
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2020 р. Справа№200/7769/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до відповідача: Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області
про: визнання протиправним та скасування рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 13 липня 2020 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зобов`язання Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 липня 2020 року про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням висновків суду, зобов`язання Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу періодів роботи з 26.06.1998 року по 09.08.1998 року на підприємстві ПП "Плутон", з 18.04.2018 року по 08.07.2020 року на підприємстві ТОВ "КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД" та період навчання у Селидовському гірничому технікумі, до страхового стажу періоди роботи з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року на підприємстві ДП "Селидіввугілля" ВП "Шахта "Курахівська", з 01.06.2010 року по 08.07.2020 року на підприємстві ТОВ "КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД".
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 13 липня 2020 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зобов`язання Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 липня 2020 року про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням висновків суду, зобов`язання Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу періодів роботи з 26.06.1998 року по 09.08.1998 року на підприємстві ПП "Плутон", з 18.04.2018 року по 08.07.2020 року на підприємстві ТОВ "КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД" та період навчання у Селидовському гірничому технікумі, до страхового стажу періоди роботи з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року на підприємстві ДП "Селидіввугілля" ВП "Шахта "Курахівська", з 01.06.2010 року по 08.07.2020 року на підприємстві ТОВ "КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД".
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він 13.07.2020 року звернувся року до Пенсійного Фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про призначення загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач зазначає, що при зверненні до управління ним були надані всі наявні в нього документи, які підтверджують пільговий та страховий стаж роботи, та надають право вийти на пенсію на пільгових умовах, однак рішенням від 13.07.2020 року б/н, йому було відмовлено у призначення пенсії, у зв`язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах. Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним та таким, що порушують його права на пенсійне забезпечення.
Позивач звертає увагу суду на те, що до відповідачем до його пільгового стажу не був зарахований період роботи на ПП «Плутон» з 26.06.1998 року по 09.08.1998 року, оскільки ним не були надані документи, які підтверджуються пільговий характер робіт, а також період роботи на ТОВ «КОРУМ ШАХТОСПЕЦБУД» з 18.04.2018 року по 08.07.2020 року, у зв`язку з тим, що підприємство зареєстровано у ДПІ у Деснянському району м. Києва та підлягає зустрічній перевірці. При цьому позивач вважає такі посилання відповідача безпідставним, та зазначає, що ним була надана належним чином оформлена трудова книжка, яка містить усі необхідні записи, які підтверджують пільговий характер робіт у спірний період. Крім того, позивач вказує, що відповідно до статті 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.
Також позивач вказує, що відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача період роботи на ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року та на підприємстві ТОВ «КОРУМ ШАХТОСПЕЦБУД» з 01.06.2020 року по 08.07.2020 року, оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків до МДЗ України. Позивач вважає дії відповідача щодо не зарахування до страхового стажу вказаних період протиправними, оскільки відповідно до положень Закону № 1058 відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство - страхувальник, на якому працює працівник, та саме страхувальник здійснює нарахування страхові внески із заробітної плати застрахованої особи. Позивач зазначає, що саме страхувальника покладено обов`язок своєчасно нараховувати та сплачувати єдиний внесок, а обов`язком відповідача є накладення штрафних санкцій за несплату або несвоєчасну сплату страхувальником страхових виплат. З огляду на викладене позивач вказує на те, що він не може нести відповідальність за неналежне виконання своїх обов`язків підприємством, на якому він працював.
Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ст. 38 Закону України «Про професійно - технічну освіту» він має право на зарахування періоду навчання в Селидівському гірничому технікумі до пільгового стажу, однак відповідачем безпідставно не зараховано вказаний період до пільгового стажу.
З огляду на викладене позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
13.07.2020 року позивач по веб - порталу до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії відповідно до ч. З статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-ІУ (далі Закон №1058). Відповідно до наданих документів страховий стаж позивача склав 23 роки 02 місяці 0 дні, в тому числі стаж підземної роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах складає 20 років 02 місяці 23 дні.
Відповідач зазначає, що до пільгового стажу не зараховано періоди: з 26.06.1998 року по 09.08.1998 року на підприємстві ПП «Плутон», оскільки відсутні документи підтверджуючі пільговий характер роботи; з 18.04.2018 року по 08.07.2020 року на підприємстві ТОВ «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД», оскільки підприємство перереєстровано до ДНІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві, та підлягає зустрічній перевірці. Крім того до страхового стажу не зараховано періоди роботи: з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Курахівська», з 01.06.2020 року по 08.07.2020 року підприємстві ТОВ «КОРУМ ШЛХТС11ЕЦБУД», оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків до МДЗ України, (ОК-5 від 13.05.2020)
За таких обставин позивачу відмовлено в призначені пенсії зі зниженням пенсійного віку за нормами частини третьої етапі 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах.
Право на пенсію за нормами частини третьої статті 114 Закону № 1058 позивач набуде за умови роботи на посаді, яка дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та набуття 25 років пільгового стажу роботи в підземних умовах або за нормами частини другої статті 114 Закону № 1058. В зв`язку з викладеним відповідач вважає, що приймаючи рішення про відмову в призначенні пенсії управління діяло в межах та у спосіб визначений чинним законодавством.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
З огляду на вищевикладене справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (а.с. 4-6).
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 13.07.2020 року звернувся до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
До заяви позивачем були надані наступні документи: копія паспорту серії НОМЕР_1 ; копія ідентифікаційного номеру; трудова книжка серії НОМЕР_3 від 30.07.1996 року; військовий квиток серії НОМЕР_4 від 24.12.1996 року; диплом про навчання серії НОМЕР_5 від 29.05.1996 року; довідка, що підтверджують пільговий характер роботи ДП «Селидіввугілля» ВІЗ «Шахта «Курахівська» № 213 від 09.06.2020 року, довідки про підземні спуски видані ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Курахівська» № 214, № 215 від 09.06.2020 року; виписки з наказів про атестацію робочих місць виданої ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта Курахівська» № 406 від 29.08.1994, № 75т від 30.08.1999, № 892 від 30.08.2004; № 236от від 28.08.2009; № 226от від 05.08.2014; історична довідка видана ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Курахівська» № 213 від 09.06.2020 року; витяги з наказів про атестацію робочих місць по ш. Україна № 582 від 29.08.1994, № 671а від 20.08.1999 року; довідка, що підтверджують пільговий характер роботи виданої ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Україна» № 1-1223 від 09.06.2020 року; довідка про підземні спуски видані ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Україна» № 1-1218 від 09.06.2020 року; довідка видана «Донбасвуглезрозробка» № 10-07/20 від 10.07.2020 року; довідки про підземні спуски видані ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Котляревська» № 04-14/1670 від 25.06.2020 року; історична довідка видана ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Котляревська» № 04-14/1671 від 25.06.2020 року, довідки, що підтверджують пільговий характер роботи виданої ТОВ «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД» № 99, № 101 від 08.07.2020 року, довідка про підземні спуски видана ТОВ «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД» № 102 від 10.07.2020 року.
13.07.2020 року Селидовським об`єднаним управління Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії (а.с. 11-13).
Зі змісту рішення встановлено, що до пільгового стажу не зараховано період роботи з 26.06.1998 року по 09.08.1998 року на підприємстві ПП «Плутон», оскільки відсутні документи підтверджуючі пільговий характер роботи. З 18.04.2018 року по 08.07.2020 року на підприємстві ТОВ «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД», оскільки підприємство перереєстровано до ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві, та підлягає зустрічній перевірці. Даний період буде переглянутий відповідно п.1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 25.11.2005 № 22-1 за умови надходження акту, згідно висновків перевірки. До страхового стажу не зараховано період роботи з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року на підприємстві ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Курахівська», з 01.06.2020 року по 08.07.2020 року на підприємстві ТОВ «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД», оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків за ці періоди до МДЗ України (ОК-5 від 13.05.2020 року).
З урахуванням викладеного, страховий стаж гр. ОСОБА_1 складає 23 роки 02 місяці 02 дні. В тому числі підземної роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - 20 років 02 місяці 23 дні, з них ст. 14-25 - 16 років 10 місяців 27 днів, за ст. 14-20 - 02 роки 16 днів, військова служба - 01 рік 03 місяці 10 днів.
За таких обставин відмовлено гр. ОСОБА_1 в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку за нормами ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю пільгового стажу 25 років в підземних умовах.
Позивач не погодившись з рішенням Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову у призначенні пенсії, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд враховує, що конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості, пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, виконанням трудових обов`язків і є однією з форм соціального захисту, цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення».
Закон України «Про пенсійне забезпечення» №1788 від 05.11.1991 року, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Частиною 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1.6, 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення; 3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення); 4) документи про місце проживання (реєстрації) особи; 5) документи, які засвідчують особливий статус особи; 6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій особам, зазначеним у пункті 1.3 розділу І цього Порядку).
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
З аналізу зазначеного суд доходить висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.
З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків (п. 2 Порядку № 383).
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.
Крім того, після 21 серпня 1992 року основними документами, які підтверджують пільговий стаж в період роботи на відповідних посадах або за професіями, які включені до Списків, є трудова книжка та документи, що підтверджують проведення атестації робочих місць за умовами праці. При цьому, значення трудової книжки та результатів атестації як основних документів, що підтверджують пільговий стаж роботи, встановлено Законом України «Про пенсійне забезпечення» (статті 13,62), і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 N 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92 року. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992 № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 01 серпня 1992 року (який набрав чинності 21 серпня 1992 року) встановлено, що атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Згідно із зазначеним нормативним актами основна мета атестації, як випливає із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України.
Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа.
Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: картка умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.
З копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 встановлено, що останній 26.06.1998 року прийнятий на роботу до Приватного підприємства «Плутон» на посаду підземного гірника очисного забою 5 розряду на дільницю видобутку вугілля № 4 з повним робочим днем в шахті; 09.08.1998 року звільнений за переведенням на Шахту «Україна»; 18.04.2018 року прийнятий на роботу до ТОВ «ШАХТСПЕЦСТРОЙ» майстром гірничим на дільницю гірничо - прохідних робіт № 1 Департаменту будівельних та гірничих робіт; 18.09.2018 року переведений прохідником 5 розряду на дільницю гірничо - прохідних робіт № 1 Департаменту будівельних та гірничих робіт; 20.06.2019 року ТОВ «ШАХТСПЕЦБУД» згідно рішення загальних зборів учасників ТОВ «ШАХТСПЕЦБУД» перейменовано у ТОВ «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД».
Відповідач відмовляючи у зарахуванні до пільгового стажу позивача період роботи на ПП «Плутон» з 26.06.1998 року по 09.08.1998 року посилався на те, що позивачем не надано довідки підтверджуючих пільговий характер роботи, однак суд вважає зазначене посилання відповідача протиправним з наступних підстав.
Відповідно до Порядку № 383 застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Як встановлено з трудової книжки позивач у спірні періоди працював на посаді «підземним гірником очисного забою».
Суд зазначає, що вищезазначені професії, за якими позивач працював у спірний період віднесені до Списків № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 24.03.1994 року, Отже, позивач у спірний період виконував роботи, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Враховуючи те, що основним документом, що підтверджує трудовий стаж відповідно до вимог чинного законодавства є трудова книжка, суд приходить висновку, що пільговий характер роботи позивача підтверджується наявними записами у копії трудової книжки серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 .
З огляду на викладене суд приходить висновку про зарахування періодів роботи на ПП «Плутон» з 26.06.1998 року по 09.08.1998 року до пільгового стажу ОСОБА_1 , у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Стосовно не зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 18.04.2018 року по 08.07.2020 року на підприємстві ТОВ «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД» через необхідність проведення зустрічної перевірки, суд зазначає наступне.
Як вже зазначалась основним документом, який підтверджую стаж роботи є трудова книжка, у зв`язку з чим суд звертає увагу на те, що трудова книжка позивача містить усі необхідні записи, які підтверджують пільговий характер роботи позивача у період з 18.04.2018 року по 08.07.2020 року.
Суд звертає увагу на те, що при зверненні до управління з заявою про призначення пенсії позивачем були надані довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за пільговими умовами № 99 та № 100 від 08.07.2020 року, видані Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД», відповідно до яких встановлено, що позивач у період з 18.04.2018 року по 17.09.2018 року виконував гірничі роботи з повним робочим днем в шахті за професією майстер гірничий дільниці, з 18.09.2018 року по теперішній час виконував гірничі роботи з повним робочим днем в шахті за професією прохідних 5 розряду, що передбачені Списком № 1 розділу 1 підрозділу 1 Постанови КМУ № 461 від 24.09.2016 року (а.с. 18, 22-зворотній бік).
Відповідач у спірному рішенні про відмову вказує про необхідність проведення зустрічної перевірки з ТОВ «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД».
Суд зазначає, що приписами пункту 4.1 та 4.2 Порядку № 22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Крім того, частиною 2 статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Приписами статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
З аналізу вищезазначених положень встановлено, що органи, які призначають пенсію мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню.
Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД» зареєстровано за адресою: вул. Магнітогірська, буд. 1А, м. Київ.
Отже, оскільки ТОВ «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД» зареєстрований на тертої підконтрольній українській владі відповідач міг звернутися до підприємства для проведення зустрічної перевірки.
Проте, з відповідачем не надано суду доказів звернення до ТОВ «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД» для проведення зустрічної перевірки та отриманні первинних документів на підставі яких були надані довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за пільговими умовами № 99 та № 100 від 08.07.2020 року.
У зв`язку з чим, суд вважає, що відповідач передчасно прийняв рішення про відмову в зарахуванні до пільгового стажу позивача періодів роботи з 18.04.2018 року по 08.07.2020 року на ТОВ «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД», а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Стосовно не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року на підприємстві ВП «Шахта «Курахівська» з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року, через відсутність відомостей пор сплату щомісячних внесків за ці періоди до МДЗ України, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 1058 загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.
Приписами пункту 1 частини 1 статті 14 Закону № 1058 визначено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10 статті 11 цього Закону.
Частиною 1 статті 15 вказаного Закону передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині 1 статті 12 цього Закону.
Відповідно до ч. 5 ст. 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.
Частиною 6 статті 20 цього Закону визначено, що перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.
У частині 9 ст. 20 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду;
Частинами 10, 12 статті 20 цього Закону передбачено, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум, у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.
Згідно абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону, платниками єдиного внеску є роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Тобто, ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» в розумінні зазначених норм Закону є страхувальником та на нього покладений обов`язок нараховувати та сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Пунктами 1, 4 частини 2 статті 6 Закону № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Частиною 1 статті 24 Закону № 1058 визначено, що страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Частиною 3 статті 24 цього Закону визначає, що страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Приписами частини 4 статті 42 Закону № 1058 визначено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
Судом з копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 встановлено, що останній 22.06.2009 року року прийнятий до ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля», 14.04.2018 року звільнений за власним бажання (а.с. 9).
Отже, позивачем у період з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року здійснювались роботи, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Як встановлено зі спірного рішення відповідача період роботи з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року, не зараховані до страхового стажу позивача, оскільки за вказаний період не здійснювалось відрахування ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» щомісячні платежів по єдиному соціальному внеску.
Проте, суд вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки згідно довідки наданої ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» № 316 від 27.07.2020 року встановлено, що ОСОБА_1 дійсно працював на ВП «Шахта «Курахівська» ДП «Селидіввугілля» з 22.06.25009 року по 14.04.2018 року, та на його заробітну плату були нараховані та утримані страхові внески у період з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року (а.с. 23).
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що сам факт не зарахування сум єдиного соціального внеску, сплачених із заробітної плати позивача, на банківський рахунок Пенсійного фонду, про що стверджує відповідач, за відсутності вини позивача, не є підставою для відмови у зарахуванні йому страхового стажу за вищевказані періоди. Крім того, оскільки із заробітної плати позивача щомісячно перераховувалися суми єдиного соціального внеску, а отже позивач не повинен нести відповідальність за неналежне виконання підприємством своїх обов`язків по сплаті обов`язкових платежів.
Враховуючи положення частини 3 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суд приходить висновку, що Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області не правомірно не зарахувало до страхового стажу позивача періоди роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта «Курахівська» Державного підприємства "Селидіввугілля" з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року.
Отже позовні вимоги позивача в частині зарахування до страхового стажу періодів роботи на Відокремленому підрозділі «Шахта «Курахівська» Державного підприємства "Селидіввугілля" з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року підлягають задоволенню.
Стосовно вимоги позивача зарахувати страхового стажу періоду роботи з 01.06.2010 року по 08.07.2020 року на ТОВ «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД», суд зазначає, що позивач був прийнятий на роботу до ТОВ «ШАХТСПЕЦБУД» (нині - ТОВ «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД») лише 18.04.2018 року, у зв`язку з чим у період з 01.07.2010 року по 17.03.2018 року позивач не працював на підприємстві.
Як вбачається, зі спірного рішення до страхового стажу позивача не був зарахований період роботи на ТОВ «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД» з 01.06.2020 року по 08.07.2020 року через відомостей про сплату щомісячних внесків за ці періоди до МДЗ України.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 статті 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форми ОК - 5), яка сформована станом на 13.07.2020 року, встановлено, що відсутня інформація про сплату страхових внесків у червні та липні 2020 року (а.с. 21-25).
Отже, фактично на момент звернення з заявою про призначення пенсії 13 липня 2020 року у відповідача була відсутня інформація щодо сплати підприємством (ВП ТОВ «КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД») єдиного соціального внеску за період з 01.06.2020 року по 08.07.2020 року.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до абз. 2 пункту 4.3 Порядку № 22-1 після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.
Отже, період роботи з 01.06.2020 року по 08.07.2020 року можуть бути зараховані відповідачем після отримання даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії.
Враховуючи викладені обставини, суд вважає вимоги позивача в частині зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.06.2020 року по 08.07.2020 року передчасними.
Стосовно вимоги позивача зарахувати до пільгового стажу період навчання у Селидівському гірничому технікумі, суд зазначає наступне.
Стаття 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначає види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію.
Згідно пункту д) абзаца 3 статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Згідно частини 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок).
Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 8 Порядку, час навчання у вищих учбових, професіональних, учбово-виховних закладах, учбових закладах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, у аспірантурі, докторантурі й криничній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, які видані на підставі архівних даних і які містять відомості про період навчання. При відсутності у таких документах відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.
Таким чином, зі вказаного Порядку убачається, що при відсутності у дипломі особи відомостей часу навчання, приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.
Так, у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 відсутня запис щодо періодів навчання позивача, проте зазначено, що до вступу на роботу трудового стажу не мав, навчався у Селидовському гірничому технікумі.
Відповідно до Диплому серії НОМЕР_5 , позивачу Рішенням Державної екзаменаційної комісії від 29 травня 1996 року йому присвоєно кваліфікацію молодшого спеціаліста гірничого техніка - технолога.
Суд зазначає, що у дипломі позивача відсутні відомості щодо форми навчання та періоду навчання.
Судом встановлено, що позивачем, на підтвердження періоду навчання у вищому навчальному закладі, до пенсійного органу не були надані документи, які визначають форми навчання та періоду навчання позивача, тому у відповідача не було законних підстав для врахування зазначеного періоду до страхового стажу, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Дослідивши усі обставини справи, суд приходить висновку, що спірне рішення відповідача про відмову в призначенні пільгової пенсії від 13.07.2020, згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 2, прийнято без повного з`ясування усіх обставин справи, у зв`язку з чим рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в частині визнання протиправним та скасування рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 13 липня 2020 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зобов`язання Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 липня 2020 року про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із зарахуванням ОСОБА_1 до пільгового стажу періодів роботи з 26.06.1998 року по 09.08.1998 року на підприємстві ПП "Плутон", з 18.04.2018 року по 08.07.2020 року на підприємстві ТОВ "КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД", до страхового стажу періоди роботи з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року на підприємстві ДП "Селидіввугілля" ВП "Шахта "Курахівська".
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 3 статті 139 визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача судового збору в розмірі 420,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 13 липня 2020 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зобов`язання Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 липня 2020 року про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням висновків суду, зобов`язання Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу періодів роботи з 26.06.1998 року по 09.08.1998 року на підприємстві ПП "Плутон", з 18.04.2018 року по 08.07.2020 року на підприємстві ТОВ "КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД" та період навчання у Селидовському гірничому технікумі, до страхового стажу періоди роботи з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року на підприємстві ДП "Селидіввугілля" ВП "Шахта "Курахівська", з 01.06.2010 року по 08.07.2020 року на підприємстві ТОВ "КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД" - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 13 липня 2020 року про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 41247274) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13 липня 2020 року про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із зарахуванням ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до пільгового стажу періодів роботи з 26.06.1998 року по 09.08.1998 року на підприємстві ПП "Плутон", з 18.04.2018 року по 08.07.2020 року на підприємстві ТОВ "КОРУМ ШАХТСПЕЦБУД", до страхового стажу періоди роботи з 01.06.2010 року по 31.12.2010 року на підприємстві ДП "Селидіввугілля" ВП "Шахта "Курахівська".
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (84500, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 41247274) судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Повний текст рішення складено та підписано 25 вересня 2020 року.
Рішення може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя В.В. Олішевська
Судове рішення № 91776897, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 25.09.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 200/7769/20-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: