Рішення № 91781197, 20.08.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/820/20

Провадження № 2/185/1794/20

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2020 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Врони А.О., за участю секретаря судового засідання - Зубкової П.А., за участю представника позивача - Багнич О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу ЄУ № 185/820/20 за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця"звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 ,в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь безпідставно отримані пошти в сумі 984180 грн та судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що через описку в тексті постанови Київського апеляційного суду 15.04.2019 року по справі № 757/36263/18 ОСОБА_2 безпідставно отримала кошти в сумі 984180 грн.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причину неявки суду не повідомила.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 22 листопада 2018 року у справі №757/36263/18-ц в задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заборгованості із заробітної плати, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку та середнього заробітку за час затримки виплати сум.

Постановою Київського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (місце знаходження: 03150 м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ: 40075815) на користь ОСОБА_1 (фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі та компенсацію за невикористану щорічну відпустку у розмірі 11077,26 грн. та середній заробіток за період затримки розрахунку з 24.05.2017 по 25.07.2018 року у розмірі 1093534 грн з утриманням із цих сум обов`язкових платежів.

Грошові кошти у розмірі 1215373,39 грн Печерським районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві були примусово списані з банківського рахунку Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №59265189 на виконання виконавчого листа № 757/36263/18 виданий 29.05.2019 року, що підтверджується платіжним дорученням № 59265189 від 06.05.2019 року.

Постановою державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коваль Л.І. від 14.06.2019 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 757/36263/18 виданий 29.05.2019 року закінчено у зв`язку зі сплатою заборгованості.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 серпня 2019 року виправлено допущену описку в тексті постанови Київського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року, а саме: в резолютивній частині постанови замість суми середнього заробітку за період затримки розрахунку з 24.05.2017 по 25.07.2018 року, що підлягає стягненню з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 - 1093534 грн., зазначити суму - 109354,00 грн. (сто дев`ять тисяч триста п`ятдесят чотири гривни).

Ухвалою Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі №757/36263/18-ц відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову Київського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заборгованості із заробітної плати, грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку та середнього заробітку за час затримки виплати сум.

Правовідносини щодо збереження майна без достатньої правової підстави регулюються главою 83 ЦК України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави".

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

У ст. 1215 ЦК України наведені випадки коли безпідставно набуте майно не підлягає поверненню.

Не підлягає поверненню безпідставно набуті:

1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача;

2) інше майно, якщо це встановлено законом.

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", в якому просила стягнути заборгованість по заробітній платі та компенсацію за невикористану щорічну відпустку у розмірі 11077,26 грн. та середній заробіток за період затримки розрахунку з 24.05.2017 по 25.07.2018 року у розмірі 109354 грн (справа №757/36263/18-ц).

Постановою суду апеляційної інстанції її позов задоволено повністю, стягнуто на її користь 11077,26 грн та 1093534 грн, що складає 1104611,26 грн.

Сума середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні була помилково визначена в розмірі 1093534 грн внаслідок описки в судовому рішенні, яка в подальшому була виправлена ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Проте на час постановлення судом апеляційної інстанції ухвали про виправлення описки постанова Київського апеляційного суду від 15 квітня 2019 року була виконана в повному обсязі, грошові кошти примусово стягнуті з акціонерного товариства "Українська залізниця".

Сума грошових коштів в розмірі 984180 грн складає різницю між примусово стягнутою сумою грошових коштів в розмірі 1093534 грн та сумою грошових коштів в розмірі 109354 грн, яку просила позивач стягнути згідно своїх позовних вимог.

Таким чином, грошові кошти в розмірі 984180 грн були примусово стягнуті з акціонерного товариства "Українська залізниця", сума до стягнення визначена внаслідок рахункової помилки, при цьому ОСОБА_1 достовірно знаючи про зміст своїх позовних вимог та суму грошових коштів, заявлених до стягнення з акціонерного товариства "Українська залізниця", виявила свою недобросовісності як набувача грошових коштів.

Суд вважає, що перерахування грошових коштів здійснено без достатніх правових підстав, а тому є безпідставно набутим майном. Таким чином, відповідач зобов`язана повернути позивачу безпідставно набуте майно.

Статтями 12, 13, 77 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

На підставі ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в зв`язку з чим суд стягує з відповідача судовий збір на користь позивача.

Керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 280-284 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 984180 (дев`ятсот вісімдесят чотири тисячі сто вісімдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" судовий збір в розмірі 14762 (чотирнадцять тисяч сімсот шістдесят дві) грн 70 коп.

Позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця", код ЄДРПОУ: 40075815, місцезнаходження зареєстровано за адресою: 03680, м.Київ, вул.Тверська, буд.5.

Відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя А. О. Врона