Ухвала суду № 91777621, 25.09.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/7697/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 вересня 2020 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Коморний О.І. одержав позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Військової частини 4114 Західного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України та зобов`язання вчинити дії.

Встановив:

До Львівського окружного адміністративного суду 22.09.2020 надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами :

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини 4114 Західного оперативно- територіального об`єднання національної гвардії України щодо непроведення розрахунку при звільненні - невиплату ОСОБА_1 у день виключення із списків частини (06.03.2019) грошової компенсації за неотримане речове майно у розмірі 49 891,53 гривні;

- визнати протиправним перерахунок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, здійснений Військовою частиною 4114 Національної гвардії України щодо ОСОБА_1 згідно з довідкою про вартість речового майна, що належить до видачі від 04.05.2020 № 173;

- зобов`язати Військову частину 4114 Західного оперативно-територіального об`єднання національної гвардії України виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно у сумі 49 891.53 (сорок дев`ять тисяч вісімсот дев`яносто одна грн 53 коп.) гривень.

Суддя відповідно до ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Позов згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, позов у даній справі може бути подано до суду в межах шестимісячного строку.

Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати бездіяльність відповідача щодо непроведення розрахунку при звільненні - невиплату ОСОБА_1 у день виключення із списків частини (06.03.2019) грошової компенсації за неотримане речове майно, проте до суду звернувся лише 22.09.2020 (згідно даних на вхідному штампі).

Отже, позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, однак не подав заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності пропуску такого.

Суд також зазначає, що Верховний Суд у постанові від 04.07.2019 у справі №821/2/18 дійшов висновку, що компенсація вартості за неотримане речове майно не входить до складу грошового забезпечення та до виплат, які б належали позивачу при звільненні, та носить одноразовий характер, а відтак строком для реалізації позивачем права звернення до суду за захистом порушеного права є загальний шестимісячний строк, встановлений частиною 2 статті 122 КАС України.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені ст. 123 КАС України, відповідно до ч.1 якої, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Позивачу необхідно надати певний строк для усунення вказаних недоліків та оскільки позов поданий після закінчення строків, установлених законом, такий слід залишити без руху та надати позивачеві строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду з вказанням підстав для поновлення строку (з доказами поважності пропуску строку звернення до суду).

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (надалі - Закон №3674-VI).

За визначенням, наведеним в частині першій статті 1 Закону №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

В позовній заяві позивач зазначає, що є учасником бойових дій та на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI звільнений від сплати судового збору. Відповідно до посвідчення серія НОМЕР_2 від 20.09.2017 ОСОБА_1 дійсно є учасником бойових дій.

Пільги щодо сплати судового збору визначено в частині першій статті 5 Закону Закон №3674-VI. Так, відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Ця норма Закону має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII). Нормами частини другої статті 22 цього Закону визначено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, наведено у статті 12 Закону №3551-XII.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 зазначила, що «вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII».

В позовній заяві позивач зазначає, що на час прийняття наказу та виключення зі списків особового складу військової частини відповідач не здійснив виплату грошової компенсації за неотримане речове майно. Заявляє вимогу про виплату компенсації в сумі 49891,53 грн. Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною позивач звернувся до суду з цим позовом.

Отже, позивач, як колишній військовослужбовець, оскаржує протиправну бездіяльність відповідача, яка виразилась у тому, що на момент його звільнення та виключення із списків особового складу частини відповідач не виплатив грошову компенсацію за нетримане речове майно.

Стаття 9 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII закріплює право кожного військовослужбовця на достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби. У випадку неотримання речового майна за час проходження служби військовослужбовці, серед іншого, Збройних Сил, Національної гвардії, мають право на його грошову компенсацію.

Наявність чи відсутність статусу учасника бойових дій не впливає на право у військовослужбовця чи колишнього військовослужбовця на отримання цієї компенсації, оскільки таке право належить і тим військовослужбовцям, які не є учасниками бойових дій. Таким чином, в розрізі норм статті 12 Закону №3551-XII, змісту та підстав заявлених позовних вимог відсутні підстави для звільнення від сплати судового збору у цій справі на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 №294-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 гривні.

Підпунктом 1.1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 840,80 грн.).

Відповідно до прохальної частини позовної заяви позивач об`єднав взаємопов`язані вимоги про визнання бездіяльність відповідача щодо невиплати у день виключення зі списків особового складу частини грошової компенсації вартості за неотримане речове майно з вимогою зобов`язати виплатити грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно в сумі 49891,53 грн. Таким чином, позовні вимоги є майнового характеру та сплаті підлягає (з огляду на розмір позовних вимог) мінімальна ставка судового збору в сумі 840,80 грн.

Разом з тим, позивачем також заявлено вимогу немайнового характеру, а саме про визнання протиправним перерахунок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, здійснений Військовою частиною 4114 Національної гвардії України щодо ОСОБА_1 згідно з довідкою про вартість речового майна, що належить до видачі від 04.05.2020 № 173.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто 840,80 грн.)

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У даному випадку, звернувся до суду з позовом в якому міститься вимога немайнового характеру та вимога майнового характеру, однак не надав суду докази сплати судового збору.

Таким чином, за подання до суду даного позову, що містить дві вимоги майнового та немайнового характеру позивачу необхідно сплатити судовий збір в сумі 1681,60 грн (840,80+840,80).

Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.

Реквізити рахунку для сплати судового збору за подання позову до Львівського окружного адміністративного суду такі: отримувач коштів: УКуЗаліз.р м.Льв./Залізничний/22030101; код отримувача: 38007594; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); банк отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA978999980313101206084013003, код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір за подання позову. Ця інформація висвітлена на офіційному сайті Львівського окружного адміністративного суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі «Судовий збір».

Належним документом про сплату судового збору в розумінні вищевказаного Закону, є квитанція установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).

Відсутність документа про сплату судового збору встановленого розміру свідчить про неналежне виконання позивачем вимог КАС України при зверненні до суду з означеним позовом.

Отже, позивачу необхідно надати певний строк для усунення вказаних недоліків.

Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 вказаного Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність Військової частини 4114 Західного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України та зобов`язання вчинити дії – залишити без руху.

2. Надати позивачеві строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали для звернення до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду (з доказами поважності пропуску строку звернення до суду) та подання суду документа про сплату судового збору в сумі 1681,60 грн, або подати інші докази звільнення від сплати судового збору.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України повертає позовну заяву.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Коморний О.І.