Рішення № 91778486, 15.09.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2020 р. № 520/8121/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання - Мараєвої О.В.,

за участі: представника позивача - Лончак Т.І.,

представника відповідача - Довгаль В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЄКС-АВТО" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 15.05.2020 року №00007263307 та від 15.05.2020 року №000072763307.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що не погоджується частково з висновками акту перевірки від 23.03.2020 року № 928/20-40-05-03-08/40913891, на підставі якого, відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення №00007263307 від 15.05.2020 року та №00007273307 від 15.05.2020 року. Позивач зазначає, що перевіркою не встановлено порушень щодо нарахування податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску та військового збору, а саме: своєчасності виплати, згідно вимогам КЗпП про нарахування працівникам доходів, своєчасності виплати найманим працівникам доходів у вигляді заробітної плати, заборгованість по виплаті заробітної плати працівникам, повноти та достовірності включення доходів, правильності визначення бази оподаткування. Позивач також, не погоджується з порядком нарахування штрафних фінансових санкцій, оскільки вважає відсутнім сам факт порушення, за попередні 1095 днів не був притягнутий до відповідальності за ст. 127 ПК України, тому вважає, що штрафні санкції повинні нараховуватись в розмірі 25%, а не 75%, а також, на думку позивача несплата самостійно визначеного грошового зобов`язання платником податку протягом строків, передбачених ПК України призводить до притягнення до відповідальності відповідно до ст. 126 цього кодексу. При цьому, позивач вважає, що оскільки ст. 127 ПК України передбачено накладення штрафу саме за не нарахування, неутримання та несплату (неперерахування) податків, порушень чого під час проведеної перевірки встановлено не було, то відповідачем безпідставно застосовано до позивача штрафні санкції на підставі вказаної норми Кодексу. Таким чином, позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства є незаконними та не обґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовну заяву, просив її задовольнити шляхом скасування в повному обсязі спірних податкових повідомлень - рішень, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити, з огляду доводів наданого суду відзиву на позов в контексті того, що під час проведення перевірки позивача встановлено порушення позивачем пп. 168.1.2 п.168.1 ст. 168, пп. «а» п.176.2 ст. 176 ПК України № 2755-VI від 02.12.2010 року, а саме: податок з доходів фізичних осіб у сумі 47164, 08 грн. за грудень 2017 року - вересень 2019 року перераховано до бюджету несвоєчасно, а також, пп. 162.1 ст. 162, ст. 163, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п.п. 176.2 «а» п. 1 76.2 ст. 176, п. 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» ПК України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, а саме військовий збір за лютий 2017 року - вересень 2019 року у сумі 3796,70 грн. перераховано підприємством до бюджету несвоєчасно. Відповідачем, вказано, що приписами статті 127 ПК України встановлено, відповідальність платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Кваліфікуючою ознакою податкового правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень. Таким чином, у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строків, передбачених ПК, такий платник податків притягується до відповідальності, згідно ст. 126 ПК України. Таким чином, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач у відповіді на відзив вказав, заперечував на доводи відповідача, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В своїх додаткових пояснення відповідач на практику Верховного суду з приводу того, що несплата (неперерахування) податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків є підставою для накладення штрафу згідно з ст. 127 ПК України; а розмір штрафних санкцій визначається з урахуванням кількості разів допущених податкових правопорушень, незалежно від того, чи виявлено такі порушення контролюючим органом в межах однієї перевірки.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

На підставі направлень від 21.02.2020 № 1282, № 1283, № 1284, № 1285, наказу «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «АЛЄКС-АВТО» від 29.01.2020 № 587, виданих Головним управлінням ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС області), головним державним ревізором -інспектором відділу перевірок у сфері послуг управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС області (6 рангу державного службовця) Боровок Євгенією Анатоліївною; головним державним ревізором -інспектором відділу перевірок у сфері послуг управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС області (6 рангу державного службовця) Соколовським Сергієм Валерійовичем; головним державним ревізором -інспектором відділу перевірок у сфері послуг управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС області (6 рангу державного службовця) Науменко Андрієм Миколайовичем; головним державним ревізором -інспектором відділу перевірок у сфері послуг управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС області (6 рангу державного службовця) Чуніхіною Валентиною Анатоліївною; головним державним ревізором -інспектором відділу перевірок у сфері послуг управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС області (6 рангу державного службовця) Лавріною Юлією Володимирівною ; відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 75, статті 77, статті82 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, плану графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2020 рік, на підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області від 29.01.2020 № 587, проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЄКС-АВТО», (скорочене найменування - ТОВ «АЛЄКС-АВТО»), код за ЄДРПОУ 40913891, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 25.10.2016 по 30.09.2019, валютного законодавства за період з 25.10.2016 по 30.09.2019, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 25.10.2016 по 30.09.2019.

За результатами перевірки складено акт від 23.03.2020 № 928/20-40-05-03-08/40913891 «Про результати документальної планової/позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЄКС-АВТО» (код за ЄДРПОУ 40913891) податкового, валютного та іншого законодавства за період з 25.10.2016 по 30.09.2019, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 25.10.2016 по 30.09.2019 року» (т. 1 а.с. 34-109).

В акті перевірки зазначено наступні порушення:

1. Заниження податку на прибуток всього у сумі 241002, 0 грн., у тому числі за 9 місяців 2019 року у сумі 241002, 0 грн. та завищення збитків всього у сумі 2081544, 0 грн., у тому числі за 9 місяців 2019 року у сумі 2081544, 0 грн.

2. пп. «б» п. 176.2 ст. 176 ПК України № 2755-VI від 02.12.2010, Наказу Міністерства Фінансів України № 4 від 13.01.2015 р. «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ) 2,3 кв. 2018р. надано з недостовірними даними;

3. пп.168.1.2 п.168.1 ст. 168, пп. «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України № 2755-VI від 02.12.2010 р. податок з доходів фізичних осіб у сумі 47164, 08 грн. за грудень 2017 року - вересень2019 року перераховано до бюджету несвоєчасно;

4. пункт 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 та п. 3.1 «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, а саме: звіт про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (Додаток 4 Т.1) № 1600061093 за жовтень 2016 року по строку 21.11.2016р. фактично надано до ДПІ 16.12.2016 року;

5. пп. 162.1 ст. 162, ст. 163, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168, п.п. 176.2 «а» п. 176.2 ст. 176, п. 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, а саме: військовий збір за лютий 2017 - вересень 2019 року у сумі 3796, 70 грн. перераховано підприємством до бюджету несвоєчасно.

На підставі висновків акту перевірки від 23.03.2020 № 928/20-40-05-03-08/40913891 контролюючим органом прийнято наступні податкові повідомлення: № 00000730503 від 15.03.2020р., яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 301252, 50 грн., з яких 241022, 00 грн. - за основним платежем та 60250,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); №00000740503 від 15.03.2020р., яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування на загальну суму 2081544, грн. за вересень 2019 року; №00007243307 від 15.05.2020р., яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 510,00 грн.; №00007253307 від 15.05.2020р., яким застосовано штрафні санкції у сумі 170,00 грн.; №00007263307 від 15.05.2020р., яким збільшено суму грошового заповзання з податків та зборів у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені у сумі 35586,30 грн. з яких за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 35183, грн. та пеня - 402,60 грн.; №00007273307 від 15.05.2020р., яким збільшено суму грошового заповзання з податків та зборів у тому числі з військового збору, пені у сумі 2857,51 грн. з яких за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2825, 73 грн. та пеня - 31,78 грн. (т. 1 а.с. 110-115).

Вищевказані податкові повідомлення-рішення були отримані позивачем 15.06.2020 року у листі з поштовим трекером 6106412894736 (т. 1 а.с. 116-117).

З податковими повідомленнями-рішеннями щодо сплати податку на прибуток та штрафних санкцій з цього питання, а також штрафами за несвоєчасну подачу звітності і неправильне заповнення 1ДФ - підприємство погодилося та в добровільному порядку в передбачені законодавством терміни сплатило суму цих зобов`язань, що не заперечується сторонами по справі.

Позивач не погодився частково з висновками акту перевірки від 23.03.2020р. №928/20-40-05-03-08/40913891 щодо несвоєчасності перерахунку податку на доходи фізичних осіб та військового збору, вважає ці висновки акту неправомірними, а прийняті на підставі цих висновків податкові повідомлення-рішення № 00007263307 від 15.05.2020р. та № 00007273307 від 15.05.2020р. - протиправними, що і стало підставою для звернення за судовим захистом.

По суті виявлених порушень суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 162.1. ст. 162 ПК України, платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Положеннями п.п.14.1.180 п.14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно положень ст. 163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Положеннями пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України передбачено, податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Згідно приписів п.п. 176.2 «а» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані, зокрема: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір (п. 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України).

Згідно ст. 115 Кодексу Законів про працю України (далі - КЗпП України) та приписів ст. 24 Закону України «Про оплату праці» № 108/95-ВР від 24.03.1995 року, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні. Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Таким чином, податок з доходів фізичних осіб та військовий збір сплачуються (перераховуються) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Отже, виплата авансу працівнику, утриманого податку з доходів фізичних осіб та військового збору здійснюються без фактичного нарахування такого авансу, а отже утримання вказаних податків (зборів) здійснюється з сум фактично виплаченого, а не нарахованого доходу.

Як вбачається з матеріалів справи, заробітна плата позивачем виплачується двічі на місяць (аванс і зарплата за другу частину місяця), а нарахування зарплати здійснюється раз на місяць. Нарахування зарплати, єдиного соціального внеску, податку з доходів фізичних осіб та військового збору здійснюється наприкінці місяця після надання до бухгалтерії Табеля обліку робочого часу.

В ході розгляду справи судом встановлено, що підтверджено наявними в ній матеріалами - відомостями про нарахування та виплату заробітної плати за період жовтень 2016 - вересень 2019 р. (т. 1 а.с. 238-250, т. 2 а.с. 1-76), платіжними дорученнями по перерахунку податку на доходи фізичних осіб та військового збору за жовтень 2016 - вересень 2019 р. (т. 2 а.с. 77-156), податковими розрахунками за вказаний період (т. 2 а.с. 157-184), відомостями додатків 13 та 14 до Акту перевірки (т. 1 а.с. 80-81), в момент виплати частини заробітної плати у вигляді авансу підприємство здійснювало перерахування 18 % податку з доходів фізичних осіб та 1,5 % військового збору з суми фактично виплаченого доходу, тобто при виплаті заробітної плати в кінці місяця.

Наказом №01-п від 28.10.2016 року організовано бухгалтерський облік та облікову політику підприємства (а.с. 118-119).

Позивачем надано до матеріалів справи накази про затвердження штатних розкладів та штатні розклади за період жовтень 2016 - вересень 2019 р. та відповідні Табеля обліку робочого часу за період жовтень 2016 - вересень 2019 р. (т. 1 а.с. 120-237).

Доводи відповідача, що під час виплати авансу повинен нараховуватись ПДФО та ВЗ на суму нарахованого доходу, суд відхиляє, оскільки лише посиланнями на норми пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України з відповідними висновками перевірки не може бути, в розумінні, належним доказом несвоєчасно перерахованих позивачем сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Таким чином, висновки відповідача про несвоєчасний перерахунок позивачем податку на доходи фізичних осіб та військового збору є необґрунтованим та безпідставним.

Щодо застосування відповідачем штрафної (фінансової) санкції, суд зазначає наступне.

Згідно пп. 56.21 ст. 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відповівдно до п. 127.1 ст. 127 ПК України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Положеннями вимог п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Нарахування пені розпочинається, зокрема, при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження (пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України).

Як вбачається з Акту перевірки від 23.03.2020 № 928/20-40-05-03-08/40913891, у зв`язку з зазначеними порушеннями - несвоєчасним перерахуванням ПДФО в сумі 47167, 08 грн. та ВЗ в сумі 3796,70 грн. контролюючий орган у відповідності до ст. 127 ПК України нарахував з ПДФО штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 35183,70 грн. і пеню - 402,60грн. та ВЗ штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 2825,73 грн. і пеню 31,78 грн.

Нарахування здійснено в наступному порядку за перший випадок порушення строків сплати ПДФО та ВЗ - штраф 25 %, за другий випадок порушення - 50 % та за наступні випадки застосовувався штраф 75 % від суми несвоєчасного сплаченого зобов`язання, що підтверджується розрахунками штрафних санкцій та пені (т. 2 а.с. 204-211).

З вказаного Акту, судом вбачається, що обставини ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, контролюючим органом, перевіркою не встановлено.

З огляду на викладене, суд зазначає, застосування в межах спірних правовідносин до суб`єкта господарювання санкції, передбаченої п. 127.1 ст. 127 ПК України, є безпідставним, настання відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 127 ПК України повинна наставати коли платник податків, у тому числі податковий агент, допускає бездіяльність щодо нарахування, утримання та/або сплати (перерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника.

В ході розгляду судом справи, сторонами не надано, а матеріали справи не містять доказів притягнення позивача протягом 1095 днів до відповідальності за порушення, передбачені ст. 127 ПК України, тому застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 75 %, є протиправним.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб`єкт не забезпечив реалізацію управлінської функції у повній відповідності до ч. 2 ст. 19 КАС України в частині нарахування позивачеві штрафних (фінансових) санкцій та пені. Викладені в акті перевірки доводи щодо вчинених позивачем порушень приписів податкового законодавства не знайшли підтвердження в ході розгляду справи.

Згідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано належних доказів на обґрунтування правомірності винесення відносно позивача податкових повідомлень - рішень від 15.05.2020 року №00007263307 та від 15.05.2020 року №000072763307.

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Так, відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз матеріалів справи свідчить, що представником позивача на підтвердження витрат з оплати професійної правничої допомоги, наданої протягом розгляду справи в суді першої інстанції, надано до матеріалів справи: договір про надання правової допомоги №2 від 11.02.2019 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої (правової) допомоги, додаткова угода №1 від 16.06.2020 року, акт приймання-передачі наданих послуг від 23.06.2020 року, платіжне доручення №300 від 23.06.2020 року про сплату за юридичні послуги на суму 2000,00 грн. (т. 1 а.с. 24-30).

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про підтвердження позивачем витрат на правничу правову допомогу, а тому вказані витрати підлягають стягненню з відповідача у розмірі 2000,00 грн.

Посилання відповідача щодо ненадання позивачем детального опису про виконану роботу, суд не приймає, оскільки актом приймання-передачі наданих послуг від 23.06.2020 року підтверджено виконання робіт по складанню позовної заяви, час витрачений на виконання відповідних робіт - 4 години (з розрахунку 1 години - 500,00 грн.), розмір витрат складає - 2000,00 грн.

Розподіл судових витрат, зокрема, судового збору, здійснюється з урахуванням ст. 139 КАС України, та стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЄКС-АВТО" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 15.05.2020 року №00007263307 на загальну суму 35586,30 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 35183,70 грн., сума пені у розмірі 402,60 грн.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 15.05.2020 року №000072763307 на загальну суму 2857,51 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 2825,73 грн., сума пені у розмірі 31,78 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЄКС-АВТО" (вул. Букова, 40, м. Харків, 61051, код ЄДРПОУ 40913891) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЄКС-АВТО" (вул. Букова, 40, м. Харків, 61051, код ЄДРПОУ 40913891) витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 24 вересня 2020 року.

Суддя Заічко О.В.