Рішення № 91784263, 15.09.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.09.2020Справа № 910/8535/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Капішон В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІПАН"

до Київської обласної державної адміністрації

про визнання поновленими договорів оренди земельних ділянок

за участю представників:

від позивача: Хаврошин М.С.

від відповідача: Божинський В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІПАН" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської обласної державної адміністрації про визнання поновленими договорів оренди земельних ділянок.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач продовжує користування земельними ділянками, які були об`єктом договорів оренди земельних ділянок №б/н від 11.03.2009, №б/н від 28.12.2009, №б/н від 28.12.2009 та №б/н від 28.12.2009, належним чином виконує визначені вказаним договором обов`язки, в той час як відповідач у встановлений законодавством строк не заперечив проти поновлення дії договорів, що свідчить про те, що договори оренди земельних ділянок є поновленим на той самий строк та на тих самих умовах, тобто на строк 10 років, у зв`язку з чим позивач звернувся з позовом про визнання поновленими на 10 років договори оренди земельних ділянок вважаючи укладеними: Додаткову угоду № 2 від 27.05.2020 до договору оренди земельної ділянки від 11.03.2009, Додаткову угоду № 2 від 27.05.2020 до договору оренди земельної ділянки від 28.12.2009, Додаткову угоду № 2 від 27.05.2020 до договору оренди земельної ділянки від 28.12.2009, Додаткову угоду № 2 від 27.05.2020 до договору оренди земельної ділянки від 28.12.2009, в редакції зазначеної ТОВ "СІПАН".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати у загальному позовному провадженні, призначено підготовче засідання на 22.07.2020.

13.07.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що сторонами не було досягнуто домовленості щодо істотних умов договору, а саме розміру орендної плати, а отже переважне право орендаря на укладення договору оренди припинилося.

У судовому засіданні 22.07.2020 представник позивача надав суду відповідь на відзив, відповідно до змісту якої, позивач зазначив, що відповідачем не надано належних доказів направлення листів щодо поновлення договорів оренди землі на адресу позивача та вказав про відсутність правової норми, яка б зобов`язувала орендаря проводити нормативно-грошову оцінку орендованих земельних ділянок.

У судовому засіданні 22.07.2020 представник відповідача надав суду клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 18.08.2020.

У судовому засіданні 18.08.2020, враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, відсутність інших клопотань, заяв від сторін, судом закрито підготовче провадження та призначено справу №910/8535/20 до судового розгляду по суті на 08.09.2020, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 08.09.2020 представник позивача надав пояснення по суті позовних вимог, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні 08.09.2020 проти позову заперечив, надав пояснення по суті своїх заперечень.

У судовому засіданні 08.09.2020 суд оголосив перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 15.09.2020.

У судовому засіданні 15.09.2020 суд продовжив з`ясування обставин справи та дослідження доказів, заслухав заключні слова учасників справи.

У судовому засіданні 15.09.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11.03.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СІПАН" (надалі -позивач, орендар) та Фастівською районною державною адміністрацією Київської області укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - договір оренди №1), відповідно до умов якого орендодавець на підставі Розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 13.11.2008 № 1433 «Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ «СІПАН» за рахунок то земель державної власності надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, цільове призначення - землі добувної промисловості (для розробки Кощіївського родовища гранітів), яка знаходиться на території Дорогинської сільської ради Фастівського району Київської області (п. 1.1).

Пунктом 2 договору оренди №1 сторони погодили, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,9897 гектарів (надалі - земельна ділянка), у тому числі: рілля- 1,9897 гектарів.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки затверджена рішенням сесії Фастівської районної ради від 27.02.2009 р. № 10-23-V становить 457 233,06 грн (чотириста п`ятдесят сім тисяч двісті тридцять три гривни 06 копійок) (п. 5 договору оренди №1).

Відповідно до п. 8 договору оренди №1, договір укладено на 10 (десять) років починаючи з дати його державної реєстрації 'у відповідності до чинного законодавства. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 (шістдесят) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно умов п. 9 та 9.1. договору оренди №1, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 45 723 ,31 грн (сорок п`ять тисяч сімсот двадцять три гривни 31 копійка) на рік, що становить 10 (десять) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Орендар сплачує орендну плату щомісячно рівними частинами по 3 810,28 грн (три тисячі сімсот десять гривень 28 копійок) на місяць шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Дорогинської сільської ради.

Додатковою угодою № 1 від 30.05.2018 сторони внесли зміни до договору оренди земельної ділянки від 11.03.2009, а саме визначили, зокрема, що Київська обласна державна адміністрація, надалі іменована - орендодавець, від якої на підставі розпорядження Київської обласної державної адміністрації № 1433 від 13.11.2008 діє Фастівська районна державна адміністрація Київської області, в уповноваженого керівника Фастівської РДА.

Також, пункт 2 договору оренди земельної ділянки від 11.03.2009 сторонами викладено в наступній редакції: «в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,9897 га (кадастровий 3224983300:02:003:0030, надалі - земельна ділянка), цільове призначення - землі добувної промисловості, для розробки Кощіївського родовища гранітів, яке знаходиться на території Дорогинської сільської ради Фастівського району Київської області».

28.12.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СІПАН" та Фастівською районною державною адміністрацією Київської області укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - договір оренди №2), відповідно до умов якого орендодавець на підставі Розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 17.12.2009 № 1134 «Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ «СІПАН» за рахунок то земель державної власності надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, цільове призначення - землі добувної промисловості (для розробки Кощіївського родовища гранітів), яка знаходиться на території Дорогинської сільської ради Фастівського району Київської області за межами населеного пункту (п. 1.1).

Пунктом 2 договору оренди №2 сторони погодили, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,9780 гектарів, кадастровий номер 3224983300:02:003:0033, у тому числі: пасовища - 3,7589 гектарів, внутрішні води - 0,2191 га.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки затверджена рішенням сесії Фастівської районної ради від 25.12.2009 р. № 06-31-У становить 1275744,60 грн (один мільйон двісті сімдесят п`ять тисяч сімсот сорок чотири гривні 60 копійок) (п. 5 договору оренди №2).

Відповідно до п. 8 договору оренди №2, договір укладено на 10 (десять) років починаючи з дати його державної реєстрації у відповідності до чинного законодавства. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 (шістдесят) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно умов п. 9 та 9.1. договору оренди №2, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 127574,46 грн (сто двадцять сім тисяч п`ятсот сімдесят чотири гривні 46 копійок) на рік, що становить 10 (десять) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Орендар сплачує орендну плату щомісячно рівними частинами по 10631,21 грн (десять тисяч шістсот тридцять одна гривна 21 копійок) на місяць шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Дорогинської сільської ради.

Додатковою угодою № 1 від 20.03.2018 сторони внесли зміни до договору оренди земельної ділянки від 28.12.2009, а саме визначили, зокрема, що Київська обласна державна адміністрація, надалі іменована - орендодавець, від якої на підставі розпорядження Київської обласної державної адміністрації № 1134 від 17.12.2009 діє Фастівська районна державна адміністрація Київської області, в уповноваженого керівника Фастівської РДА.

Також, пункт 2 договору оренди земельної ділянки від 28.12.2009 сторонами викладено в наступній редакції: «в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,9780 га (кадастровий 3224983300:02:003:0030».

28.12.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СІПАН" та Фастівською районною державною адміністрацією Київської області укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - договір оренди №3), відповідно до умов якого орендодавець на підставі Розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 17.12.2009 № 1133 «Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ «СІПАН» за рахунок земель державної власності надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, цільове призначення - землі добувної промисловості (код УКЦВЗ 3.1.1. для розробки Кощіївського родовища гранітів), яка знаходиться на території Дорогинської сільської ради Фастівського району Київської області (п. 1.1).

Пунктом 2 договору оренди №3 сторони погодили, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,6237 гектарів, кадастровий номер 3224983300:02:003:0031, у тому числі: рілля- 5,6237 гектарів.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки затверджена рішенням сесії Фастівської районної ради від 25.12.2009 р. № 07-31-У становить 1803520,59 грн (один мільйон вісімсот три тисячі п`ятсот двадцять гривень 59 копійок) (п. 5 договору оренди №3).

Відповідно до п. 8 договору оренди №3, договір укладено на 10 (десять) років починаючи з дати його державної реєстрації у відповідності до чинного законодавства. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 (шістдесят) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно умов п. 9 та 9.1. договору оренди №3, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 180352,06 грн (сто вісімдесят тисяч триста п`ятдесят дві гривні 06 копійок) на рік, що становить 10 (десять) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Орендар сплачує орендну плату щомісячно рівними частинами по 15029,34 грн (п`ятнадцять тисяч двадцять дев`ять гривень 34 копійок) на місяць шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Дорогинської сільської ради.

Додатковою угодою № 1 від 22.06.2018 сторони внесли зміни до договору оренди земельної ділянки від 28.12.2009, а саме визначили, зокрема, що Київська обласна державна адміністрація, надалі іменована - орендодавець, від якої на підставі розпорядження Київської обласної державної адміністрації № 1133 від 17.12.2009 діє Фастівська районна державна адміністрація Київської області, в уповноваженого керівника Фастівської РДА.

Також, пункт 2 договору оренди земельної ділянки від 28.12.2009 сторонами викладено в наступній редакції: «в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,6237 га (кадастровий 3224983300:02:003:0031), цільове призначення - землі добувної промисловості, для розробки Кощіївського родовища гранітів, яке знаходиться на території Дорогинської сільської ради Фастівського району Київської області».

28.12.2009 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СІПАН" та Фастівською районною державною адміністрацією Київської області укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - договір оренди №4), відповідно до умов якого орендодавець на підставі Розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 17.12.2009 № 1134 «Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ «СІПАН» за рахунок земель державної власності надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, цільове призначення - землі добувної промисловості (код УКЦВЗ 3.1.1. для розробки Кощіївського родовища гранітів), яка знаходиться на території Дорогинської сільської ради Фастівського району Київської області (п. 1.1).

Пунктом 2 договору оренди №4 сторони погодили, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 16,1182 гектарів, кадастровий номер 3224983300:02:003:0032, у тому числі: пасовища - 15,5419 гектарів, внутрішні води - 0,5763 га.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки затверджена рішенням сесії Фастівської районної ради від 25.12.2009 р. № 06-31-У становить 5169106,74 грн (п. 5 договору оренди №4).

Відповідно до п. 8 договору оренди №4, договір укладено на 10 (десять) років починаючи з дати його державної реєстрації у відповідності до чинного законодавства. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк, у цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 (шістдесят) днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно умов п. 9 та 9.1. договору оренди №4, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 516910,67 грн на рік, що становить 10 (десять) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Орендар сплачує орендну плату щомісячно рівними частинами по 43 075,89 грн на місяць шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Дорогинської сільської ради.

Додатковою угодою № 1 від 22.06.2018 сторони внесли зміни до договору оренди земельної ділянки від 28.12.2009, а саме визначили, зокрема, що Київська обласна державна адміністрація, надалі іменована - орендодавець, від якої на підставі розпорядження Київської обласної державної адміністрації № 1134 від 17.12.2009 діє Фастівська районна державна адміністрація Київської області, в уповноваженого керівника Фастівської РДА.

Також, пункт 2 договору оренди земельної ділянки від 28.12.2009 сторонами викладено в наступній редакції: «в оренду передається земельна ділянка загальною площею 16,1182 га (кадастровий 3224983300:02:003:0032), цільове призначення - землі добувної промисловості, для розробки Кощіївського родовища гранітів, яке знаходиться на території Дорогинської сільської ради Фастівського району Київської області».

В обґрунтування заявленого позову, позивач зазначає, що на протязі строку дії договорів оренди використовував земельні ділянки за призначенням, своєчасно та в повному обсязі сплачував орендну плату. До закінчення строку договору оренди позивач продовжив користування спірними земельними ділянками та листами вих. № 3 від 08.01.2019, №59 від 19.11.2019, № 57 від 19.11.2019, №58 від 19.11.2019 звернувся до Київської обласної державної адміністрації, у яких просив скористатися переважним правом на укладення на новий строк договорів оренди землі. За доводами позивача, зазначені листи залишені відповідачем без відповіді.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач посилається на те, що ТОВ "СІПАН" продовжує користування земельними ділянками, які були об`єктом договорів оренди землі №б/н від 11.03.2009, №б/н від 28.12.2009, №б/н від 28.12.2009 та №б/н від 28.12.2009, належним чином виконує визначені вказаними договорами обов`язки, в той час як відповідач у місячний строк після закінчення дії спірних договорів не заперечив проти продовження їх дії, а також не повідомив позивача про прийняте рішення щодо розгляду листів позивача про поновлення строку оренди. За таких обставин, позивач стверджує, що спірні договори оренди є поновленим на той самий строк та на тих самих умовах на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", у зв`язку із чим позивачем заявлено позов до Київської обласної державної адміністрації про визнання поновленими договорів оренди земельних ділянок вважаючи укладеними додаткові угоди до договорів оренди землі №б/н від 11.03.2009, №б/н від 28.12.2009, №б/н від 28.12.2009 та №б/н від 28.12.2009 в редакції, запропонованій позивачем.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як підтверджено матеріалами справи, на підставі договорів оренди земельних ділянок №б/н від 11.03.2009, №б/н від 28.12.2009, №б/н від 28.12.2009 та №б/н від 28.12.2009 (з урахуванням внесених до них змін Додатковими угодами від 30.05.2018, від 20.03.2018 та від 22.06.2018) позивач ТОВ "СІПАН" набув у користування земельні ділянки: за договором оренди №1 загальною площею 1,9897 га, за договором оренди №2 загальною площею 3,9780 га, за договором оренди №3 загальною площею 5,6237га та за договором оренди №4 загальною площею 16,1182 га.

Орендодавцем за договорами оренди земельних ділянок станом на дату їх укладення була Фастівська районна державна адміністрація Київської області.

В подальшому, між ТОВ "СІПАН" та Фастівською районною державною адміністрацією Київської області укладено Додаткові угоди від 30.05.2018, від 20.03.2018 та від 22.06.2018, відповідно до яких визначено орендодавцем Київську обласну державну адміністрацію.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Отже, повноваження щодо передачі у власність або в користування земельних ділянок, що визначені у спірних договорах оренди, станом на час розгляду спору віднесено до повноважень Київської обласної державної адміністрації, яка є належним відповідачем у даній справі.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на виникнення правовідносин) регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами за умови дотримання порядку, визначеного частинами 1- 5 цієї норми, так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.

Отже, стаття 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на виникнення правовідносин) містить дві різні правові конструкції, а зміст права, підстави і обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до частин 1-5 зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає згідно з частиною 6 цієї норми.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на виникнення правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У відповідності до умов договору оренди земельної ділянки від 11.03.2009 (договір №1), зареєстрованого в Фастівському районному відділі № 32 Київської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» - 18.03.2009, строком закінчення дії договору є 17.03.2019.

Договори оренди земельних ділянок від 28.12.2009 (договір №2-4), зареєстровані в Фастівському районному відділі № 32 Київської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» - 28.01.2010, строк закінчення дії вказаних договорів є 27.01.2020.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач звернувся до Київської обласної державної адміністрації з листами вих. № 3 від 08.01.2019, №59 від 19.11.2019, № 57 від 19.11.2019, №58 від 19.11.2019 про поновлення договорів оренди земельних ділянок №б/н від 11.03.2009, №б/н від 28.12.2009, №б/н від 28.12.2009 та №б/н від 28.12.2009.

Разом з тим, підставою позовних вимог позивач визначив ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", посилаючись на те, що продовжує користуватись відповідними земельними ділянками після закінчення строку договорів оренди, а протягом одного місяця після їх закінчення відповідач не надав заперечень стосовно поновлення таких договорів, а також відповіді у визначений місячний термін щодо розгляду повідомлень позивача про поновлення дії договорів також не надав.

Відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на виникнення правовідносин) у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

Такі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17, від 30.01.2019 у справі №905/1877/17.

Суть поновлення договору оренди за змістом частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк.

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, а також у судових засіданнях не заперечувалось представниками сторін, станом на час звернення до суду за захистом своїх прав, позивач, по-перше, після закінчення строку дії договорів оренди земельних ділянок продовжує належним чином користуватися орендованими земельними ділянками та виконує обов`язки землекористувача за спірними договорами оренди, в тому числі сплачує орендну плату.

Факт здійснення позивачем орендної плати підтверджується доданою до позову довідкою №4332 органів Державної фіскальної служби від 04.05.2020 про відсутність у ТОВ «СПІАН» заборгованості з орендної плати.

Докази наявності у позивача заборгованості по орендній платі станом на час вирішення спору матеріали справи не містять.

Також, в місячний строк після закінчення строку дії договорів оренди земельних ділянок, відповідач не направляв позивачу повідомлення про відмову в поновленні договорів оренди земельних ділянок.

Щодо заперечень відповідача стосовно того, що сторони не досягли домовленостей щодо істотних умов договору, а тому переважне право позивача на поновлення договорів оренди припинилося, суд відхиляє доводи відповідача, з огляду на наступне.

Як вбачається з наданих відповідачем доказів, листом № 06-06/922 від 22.03.2019 Департамент містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації за дорученням Київської обласної державної адміністрації відповідач повідомив ТОВ «СІПАН» про пропозицію змінити умови договору, а саме: встановити річну орендну плату за користування земельною ділянкою у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки.

Також, листами від № 06-06/3818 від 18.12.2019, № 06-06/3838 від 18.12.2018 та № 06-06/3892 від 23.12.2019 було повідомлено позивача, що для вирішення питання про поновлення дії договорів оренди земельних ділянок необхідно надати актуальну інформацію у формі Витягу з Державного земельного кадастру та Витяг з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Отже, з пояснень відповідача вбачається, що позивач повинен був провести нормативну грошову оцінку земельних ділянок по спірних договорах оренди землі №1-4.

За змістом пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України і частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (стаття 1 Закону України "Про оцінку земель").

Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно з ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5- 7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5- 7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7- 10 років

Частинами 1, 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до частин 1, 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з частиною 4 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, якою, в свою чергу, передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а згідно з пунктом 288.4, підпунктами 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 наведеної норми розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

З огляду на викладене, суд відзначає, що зміна розміру орендної плати відбувається в процесу погодження між сторонами істотних умов договору та не є підставою для відмови у поновленні договорів оренди, при цьому витребування у позивача Витягу з Державного земельного кадастру та Витягу з нормативної грошової оцінки земельних ділянок є не правомірним, оскільки Закон України «Про оренду землі» не передбачає обов`язок надання орендарем додаткових документів до листа про поновлення договору оренди, окрім самого проекту додаткової угоди.

Окрім того, в підтвердження направлення позивачу листів № 06-06/922 від 22.03.2019 № 06-06/3818 від 18.12.2019, № 06-06/3838 від 18.12.2018 та № 06-06/3892 від 23.12.2019 щодо розгляду повідомлення позивача про поновлення строку оренди земельних ділянок, відповідач надав копію журналу реєстрації вихідної кореспонденції за 03.01.2019 та 05.04.2020.

Як вбачається з пояснень позивача наданих у судовому засіданні та з обґрунтування позовної заяви, позивач повідомив, що не отримував зазначені відповідачем листи щодо розгляду повідомлення про поновлення строку оренди.

Дослідивши надані відповідачем докази направлення листів позивачу, судом встановлено про існування суперечливих відомостей, які містяться у зазначених документах, а саме з журналу вбачається про реєстрацію кореспонденції за 03.01.2019, при тому, як листи надані відповідачем датовані 18.12.2019 та 23.12.2019.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Пунктом 19 Правил надання послуг поштового зв`язку визначено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Згідно з п.п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.

Отже, належним доказом надіслання листів відповідачем є опис вкладення відправленої поштової кореспонденції, в якому перелічені всі документи, які надсилаються одержувачу та який засвідчений підписом працівника відділення поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи.

З урахуванням наведених обставин щодо невідповідності наявних у матеріалах справи доказів направлення позивачу листів № 06-06/922 від 22.03.2019 № 06-06/3818 від 18.12.2019, № 06-06/3838 від 18.12.2018 та № 06-06/3892 від 23.12.2019 та враховуючи заперечення позивача щодо отримання вказаних листів, суд прийшов до висновку, що копії журналу реєстрації вихідної кореспонденції за 03.01.2019 та 05.04.2020 не можуть бути прийняті судом як належні та достатні докази по справі.

Як зазначено судом вище, повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі", не вимагається.

При цьому, за змістом частини 6 статті ст. 33 Закону України "Про оренду землі", орендодавець має право заперечити стосовно поновлення і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач повідомив позивача про заперечення щодо поновлення спірних договорів оренди земельних ділянок.

З урахуванням вище наведеного, судом встановлено факт належного виконання позивачем умов договорів оренди, продовження використання позивачем земельних ділянок після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки від 11.03.2009, договору оренди земельної ділянки від 28.12.2009, договору оренди земельної ділянки від 28.12.2009, договору оренди земельної ділянки від 28.12.2009, ненадіслання відповідачем у встановлений законом строк заперечення щодо поновлення договорів на новий строк та відсутність рішень відповідача щодо припинення спірних договорів оренди земельних ділянок, а також відсутність в матеріалах справи заперечень відповідача щодо сплати позивачем орендної плати, суд прийшов до висновку, що договори оренди земельних ділянок від 11.03.2009 та від 28.12.2009 №№1-4 продовжують діяти на той же строк та на тих же умовах за взаємною мовчазною згодою сторін, а тому відсутні підстави для укладення в судовому порядку додаткових угод про поновлення спірних договорів.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

За змістом ст.ст. 4, 5 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Враховуючи вищевикладене, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

У Рішенні Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права. Під способами захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб`єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення. Після з`ясування фактичних обставин суд може зробити висновок про відповідність заявленої матеріально-правової вимоги способам захисту права і про порушення охоронюваного законом інтересу позивача. У разі встановлення, що заявлені вимоги за своїм змістом не відповідають матеріально-правовим способам захисту права, суд приймає рішення про відмову у позові. Підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Так, право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України.

Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.

Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України.

Порушення права чи охоронюваного законом інтересу повинне мати об`єктивний характер і виражатися в позбавленні або зменшенні обсягу певних благ особи, права чи інтереси якої порушено, певних благ, які вона мала до порушення або справедливо очікувала набути у майбутньому.

Дослідивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту порушення його прав чи інтересів, оскільки позивач продовжує користуватись земельними ділянками за відсутністю заперечень відповідача щодо поновлення договору оренди земельної ділянки від 11.03.2009 (договір №1), договору оренди земельної ділянки від 28.12.2009 (договір №2), договору оренди земельної ділянки від 28.12.2009 (договір №3), договору оренди земельної ділянки від 28.12.2009 (договір №4), а тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вище наведене, з огляду на обставини встановлені судом та надавши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СІПАН" до Київської обласної державної адміністрації про визнання поновленими договорів оренди земельних ділянок.

Судові витрати за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 25.09.2020.

Суддя О.В. Гулевець