Рішення № 9177817, 20.02.2009, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

№ 2-309/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2009р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

в складі головуючого судді Литвинової Р.А.,

при секретарі Кудіній Н.І., з участю позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільногірську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини до досягнення дитиною трьох років,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та на своє утримання до досягнення дитиною 3-х років, в якому зазначає, що вони з відповідачем перебувають в шлюбі, від якого мають малолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюбні відносини з відповідачем припинено і до теперішнього часу не відновлювались. Відповідач проживає окремо від неї, а вона проживає разом з дитиною.

Вона не працює, лише отримує матеріальну допомогу на дитину в розмірі 130 грн., інших доходів не має. її матеріальне становище не дозволяє їй нормально забезпечувати дитину.

Відповідач офіційно не працевлаштовувався, але постійно працює за договорами в різних місцях, таким чином отримує певний дохід. Ніякими хронічними захворюваннями, які б перешкоджали йому сплачувати аліменти на утримання дитини, він не страждає, стягнень по іншим виконавчим документам з нього не провадиться.

Оскільки вона не має змоги визначити точний розмір доходу відповідача, тому вона визначає розмір аліментів в твердій грошовій сумі - 800 грн. на місяць, виходячи з розміру середньої заробітної плати в Україні в 2008р. та з прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років.

Крім того, вона також має право на отримання аліментів від відповідача до досягнення дитиною трьох років, просить стягнути на своє утримання з нього 400 грн. на місяць.

Позивачка в судовому засіданні підтримала свій позов, але уточнила розмір аліментів на утримання дитини і просить стягнути їх не в твердій грошовій сумі, а в розмірі 1\4 частини заробітку відповідача. На своє утримання вона просить стягнути з нього аліменти в розмірі 400 грн. на місяць, також просить відшкодувати за його рахунок витрати по оплаті нею правової допомоги адвоката.

Відповідач проживає за межами м. Вільногірська, в Тернопільській області. В судове засідання він не прибув, надіславши суду заяву, в якій зазначає, що позов щодо стягнення аліментів на утримання дитини він визнає частково, згідний сплачувати аліменти на дитину в розмірі "наближеному до мінімального, передбаченого ст. 182 СК України", а в стягненні коштів на утримання позивачки він просить відмовити і просить проводити судовий розгляд у його відсутності (а.с. 12, 13).

Заслухавши пояснення позивачки, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних членів сім'ї та інші обставини, що мають значення для розгляду справи.

Відповідач надав суду копію трудової книжки, з записів якої вбачається, що він в даний час не працює. Однак, зазначена копія не завірена у встановленому порядку, тому як доказ того, що відповідач не працює сприйматись судом не може. Відповідач не є інвалідом, загальнозвісно, що себе матеріально він забезпечує якимось чином. Закон зобов'язує його також утримувати і свою малолітню дитину.

Надана відповідачем довідка про проживання без реєстрації у діда та баби не є доказом того, що він їх матеріально утримує, більш того, - він зазначає, що не працює. Позивачка ж наголошувала на тому, що відповідач працює неофіційно, тобто за договорами.

За таких обставин суд приходить до висновку, що з відповідача належить стягнути аліменти на утримання дитини в розмірі 1\4 частини його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи, а саме - копією свідоцтва про реєстрацію шлюбу (а.с. 4), копією свідоцтва про народження дитини (а.с. 5), довідкою житлової служби, з якої вбачається, що дитина проживає разом з позивачкою (а.с. 6).

В ст. 84 Сімейного кодексу зазначено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Таке право дружина має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Однак, відповідач надав відомості про те, що він не працює. Тобто, при таких обставинах на даний час він не має реальної можливості надавати дружині матеріальну допомогу. Тому суд дійшов до висновку, що в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Згідно з цивільно-процесуальним законодавством ( ст. 88 ЦПК України) з відповідача підлягає стягненню державне мито (судовий збір) в розмірі 51.00 грн., також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 07.50 грн.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України з відповідача підлягають до стягнення витрати, понесені позивачкою в зв'язку з оплатою правової допомоги адвоката. Ці витрати нею підтверджено документально, надано квитанцію про сплату 100 грн. за складання позовної заяви (а.с. 7), тому зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 88, 84, 212-215, 367 ЦПК України, ст. ст. 180-183, 84, 191 Сімейного кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та дружини до досягнення дитиною трьох років задовольнити частково.

Стягувати щомісячно аліменти з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до повноліття на користь матері ОСОБА_1 в розмірі 1/4 частини заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи стягнення з 19.12.2008 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті правової допомоги адвоката в сумі 100.00 грн.

В останній частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито (судовий збір) у розмірі 51.00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи Вільногірським міським судом в сумі 07.50грн., перерахувавши їх за наступними реквізитами: Одержувач - УДК у м. Вільногірську ГУДКУ в Дніпропетровській області ; Код ЄДРПОУ: 24237534, розрахунковий рахунок: 31215259700012, МФО 805012, Банк ГУДКУ в Дніпропетровській області.

Рішення в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Вільногірський міський суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.