Рішення № 91777171, 24.09.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 вересня 2020 року Справа № 280/5536/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Науково – виробниче підприємство «ПРАЙМ ГРУП»

до – Головного управління ДПС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Науково – виробниче підприємство «ПРАЙМ ГРУП» (далі по тексту – позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – відповідач ), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №32724 від 23.07.2020 та зобов`язати відповідача виключити позивача з реєстру ризикових платників.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області, оформленим рішення №32724 від 23.07.2020 позивача визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості, на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме платником податку та/або його контрагентами, згідно ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних. Позивач зазначає, що відповідач прийняв необґрунтоване рішення, всупереч вимогам податкового законодавства. З наведених підстав просить суд позов задовольнити.

Ухвалою суду від 19 серпня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Відповідачу запропоновано 15-ти денний строк на усунення недоліків.

14 вересня 2020 року, через канцелярію суду (вх. №42348) від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, Рішенням Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області від 23.07.2020 №32724 ТОВ «НВП «ПРАЙМ-ГРУП» відповідно до п. 8. Критеріїв ризиковості включено до переліку ризикових платників податку за критерієм: «у контролюючих органах наявна податкова інформація...» надана оперативним управлінням ГУ ДФС у Запорізькій області, яка свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Також зазначає, що прийняття рішень про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку не є початковим етапом з реєстрації податкових накладних платником. Позивач звернувшись до суду із позовом про оскарження проміжного рішення податкового органу, обрав такий спосіб захисту своїх прав, який суперечить закону. З наведених підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксація судового засідання за допомогою технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.

Суд, оцінивши обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив таке.

Приватне підприємство «Науково-виробниче підприємство «ПРАЙМ ГРУП» 02.11.2018 зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису: 1 103 102 0000 045552, за юридичною адресою: 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, б.40, кв.19. Види діяльності за кодами КВЕД: 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням (основний); 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устатковання; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; 73.11 Рекламні агентства; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність; 62.02 Консультування з питань інформатизації; 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 47.59 Роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; 46.62 Оптова торгівля верстатами; 25.73 Виробництво інструментів; 28.24 Виробництво ручних електромеханічних і пневматичних інструментів.

Рішенням комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – відповідач, ГУ ДПС, податковий орган, контролюючий орган) про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №32724 від 23.07.2020 (далі – рішення №32724 від 23.07.2020) було визначено відповідність ПП «НВП «ПРАЙМ ГРУП» критеріям ризиковості платника податку з підстав зазначених у п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Передумовами отримання позивачем вищевказаного рішення комісії стало наступне:

Позивачем 04.02.2020 отримано рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №8037 від 04.02.2020, відповідно до якого він відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Листом ГУ ДПС у Запорізькій області №25096/10-08-01-06-03-17 від 28.04.2020, повідомлено позивача що його включено до переліку ризикових за критерієм «у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування», з підстав наявності податкової інформації про здійснення операцій щодо придбання товарів від контрагентів-постачальників (ПП «ПАУЕРЛЮКС», ТОВ «ТРИІРТА», ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ДЕЛЬФА-С», ТОВ «ТАІСТАС»), які по ланцюгу постачання, відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних, здійснюють операції з реалізації товарів (робіт, послуг) з номенклатурою відмінною від номенклатури придбання.

Позивач, скориставшись правом, передбаченим п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165, надав інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням комісії ГУ ДПС про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №32724 від 23.07.2020, було визначено відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку з підстав зазначених у п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних, та надання платником документів не в повному обсязі.

Не погодившись із рішенням комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області №32724 від 23.07.2020 ПП «НВП «ПРАЙМ ГРУП» звернулось до суду з даним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивачем надано до суду копії: договорів; рахунків-фактур; видаткових накладних; податкових накладних; інших документів.

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 (далі – Порядок №1165).

Згідно п. 3 Порядку № 1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Згідно додатку 4 Порядку № 1165 рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить формулювання "рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ПП «НВП «ПРАЙМ ГРУП» №32724 від 23.07.2020 прийнято з підстав відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 Критеріїв.

Пунктом 8 критерій ризиковості платника податку на додану вартість визначено у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно додатку 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

В той же час, оскаржуване рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ПП «НВП «ПРАЙМ ГРУП» №32724 від 23.07.2020 не містить розшифровку, яка саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення товариства до переліку ризикових платників податку.

Відповідно до п. 26, 27 Порядку № 1165 комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком. Комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Згідно п. 40, 42, 43, 44, 45, 46 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Представник відповідача до відзиву додав витяг з протоколу №115 від 23.07.2020, в якому зазначено, що контролюючим органом здійснений аналіз документів, наданих повідомленням №1 для розгляду питання щодо виключення платника податку з переліку ризикових, встановлено не надання платником документів в повному обсязі, а саме не надано інформацію щодо транспортування, інформацію щодо реалізації придбаного товару, а також по ланцюгу постачання не встановлено придбання реалізованого товару.

Однак, відповідачем взагалі не надано будь-яких документів на підтвердження наявності інформації яка стала підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

За таких підстав, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не надано жодних доказів, які досліджувалися в ході засідання комісії, та які слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення №32724 від 23.07.2020, як і не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій по певній поданій на реєстрацію податковій накладній, що зумовило б включення ПП «НВП «ПРАЙМ ГРУП» до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, зокрема п. 8 Критеріїв.

При цьому, рішення №32724 від 23.07.2020 не містить конкретних підстав його прийняття, як то передбачено Порядком №1165, що свідчить про його необґрунтованість та невмотивованість.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознакою "невідповідність реалізованих товарів/послуг придбаним", у зв`язку з чим рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області №32724 від 23.07.2020 є протиправним та підлягає скасуванню.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, ну думку суду, належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління ДПС у Запорізькій області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

У статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

У відповідності до частини першої ст. 139 КАС України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 2 102,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь суми витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн, суд зазначає наступне.

Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з метою отримання правової допомоги між Адвокатським об`єднанням «ЛЕГЕС» та позивачем укладено додаткову угоду №1 від 24.07.2020 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 23.03.2020 (далі – Додаткова угода №1 від 24.07.2020).

Згідно акту приймання-передачі послуг від 07.08.2020 Адвокатським об`єднанням «ЛЕГЕС» відповідно до умов Додаткової угоди №1 від 24.07.2020 надано наступну правничу допомогу:

- підготовлено текст позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №32724 від 23.07.2020 зобов`язання Головне управління ДПС у Запорізькій області вчинити певні дії. Вартість наданих послуг складає 3000 гривень без ПДВ.

Оплата вказаних послуг у розмірі 3000 гривень була здійснена позивачем в безготівковій формі, що підтверджується платіжним дорученням №19 від 07.08.2020.

Дослідивши подані докменти суд зазначає, що вказана справа не є складною та не потребувала у представника значного часу на вивчення практики з цього приводу.

Таким чином, вартість наданої послуги у розмірі 3000,00 грн, яка була заявлена представником позивача, на думку суду не відповідає співмірності, а саме складністю виконаних адвокатом роботи, в той час як сума у розмірі 1000 грн є співмірною.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 1000 (одна тисяча) грн 00 коп.

Відповідно до частини 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2102,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 21 від 07.08.2020.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства «Науково – виробниче підприємство «ПРАЙМ ГРУП» (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 40, кв. 19, код ЄДРПОУ 42591529) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про відповідність/невідповідність Приватного підприємства «Науково – виробниче підприємство «ПРАЙМ ГРУП» критеріям ризиковості платника податку №32724 від 23.07.2020.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) виключити Приватне підприємство «Науково – виробниче підприємство «ПРАЙМ ГРУП» (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 40, кв. 19, код ЄДРПОУ 42591529) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (юридична адреса: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) на користь Приватного підприємства «Науково – виробниче підприємство «ПРАЙМ ГРУП» (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 40, кв. 19, код ЄДРПОУ 42591529) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (юридична адреса: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) на користь Приватного підприємства «Науково – виробниче підприємство «ПРАЙМ ГРУП» (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 40, кв. 19, код ЄДРПОУ 42591529) витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення в повному обсязі виготовлено та підписане суддею 24.09.2020.

Суддя Р.В. Сацький