Рішення № 91776852, 23.09.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2020 р. Справа№200/6533/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

до Селидовського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці - 6, код ЄДРПОУ 41247274)

про зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

10 липня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду подана позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Селидовського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці - 6, код ЄДРПОУ 41247274), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області № 914280154383 від 26 травня 2020 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Селидовське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 03.09.1997р. по 01.11.1997р., з 02.12.2004р. по 28.02.2005р., з 01.01.2013р. по 31.01.2018р. в якості гірничого диспетчера на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля»; з 26.06.1980р. по 22.08.1980р. на посаді гірничого майстра на підприємстві «Управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничого устаткування» ВО «Красноармійськвугілля»; періоди навчання на курсах з відривом від виробництва з 09.12.2008р. по 12.12.2008р. та з 03.04.2012р. по 06.04.2012р. на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля»;

- зарахувати до пільгового та страхового стажу періоди роботи з 01.03.2010р. по 31.12.2010р. та з 01.02.2018р. по 22.05.2020р. на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля»;

- зобов`язати Селидовське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 № 2025 від 22 05 2020 року, з врахуванням висновків суду.

Ухвалою суду від 15 липня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці в період з 17 серпня 2020 року по 11 вересня 2020 року справу розглянуто 23 вересня 2020 року.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 28.03.2003р. позивачу призначено пенсію за віком відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

22 травня 2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою № 2025 про перерахунок пенсії. 10 червня 2020 року позивач звернувся до відповідача з зверненням № ВЕБ-05725-Ф-С-20-034970 з проханням надати йому інформацію щодо не врахованих періодів роботи до страхового та пільгового стажу при здійсненні перерахунку пенсії.

16 червня 2020 р. позивачу було надано відповідь (№ВЕБ-05725-Ф-С-20-034970) на його письмовий запит, з якого стало відомо, що з 01.06.2020 року позивачу проведено перерахунок пенсії. До пільгового стажу не зараховані певні періоди оскільки: зайнятість на підземних роботах повинна бути 50 і більше відсотків робочого часу на рік, що підтверджується довідкою про спуски в шахту. Однак, кількість спусків в шахту в обліковому періоді є меншою ніж передбачено; періоди не підтверджуються оплатою за підземною тарифною ставкою; через відсутність сплати страхових внесків підприємством.

Вважає дії відповідача стосовно не зарахування періодів роботи до страхового та пільгового стажу неправомірними та такими, що порушують право позивача на отримання пенсійного забезпечення відповідно до чинного законодавства, а тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

В установлений законом строк, відповідачем наданий відзив на адміністративний позов, зі змісту якого вбачається, що після проведення перерахунку розмір пенсії позивача розрахований з урахуванням Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» як 80% середньомісячної заробітної плати і складає 16485,82 х 80% = 13188,66 грн., де 1685,82 - середньомісячний розмір заробітної плати, який враховується для обчислення розміру пенсії.

До пільгового стажу роботи позивача не зараховано періоди роботи: з 03.09.1997 по 01.11.1997, з 02.12.2004 по 28.02.2005, з 01.01.2013 по 31.01.2018 в якості гірничого диспетчера на підприємстві ВП шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля», оскільки згідно пункту 1.1. Списку№ 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 зайнятість на підземних робітниках повинна бути 50 і більше відсотків робочого часу на рік, що підтверджується довідкою про спуски в шахту. Кількість спусків в шахту в обліковому періоді є меншою ніж передбачено Постановою №36; період навчання на курсах з відривом від виробництва з 09.12.2008 по 12.12.2008 та з 03.04.2012 по 06.04.2012 на підприємстві ВП шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля», так як дані періоди в пільговій довідці не підтверджено оплатою за підземною тарифною ставкою. До пільгового та страхового стажу не зараховано періоди роботи: 01.03.2010 по 31.12.2010 та з 01.02.2018 по 22.05.2020 на підприємстві ВП шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» - через відсутність сплати страхових внесків підприємством. Період роботи з 07.03.1979 по 25.06.1980 на посаді гірничого майстра на підприємстві «Управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничого устаткування» ВО «Красноармійськвугілля» зараховано до пільгового стажу згідно довідки від 18.03.2002 за кількістю спусків в шахту - 3 місяця 19 днів, а період з 26.06.1980 по 22.08.1980, який складає 1 місяць 27 днів зараховано до загального стажу.

Зазначає, що відповідальність за своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплату внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування покладено на страхувальника. Пенсійний фонд не повинен нести відповідальність за невиконання обов`язків страхувальником.

З огляду на вищевказане Селидовське об`єднане УПФУ Донецької області вважає, що не порушило прав позивача, діяло в межах наданих йому законами та нормативно-правовими актами та не порушив вимоги чинного законодавства. З врахуванням викладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд установив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Селидівським МВ УМВС України в Донецькій області26 січня 1998 року, мешкає за адресою АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 . Перебуває на обліку в Селидовському об`єднаному Управлінні Пенсійного фонду України Донецької області та отримує пенсію за віком 2003 року.

22 травня 2020 року позивач звернувся до Селидовського об єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області через Веб-портал із заявою про перерахунок пенсії згідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 (далі Закон №1058).

За даними пенсійної справи позивачу здійснено перерахунок розміру пенсії, розрахований з урахуванням Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» як 80% середньомісячної заробітної плати і складає 16485,82 х 80% = 13188,66 грн., де 1685,82 - середньомісячний розмір заробітної плати, який враховується для обчислення розміру пенсії.

З матеріалів справи, а саме протоколу призначення позивачу пенсії вбачається, що відповідачем зараховано до пільгового стажу періоди роботи позивача з 12.05.2006р. по 30.06.2006р., з 01.07.2006р. по 08.12.2008р., з 13.12.2008р. по 31.12.2008р., з 01.01.2009р. по 28.02.2010р., з 01.01.2011р. по 02.04.2012р., з 07.04.2012р. по 31.05.2012р., з 01.06.2012р. по 31.12.2012р..

До страхового стажу позивача зараховано періоди роботи з 09.12.2008р. 12.12.2008р., з 03.04.2012р. по 06.04.2012р., з 01.01.2013р. по 30.04.2016р., з 01.05.2016р. по 31.12.2016р. та з 01.01.2017р. по 31.01.2018р.

16 червня 2020 року відповідач надав на адресу позивача лист № ВЕБ - 05725-Ф-С-20-034470, з якого вбачається, що відповідачем не зараховано до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 03.09.1997р. по 01.11.1997р., з 02.12.2004р. по 28.02.2005р., з 01.01.2013р. по 31.01.2018р. в якості гірничого диспетчера на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля»; з 26.06.1980р. по 22.08.1980р. на посаді гірничого майстра на підприємстві «Управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничого устаткування» ВО «Красноармійськвугілля»; періоди навчання на курсах з відривом від виробництва з 09.12.2008р. по 12.12.2008р. та з 03.04.2012р. по 06.04.2012р. на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля»; до пільгового та страхового стажу періоди роботи з 01.03.2010р. по 31.12.2010р. та з 01.02.2018р. по 22.05.2020р. на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля».

В матеріалах справи наявна трудова книжка позивача серії НОМЕР_3 , відповідно до записів в якій вбачається, що трудова діяльність позивача розпочата 09.06.1975 року. Також записами в трудовій книжці підтверджено, що позивач дійсно працював в спірні періоди, а саме з 03.09.1997р. по 01.11.1997р., з 02.12.2004р. по 28.02.2005р., з 01.01.2013р. по 31.01.2018р. в якості гірничого диспетчера на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля»; з 26.06.1980р. по 22.08.1980р. на посаді гірничого майстра на підприємстві «Управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничого устаткування» ВО «Красноармійськвугілля»; періоди навчання на курсах з відривом від виробництва з 09.12.2008р. по 12.12.2008р. та з 03.04.2012р. по 06.04.2012р. на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля»; до пільгового та страхового стажу періоди роботи з 01.03.2010р. по 31.12.2010р. та з 01.02.2018р. по 22.05.2020р. на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля».

Зазначені обставини підтверджені також довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, довідкою про навчання позивача.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09.07.2003 №1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закону №1058).

Закон №1788-ХІІ був ведений в дію з 01 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 1 квітня 1992 року - в повному обсязі.

Пунктом "д" частини третьої та частиною шостою статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

При призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Згідно з статтею 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" № 103/98- ВР від 10 лютого 1998 року/далі - Закон № 103/98-ВР, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/ час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Відповідно до статті 3 Закону № 103/98-ВР професійно-технічне навчання - складова професійно-технічної освіти. Професійно-технічне навчання передбачає формування у громадян професійних умінь і навичок, необхідних для виконання певної роботи чи групи робіт, і може здійснюватися у професійно-технічних навчальних закладах, а також шляхом індивідуального чи курсового навчання на виробництві у сфері послуг.

Професійно-технічна освіта забезпечує здобуття громадянами професії відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей, а також допрофесійну підготовку, перепідготовку, підвищення їх кваліфікації. Допрофесійна підготовка - це здобуття початкових професійних знань, умінь особами, які раніше не мали робітничої професії. Підвищення кваліфікації робітників - це професійно-технічне навчання робітників, що дає можливість розширювати і поглиблювати раніше здобуті професійні знання,' уміння і навички на рівні вимог виробництва чи сфери послуг.

Статтею 17 вказаного Закону встановлено, що професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно- технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Частиною першою статті 18 Закону № 103/98-ВР визначено, що до професійно- технічних навчальних закладів належать, зокрема професійно-технічні училища відповідного профілю, а також навчально-курсовий комбінат.

Отже, відповідним законодавством передбачено право особи, яка навчається за спеціальністю або на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, на зарахування періоду навчання в професійно-технічному училищі та в навчально-курсовому комбінаті до стажу роботи за Списком №1, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII та частини першої статті 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (пункт 1 Порядку).

Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

Згідно із пунктом 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається, що Пенсійний фонд, під час вирішення питання щодо призначення пенсії, зобов`язаний збирати, перевіряти певні обставини та відомості, які необхідні для вирішення питання щодо призначення пенсії, для чого останньому надається тримісячний термін.

Водночас, відповідно до частини 3 статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі - Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно норм пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Проте, суд зауважує, що відсутність можливості проведення перевірки не може позбавляти позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах. Як встановлено судом, наявність пільгового стажу за дані періоди підтверджуються належними записами в трудовій книжці позивача.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Суд зазначає, що трудова книжка позивача містить належним чином здійснені записи щодо роботи позивача у вищевказані періоди на вищезазначених підприємствах.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач, при вирішення питання про призначення пенсії позивачу, не дотримався справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, оскільки не використав надані законом повноваження для з`ясування тих чи інших обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

До спірних правовідносин слід застосовувати "намібійські винятки" Міжнародного суду ООН: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу. Дана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі №235/2357/17 (адміністративне провадження №К/9901/2383/17).

У рішенні від 08 липня 2004 року у справі "Ілашку та інші проти Молдови та Росії", ЄСПЛ, задовольняючи позов щодо Молдови, визнав, що Уряд Молдови, який є єдиним законним Урядом Республіки Молдова за міжнародним правом, не здійснював влади над частиною своєї території, яка перебуває під ефективним контролем "Молдавської Республіки Придністров`я". Однак, навіть за відсутності ефективного контролю над Придністровським регіоном, Молдова все ж таки має позитивне зобов`язання за статтею 1 Конвенції вжити заходів, у рамках своєї влади та відповідно до міжнародного права, для захисту гарантованих Конвенцією прав заявників.

Враховуючи, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов`язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі і рішення в справах "Пічкур проти України", "Ілашку та інші проти Молдови та Росії" як джерело права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини". Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 6 жовтня 2015 року у справі № 816/4505/14, та в силу статті 6 КАС України враховується судом при розгляді даної справи.

Наведені вище обставини свідчать про недбале ставлення пенсійного органу до вирішення такого важливого питання як пенсійне забезпечення особи, яке гарантується статтею 46 Конституції України і визначено законодавцем як джерело існування громадянина держави.

Водночас, слід зазначити, що обов`язок сплати єдиного внеску відповідно до законодавства покладений виключно на підприємства, організації, установи, а не на робітників, а відтак органи Пенсійного фонду не мають права перекладати відповідальність на фізичних осіб - пенсіонерів.

Відповідно до статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд зважує на його ефективність з точки зору статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" та враховує положення "Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень", прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980, а саме суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Аналогічного правового висновку у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у справі 266/3152/16-а та від 25 квітня 2019 року у справі №607/12395/16-а.

Записами №30 та № 33 трудової книжки серії НОМЕР_3 від 09.06.1975 року підтверджується, що ОСОБА_1 у період з 08.12.2008 року по 12.12.2008 року та з 02.04.2012 року по 06.04.2012 року проходив навчання у Донецькому УО ВГСО за програмою «Аварійно-рятівні роботи», а з 13.12.2008 року та 07.04.2012 року відповідно продовжив роботи на посаді начальник зміни.

В наслідок чого відповідно до положень статті 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту" позивач має право на зарахування до стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах періоди: з 09.12.2008 року по 12.12.2008 року та з 03.04.2012 року по 06.04.2012 року.

Професія позивача, а саме гірничий майстер, гірничий диспетчер відноситься до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 36, а саме: всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

Згідно пункту 3 Порядку застосування Списків №1 та №2, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. Пунктом 2 Порядку № 383 визначено, що під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80% робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями статті 139 КАС при задоволені позову судові витрати підлягають відшкодуванню відповідно до положень цього Кодексу, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Селидовського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці - 6, код ЄДРПОУ 41247274) про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області № 914280154383 від 26 травня 2020 року про перерахунок пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Селидовське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 03.09.1997р. по 01.11.1997р., з 02.12.2004р. по 28.02.2005р., з 01.01.2013р. по 31.01.2018р. в якості гірничого диспетчера на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля»; з 26.06.1980р. по 22.08.1980р. на посаді гірничого майстра на підприємстві «Управління по монтажу, демонтажу та ремонту гірничого устаткування» ВО «Красноармійськвугілля»; періоди навчання на курсах з відривом від виробництва з 09.12.2008р. по 12.12.2008р. та з 03.04.2012р. по 06.04.2012р. на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля»; зарахувати до пільгового та страхового стажу періоди роботи з 01.03.2010р. по 31.12.2010р. та з 01.02.2018р. по 22.05.2020р. на підприємстві ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля».

Зобов`язати Селидовське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо перерахунку пенсії № 2025 від 22 05 2020 року, з врахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Селидовського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці - 6, код ЄДРПОУ 41247274) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23 вересня 2020 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.Е. Абдукадирова