначені Додатками-Специфікаціями, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної на момент прострочки, від вартості несплаченого товару, за кожен день прострочення платежів. В будь-якому випадку (включаючи, але не обмежуючись випадками визнання постачальником претензії (рекламації) на товар), відповідальність постачальника обмежується тільки вартістю (ціною) окремої партії товару. Постачальник не несе відповідальності перед покупцем за упущену вигоду або будь-які витрати, прямі чи непрямі, які настали з вини останнього. Сплата будь-якої неустойки (штрафу, пені), передбаченої цим Договором, не звільняє покупця від виконання своїх зобов`язань за цим Договором і не позбавляє постачальника права на інші засоби захисту своїх інтересів відповідно до чинного законодавства України. Нарахування штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором здійснюється без обмежень строку нарахування та припиняється в день виконання стороною відповідного зобов`язання. Сторони домовились, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим Договором становить 3 (три) роки.
Згідно п. 12.1. Договір набуває чинності з моменту його підписання та завірення печатками сторін і діє до 31.12.2019 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від обов`язку погашення своїх грошових зобов`язань та відповідальності за порушення умов цього Договору.
Укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак відносини, що з нього виникають, регулюються відповідними положеннями Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.
За змістом положень ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Дана норма кореспондується зі ст. 712 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що господарські операції між позивачем та відповідачем оформлені належним чином первинним бухгалтерським документами у вигляді видаткових накладних.
Для визначення умов поставки товару та строку його оплати сторони уклали Додаток-Специфікацію №1 від 30.01.2019 до Договору поставки №АЕ-236-3001/19 від 30.01.2019, якою визначили, що 100% вартості товару оплачується покупцем до 15.12.2019, при цьму строк поставки товару – до 10.03.2019. специфікація товару – Богатир насіння кукурудзи 800 мішків за ціною 1168003,20 грн з ПДВ.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідно до видаткових накладних №30 від 11.02.2019 на суму 321200,88 грн та №31 від 11.02.2019 на суму 846802,32 грн позивачем відповідно до умов Договору поставлено відповідачу товару на загальну суму 1168003,20 грн. Вказані видаткові накладні підписані як зі сторони позивача так і відповідачем та скріплені печатками останніх.
Про належне виконання зобов`язань позивачем свідчить також відсутність претензій або заперечень відповідача щодо якості, комплектності, відповідності товару тощо.
На підтвердження відсутності оплат від відповідача, позивачем подано до суду докази у вигляді банківських довідок з АТ «Прокредит Банк» №1-2/20-671 від 11.02.2020 та АТ «Креді Агріколь Банк» з яких вбачається, що на відкриті рахунки у вказаних банківських установах грошові кошти в оплату товару за Договором у період з 11.03.2019 по 05.02.2020 та з 30.01.2019 по 05.02.2020 від відповідача не надходили.
Водночас, позивачем разом із заявою про збільшення позовних вимог подано суду докази (банківську довідку з АТ «Прокредит Банк» №1-2/20/3678 від 14.07.2020 та довідку з АТ «Креді Агріколь Банк» №13669/77 від 14.07.2020) часткової оплати відповідачем боргу за видатковими накладними №30 від 11.02.2019 та №31 від 11.02.2019 у розмірі 110000,00 грн.
Відтак, з наведеного вбачається, що неоплаченим лишився поставлений позивачем товар на суму 1058003,20 грн (1168003,20 – 110000,00). В той же час суд не погоджується з заявленою позивачем сумою основного боргу до стягнення у розмірі 1058093,20 грн, позаяк, з наведеного розрахунку вбачається, що остання саме - 1058003,20 грн.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, у зв`язку з цим, останній позбавив себе можливості спростувати доводи позивача та надати докази підтвердження відсутності заборгованості перед позивачем.
Відтак, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу у розмірі 1058003,20 грн обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем не спростованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо нарахування 3% річних.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 612 цього Кодексу встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Відтак, позивачем нараховано відповідачу 3% річних за період прострочення виконання зобов`язання з 30.07.2019 по 30.07.2020 у розмірі 34032,23
Суд перевірив розрахунок позивача, щодо нарахування 3% річних та встановив, що останній є неправильним, позаяк позивачем не вірно зазначено дату (30.07.2019) виникнення права на нарахування 3% річних, оскільки сторонами у Додатку-Специфікації №1 від 30.01.2019 до Договору поставки №АЕ-236-3001/19 від 30.01.2019 визначено, що 100% вартості товару оплачується покупцем до 15.12.2019.
Отже, з наведеного вбачається, що право на нарахування штрафних санкцій виникло у позивача з 16.12.2019.
З наведених підстав, судом було здійснено власний розрахунок 3% річних та встановлено, що за період з 16.12.2019 по 30.07.2020 (враховуючи оплати відповідача) розмір 3% річних, який підлягає до стягненню з відповідача становить 20688,19 грн.
Щодо нарахування пені.
Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ст.ст. 251, 252 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Так, позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 278158,90 грн за період з 30.07.2019 по 30.07.2020 .
Судом перевірено розрахунок позивача щодо нарахування пені та встановлено, що він складений неправильно, з тих самих підстав, що і розрахунок позивача щодо нарахування 3% річних (неправильно визначено початкову дату виникнення права на нарахування штрафної санкції).
Отже, судом було здійснено власний розрахунок пені та встановлено, що за період з 16.12.2019 по 30.07.2020 (враховуючи оплати відповідача) розмір пені, який підлягає до стягненню з відповідача становить 133941,33 грн.
Відтак, у зв`язку з наведеним суд доходить висновків про часткове задоволення позовних вимог
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.
Відповідно до п. 2 ч. 1. ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, у позовних вимогах позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 23500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Позивачем на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правничої (адвокатської) допомоги №30/20 від 01.04.2020, звіт про надані послуги №1 від 03.08.2020, акт №1 приймання-передачі послуг від 03.08.2020 та платіжне доручення №69 від 10.08.2020, з якого вбачається сплата клієнтом (позивачем) 23500,00 грн Адвокатському Бюро «Кравець».
Враховуючи, що факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу підтверджено документально, суд покладає вказані витрати на відповідача, але пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі - 20445,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Чайка" (08330, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Дударків, вул. Гоголя, буд. 62А, код ЄДРПОУ 31245250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Експерт"(09201, Київська обл., Кагарлицький р-н, м. Кагарлик, вул. Каштанова, буд. 54, код ЄДРПОУ 32010004) 1058003,2 грн боргу, 20688,19 грн 3% річних, 133941,33 грн пені, 18189,49 грн витрат зі сплати судового збору та 20445,00 грн витрат на правничу допомогу.
В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення підписано 25.09.2020
Суддя А.Ф. Черногуз
Судове рішення № 91784606, Господарський суд Київської області було прийнято 15.09.2020. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 911/259/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: