Рішення № 91778438, 23.09.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2020 р. справа № 520/3263/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Бондар О.В.,

за участю:

представник позивача - не прибув,

представника відповідача - Юсупувої М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК" (вул. О.Яроша, буд.18, м.Харків, 61045, код ЄДРПОУ 41102980) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул.Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 431437048) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 00000660511 від 26 листопада 2019 року Форма «Р», яке було винесено Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, Код ЄДРПОУ 431437048;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 00000670511 від 26 листопада 2019 року Форма «Р 1», яке було винесено Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, Код ЄДРПОУ 431437048;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 00000680511 від 26 листопада 2019 року Форма «В», яке було винесено Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, Код ЄДРПОУ 431437048.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення є необґрунтованими та ґрунтуються на помилкових висновках контролюючого органу. Так, представник позивача вказав, що доказів чи доводів того, що ТОВ «ТД «ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК» було укладені угоди, які суперечать діючому законодавству, Головним управлінням ДПС у Харківській області у вищевказаному акті перевірки № 523/20-40-05-11-10/411029080 від 25 жовтня 2019 року не наведено. Податковий кодекс України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника від інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання віднесення певних сум до податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент якимось чином порушив діюче законодавство або не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Податковий кодекс України також не зобов`язує платника податків (покупця) перевіряти від яких підприємств та коли отриманий товар, що є предметом договору, платником податків (продавцем). Висновки Головного управління ДПС у Харківській області ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними доказами.

Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказав, що перевіркою встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій з придбання ТОВ «ТД «ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК» у ТОВ «АГРО-М АЛЬЯНС ГРУП», ПП «ТЕХНО ПРОФІТ», ТОВ «АЛЬФАТЕХ ІНВЕСТ» товарно - матеріальних цінностей. Головне управління Державної податкової служби у Харківській області також стверджує, що задекларовані ТОВ «ТД «ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК» господарські операції із придбання товарів у ТОВ «АГРО-М АЛЬЯНС ГРУП», ПП «ТЕХНО ПРОФІТ», ТОВ «АЛЬФАТЕХ ІНВЕСТ» не відбулися у дійсності, а рух активів від вказаних контрагентів - постачальників в дійсності не відбувся та, як наслідок, ТОВ «ТД «ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК» було здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з одержання товару і складено первинні документи всупереч вимогам чинного законодавства України.

У судове засідання, призначене на 23.09.2020 року представник позивача не прибув, про час, місце та дату розгляду справи повідомлений судом належним чином, що підтверджується власноруч поставленим підписом представника Мазовецького В.П. в розписці про день і слухання справи. Клопотань про відкладення розгляду справи суду не надсилав.

Судом поставлено на обговорення питання щодо розгляду справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні у вирішенні вищезазначеного питання поклався на розсуд суду.

Відповідно до частини 5 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд доходить висновку, про наявність належних та допустимих доказів у справі для вирішення справи по суті за відсутності представника позивача.

Судом з матеріалів адміністративної справи встановлено, що ГУ ДПС у Харківській області проведено позапланову документальну перевірку ТОВ «ТД Чарівний мельник» з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Агро - М Альянс Груп» за червень 2018 року, ПП «Техно Профіт» за лютий 2019 року, ТОВ «Альфатех інвест» за січень 2019 року та подальшої реалізації товарів (робіт, послуг), отриманих від вищевказаних контрагентів - постачальників, за результатом чого сформовано акт від 25.10.2019 року № 523/20-40-05-11-10/411029080.

Так, за результатом проведеної перевірки встановлення порушення ТОВ «ТД Чарівний мельник»

- п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу, що призвело до завищення податкових зобов`язань на загальну суму 260696 грн., у т.ч. за червень 2018 року на суму 24000.ю 00 грн., за липень 2018 року на суму 47084 грн., за лютий 2019 року на суму 189612 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит на суму ПДВ 529540 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті у сумі ПДВ 265658 грн. та до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 49342 грн.

На підставі висновків вказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення - рішення від 26.11.2019 року №00000670511, №00000660511, №00000680511.

Позивач, не погоджуючись з вищезазначеними рішеннями суб`єкта владних повноважень, звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (підпункт «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України).

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункту 198.2 статті 198 ПК України).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК України).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1 статті 200 ПК України).

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (пункт 200.2 статті 200 ПК України).

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця (пункт 201.4 статті 201 ПК України).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПК України).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 (далі - Закон № 996-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону № 996-XIV первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Агро - М Альянс Груп» (постачальник) та ТОВ «ТД Чарівний мельник» (покупець) укладено договір поставки № 15-06/18 від 15.06.2018 року (т.1 а.с. 57-59), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар - борошно пшеничне вищого класу, 1-го сорту, висівки, зерновідходи, у відповідності до заявки покупця.

Ціна товару узгоджується на момент відвантаження товару та зазначається у видаткових накладних на кожну партію товару (п. 1.2 договору).

Поставка товару проводиться транспортом покупця зі складу постачальника в м. Харків(п.п. 2.1.1 п. 2.1 договору).

Товар поставляється в мішках по 50 кг (тара) постачальника (п. 2.1.2 п. 2.1. договору)

Товар супроводжують наступні документи - видаткова накладна, рахунок - фактура, свідоцтво якості (копія сертифіката відповідності) (п. 2.6 договору).

Позивач вважає, що належними доказами виконання умов вищезазначеного правочину є видаткова накладна № 55 від 15.06.2018 року, ТТН, посвідчення про якість борошна (т.1 а.с. 60-66).

На підтвердження проведення взаємних розрахунків позивачем надано до суду акт звірки ТОВ «ТД Чарівний мельник» з ТОВ «Агро - М Альянс Груп» (т.1.а.с. 100).

Поряд з цим, суд звертає увагу, що у ТТН зазначено адресу відправлення товару - м. Харків, вул.. Біологічна, 4 Б, однак у видатковій накладній № 55 від 15.06.2018 адресу ТОВ «Агро - М Альянс Груп» визначено, як Сумська область, м. Суми, проспект Курський, буд. 18 А.

Пояснень щодо вказаних обставин позивачем до суду не надано.

Транспортування ТМЦ проведено ФОП ОСОБА_1 за договором на надання транспортних послуг № 03/01 від 03.01.2018 року (т. 1 а.с. 68), на підтвердження належного виконання якого, як вважає позивач, до матеріалів справи долучено акт виконаних робіт № 9 від 15.06.2018 року.

Однак, при цьому, позивачем не надано до суду пояснень стосовно того, що у вказаному акті виконаних робіт від 15.06.2018 року вказано одиницю виміру тонни, у той час як в інших первинних документах (ТТН, видатковій накладній) одиниця виміру поставленого товару значилась в кілограмах.

Подальша реалізація придбаного позивачем товару була проведена на адресу ТОВ «Агропромислова компанія Слобода» згідно договору поставки № 03-07/18 від 03.07.2018 року, видаткових накладних, ТТН , довіреності (т.1 а.с. 69-78), ПАТ « Люботинський хлібзавод» згідно договору поставки № 25/05-18 від 25.05.2018 року видаткових накладних, ТТН, довіреностей, специфікацій (т.1 а.с. 79-99).

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «Альфатех інвест», то останні виникли на підставі договору поставки № 03/01-19 від 03.01.2019 (т.1 а.с. 101), відповідно до умов якого постачальник (ТОВ «Альфатех інвест») зобов`язується поставити покупцю (ТОВ «ТД Чарівний мельник») пшеницю 2, 3 класу врожаю 2018 року, борошно пшеничне вищого та першого ґатунку (п.1.1. договору).

Найменування, асортимент продукції, загальна кількість вказуються на кожну окрему партію в специфікації та у відповідній прибутково - видатковій накладній, які є невідємними частинами даного договору (п. 1.2. договору).

Поставка продукції здійснюється зі складу продавця за місцезнаходженням продукції - м. Харків, вул. Біологічна, буд. 4 Б (п. 3.1. договору).

Постачальник надає покупцеві рахунки - фактури та накладні (п. 3.8 договору).

Оплата продукції проводиться на підставі рахунку - фактури (п. 4.3. договору).

Позивач вважає, що належними та достатніми доказами виконання умов вказаного правочину є специфікації, акт звірки, видаткові накладні, ТТН, (т.1 а.с. 105-115).

Транспортування ТМЦ проведено ФОП ОСОБА_1 за договором на надання транспортних послуг № 03/01 від 03.01.2019 року (т. 1 а.с. 123), на підтвердження належного виконання якого, як вважає позивач, до матеріалів справи долучено акти виконаних робіт (т.1 а.с. 120-122).

Подальша реалізація придбаного позивачем товару була проведена на адресу ТОВ «Агропромислова компанія Слобода» згідно договору поставки № 03-07/18 від 03.07.2018 року, видаткових накладних, ТТН , довіреності (т.1 а.с. 125-133), ТДВ «Салтівський хлібзавод» згідно договору поставки № 04/05-18 від 31.01.2019 року, видаткових накладних, ТТН, довіреностей, специфікацій (т.1 а.с. 134-148).

Суд звертає увагу, що місце місцезнаходження продукції, яку поставляли позивачу як ТОВ «Альфатех інвест», так і ТОВ «Агро - М Альянс Груп» збігаються за адресою, а саме: м. Харків, вул. Біологічна, буд. 4 Б.

Також між ПП «Техно Профіт» (постачальник) та ТОВ «ТД Чарівний мельник» (покупець) укладено договір поставки № 04/02/1-19 від 04.02.2019 року (т.1 а.с. 149) відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити покупцю (ТОВ «ТД Чарівний мельник») пшеницю 2, 3 класу врожаю 2018 року, борошно пшеничне вищого та першого ґатунку в мішках по 50 кг (п.1.1. договору).

Найменування, асортимент продукції, загальна кількість вказуються на кожну окрему партію в специфікації та у відповідній прибутково - видатковій накладній, які є невідємними частинами даного договору (п. 1.2. договору).

Поставка продукції здійснюється зі складу продавця за місцезнаходженням продукції - м. Харків, вул. Академіка Павлова, 120 (п. 3.1. договору).

Постачальник надає покупцеві рахунки - фактури та накладні (п. 3.8 договору).

Оплата продукції проводиться на підставі рахунку - фактури (п. 4.3. договору).

Виконання умов вказаного правочину, на думку позивача, підтверджується специфікаціями, видатковими накладними, ТТН (т.1 а.с. 151-161).

Поряд з цим, позивачем, всупереч вимог п. 4.3. договору не надано до суду рахунків - фактур.

Транспортування ТМЦ проведено ФОП ОСОБА_1 за актами виконаних робіт (т.1 а.с. 163-165).

Подальша реалізація придбаного позивачем товару була проведена на адресу ТДВ «Салтівський хлібзавод» згідно договору поставки № 04/05-18 від 04.05.2018 року, видаткових накладних, ТТН, довіреностей, специфікацій (т.1 а.с. 166-198).

Також, позивачем додатково надано виписки по рахунках № 631, № 201,361 банківські виписки, податкові декларації, штатний розклад ТОВ «ТД Чарівний мельник», та договори обладнання та нерухомого майна за адресою - м. Богодухів, вул.. Оверченко, 39.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного.

У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначені суми його податкового обов`язку.

Обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства.

Встановлення мети та факту порушення встановлено порядку оподаткування, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для висновку про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту. Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, істотні недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності відображення позивачем у податковому обліку спірних операцій, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.

Відображення у податковому обліку оподатковуваних операцій має бути підтверджено первинними, відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), податковий кредит може вважатися не підтвердженим.

Первинний документ має дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Так, позивачем не надано доказів фактичного отримання товару від контрагентів, його оприбуткування, руху та списання, що мало бути відображено в бухгалтерському та складському обліку.

В свою чергу, наявність формально оформлених (складених) первинних документів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідних товарів (робіт/послуг).

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту виникають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в первинних документах.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Господарська операція пов`язана з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов`язкова ознака господарської операції, кореспондує з нормами ПК України.

Так, контролюючим органом в акті перевірки зафіксовано, що контрагенти позивача - ТОВ «Агро - М Альянс Груп», ПП «Техно Профіт», ТОВ «Альфатех інвест» у спірний період не мали трудових та матеріально - технічних ресурсів для здійснення господарської діяльності, а на час складання податкової інформації неможливо підтвердити реальність операцій з придбавання та реалізації вказаними підприємствами товарів, враховуючи те, що ТОВ «Агро - М Альянс Груп», ПП «Техно Профіт», ТОВ «Альфатех інвест» не є виробниками, сільськогосподарськими підприємства, які змайються вирощуванням/виробництвом зерна та борошна.

При цьому, позивачем під час розгляду справи не спростовано доводів податкового органу стосовно відсутності у контрагентів необхідних трудових, матеріальних, технічних ресурсів для здійснення господарської діяльності в обсягах задекларованих показників.

Так, позивачем як під час перевірки, так і під час розгляду справи, не надано до суду доказів на підтвердження того, що ТОВ «Агро - М Альянс Груп», ПП «Техно Профіт», ТОВ «Альфатех інвест» ( у разі перебування у статусі сільськогосподарських виробників) мали у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення, мали достатню кількості штатних або залучених по цивільно-правовим договорам працівників для виконання агротехнічних робіт, придбали паливо, насіння, добрива та інших матеріалів, які використовуються для сівби та збирання врожаю сільськогосподарських культур.

Отже, оскільки ТОВ «Агро - М Альянс Груп», ПП «Техно Профіт», ТОВ «Альфатех інвест» не є виробниками сільськогосподарської продукції, та як наслідок, не мали можливості фактично реалізувати зазначений обсяг продукції, а тому не могло здійснювати фактичну реалізацію зерна та борошна, у зв`язку з відсутністю законного джерела походження таких ТМЦ, що в свою чергу вказує, на нереальність здійснення реалізації ТОВ «Агро - М Альянс Груп», ПП «Техно Профіт», ТОВ «Альфатех інвест» зерна та борошна на адресу ТОВ «ТД Чарівний мельник».

Таким чином, фактично ТОВ «ТД Чарівний мельник» задокументоване безпідставне оформлення нереальної господарської операції з ТОВ «Агро - М Альянс Груп», ПП «Техно Профіт», ТОВ «Альфатех інвест» та використано складені видаткові накладні, всупереч норм частини першої ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пп.2.1 і 2.2 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, оскільки для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, відсутня господарська операція, як певна дія або подія у визначенні абзацу п`ятого ст.1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

Доводи позивача стосовно того, що він не має нести відповідальність за своїх контрагентів не враховуються судом, оскільки позивачем не доведено прояву в необхідному обсязі розумної обережності при укладенні договорів зі спірними підприємствами.

Отже, ТОВ «ТД Чарівний мельник» не проявило розумної обережності при укладенні договорів з контрагентами-постачальниками ТОВ «Агро - М Альянс Груп», ПП «Техно Профіт», ТОВ «Альфатех інвест», оскільки за звичаями ділового обороту при здійсненні такого вибору суб`єктами господарювання оцінюються не лише умови угоди та її комерційна привабливість, а й ділова репутація, платоспроможність контрагента, ризики невиконання зобов`язань й надання гарантій їх виконання, наявність у контрагента необхідних ресурсів (виробничих потужностей, технологічного обладнання, кваліфікованого персоналу) та відповідного досвіду.

При цьому свідоцтво про державну реєстрацію та наявність реєстрації постачальника в органах податкової служби не характеризують підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку, що гарантує виконання своїх зобов`язань через уповноважених представників. А відтак доказами прояву розумної обережності слугують не лише установчі документи та витяги з Єдиного державного реєстру, але й обґрунтування мотивів вибору контрагента, обставин укладення та виконання договорів, перевірка ділової репутації контрагента, повноважень осіб, що діють від імені підприємства.

І хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов`язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету. У разі недобросовісності контрагентів покупець несе певний ризик не лише невиконання цивільно-правового договору, але й в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися правом на податковий кредит в силу відсутності документів, що мають силу первинних документів.

Доказами прояву розумної обережності слугують не лише установчі документи та витяги з Єдиного державного реєстру, а й обґрунтування мотивів вибору контрагента, обставин укладання та виконання договорів, перевірка ділової репутації контрагента, повноважень осіб, що діють від імені підприємства тощо.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Також суд звертає увагу, що платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ та його подальше бюджетне відшкодування. Крім того, прояв такої обачності й обережності при виборі постачальника послуг та вчинення будь яких дій на предмет перевірки податкової «доброчесності» контрагента, зокрема за доступними електронними базами даних на сайті контролюючого органу (база платників ПДВ, база анульованих свідоцтв платників ПДВ, база недобросовісних платників ПДВ, база місць масової реєстрації платників податків, отримання завірених копій статутних та реєстраційних документів, копій паспорта особи, яка підписуватиме договір, довідку про кількість співробітників контрагента, тощо), перевірки загальнодоступної інформації щодо наявності кримінальних проваджень за участю контрагента, в подальшому свідчитимуть на користь висновку, що платником податків вжито належні та достатні дії щодо його обізнаності на предмет податкової «надійності» такого контрагента та вказуватимуть на правомірність формування податкового обліку за господарськими операціями з таким контрагентом.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду № 816/1422/17 від 26.06.2018 року.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Аналогічна правова позиція була висловлена у постановах Верховного Суду України від 01 грудня 2015 року у справі № 21-3687а15, від 18 грудня 2015 року у справі 2а-11797/11/1370.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом.

Об`єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб`єктами господарювання, а не договори/правочини, укладені між ними, або незаявленими в таких операціях третіми особами та їх активами.

Визнаючи відсутніми підстави для відображення податкового кредиту у спірних операціях, суд зазначає, що використання платником податку податкового кредиту, як права на зменшення зобов`язань або збільшення від`ємного значення з ПДВ, нерозривно пов`язано із сплатою такого податку продавцем, та використанням продавцями-невиробниками товару у ланцюгу постачання податкового кредиту.

У разі обриву такого ланцюга, та визнання правомірним відображення податкового кредиту у таких операціях, сума податкового кредиту від таких операцій покладається на Державу.

Саме з метою забезпечення достовірності відображення в податковому обліку податкового кредиту в операціях поставки товару за участі декількох продавців, контролюючий орган перевіряє відповідність як первинних документів, так і дійсний рух активів у фактичному ланцюгу, виключаючи введення в реальний сектор економіки як товару, що знаходився поза межами цивільного обігу, так і здійснення документального оформлення нереальних (безтоварних) поставок.

Матеріалами справи у сукупності встановлених обставин не підтверджується фактична поставка товарів від трьох контрагентів позивача, натомість підтверджується обрив ланцюгу придбання товарів, визначених родовими ознаками, у зв`язку із чим висновки акту перевірки є обґрунтованими, оскільки наявність первинних документів без підтвердження реальної наявності активів у цивільному обігу, переданих між заявленими учасниками господарських операції, які використали податковий кредит по ланцюгу придбання не може мати наслідком відображення таких операцій у податковому обліку.

Суд зазначає, що по ланцюгу поставки також не підтверджується виробник зерна та борошна вищого та першого классу, а відтак суд дійшов висновку про не підтвердження наданими платником податків первинними документами фактичного здійснення заявленими суб`єктами господарювання спірних операцій та завищення суми податкового кредиту.

На підставі вище зазначеного суд зазначає, що перевіркою не підтверджується реальність проведення господарській операцій між ТОВ «ТД Чарівний мельник» та контрагентами ТОВ «Агро - М Альянс Груп», ПП «Техно Профіт», ТОВ «Альфатех інвест» та встановлено документування зазначених операцій та відображення в бухгалтерському обліку без отримання результатів таких операцій в діяльності та приходить до висновку, що за операціями поставки товару оформлювались первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та правомірності формування сум податкового кредиту, наслідком чого є отримання ТОВ «ТД Чарівний мельник» необґрунтованої податкової вигоди у вигляді сум податкового кредиту з ПДВ.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ЧАРІВНИЙ МЕЛЬНИК" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 24 вересня 2020 року.

Суддя О.О. Горшкова