Рішення № 91781177, 23.09.2020, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 184/709/20

Номер провадження 2/184/258/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Томаш В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Михайлової Т.В.,

представника позивача - Жовтяк О.В.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Покров у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості»,-

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ "ПРИВАТБАНК" звернувся до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області до відповідача із вказаним вище позовом, посилаючись на наступні обставини.

Між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н від 08.07.2011 року, відповідно до якого останній отримав кредит. Відповідач не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим, станом на 24.03.2020 року утворилась заборгованість у розмірі 27390,89 грн. У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача утворену заборгованість, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_2 позов підтримала в повному обсязі та просить його задовольнити. Надала відповідь на відзив, в якому посилається на те, що у даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, відповідач ознайомився та згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по платіжним карткам, розташованим на сайті банку, тарифами банку, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Окрім цього, зазначено що відповідачу було надано для ознайомлення Умові та правила в письмовому вигляді, ознайомлення з чим засвідчується власним підписом в Заявці про приєднання. Підписавши заяву Банк та клієнт приєднуються і зобов`язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, тарифах банку - Договорі банківського обслуговування в цілому. Отже, враховуючи вищевикладене, заява про приєднання до Умов та Правил з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.ua) складають Договір про надання банківських послуг. Тобто, в даному випадку зміст кредитного договору зафіксовано в декількох документах: в заяві Позичальника, Умовах та Правилах надання банківських послуг та Тарифах. Таким чином, між Банком та Позичальником укладається договір у письмовій формі. Укладення кредитного договору таким чином чинному законодавству України не суперечить. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії, який задля придбання, припинення або зміна цивільних прав та обов`язків, що за змістом ч.1 ст.202 ЦК України вказує на вчинення двостороннього кредитного договору, складовими якого виступають Заява, Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи, з якими Позичальник ознайомлений, про що свідчить підпис в Заяві. На підставі поданої Заяви, що разом з Умовами та Правилами зі зразками підписів та відбитком печатки, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.рrivatbank.ua) складають Договір про надання банківських послуг Відповідачу було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 (п.п.1.1.1.90,2.1.1.11 Умов) - ключем до карткового рахунку є пластикова Картка (п.1.1.1.62 Умов), яку отримав відповідач та мобільний телефон, який вказав відповідач (п.1.1.1.15 та п.1.1.1.16 Умов) в Заяві. Картковий рахунок - рахунок фізичної особи, до якого випущена Карта (п.п.1.1.1.90 Умов) та по якому відображаються фінансові операції за допомогою ключів. За Допомогою встановлених ключів до карткового рахунку, Відповідачу надано можливість здійснювати Дистанційне обслуговування (п.1.1.1.25 Умов - комплекс інформаційних послуг по рахункам клієнта і здійснення операцій по рахунку на підставі дистанційних розпоряджень клієнта). Таким чином Банк забезпечив Позичальнику можливість доступу до карткового рахунку різними можливими шляхами, зокрема за допомогою Карти та фінансового телефону на який приходить динамічний (змінюваний) ОТП - пароль. Тарифи - розмір винагороди за послуги Банку є невід`ємною частиною Договору. Перелік може зміняться і доповняться, про що Власник картки повідомляється відповідно до Умов та Правил. Необхідно відзначити, що виконання Позичальником умов кредитного договору засвідчує її волю до настання відповідних правових наслідків передбачених кредитним договором. З моменту оформлення кредитного договору пройшло 9 років. Позичальник в Банк не звертався за фактом неправильного нарахування відсотків, що свідчить про те, що він знав про розмір процентних ставок та інші умови обслуговування і повністю з ними погодився, про що свідчить факт підписаного договору, користування кредитними грошовими засобами та погашення, які він здійснював. Як доказ підтвердження факту виконання умов кредитного договору та здійснення погашення заборгованості може слугувати розрахунок заборгованості, виписка по рахунку.

Враховуючи, що законодавчо невстановлений обов`язок кредитора на відібрання підпису позичальника під наданою інформацією, доказом наявності факту ознайомлення відповідача з умовами кредитування є положення ч.2 ст.638, ч.2 ст.642 ЦК України, тобто фактичне прийняття пропозиції до укладання договору дією (отримання кредиту боржником та сплата ним періодичних платежів). Таким чином, кредитний договір укладений відповідно до норм чинного законодавства та є чинним. Закон України «Про захист прав споживачів» не поширюється на спірні правовідносини. Підписавши Анкету-Заяву, відповідач підтвердив, що він був ознайомлений з умовами кредитування та погодився з ними, що засвідчив власним підписом. Погашаючи заборгованість по кредиту, відповідач прийняв умови договору та погодився з ними.

Позивачем надана до суду копія анкети-заяви на двох сторінках від 08.07.2011 року, з якої чітко вбачається наступна інформація: персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для отримання кредитної картки. Відповідачем вказана інформація про себе заповнена особисто, також з копії анкети-заяви чітко вбачається, що ОСОБА_1 висловив згоду про укладення договору шляхом отримання кредитної картки «Універсальна» та особистим підписом засвідчив, що "Я згоден (на) з тим, що ця заява, разом із Пам`яткою клієнта. Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між мною та Банком Договір про надання банківських послуг. Я ознайомився (лась) і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді...". Також до матеріалів позовної заяви долучено «Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка підписана особисто відповідачем та з якої чітко вбачається, що відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 2,5% (30% на рік), вказано розміри комісій та штрафів тощо. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. Крім того, вищезазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті Банку. Приймаючи до уваги те, що за ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то відсутність підпису Відповідача в Умовах, при наявності його письмового свідчення про те, що він ознайомлений у письмовому вигляді та згідний з Умовами та Тарифами, що Заява разом із Умовами та Тарифами складають договір про надання банківських послуг, не є підставою вважати, що Умови укладені поза межами договору та є не допустимими доказами. Відповідач підписанням Анкети-заяви позичальника приєднався до Умов та Правилами надання банківських послуг. Заява разом з Умовами та Тарифами є договором про надання банківських послуг. Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. На підставі ч.1 ст.634 ЦК України, підписавши заяву, фізична особа, приєднується до запропонованих банком Умов та правил надання банківських послуг, що підтверджується його особистим підписом. Тобто, з моменту підписання фізичною особою заяви, між Банком та клієнтом був укладений договір в порядку ч.1 ст.634 ЦК України шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору (умов кредитування). До суду надано виписку з карткового рахунку, де чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та вбачається, що відповідач користувався грошима, отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів, а отже й отримав кредитну картку «Універсальна», оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. З розрахунку заборгованості та наданої виписки про рух коштів чітко вбачається, що позивач частково сплачував заборгованість за договором (погашення відображені в графі «Сума погашення за наданим кредитом»). Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку Відповідача - баланс станом на дату укладання договору (надана сума кредиту), всі операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції). Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контр розрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались.

Умовами договору визначено (п.2.1.1.2.3.), що Банк має право в будь-який момент збільшити, зменшити або анулювати кредитний ліміт. Пунктом 2.1.1.2.4. встановлено, що підписання цього договору є прямою та безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого банком. Додатково повідомляємо, що встановлення певної суми кредитного ліміту не є фінансовою операцією, що вимагає документального підтвердження. Відповідальність клієнта наступає в момент використання кредитного ліміту - як тільки клієнт самостійно підтверджує проведення операції в рахунок ліміту шляхом введення ПІН-коду (в банкоматах) або підписанням чека (розрахунок через РОБ-термінал торгової точки), саме в цей момент здійснюється перехід коштів у володіння позичальникові. При проведенні претензійно-позовних заходів ключову роль відіграє заборгованість клієнта (сума фактично отриманих коштів та нарахована плата за користування ними), а не сума стартового кредитного ліміту по карті. Тому належним доказом зняття коштів з карткового рахунку клієнта є виписка. На підтвердження надання кредитних коштів та подальшої зміни кредитного ліміту Банком було надано довідку про зміну умов кредитування.

У зв`язку з цим, обставини, на які відповідач посилається в своєму запереченні, не щодо збільшення розміру тіла кредиту над розміром кредитного ліміту. Під час дії кредитного договору Відповідач неодноразово за допомогою кредитної картки скористався сервісом «Оплата частинами». Сервіс «Оплата частинами» - це сервіс, який дає можливість клієнту купити товар або послугу в торгово-сервісних підприємствах та/або інтернет-магазинах за 30 секунд в розстрочку за кредитною карткою. Оплата товару або послуги здійснюється шляхом списання щомісячних платежів з катки клієнта.

Умови використання сервісу оплата частинами:

- п.2.1.1.14.1. Держатель кредитної картки має право користуватися сервісом «Оплата частинами» в торгово-сервісних підприємствах та/або інтернет-магазинах.

- п.2.1.1.14.3.2. При здійсненні клієнтом оплати за товар кредитною картою через сервіс «Оплата частинами» в торгово-сервісному підприємстві, з яким Банк уклав договір розширеного сервісу з повним відшкодуванням, клієнт доручає Банку щомісячно перераховувати платежі на погашення заборгованості по карті в кількості і розмірі, зазначеному у квитанції терміналу, яка є невід`ємною частиною цих Умов.

- п.2.1.1.14.7. у разі недостатньої кількості коштів для оплати чергового платежу, наданого по сервісу «Оплата Частинами», Клієнт доручає банку встановити овердрафт на кредитну картку на суму необхідну для сплати чергового платежу.

- 2.1.1.14.8. У разі списання регулярного платежу (крім першого, в момент транзакції) за сервісом «Оплата частинами» з картки клієнта за рахунок кредитних коштів додатково утримується комісія 4% від суми такого списання.

Щодо договірного списання коштів, за Договором про надання банківських послуг №б/н від 08.07.2011 року Клієнт має прострочену заборгованість. Постановою НБУ «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 29.03.2004 року (п.1.4) передбачено Договірне списання Банком з рахунку Клієнта коштів без надання Клієнтом платіжного доручення, може здійснюється Банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і Клієнтом.

Згідно умовам договору, а саме п. 1.1.3.1.6.Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків Клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах сум які підлягають сплаті Банку по цьому договору, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку в випадку настання строків платежів по іншим договорам. Банк проводить списання коштів в грошовій одиниці України та іноземній валюті з будь-якого рахунку клієнта в сумі, що еквівалентна сумі заборгованості по договору.

У зв`язку з цим, обставини, на які відповідач посилається в своєму запереченні, не відповідають дійсності, а позовні вимоги Банку підлягають задоволенні в повному обсязі.

Щодо посилання Відповідача на постанову ВП ВСУ 342/180/17-ц від 03.07.19р. Розглядаючи справу №342/180/17, Верховний Суд зазначив, у разі, якщо Умови та Правила надання банком кредиту, зокрема й умова про збільшення строку позовної давності, не містять підпису позичальника та при цьому банк не надає судам належних доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, а також те, що Умови та Правила містили ту чи іншу спірну умову, зокрема і щодо збільшеного строку позовної давності, у момент підписання заяви позичальника, або в подальшому не змінювались, то такі Умови та Правила надання банком кредиту не можуть вважатися складовою частиною кредитного договору банку з цим позичальникам.

Тобто, при розгляді справ з аналогічними фактичними обставинами банки, на підтвердження тих чи інших умов кредитування, повинні надавати судам підписані позичальником Умови та Правила надання банком кредиту або докази, які б підтверджували, що саме ці Умови розумів відповідач, підписуючи заяву позичальника, наприклад, підписану заяву позичальника, яка містить посилання на конкретну редакцію таких Умов, відповідно, із наданням суду цієї редакції Умов або докази на підтвердження того, яка саме редакція Умов була чинною на дату підписання заяви позичальником, тощо.

Таким чином, при розгляді судової справи №342/180/17 Верховним Судом звернуто увагу на відсутність доказів тотожності наданих банком разом із позовною заявою Умов та Правил надання банківських послуг із тими, що були чинними у момент підписання заяви позичальника.

В судовій справі, що розглядається судом. Позивачем надано: наказ про затвердження редакції Умов та правил надання банківських послуг, що додані до позовної заяви, що підтверджує надання до позовної заяви саме тії редакції, що була чинна на момент підписання заяви позичальника; довідка щодо виданих кредитних карток Відповідачу, що підтверджує строки дії кредитних карток та їх цільове призначення; довідка про зміну кредитного ліміту, що підтверджує встановлення розміру кредитного ліміту та його подальшу зміну; виписка по рахунку, що підтверджує використання кредитного карткового рахунку відповідачем, погашення кредитного ліміту та сплату відсотків, тобто вчинення дій що підтверджують усвідомлення Відповідачем обов`язків щодо повернення кредиту та внесення плати за його використання. Вказані документи підтверджують чинність редакції Умов та правил надання банківських послуг, що додані до позовної заяви, а також укладення саме кредитного договору та його подальше виконання, а не лише звернення Відповідача до банку з метою подальшого укладення договору.

На підтвердження використання кредитного карткового рахунку банком надана виписка, яка відповідно до п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) з особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунка, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунка.

Відповідно до виписки по рахунку вбачається активне використання Відповідачем кредитного рахунку.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, судом також необхідно врахувати наступні постанови Верховного суду:

У постанові від 10.04.2019р. у справі №356/1635/16-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що висновок суду апеляційної інстанції про недоведеність факту отримання відповідачем платіжної картки із встановленим лімітом кредитування та отримання позичальником кредитних коштів, а також про відсутність кредитних правовідносин між сторонами не може вважатись обґрунтованим, оскільки не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

У постанові від 17.04.2019 у справі №666/388/16-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зробив висновок, що посилання у касаційній скарзі на не підписання позичальником умов та правил надання банківських послуг та не ознайомлення з їх змістом, не може бути підставою для визнання неукладеними кредитних правовідносин, оскільки з огляду на ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору; а за обставин укладення між сторонами договору приєднання у момент підписання заяви-анкети відповідач мав право вимагати від банку надання умов та правил надання банківських послуг, або відмовитись від укладення кредитного договору у такій формі.

Підсумовуючи викладене вище, банк просить суд оцінити надані докази та правові висновки, зазначені у постановах ВСУ, у сукупності та задовольнити позовні вимоги.

Щодо права односторонньої зміни тарифів та інших умов обслуговування.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (свобода укладення договору). Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільною законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Підпис Позичальника на кредитному договорі свідчить про те, що Позичальнику добре були відомі і цілком зрозумілі всі умови цього Договору і він вважає їх справедливими по відношенню до себе.

Пунктом 1.1.3.2.4 Договору для ПАТ КБ «ПриватБанк» передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору. При цьому у сторін Договору виникають обов`язки:

-у Кредитора: інформування позичальника щодо внесених змін шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених ви. 1.1.3.1.9 Договору;

-у Позичальника: отримання виписки про стан та про здійснені операції по карткових рахунках (п. 1.1.2.1.5 Договору).

На підставі п. 1.1.5.2 Договору, неотримання або несвоєчасне отримання Клієнтом виписок про стан рахунків не звільняє Клієнта від виконання його зобов`язань за даним Договором.

Згідно п.п. 1.1.6.1, 1.1.6.2 Договору зміни в «Умови та правила надання банківських послуг» вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв`язку, серед яких: офіційний сайт банку www.privatbank.ua, SMS - повідомлення клієнтам про зміни даних правил, клієнтські виписки, інші канали інформування.

У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або «Тарифів Банку» клієнт має право надати Банку заяву про розірвання Договору виконавши умови п. 2.1.1.5.4 Договору.

Як бачимо, умови про порядок внесення змін до Тарифів та Умов та Правил надання банківських послуг були закладені з самого початку, тобто Позичальник перед підписанням договору мав можливість ознайомитися з його умовами (умовами договору) і в разі незгоди із запропонованими умовами відмовитися від укладання такої угоди, під час підписання договору Позичальника влаштовували умови вищевказаного договору, про що свідчить його підпис.

Можливість зміни умов договору також передбачено розділом II Постанови НБУ №705 від 05.11.2014 року, а саме Банк має право вносити зміни до правил користування електронним платіжним засобом або тарифів на обслуговування електронного платіжного засобу, повідомивши про відповідні зміни користувача у спосіб, передбачений договором.

Законом України « Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 №2346-ІІІ встановлено, що платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Клієнт на сьогоднішній день не звертався до Банку з повідомленням про незгоду з внесеними змінами та не ініціював розірвання договору, більше того активно користувався картою, що говорить про прийняття Клієнтом діючих умов банківського обслуговування, а тому заперечення Відповідача являються необґрунтованими.

Щодо наданого Банком розрахунку заборгованості, розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображує стан нарахувань в певні періоди часу.

Тому надаємо виписку по рахунку. Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.04.12р. №578/5 (далі - Перелік № 578/5), згідно якого до первинних документів, які фіксують факт виконання госоперації та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені:

-касові, банківські документи;

-повідомлення банків;

-виписки банків;

-корінці квитанцій і касових чекових книжок.

Із виписки вбачається, що Відповідач знімав кредитні кошти, потім частково погашав заборгованість за договором і знову користувався кредитними коштами.

Користуючись кредитними коштами, відповідачу були добре відомі і зрозумілі умови договору, а тому його твердження щодо не знання тарифів, умов та правил не відповідають дійсним обставинам справи.

Як видно, з "Довідки про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", комісія за кредитне обслуговування відсутня, а передбачено лише комісійну винагороду за зняття грошових коштів, безготівкові платежі, отримання чеку в банкомату, моніториг неактивної картки.

Розрахунок заборгованості здійснюється за допомогою автоматизованого програмного комплексу, та провадиться за всім кредитним договором а не за окремими кредитними картами.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Відповідач станом на 24.03.2020 року має заборгованість - 27390.89 грн., яка складається з наступного: - 16081.23 грн. - Заборгованість за тілом кредиту, в т.ч.: 000,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; - 16081.23 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; - 000,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; - 000,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; - 5530,97 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; - 3998.17 грн. - нарахована пеня; - 0.00 грн. - нараховано комісії; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: - 500.00 грн. - штраф (фіксована частина); - 1280.52 грн. - штраф (процентна складова).

Щодо надання Відповідачем власного розрахунку, розрахунок, який здійснив Відповідач не є належним доказом, тому що останній немає спеціальних знань для здійснення такого розрахунку.

Згідно ст. 103 ЦПК України для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо суд призначає експертизу у справі. Відповідачем не доведено, що останній має спеціальні знання для здійснення такого розрахунку заборгованості.

Судово-бухгалтерської експертизи з метою з`ясування питання наявності або відсутності заборгованості Відповідача за кредитним договором не проводилась, а тому підстави вважати наданий Банком розрахунок заборгованості неналежним відсутні.

Щодо порядку нарахування відсотків на заборгованість за кредитом пояснюємо.

Розрахунок нарахування відсотків з урахуванням коефіцієнта на тіло/прострочене тіло кредиту за період.

Нарахування за відповідною ставкою проводиться на максимальний залишок відповідної заборгованості по тілу/простроченому тілу кредиту за період. Наприклад:

4600,35*2,5%*2* 12/365* 1 *=7,56, де

-4600,35 - складова заборгованості;

-2,5 - % ставка в міс. (по даній складовій заборгованості).;

-2 - коефіцієнт;

-12 - кількість місяців у році;

-365- базіс (кількість днів у році 365/366; для VIP базіс 360 днів);

-1 - кількість днів.

*перед множенням на кількість днів проводиться математичне округлення.

У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом згідно п. 2.1.1.12.6.2. Договору Клієнт сплачує Банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування.

Стосовно зміни розміру відсоткової ставки, згідно ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка може бути фіксованою або змінною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Під час укладення кредитного договору діяла процентна ставка по кредиту в розмірі 2,5% в місяць або 30% на рік. Далі процентна ставка була змінена, що підтверджується наказами банку.

Необхідно зазначити, що підвищення процентної ставки відбулося тільки за витратами з певної дати (дата зазначається в наказі), що дає можливість у разі незгоди з новою процентною ставкою погасити наявну заборгованість за кредитом по раніше встановленій процентній ставці, що являється суттєвою перевагою для клієнта і не порушує його право на незмінність процентної ставки по уже наявній кредитній заборгованості.

Зазначені зміни повністю узгоджуються з Умовами та правилами надання банківських послуг. Зокрема, згідно до п. 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід`ємних частин Договору.

Таким чином, розмір процентної ставки за кредитом може змінюватись Банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9. Умов та правил надання банківських послуг.

01.09.2014 року відбулася зміна процентної ставки відносно використаних кредитних коштів з 01.09.2014 року, а тому нарахування процентів на частину кредиту здійснюється за ставкою 34,8%.

01.04.2015 року відбулася зміна процентної ставки відносно використаних кредитних коштів з 01.04.2015 року, а тому нарахування процентів на частину кредиту здійснюється за ставкою 43,2%.

Стосовно надання підтверджень відправлення повідомлень про зміну розміру відсоткової ставки пояснюємо, що в Банку діє електронний документообіг та вказані відомості зберігаються в архіві не більше трьох років. Таким чином, надати підтвердження відправлення повідомлень не вбачається можливим.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України: Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з умовами договору Банком передано Відповідачу кредитну карту зі строком дії до 08.2022 року, в обмін на зобов`язання позичальника по поверненню кредиту, сплати процентів в обумовлені у Заяві, Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах строки. Згідно з умовами Кредитного договору №б/н Позичальник зобов`язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, визначені Тарифами та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, а також встановлена відповідальність за порушення строку повернення кредиту та процентів за користування ним.

Стаття 1054 ЦК України визначає поняття Кредитного договору як: за кредитним договором банк або інша кредитна організація (кредитор) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виходячи з даної норми закону - кредитний договір є двостороннім та оплатним, де оплатою за користування кредиту є сплата процентів.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно умов Кредитного договору, при непогашенні кредиту у встановлений термін, заборгованість у частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою, на залишок заборгованості з простроченої суми кредиту розрахунок процентів здійснюється з дати виникнення простроченої заборгованості. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. Нарахування процентів здійснюється на дату сплати процентів, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з фактичної кількості днів у році.

Відповідно до ст.ст. 629, 525, 612 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, датою 08.2022 року (останній день строку дії карти) визначено кінцеву дату для здійснення Позичальником останнього щомісячного платежу по погашенню кредиту в розмірі та в строки, встановлені Тарифами при відсутності порушень по сплаті та простроченої заборгованості, а не кінцевий термін спливу виконання своїх грошових зобов`язань за Кредитним договором №б/н та припинення зобов`язань в цілому.

Таким чином, відсутні підстави для припинення щомісячного нарахування процентів на суму простроченої заборгованості по кредиту, як плату за весь час фактичного користування кредитними коштами, оскільки розрахунок заборгованості здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом.

Отже, аналізуючи умови Кредитного договору визначені сторонами та зміст зазначених правових обґрунтувань, слід дійти висновку про те, що у випадку неналежного виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором та наявності простроченої заборгованості по кредиту, зобов`язання сплатити проценти за час фактичного користування кредитними коштами у Позичальника виникає щомісячно і на сьогоднішній день являється не припиненим.

Таким чином, нарахування Банком відсотків є цілком законним та повністю узгоджується з Умовами та правилами надання банківських послуг та зовсім не суперечить положенням постанови Великої палати Верховного суду по справі № № 444/9519/12 та ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Щодо порядку стягнення пені, згідно ст. ст. 526, 527, 530, 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Договір обов`язковий до виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному обсязі, незалежно від відшкодування збитків.

Щодо нарахування штрафів, сторони за договором передбачено у разі порушення Позичальником термінів платежів по будь-якому з грошових зобов`язань більше ніж на 30 днів Банком нараховується штраф за формулою: "" 500"" грн. + "" 5"" % від заборгованості за кредитом.

Щодо посилання відповідача на несправедливі умови кредитування, приписами ст.627 ЦК України відповідно до ст.6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони погодили положення кредитного договору в тих межах, які сторони бажали викласти у самому договорі.

Звинувачення Відповідача, що Банк пропонує несправедливі умови кредитування є безпідставними, адже сторони досягли згоди щодо всіх умов, що засвідчили власними підписами.

Доказів, що Відповідач не мав можливості прочитати договір перед його укладанням до суду не надано.

Окрім того, Відповідач протягом тривалого часу належним чином виконував зобов`язання за кредитним договором, що свідчить про згоду з вказаними умовами.

Вважає посилання відповідача на положення ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів» після погодження умов, багаторічної сплати за кредитним договором, тривалого виконання його умов, за відсутності дійсних підстав вважати відповідні умови договору несправедливими, лише намаганням уникнути відповідальності за допущення прострочення кредитного зобов`язання шляхом отримання неправомірної вигоди за рахунок отримання на свою користь рішення суду, після введення суду у оману обставинами, викладеними у позові.

Стосовно одночасного нарахування штрафу та пені ,статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або іншими звичайно ставляться.

Одним з фундаментальних принципів правових відносин є принцип свободи договору, закріплений у пункті 3 статті 3 Цивільного Кодексу України, згідно з яким одним із загальних принципів цивільного законодавства є свобода договору.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності зі ст. 627 Цивільного Кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, при укладенні кредитного договору між банком і клієнтом - позичальником дотримується принцип свободи договору. А саме, позичальник є вільним у заключенні даного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, підписуючи кредитний договір він погоджується з усіма умовами, передбаченими кредитним договором.

Заперечення відповідача, про незаконність нарахування одночасно пені та штрафу, яке ґрунтується на ст.61 Конституції України, є помилковим, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня і штраф є формами неустойки, але не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Тлумачення неможливості одночасного застосування штрафу та пені прямо суперечить установленому законодавця, який в законах України прямо передбачає можливість одночасного застосування пені та штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ст. 550 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, штраф і пеня є окремими видами неустойки. Штраф застосовується за порушення виконання зобов`язання, а пеня - за несвоєчасність виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штраф і пеня не є взаємовиключними видами неустойки. Крім того, Цивільний кодекс України не містить обмежень і заборон на одночасне застосування стороною за договором до винної сторони таких штрафних санкцій як штраф і пеня.

Також необхідно зауважити, що згідно виписки по рахунку, вбачається, що Відповідач до певного часу належним чином виконував свої зобов`язання за кредитом, що свідчить про те, що Відповідач знав про умови кредитування та визнав свої зобов`язання за Договором. Тому посилання Відповідача про те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування не має прийматись судом до уваги.

Одночасно ст. 526 ЦК України наголошує нам, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Так, на даний час. Відповідач належним чином свої зобов`язання за Кредитним договором не виконав.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги позивача визнав частково в сумі основної заборгованості 12998,97 грн., в іншій частині просить відмовити. Надав відзив на позовну заяву і посилається на те, що позивачем не доведено заборгованості у заявленому розмірі відповідно до Закону. Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за анкетою-заявою №б/н від 08.07.2011 р. відповідно до якої отримав кредитну карту "Універсальна" зі встановленим на ній кредитним лімітом у сумі 4000 грн. Відповідно до позовної заяви, яку було подано позивачем, станом на 24.03.2020р. у нього нарахована кредитна заборгованість у сумі 27390,89 грн., яка складається з: - 16081,23 грн. - заборгованість за тілом кредиту; в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; - 16 081,23 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; - 5530,97 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими за прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; - 3998,17 грн. - нарахована пеня; - 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); - 1280,52 грн. - штраф (процентна складова). Для підтвердження вказаної заборгованості Банк додав до позовної заяви Розрахунок заборгованості та Виписку з рахунку за кредитним договором. З наданого розрахунку неможливо достовірно встановити розмір фактично використаного кредиту та розмір штрафних санкцій, які були списані Банком. Як видно з Довідки про зміни розміру кредитного ліміту у нього була лише одна кредитна картка "Універсальна" з номером НОМЕР_2 (до перевипуску - НОМЕР_3 ) кредитний ліміт, а саме: 16.07.2011р. на дану картку було встановлено кредитний ліміт у розмірі 5500 грн., 10.11.2011р. кредитний ліміт було збільшено до 7500 грн., 07.08.2014р. кредитний ліміт збільшений до 8000 грн. Заявлена Банком операція зі збільшення кредитного ліміту до 13 000 грн., яка нібито відбулась 27.10.2016р. на відміну від інших операцій зміни кредитного ліміту не відображена у Виписці за кредитним рахунком, відтак є сумнівною. Також, при сумі кредитного ліміту 8000 грн. (або навіть 13 000 грн.) заборгованість відповідача за основним боргом не може становити 16081,23 грн., тобто перевищувати суму наданої Банком кредитної лінії, а тому Банк допускав самостійні збільшення розміру використаного кредитного ліміту на суми які були необхідні для стягнення штрафних санкцій та відсотків. На його думку Випискою за рахунком, яку надано АТ КБ "ПриватБанк", можливо встановити дійсні обставини даної справи. Якщо детально вивчити вказану виписку за кредитною картою "Універсальна" з номером НОМЕР_2 (до перевипуску НОМЕР_4 ) користувався даною картою в період з 27.07.2011р. до 18.10.2018р. Карта "Універсальна" з номером НОМЕР_2 активно ним використовувалась у вказаний період, якщо проаналізувати витрати та надходження за даною картою необхідно звернути увагу на те, що після останньої витратної операції 18.10.2018р. сума використаного кредитного ліміту становить 12998,97 грн. та більше за даною картою витратних операцій ним не здійснювалось. А отже, сума фактично використаного ним кредитного ліміту за період користування картою становить не більше 12998,97 грн. Згодом, що підтверджується Випискою з рахунку, ним було здійснено кілька поповнень вказаної кредитної карти - останнє 17.11.2019р. та після цього жодних операцій з картою не здійснював. Всі наступні операції, які відбувались з даною картою були автоматичними нарахуваннями на розмір використаного кредитного ліміту та автоматичними списаннями заборгованості з інших його карток (про що згоди Банком не було отримано), які відкриті у АТ КБ "ПриватБанк". Надана позивачем Анкета-заява, яку було ним підписано, не має підтвердження отримання кредиту у сумі 13000 грн., але водночас свідчить про бажання встановлення кредитного ліміту у сумі 4000 грн., про що й вказано у даній заяві як "бажаний кредитний ліміт". Визнає лише суму 12 998,97 грн. можливого основного боргу.

Заперечує проти застосування Банком підвищеної процентної ставки та надмірно нарахованих Банком сум процентів «накопичувальним підсумком», оскільки позивач сам надав суду разом із позовною заявою Анкету-заяву та Довідку про умови кредитування, яка була погоджена ним 08.07.2011р., проте даною довідкою не передбачено дозвіл позивачу на односторонню зміну умов кредитування та конкретно визначено розміри ставок відсотків та інших платежів, зокрема 2,5% - базова процентна ставка. Водночас, АТ КБ "ПриватБанк" надав до суду Розрахунок заборгованості, який не відповідає погодженим з ним Умовам кредитування та доводить неодноразові їх зміни, застосування процентних ставок: 2,5%, 2,9%, 3,6%, та 7,2%, про збільшення яких він не повідомлявся і не погоджував їх. Матеріалами справи не підтверджено, що вищезазначені вимоги законодавства були належним чином виконані позивачем - відсутні докази того, що він був справді ознайомлений належним чином зі зміною відповідних процентних ставок та погодив таку зміну. Відтак підвищені процентні ставки не можуть бути застосовані. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у Постанові від 13 червня 2018 року у справі №733/608/16-ц, провадження №61-5191 св 18. Позивачем не надано доказів направлення йому повідомлень про підвищення останньому процентної ставки, фактичного отримання таких повідомлень та погодження ним таких правочинів. Окрім того, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України). Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), відступила від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-249цс15, відповідно до якого банк мав право на стягнення процентів за кредитом і пені за процентами у межах позовної давності, обчисленої за три роки (для процентів) й один рік (для пені) до дня звернення до суду, зазначивши, що після спливу дії договору, право кредитодавця на стягнення процентів за кредитом і пені припиняється. Нарахування процентів не на суму позики, а процентів на проценти, процентів на пеню, взагалі не передбачене законом. А тому, враховуючи фактичний розмір використаного кредиту у сумі 12 998,97 грн. та базову відсоткову ставку яка була визначена позивачем на момент укладання договору з ним у розмірі 2,5*12=30% річних сума нарахованої заборгованості могла становити 15923,40 грн. за весь період. Як наглядно видно з наданої Виписки та Розрахунку, позивачем систематично допускались списання пені та відсотків у різних сумах, які додавались до суми використаного кредиту та згодом пеня і відсотки за наступний період нараховувалась із врахуванням сум раніше списаних штрафних санкцій. Також позивачем було неодноразово самовільно підвищено розмір відсоткової ставки за кредитом та допущено нарахування відсотків не на тіло кредиту, а на загальний розмір заборгованості, до якої входили штрафи, пеня та нараховані раніше відсотки, що не передбачено ч. 1 ст. 1048 ЦК України (право на «одержання від позичальника процентів від суми позики», а не процентів на проценти та процентів та - неустойку). Відтак вважає, що неправомірно нараховані Банком проценти і неустойка стягненню не підлягають.

Заперечує щодо нарахованих банком комісій за період кредитування, оскільки відповідно до Виписки з його кредитної карти Банком регулярно списувались комісії за «послуги з страхування "Захист кожен день"», «списання страхових премій» та інші про які Відповідач вперше дізнався отримавши документи з Суду, щодо даного позову. Встановлені Банком комісії та інші похідні платежі за користування кредитом не можуть сумуватись до розміру заборгованості та бути стягнуті Судом ні як «комісії», ні зараховані до «основного боргу». Як встановлено Постановою Касаційного цивільного суду Верховного суду від 20.02.2019р. у справі №666/4957/15-ц (провадження №61-43940ск18). Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Заперечує проти застосування Умов і Правил АТ «КБ «Приватбанк» до правовідносин Сторін. Згідно з ч. 1, 3 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із частинами 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до Постанови Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 р. у справі №342/180/17 було встановлено, що: «Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами».

Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи. Велика Палата Верховного Суду вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

При цьому, згідно з частиною четвертою статті 60 ЦПК України в редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій, доказування не може не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

У разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків (частина перша статті 216 ЦК України)".

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Банк посилається на ч. 1 ст. 634 ЦК України про договір приєднання та ч. 2 ст. 638, ч. 2 ст. 639 ЦК України, намагаючись обґрунтувати, що кредитний договір укладений Сторонами шляхом приєднання Позичальника до публічного договору Банку та загальні норми цивільного законодавства про можливість визначення Сторонами письмової форми договору на власний розсуд, укладення договору у письмовій формі шляхом обміну документами або шляхом оферти і акцепту.

Відповідач не ознайомлений і ніколи не був ознайомлений з «Умовами та правилами надання банківських послуг» чи «Тарифами Банку».

Виходячи з правового аналізу вказаних норм «Умови та правила надання банківських послуг» чи «Тарифи Банку» долучені до позову не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору, якщо такі Умови не містять підпису Позичальника принаймні про ознайомлення і погодження із ними; не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови і Тарифи розумів Позичальник, підписуючи заяву декілька років тому, а також те, що Умови містили вказані пункти в момент підписання заяви, або що в подальшому такі Умови не змінювались Банком в односторонньому порядку.

Одночасне стягнення двох штрафів та пені суперечить ст. 61 Конституції України.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня (у даному випадку названа Банком «штраф (процентна складова)» є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати неустойки.

Пеня це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір, поки зобов`язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення. За те саме Відповідачу також нараховано 2 штрафи.

З матеріалів справи вбачається, що підставами стягнення як пені, так і штрафу (фіксована складова), так і штрафу (процентна складова), як різновидів неустойки, є порушення позичальником строків повернення кредиту та сплати відсотків за його користування. Отже, по суті таке стягнення є подвійною цивільно-правовою відповідальністю одного й того ж виду за одне й теж порушення договірного зобов`язання. Отже, вважає, що стягнення одночасно двох штрафів і пені є подвійною відповідальністю за одне порушення, що діючим законодавством не передбачено.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги обґрунтовані, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають частковому задоволенню за наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, згідно анкети - заяви від 08.07.2011р. відповідач письмово погодився з тим, що анкета - заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку становлять між ним та банком договір про надання банківських послуг; з вказаним договором він ознайомлений до його укладання і згоден з його умовами (а.с.33).

Згідно довідки про видачу кредитних карт відповідач отримав кредитну карту згідно кредитного договору б/н № НОМЕР_1 , дата відкриття 08.07.2011 року, термін дії - 04/15 (а.с.32).

Відповідно до довідки про умови кредитування з використанням платіжної карти «Кредитка Універсальна» (а.с.34): пільговий період складає до 55 днів (пільгова ставка діє за умови погашення заборгованості до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості); базова відсоткова ставка в місяць (нараховується на залишок заборгованості) - складає 2,5% - UAH, обов`язковий щомісячний платіж складає 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості; комісія за зняття власних коштів - 1% від суми операції; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості: пеня = пеня (1) + пеня (2), де: пеня (1) = (базова процентна ставка по договору) / 30 - нараховується за кожний день прострочення кредиту, пеня (2) = 1% від заборгованості, але не менше 30грн. в місяць, нараховується 1 раз на місяць, при наявності прострочення за кредитом або процентами 5 і більше днів при виникненні прострочення на суму від 50 гривень; штраф при порушенні строків платежів по будь-якому з грошових зобов`язань складає 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

Оцінивши подані до суду докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит - будь - яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь - яка гарантія, будь - яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь - яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно із ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України (ч.2 ст.1050 ЦК України).

Вирішуючи наявний спір, суд керується ст. 13 ЦПК України, в якій закріплено принцип диспозитивності цивільного законодавства, відповідно до якого суд розглядає справи в межах заявлених особою вимог, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про існування між банком та ОСОБА_1 кредитних відносин, оскільки у письмовій формі сторони домовились про суму кредитного ліміту, базову процентну ставку, порядок і терміни щомісячного виконання зобов`язання, порядок нарахування та розмір пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту.

Відтак, суд вважає, що в Анкеті-заяві позичальника відсутня домовленість щодо сплати процентів, штрафних санкцій та комісії за невиконання договору, то вимоги банку в частині стягнення пені та штрафів задоволенню не підлягають. Аналогічні за своїм змістом правові позиції викладені у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року (справа №578/132/16-ц, провадження №61-3836св18).

Суд дає критичну оцінку доводам відповідача, викладеними ним у відзиві на позовну заяву, в частині використаного відповідачем кредитного ліміту за період користування карткою в розмірі 12998,97 грн., оскільки вони є голослівними, безпідставними та нічим не підтвердженими і спростовуються стабільними поясненнями представника позивача, висловлених в позові, наданими нею належними та достовірними письмовими доказами, матеріалами справи в їх сукупності. Лише суд погоджується з доводами відповідача в частині стягнення пені та штрафів.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Згідно п. 2.1.1.12.7.2. Договору в разі непогашення Клієнтом боргових зобов`язань за Кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування Кредитом Клієнт сплачує Банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Договору.

У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом згідно п. 2.1.1.12.6.2. Договору Клієнт сплачує Банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України та п. 2.1.1.7.6 Договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. (в еквіваленті 500 грн. за кредитними картками, відкритим у валюті USD) + 5% від суми позову.

Відповідно до п.п. 2.1.1.12.11. Договору, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим Договором.

Отже, чинним законодавством запроваджено заборону одночасного застосування подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Відповідальність боржників, яка запроваджена двома різними умовами договору, але водночас надає підстави для її застосування за одне й те саме правопорушення, що полягає у сплаті неустойки (окремо й штрафу, й пені) у випадку прострочення зобов`язань позичальника щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій та штрафних санкцій у строки, визначені цим договором.

Це відображено в Постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України 6-2003цс15 від 21.10.2015р.

Загалом, правові позиції суддів України, які заперечували можливість одночасного стягнення з боржника в кредитних правовідносинах пені та штрафу, набули поширення у 2015 році після прийняття ВСУ Постанови від 21.10.2015 року у справі №6-2003цс15, правова позиція якої пізніше знайшла відображення у Постанові ВСУ від 06.04.2016 року у справі

№ 6-2387цс15, Ухвалі ВССУ від 31.05.2017 року у справі №756/2999/15-ц та Постанові ВСУ від 11.10.2017 року у справі №347/1910/15-ц.

Водночас, суд приходить до висновку, що тлумачення ст. 3 та 549 ЦК України дозволяє стверджувати, що при виборі того який вид неустойки (штраф чи пеня) повинен стягуватися, слід враховувати справедливість і розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України). Тому в кожному випадку окремо необхідно визначати, стягнення якого виду неустойки (штрафу чи пені) є нерозумним і несправедливим, в тому числі, з урахуванням їх розміру.

Таким чином, можна з впевненістю констатувати, що ця позиція є панівною у сфері кредитних правовідносин. В противагу їй існують поодинокі рішення Верховного суду, в окремих з яких прийняття протилежного рішення зумовлено особливостями положень кредитного договору, що є предметом дослідження судом.

У зв`язку із викладеним, для забезпечення повернення позивачу отриманого відповідачем кредиту, суд приходить до висновку про те, що вимоги банку підлягають частковому задоволенню, а з відповідача підлягає стягненню за кредитним договором №б/н від 08.07.2011 року заборгованість у розмірі 21612,20 грн., яка складається з: 16081,23грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту та 5530,97грн, - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1658,53 грн. (21612,20 грн. х 2102,00 грн. : 27390,89 грн.)

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.526, 527, 530, 615, 625, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141,258, 259, 263, 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 «про стягнення заборгованості» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_5 ), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (р/р № НОМЕР_6 , МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №б/н від 08.07.2011 року в розмірі 21612 (двадцять одна тисяча шістсот дванадцять) грн. 20 коп., яка складається з: 16081,23грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту та 5530,97грн, - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_5 ), проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (р/р № НОМЕР_6 , МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) судові витрати у виді судового збору в сумі 1658,53 грн..

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 24 вересня 2020р.

Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш