Рішення № 91784109, 22.09.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/50/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2020 Справа № 908/1894/20

м. Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.

При секретарі судового засідання Хилько Ю.І.

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/1894/20

за позовом: Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 23)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Концерн ВМ” (69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 25)

про стягнення суми

За участю представників учасників справи:

від позивача: Колодій А.О.- Ордер серія АР № 1022424 від 31.08.2020

від відповідача: Дондик Г.П. - Ордер серія АР № 1016194 від 28.08.2020

СУТЬ СПОРУ:

28.07.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 715 від 24.07.2020) Комунального підприємства “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Концерн ВМ” про стягнення 6500,00 грн. збитків.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 28.07.2020 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1894/20 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.08.2020 суддею Мірошниченко М.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1894/20 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 33/50/20. Судове засідання призначено на 31.08.2020.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.08.2020 розгляд справи відкладений на 22.09.2020.

У судове засідання 22.09.2020 з`явилися представники сторін.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 22.09.2020 справу розглянуто, оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

В якості підстав заявлених позовних вимог позивач посилається на укладений сторонами у справі договір поставки № 24-6/10 від 24.06.2010, на виконання умов якого відповідач здійснив у липні 2017 поставку товару позивачу на загальну суму 19950,00 грн. Позивач платіжним дорученням № 3063 від 26.07.2017 перерахував відповідачу 39000,00 грн., внаслідок чого виникла передплата у сумі 19050,00 грн. На вказану суму відповідач поставив позивачу товар у серпні 2017. Однак відповідач не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 6500,00 грн., що позбавило позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися своїм правом на зменшення податкового зобов`язання на 6500,00 грн., тобто позивач поніс збитки у сумі 6500,00 грн., які просив стягнути з відповідача. Позов обґрунтований ст.ст. 22, 525, 526, 610, 611 ЦК України, ст.ст. 193, 224 ГК України.

Відповідач проти позову заперечив. У відзиві, що надійшов до суду 21.09.2020, зазначив, що вжив усіх заходів для реєстрації податкових накладних. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09.04.2019 були визнані протиправними та скасовані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в ЄДРПН податкові накладні. Однак рішення до теперішнього часу не виконане. У задоволенні позову просив відмовити.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

24.06.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Концерн ВМ”

(постачальник за договором, відповідач) і Комунальним підприємством “Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів” (покупець, позивач) укладений договір поставки № 24-6/10, за умовами якого (пункт 1.1) постачальник зобов`язався передати, а покупець прийняти та оплатити бетонні вироби (у подальшому – товар), згідно накладних, на умовах, передбачених даним договором.

Згідно п. 2.2 покупець протягом 5 банківських днів з моменту отримання товару здійснює його оплату.

Відповідно до п. 5.1.4 (у редакції додаткової угоди № 2 від 12.01.2015) постачальник зобов`язався надати покупцю по першій події (отримання коштів чи відвантаження товару) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умов відносно реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронним підписом уповноваженої особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкова накладна повинна бути оформлена згідно з правилами, встановленими п. 201.1 ПК України та зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань.

Згідно п. 9.1 (у редакції додаткової угоди № 1 від 12.03.2014) строк дії договору встановлюється з моменту його підписання та діє до 31.12.2018, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань по договору.

На виконання умов договору № 24-6/10 відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 19950,00 грн. згідно з видатковими накладними: № 849 від 24.07.2017 на суму 6650,00 грн. (ПДВ – 1108,33 грн.), № 852 від 25.07.2017 на суму 6650,00 грн. (ПДВ – 1108,33 грн.), № 859 від 26.07.2017 на суму 6650,00 грн. (ПДВ – 1108,33 грн.).

Відповідач згідно з платіжним дорученням № 3063 від 26.07.2017 перерахував відповідачу 39000,00 грн. за договором № 24-6/10.

Відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 19050,00 грн. згідно з видатковими накладними: № 935 від 04.08.2017 на суму 1240,00 грн. (ПДВ – 206,67 грн.), № 961 від 07.08.2017 на суму 2480,00 грн. (ПДВ – 413,33 грн.), № 962 від 08.08.2017 на суму 6650,00 грн. (ПДВ – 1108,33 грн.)., № 963 від 09.08.2017 на суму 8680,00 грн. (ПДВ – 1446,67 грн.).

Як зазначив позивач, відповідач не виконав встановленого обов`язку щодо реєстрації податкових накладних на загальну суму 6500,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату виникнення податкових зобов`язань, що позбавило позивача включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 6500,00 грн. Внаслідок цього позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 6500,00 грн. збитків.

Вирішуючи спір по суті суд враховує таке.

Згідно п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит – це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (у редакції станом на 26.07.2017) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до п. 201.10 ст. 201 ПК України у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Як встановлено судом, 09 січня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Концерн ВМ» (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної фіскальної служби України (далі відповідач-1), Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі відповідач-2), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення комісії відповідача-2 № 13791/33986217/2 від 22.06.2018; № 13964/33986217/2 від 23.06.2018; № 13972/33986217/2 від 23.06.2018; № 13960/33986217/2 від 23.06.2018 щодо не реєстрації податкових накладних № 138 від 24.07.2017, № 142 від 25.07.2017, № 153 від 26.07.2017, № 154 від 26.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язати відповідача-1 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 138 від 24.07.2017, № 142 від 25.07.2017, № 153 від 26.07.2017, № 154 від 26.07.2017.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 лютого 2019 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі № 280/107/19.

При розгляді даної справи адміністративним судом було встановлено, що на підставі договору поставки від 24.06.2010 № 24-6/10 між ТОВ «Концерн ВМ» та КП «Елуаш» було здійснено поставку поребриків, бордюрів у кількості 200 шт. на суму 26000,00 грн. (чотирма поставками), відповідно до видаткових накладних: № 849 від 24.07.2017 на суму 6650,00 грн, № 852 від 25.07.2017 на суму 6650,00 грн, № 859 від 26.07.2017 на суму 6650,00 грн, № 882 від 27.07.2017 на суму 6650,00 грн. Оплата здійснена по передплаті по рахунку № 403 від 19.07.2017 за платіжним дорученням № 3063 від 26.07.2017 в сумі 39000,00 грн. Товар був переданий відповідно до видаткових накладних за довіреністю від 01.07.2017. Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНЦЕРН ВМ» за результатами фінансово-господарської діяльності були виписані на покупця КП «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» податкові накладні: № 138 від 24.07.2017 на суму 6650,00 грн. в т.р. ПДВ 1108,33грн., № 142 від 25.07.2017 на суму 6650,00 грн. в т.р. ПДВ 1108,33 грн., № 153 від 26.07.2017 на суму 6650,00 грн. в т.р. ПДВ 1108,33 грн., № 154 від 26.07.2017 на суму 19050,00грн. в т.р. ПДВ 3175,00 грн. 11.08.2017 податкові накладні направлені до ДФС для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатами обробки, реєстрацію податкових накладних, позивачем 31.08.2017 отримано квитанції № 1 про зупинення реєстрації вказаних податкових накладних. Підстава для зупинення: відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК зупинена. 11.06.2018 ТОВ «КОНЦЕРН ВМ» надало до ДФС пояснення та документи, про підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній, реєстрацію якої зупинено. Комісією прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, оскільки платником податку не у повному обсязі надані документи, надання яких передбачено пунктом 14 Постанови КМУ № 117. Платником ТОВ «Концерн ВМ» до Комісії ДФС України з питань розгляду скарг, в порядку передбаченому п. 56.23 ст. 56 Податкового кодексу України, було направлено скарги від 14.06.2018 на рішення № 783770/33986217 від 12.06.2018 про відмову в реєстрації податкової: накладної № 138 від 24.07.2017; рішення № 783773/33986217 від 12.06.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 142 від 25.07.2017; рішення № 783776/33986217 від 12.06.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 153 від 26.07.2017; рішення 783777/33986217 від 12.06.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 154 від 26.07.2017. Скарги ТОВ «Концерн ВМ» були залишені без задоволення.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09.04.2019 у справі № 280/107/19 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Концерн ВМ» до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, задоволений повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації - № 783770/33986217 від 12.06.2018 про відмову в реєстрації податкової: накладної № 138 від 24.07.2017. Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 138 від 24.07.2017 подану Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНЦЕРН ВМ» датою її фактичного подання 11.08.2017. Визнано протиправними та скасувано рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації - № 783773/33986217 від 12.06.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 142 від 25.07.2017. Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 142 від 25.07.2017, № 153 від 26.07.2017, № 154 від 26.07.2017, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНЦЕРН ВМ» датою її фактичного подання 11.08.2017. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 783776/33986217 від 12.06.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 153 від 26.07.2017. Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладну №1 53 від 26.07.2017, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНЦЕРН ВМ» датою її фактичного подання 11.08.2017. Визнано протиправними та скасувано рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 783777/33986217 від 12.06.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної № 154 від 26.07.2017. Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 154 від 26.07.2017, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНЦЕРН ВМ» датою її фактичного подання 11.08.2017.

Рішення у справі № 280/107/19 набрало законної сили 31.07.2019, як вбачається з даних Єдиного державного реєстру судових рішень.

Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

ТОВ «КОНЦЕРН ВМ» направлені 12.08.2020 та 10.09.2020 Державній фіскальній службі України заяви щодо виконання рішення у справі № 280/107/19. У зв`язку з невиконанням судового рішення, як зазначив позивач, останній отримав виконавчі листи у справі № 280/107/19.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, згідно статті 16 Цивільного кодексу України, є відшкодування збитків.

Статтею 611 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

За частиною першою статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частина друга статті 217 Господарського кодексу України).

Частиною першою статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом частини першої статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Приписами статті 623 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. При цьому, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Протиправна дія чи бездіяльність заподіювача тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками, та є невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань.

Тим самим, при заявленні вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов`язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними. В свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

За приписами ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення та за наявності яких можливо було б стверджувати про те, що відповідачем завдано збитків позивачу. Суд враховує, що відповідач вжив усіх належних від нього заходів для своєчасної реєстрації податкових накладних, однак їх реєстрація не була здійснена не з вини відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у сумі 2102,00 грн. покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано – 25 вересня 2020.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя М.В. Мірошниченко