Рішення № 91777383, 24.09.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2020 року № 320/4882/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною та скасування постанови,-

в с т а н о в и в:

ГУ ПФУ у Київській області звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та просить суд:

- визнати незаконною постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялого М.Г. від 19.05.2020 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. на Головне Управління Пенсійного фонду України у Київській області за невиконання вимог виконавчого документа (рішення суду) - ВП№60951390;

- скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялого М.Г. від 19.05.2020 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. на Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області за невиконання вимог виконавчого документа (рішення суду) - ВП № 60951390.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.06.2020 позовну заяву залишено без руху.

До суду 20.07.2020 від позивача надійшла заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачем зазначено, що оскаржувана постанова, якою на пенсійний орган накладено штраф, є протиправною та прийнята без врахування усіх фактичних обставин, зокрема, державний виконавець не взяв до уваги те, що Головне управління Пенсійного фонду України Київської області у відповідь на постанову про відкриття провадження від 13.01.2020 №60951390 надало лист про те, що виконання рішення Київського окружного адміністративного суду по справі, за якою відкрито провадження є недоцільним, оскільки розмір пенсії не збільшується, а призведе до суттєвого зменшення її розміру.

Відповідач, своїм правом, передбаченим статтею 162 КАС України не скористався, інших заяв по суті справи відповідачем до суду не надав.

У судове засідання, призначене на 17.08.2020, позивач явку свого уповноваженого представника не забезпечив, хоча про час, дату та місце проведення судового засідання належним чином повідомлений. Однак, подав до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідач про час, дату та місце проведення судового засідання належним чином повідомлений, явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Протокольною ухвалою від 17.08.2020 керуючись ч. 3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вирішив подальший розгляд справи проводити у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, 21.01.2020 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області надійшла постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 13.01.2020 про відкриття виконавчого провадження №60951390 про примусове виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.11.2018 по справі №320/5704/18.

Після отримання зазначеної постанови, позивач листом від 30.01.2020 №1000-0805-5/3582 повідомив відповідача про те, що виконання рішення Київського окружного суду від 29.11.2018 №320/5704/18 є недоцільним, оскільки розмір пенсії не збільшується, а призведе до суттєвого зменшення її розміру. Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується у попередньому розмірі.

Також, у зазначеному листі позивач надав відповідачеві відповідні розрахунки.

В подальшому, 23.05.2020 на адресу пенсійного органу надійшла постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 19.05.2019 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн., у ВП №60951390.

Судом встановлено, що вказана постанова прийнята за невиконання пенсійним органом рішення суду у справі №320/5704/18 за позовом ОСОБА_1 до Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов`язання провести з 01.07.2018 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

Не погоджуючись із оскаржуваною постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховував наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції чинній на час прийняття спірної постанови) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно приписів статті 18 названого Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Отже, виконавець зобов`язаний вживати передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи щодо примусового виконання рішень неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також, зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

У відповідності до частини першої статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З наведених норм права убачається, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження, є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин.

У цьому контексті, судом встановлено, що 29.11.2018 рішенням Київського окружного адміністративного суду було задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 , яким зобов`язано Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області провести з 01.07.2018 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до ч. 3 ст.59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 у справі №320/5704/18 замінено сторону боржника на Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, адреса: м. Київ, вул. Ярославська, 40).

На виконання вищезазначеного рішення спеціалістами управління проведено розрахунок розміру пенсії, який також був наданий до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) листом від 30.01.2020 №1000-0805-5/3582.

Відповідно до розрахунку, який проведений позивачем, встановлено, що на теперішній час розмір пенсії ОСОБА_1 складає 13420,43 грн., тому виконання рішення суду є недоцільним, оскільки розмір пенсії не збільшується, а навпки призведе до суттєвого зменшення її розміру.

Судом встановлено, що в постанові старшого державного виконавця про накладення штрафу від 19.05.2020 за невиконання рішення суду відповідно до виконавчого листа № 320/5704/18 від 14.11.2019 постановлено, що станом на 19.05.2020 рішення суду боржником не виконано не надходило. За невиконання рішення суду накласти на боржника штраф у розмірі 5100,00 грн.

З даного приводу суд зазначає, що даний висновок не відповідає дійсності, що підтверджується вищезазначеними відповідями до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Крім того, в мотивувальній частині оскаржуваної постанови відсутнє обґрунтування прийнятого державним виконавцем рішення щодо невиконання боржником судового рішення.

Отже, в зазначеному документі не наведені доводи, на підставі яких державний виконавець прийшов до висновку що рішення суду боржником не виконано.

За таких обставин, зважаючи на те, що рішення суду виконане у строки, передбачені законодавством, - постанова про накладення штрафу винесена неправомірно, передчасно, незаконно та необґрунтовано, що призвело до безпідставного застосування санкцій до позивача.

Відтак, постанова державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 25.06.2019 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн., є такою, що підлягає скасуванню.

Як встановлено частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялого Максима Глібовича, від 19.05.2020 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. у ВП№60951390.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.