Ухвала суду № 91776822, 25.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 вересня 2020 року Справа 160/11708/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, треті особи: Національна поліція України, Державне бюро розслідувань, Міністерство юстиції України, ОСОБА_2 про визнання протиправними дії чи бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний Суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, треті особи: Національна поліція України, Державне бюро розслідувань, Міністерство юстиції України, ОСОБА_2 , в якій позивач просить - мовою оригіналу:

- встановити, що Кабінет Міністрів України та міністерства, які входять до складу Кабінету Міністрів України, а також інші органи влади, зокрема, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, та треті особи, якими є Національна поліція України, Державне бюро розслідувань, Міністерство юстиції України та Дніпропетровський окружний адміністративний суд, зобов`язанні, на підставі статті 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та статті 19 Конституції України, приймати рішення про вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина, створення сприятливих умов для вільного і всебічного розвитку особистості, зокрема, приймати рішення про негайне поновлення особистих немайнових прав фізичних осіб, зокрема, в особі ОСОБА_1 шляхом виконання державними органами влади частини 1 статті 276 Цивільного кодексу України, статті 4,18 19 закону України «Про звернення громадян», статті 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статті 50 та 54 Конституції України .

- визнати, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо перевірки скарги ОСОБА_1 та вчинення дій за результатами перевірки, у відповідності із статтею 19 закону України «Про звернення громадян», протиправними та такими, що порушують право на звернення із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення, встановлене частиною 1 статті 1 Закону України «Про звернення громадян», та зобов`язати Кабінет Міністрів України здійснити перевірку скарги ОСОБА_1 , котру за № БЛ-11224388 від 10/09/2020 Урядовим контактним центром надіслано до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, у відповідності із статтею 19 закону України «Про звернення громадян».

- визнати, дії чи бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо здійснення контролю з питання перевірки скарги ОСОБА_1 та вчинення дій за результатами перевірки, у відповідності із статтею 19 закону України «Про звернення громадян», протиправними та такими, що порушують право на звернення із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення, встановлене частиною 1 статті 1 закону України «Про звернення громадян» та зобов`язати Кабінет Міністрів України здійснити контроль щодо перевірки скарги ОСОБА_1 та прийняття рішень за результатами перевірки скарги, котру за № БЛ-11224388 від 10/09/2020 Урядовим контактним центром надіслано до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, у відповідності із статтею 28 закону України «Про звернення громадян».

- визнати, дії чи бездіяльність Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо перевірки скарги ОСОБА_1 та вчинення дій за результатами перевірки, у відповідності із статтею 19 закону України «Про звернення громадян», протиправними та такими, що порушують право на звернення із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення, встановлене частиною 1 статті 1 закону України «Про звернення громадян», та зобов`язати Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України здійснити перевірку скарги ОСОБА_1 , котру за № БЛ-11224388 від 10/09/2020 Урядовим контактним центром надіслано до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, у відповідності із статтею 19 закону України «Про звернення громадян».

- визнати, дії чи бездіяльність Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо здійснення контролю з питання перевірки скарги ОСОБА_1 та вчинення дій за результатами перевірки, у відповідності із статтею 19 закону України «Про звернення громадян», протиправними та такими, що порушують право на звернення із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення, встановлене частиною 1 статті 1 закону України «Про звернення громадян» та зобов`язати Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України здійснити контроль щодо перевірки скарги ОСОБА_1 та прийняття рішень за результатами перевірки скарги, котру за №БЛ-11224388 від 10/09/2020 Урядовим контактним центром надіслано до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, у відповідності із статтею 28 закону України «Про звернення громадян».

- визнати акт, документ чи інформацію, яку створено Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 2321-06/57482-09 від 21.09.2020, дії якого оскаржуються у суді, зокрема, у справі № 175/4638/19, з порушенням частини 4 статті 7 та частин 1,3,4,5,7,10 статті 19 закону України «Про звернення громадян», за результатом скарги ОСОБА_1 , котру за № БЛ-11224388 від 10/09/2020 Урядовим контактним центром надіслано до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, протиправним та такими, що є цензурою результатів творчої діяльності авторів технології ІНФОРМАЦІЯ_1 » (авторське свідоцтво на науковий твір № НОМЕР_1 , патент на корисну модель № НОМЕР_2 ), принижує престиж або ділову репутацію авторів технології ОСОБА_3 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », порушує права інтелектуальної власності щодо гарантії захисту моральних та матеріальних інтересів авторів технології ОСОБА_3 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по заявці на винахід № а НОМЕР_3 « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у якому не вказано на підставі якого саме конкретного пункту статті 12 закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» відмовлено у видачі патенту та як такого що порушує статтю 54 Конституції України, а також статтю 6,7,8,12,16 закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» та має ознаки кримінального злочину, що підпадають під дію статті 364 Кримінального кодексу України, так як відмова негайно поновити гарантію особистого немайнового права на захист моральних та матеріальних інтересів авторів технології ОСОБА_3 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по заявці на винахід № а НОМЕР_3 « ІНФОРМАЦІЯ_2 » шляхом скасування шляхом скасування рішення міністерства від 24.12.2019 № 29870/ЗА/19, у відповідності із частиною 1 статті 276 Цивільного кодексу України, фактично є заборона, на безпідставній основі, запроваджувати у виробництво технологію ІНФОРМАЦІЯ_1 »- перетворення шкоди - продуктів згоряння та їх скидного енергопотенціалу на користь – відновлювальне вторинне паливо та окислювач - « ІНФОРМАЦІЯ_3 ©» (авторське свідоцтво № НОМЕР_1 , патент № НОМЕР_2 ) альтернативну сировину для автономного, безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії, яка сама утворюється безпосередньо в процесі роботи енергетичного агрегату, з використанням скидного енергопотенціалу відпрацьованих газів, і не потребує витрат на придбання, транспортування, зберігання та реалізацію, що забезпечує можливість її використання для автономного виробництва теплової, механічної, та електричної енергії на землі, під землею, на воді, під водою, в повітрі, в космосі та навіть на зворотному боку Місяця або коли погасне Сонце на небі, та яка як встановлено у мотивувальній частині Постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2015р. по справі за №804/1594/15, за позовом Дніпропетровського обласного благодійного фонду «Екологія – Геос», ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, дозволяє при її використані заощаджувати бюджетні кошти, знижувати, а не підвищувати, тарифи для населення та підприємств, що в свою чергу дозволяє знижувати вартість виробництва вітчизняних товарів і послуг, підвищувати їх конкурентну здатність, створювати додаткові робочі місця, збільшувати надходження до бюджету, виключити енергетичну та економічну залежність України та забезпечити конституційні права громадян на добробут та безпечне для життя і здоров`я довкілля, звільняє Кабінет Міністрів України та Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від виконання зобов`язання в галузі альтернативних джерел енергії, тому, що чим є вищою ціна на енергоносії, то є більшим податок у 20 відсотків на додану вартість, в результаті чого щоденно наноситься шкода державі та громадянам України, що призвело та призводить (за даними Держстату за період 2007-2018 роки) до щоденного спалювання в Україні лише імпортних енергоносіїв на суму близько 56,94 мільйонів доларів США та до щоденного вмирання 249 людей від онкологічних захворювань пов`язаних з викидами шкідливих речовин при виробництві енергії дідівськими методами, та такий протиправний документ порушує гарантію особистого немайнового права на захист моральних та матеріальних інтересів авторів технології ОСОБА_3 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по заявці на винахід № а НОМЕР_3 « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а також інші права.

- зобов`язати Кабінет Міністрів України поновити порушене право шляхом розгляду за участі авторів технології ОСОБА_3 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на засіданні Кабінету Міністрів України питання щодо прийняття рішення про негайне поновлення особистого немайнового права на захист моральних та матеріальних інтересів авторів технології ОСОБА_3 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по заявці на винахід № а НОМЕР_3 « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у відповідності із статтю 54 Конституції України, а також статтями 6,7,8,12,16 закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».

- встановити, на підставі представлених у суд доказів у даній справі, що порушення Кабінетом Міністрів України мого права на звернення до органу державної влади в особі Кабінету Міністрів України з заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення та перевірки його скарги № БЛ-11224388 від 10/09/2020 до Президента України ОСОБА_5 та Прем`єр-Міністра України Шмигаля Дениса Анатолійовича, яка переадресована у встановленому порядку за призначенням до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України для прийняття рішення, у відповідності із частиною 1,3,4,5,7,10 статті 19 закону України «Про звернення громадян», та бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо перевірки вказаної скарги та здійснення контролю, згідно статті 28 закону України «Про звернення громадян», щодо прийняття державними органами влади рішення про негайне поновлення моїх особистих немайнових прав явилися причиною того, що на даний час його особисті немайнові права пов`язані із захистом моральних та матеріальних інтересів на об`єкт інтелектуальної власності по заявці на винахід № а2018 07376 « ІНФОРМАЦІЯ_2 » порушені, що являється перешкодою або забороною реалізації у виробництво інтелектуального продукту - « ІНФОРМАЦІЯ_3 ©» (авторське свідоцтво № НОМЕР_1 , патент № НОМЕР_2 ) - альтернативної сировини для автономного, безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії за допомогою інтелектуального продукту акумулятор тепла ОСОБА_3 по заявці на винахід № а НОМЕР_3 , так як позивач змушений захищати особисті немайнові права на захист інтелектуальної власності у суді, має місце порушення стосунків з оточуючими людьми, у зв`язку з тим, що позивач знаходжиться у нервовому напруженні, так як державні органи влади на безпідставній основі порушують права інтелектуальної власності авторів технології ІНФОРМАЦІЯ_3 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо гарантії захисту державою Україна моральних та матеріальних інтересів, на підставі статті 54 Конституції України, що призвело до того, що позивачу нанесена та наноситься кожний день від протиправних дій чи бездіяльності Кабінету Міністрів України моральна шкода, відшкодування якої, згідно Постанови пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, тому суд повинен забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов`язаних з відшкодуванням такої шкоди, яка полягає: у приниженні престижу або ділової репутації авторів технології ОСОБА_3 " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", моральних переживаннях у зв`язку з порушенням права інтелектуальної власності щодо гарантії захисту моральних та матеріальних інтересів авторів технології ОСОБА_3 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, так як позивач змушений захищати свої права у суді від протиправних дій державних органів влади та їх посадових осіб, які зобов`язанні не порушувати, а вживати заходи щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина, створення сприятливих умов для вільного і всебічного розвитку особистості, порушенні стосунків з оточуючими людьми, у зв`язку з постійним моральним стресом від протиправних дій державних органів влади щодо поновлення та забезпечення його особистих немайнових прав, а саме, відшкодування шкоди: за моральні переживання чи душевні страждання у зв`язку з порушенням його права на звернення з питання практичної реалізації наданого статтею 40 Конституцією України права вносити в органи державної влади пропозиції про поліпшення екологічного стану в Україні шляхом реалізації у виробництво технології ОСОБА_3 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка має загальнодержавну велику соціальну значущість; за моральні переживання чи душевні страждання у зв`язку порушенням його права на відстоювання своїх прав і законних інтересів, відновлення та забезпечення його особистого немайнового права на життя та особистого немайнового права на безпечне для життя і здоровя довкілля, а також інших моїх конституційних прав, згідно статті 19 закону України «Про звернення громадян», а саме: щодо об`єктивного, всебічного, вчасного та по суті перевірки звернень та скарг з питання реалізації у виробництво технології ОСОБА_3 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та забезпечення його особистого немайнового права на життя та особистого немайнового права на безпечне для життя і здоровя довкілля; за моральні переживання чи душевні страждання у зв`язку з порушенням мого права брати участь в управлінні державними справами, наданого статтею 38 Конституції України, шляхом реалізації у виробництво технології ОСОБА_3 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка має загальнодержавну велику соціальну значущість; за моральні переживання чи душевні страждання у зв`язку з порушенням його права розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, наданого статтею 41 Конституції України, шляхом реалізації у виробництво технології ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка має загальнодержавну велику соціальну значущість; за моральні переживання чи душевні страждання у зв`язку з порушенням його права на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, наданого статтею 42 Конституції України, шляхом реалізації у виробництво технології ОСОБА_3 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка має загальнодержавну велику соціальну значущість; за моральні переживання чи душевні страждання у зв`язку з порушенням його права на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується., наданого статтею 43 Конституції України, шляхом реалізації у виробництво технології ОСОБА_3 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка має загальнодержавну велику соціальну значущість; за моральні переживання чи душевні страждання у зв`язку з порушенням мого права на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості, наданого статтею 43 Конституції України, шляхом реалізації у виробництво технології ОСОБА_3 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка має загальнодержавну велику соціальну значущість та забезпечення його особистого немайнового права на життя та особистого немайнового права на безпечне для життя і здоровя довкілля; за моральні переживання чи душевні страждання у зв`язку з порушенням його права на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло. наданого статтею 48 Конституції України, шляхом реалізації у виробництво технології ОСОБА_3 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка має загальнодержавну велику соціальну значущість; за моральні переживання чи душевні страждання у зв`язку з порушенням його права на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування. наданого статтею 49 Конституції України, шляхом реалізації у виробництво технології ОСОБА_3 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка має загальнодержавну велику соціальну значущість; за моральні переживання чи душевні страждання у зв`язку з порушенням його права на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. наданого статтею 50 Конституції України, шляхом реалізації у виробництво технології ОСОБА_3 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яка має загальнодержавну велику соціальну значущість; за моральні переживання чи душевні страждання за приниження честі, гідності, престижу або ділової репутації авторів технології ОСОБА_3 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у зв`язку з безпідставною відмовою чи бездіяльністю запроваджувати у виробництво альтернативну сировину – « ІНФОРМАЦІЯ_3 ©» для безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії; за моральні переживання чи душевні страждання у зв`язку з порушенням права власності безпідставною відмовою чи бездіяльністю запроваджувати у виробництво альтернативну сировину – « ІНФОРМАЦІЯ_3 ©» для безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії, зокрема, щодо забезпечення гарантії на захист інтелектуальної власності, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв`язку з різними видами інтелектуальної діяльності, згідно статті 54 Конституції України; за моральні переживання чи душевні страждання у зв`язку з підвищенням, причому з порушенням статті 22 Конституції України, цін на газ та електроенергію у 10 разів, а пенсію на 0,27 відсотків та безпідставною відмовою чи бездіяльністю запроваджувати у виробництво альтернативну сировину – « ІНФОРМАЦІЯ_3 ©» для безпечного,екологічного та економічного виробництва енергії: за моральні переживання чи душевні страждання у зв`язку із скороченням норм споживання природного газу без підвищення розмірі пенсії та відмовою чи бездіяльністю запроваджувати у виробництво альтернативну сировину – « ІНФОРМАЦІЯ_3 ©» для безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії; за моральні переживання чи душевні страждання у зв`язку з порушенням мого екологічного права та безпідставною відмовою чи бездіяльністю запроваджувати у виробництво альтернативну сировину – « ІНФОРМАЦІЯ_3 ©» для безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії, згідно статті 50 Конституції України та статті 9 закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»; за моральні переживання чи душевні страждання у зв`язку з порушенням мого права встановленого пунктом ж) та з) статті 11 закону України «Про енергозбереження», а саме: надання юридичним і фізичним особам субсидій, дотацій, податкових, кредитних та інших пільг для стимулювання розробок, впровадження патентних винаходів та використання енергозберігаючих технологій, обладнання і матеріалів та матеріальне стимулювання колективів та окремих робітників за ефективне використання та економію паливно-енергетичних ресурсів, впровадження розробок, захищених патентом» та безпідставною відмовою чи бездіяльністю запроваджувати у виробництво альтернативну сировину – « ІНФОРМАЦІЯ_3 ©» для безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії; за моральні переживання чи душевні страждання у зв`язку з порушенням його права встановленого абзацом 3 та абзацом 4 статті 22 закону України «Про охорону атмосферного повітря», а саме: «надання підприємствам, установам, організаціям та громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності податкових, кредитних та інших пільг у разі впровадження ними маловідхідних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій, застосування заходів щодо регулювання діяльності, що впливає на клімат, здійснення інших природоохоронних заходів з метою скорочення викидів забруднюючих речовин та зменшення рівнів впливу фізичних і біологічних факторів на атмосферне повітря» та безпідставною відмовою чи бездіяльністю запроваджувати у виробництво альтернативну сировину – « ІНФОРМАЦІЯ_3 ©» для безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії; за моральні переживання чи душевні страждання у зв`язку з порушенням його права встановленого абзацом б) статті 9 закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а саме: участь в обговоренні та внесення пропозицій до проектів нормативно-правових актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об`єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, внесення пропозицій до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, що беруть участь в прийнятті рішень з цих питань та безпідставною відмовою чи бездіяльністю запроваджувати у виробництво альтернативну сировину – « ІНФОРМАЦІЯ_3 ©» для безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії; за моральні переживання чи душевні страждання у зв`язку з порушенням його права встановленого абзацом в) статті 9 закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а саме: участь в розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів та безпідставною відмовою чи бездіяльністю запроваджувати у виробництво альтернативну сировину – « ІНФОРМАЦІЯ_3 ©» для безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії; за моральні переживання чи душевні страждання у зв`язку з порушенням його права встановленого абзацом а) статті 10 закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а саме: екологічні права громадян забезпечуються: проведенням широкомасштабних державних заходів щодо підтримання, відновлення і поліпшення стану навколишнього природного середовища, у зв`язку з безпідставною відмовою чи бездіяльністю запроваджувати у виробництво альтернативну сировину – « ІНФОРМАЦІЯ_3 ©» для безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії; за моральні переживання чи душевні страждання у зв`язку з порушенням його права встановленого абзацом а) статті 10 закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а саме: екологічні права громадян забезпечуються: проведенням широкомасштабних державних заходів щодо підтримання, відновлення і поліпшення стану навколишнього природного середовища, у зв`язку з безпідставною відмовою чи бездіяльністю запроваджувати у виробництво альтернативну сировину – « ІНФОРМАЦІЯ_3 ©» для безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії; моральні переживання чи душевні страждання у зв`язку з порушенням його права встановленого абзацом в) статті 10 закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а саме: екологічні права громадян забезпечуються: участю громадських організацій та громадян у діяльності щодо охорони навколишнього природного середовища, у зв`язку з безпідставною відмовою чи бездіяльністю запроваджувати у виробництво альтернативну сировину – « ІНФОРМАЦІЯ_3 ©» для безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії; за моральні переживання чи душевні страждання у зв`язку з порушенням його права встановленого абзацом г) статті 10 закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а саме: екологічні права громадян забезпечуються: здійсненням державного та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у зв`язку з безпідставною відмовою чи бездіяльністю здійснити контроль щодо протиправних дій посадових осіб державних органів влади щодо запровадження у виробництво альтернативної сировини – « ІНФОРМАЦІЯ_3 ©» для безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії; за моральні переживання чи душевні страждання у зв`язку з порушенням його права встановленого абзацом е) статті 10 закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а саме: екологічні права громадян забезпечуються: невідворотністю відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у зв`язку з безпідставною відмовою чи бездіяльністю здійснити контроль щодо протиправних дій посадових осіб державних органів влади щодо запровадження у виробництво альтернативної сировини – « ІНФОРМАЦІЯ_3 ©» для безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії; за моральні переживання чи душевні страждання у зв`язку з порушенням його права встановленого статтею 11 закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», а саме: захист прав громадян України у галузі охорони навколишнього природного середовища: Україна гарантує своїм громадянам реалізацію екологічних прав, наданих їм законодавством. Місцеві ради, органи державної влади в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів зобов`язані подавати всебічну допомогу громадянам у здійсненні природоохоронної діяльності, враховувати їх пропозиції щодо поліпшення стану навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів, залучати громадян до участі у вирішенні питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, у зв`язку з невчиненням Кабінетом Міністрів України та Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України дій спрямованих на забезпечення його прав шляхом здійснення контролю, згідно статті 28 Закону України «Про звернення громадян», щодо вчинення посадовими особами Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України спрямованих на забезпечення моїх прав, а саме: права громадянина України ОСОБА_1 на отримання інформації по суті звернення, права на виконання суспільної діяльності, особистого немайнового права на життя, особистого немайнового права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, права на усунення небезпеки, яка загрожує життю та здоров`ю, права на захист ділової репутації, гарантії права на захист авторських та інших прав по заявкам на винаходи і корисні моделі, права на вибір роду занять і інших прав, встановлених статтями 3,21,22,23,24,43,46,47,48,49,50,54, 56 Конституції України, та які не можуть бути скасовані бездіяльністю чи навмисними діями посадових осіб державного органу влади, у відповідності до статті 22 Конституції України, щодо запровадження у виробництво інтелектуального продукту, яким є альтернативна сировина – « ІНФОРМАЦІЯ_3 ©» для автономного, безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії, що в кінцевому результаті призвело до того, що в атмосферне повітря щороку викидаються мільярди тонн шкідливих речовин і парникових газів, які призводять до зміни клімату на Землі та негативно впливають на людей, рослинний та тваринний світ, щоденно в Україні (за даними Держстату України за 2007-2018 роки) лише на закупівлю імпортних енергоносіїв з кишень українців витрачається близько 56,94 мільйонів доларів США та щоденно вмирає 249 людей від онкологічних захворювань пов`язаних з викидами шкідливих речовин при виробництві енергії дідівськими методами шляхом спалювання традиційних видів палива, а також вирубуються лісонасадження, у звязку з підвищенням цін на газ.

- встановити чи з`ясувати, на підставі абзацу 2 пункту 5 Постанови пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та на підставі акту, документу чи інформації Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 2321-06/57482-09 від 21.09.2020 року, який створено за результатом моєї скарги № БЛ-11224388 від 10/09/2020 до Президента України ОСОБА_5 та Прем`єр-Міністра України Шмигаля Дениса Анатолійовича, котра переадресована у встановленому порядку за призначенням до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України для прийняття рішення, що в результаті неправомірних дій суб`єкта владних повноважень в особі Кабінету Міністрів України, зокрема, щодо виконання закону України «Про Кабінет Міністрів України» та здійснення контролю, на підставі статті 28 закону України «Про звернення громадян», щодо поновлення та забезпечення Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України особистих немайнових прав авторів технології ОСОБА_3 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та створення перешкоди для запровадження у виробництво альтернативної сировини -« ІНФОРМАЦІЯ_3 » шляхом порушення закону України «Про звернення громадян», а саме: не була здійснена перевірка вказаної скарги , у відповідності із частиною 1 статті 19 закону України «Про звернення громадян», не виявлено, не усунено причини та умови, які сприяли порушенню особистого немайнового права ОСОБА_1 на захист об`єкту інтелектуальної власності, у відповідності із частиною 3 статті 19 закону України «Про звернення громадян»; не вчинено дій спрямованих на поновлення та забезпечення порушеного права, реального виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень, у відповідності із частиною 3 статті 19 закону України «Про звернення громадян» та частиною 1 статті 276 Цивільного кодексу України; а також не забезпечено право ОСОБА_1 на звернення, у відповідності із законом України «Про звернення громадян», що призвело чи нанесло ОСОБА_1 моральну шкоду, за моральні переживаннями, у зв`язку із порушення права ОСОБА_1 щодо реалізації своїх особистих прав і законних інтересів при звернені із скаргою про їх порушення, згідно статті 1 закону України «Про звернення громадян», за моральні чи душевні переживання пов`язанні із відсутністю контролю Кабінетом Міністрів України щодо протиправних дій Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, а саме: з цензурою творчої діяльності та забороною запроваджувати у виробництво технологію ІНФОРМАЦІЯ_1 » шляхом відмови негайно поновити порушене право, на підставі частини1статті 276 Цивільного кодексу України так як ОСОБА_1 на 78 році життя та продовж тривалого часу змушений займатися питаннями захисту та поновлення порушеного права від державних органів влади, які зобов`язані забезпечувати конституційні права громадян, за моральні чи душевні переживання пов`язанні з порушенням стосунків з оточуючими людьми, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 знаходиться у нервовому напруженні, так як державні органи влади на безпідставній основі порушують права інтелектуальної власності авторів технології ІНФОРМАЦІЯ_3 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » щодо гарантії захисту державою Україна моральних та матеріальних інтересів, на підставі статті 54 Конституції України, за моральні чи душевні переживання пов`язанні з порушенням Кабінету Міністрів України права на негайне поновлення та забезпечення особистого немайнового права на життя та особистого немайнового права на безпечне для життя і здоров`я довкілля авторів технології ОСОБА_3 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », у відповідності із частиною 1 статті 276 Цивільного кодексу України, та Відшкодувати за рахунок держави моральну шкоду, яка передбачена статтею 25 закону України «Про звернення громадян»: «Громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом», статтею 56 Конституції України: «Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень», частиною 1 статті 23, пунктом 2 частини 2, частиною 3 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 276 Цивільного кодексу України: «Якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням», статтею 1173 Цивільного кодексу України, у відповідності із Постановою пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», яку позивач визначає у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на свій розсуд, так як в Україні відсутній нормативно-правовий акт на підставі якого можливо було б визначити реально нанесену моральну шкоду здоров`ю громадянина за порушення державним органом влади права на захист об`єктів інтелектуальної власності, у відповідності із статтею 54 Конституції України, та яка згідно Постанови пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, тому суд повинен забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справи, пов`язаної з відшкодуванням такої шкоди, та яка обгрунтована у відповідності до Постанови пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», та не може бути скасована судом, у відповідності із статтею 22 Конституції України.

- зобов`язати Державне бюро розслідувань забезпечити інтереси держави в енергетичній, екологічній, економічній та оборонній сфері шляхом відкриття провадження та розслідувати, у межах його повноважень, законність дій державних органів влади та суб`єктів владних повноважень по даній справі, які своїми протиправними діями щоденно наносять шкоду державі та громадянам України, що призвело та призводить до щоденного спалювання в Україні лише імпортних енергоносіїв на суму близько 56,94 мільйонів доларів США та до щоденного вмирання 249 людей від онкологічних захворювань пов`язаних з викидами шкідливих речовин при виробництві енергії дідівськими методами.

- зобов`язати Національну поліцію України забезпечити інтереси держави в енергетичній, екологічній, економічній та оборонній сфері шляхом відкриття провадження та розслідувати, у межах його повноважень, законність дій державних органів влади та суб`єктів владних повноважень по даній справі, які своїми протиправними діями щоденно наносять шкоду державі та громадянам України, що призвело та призводить до щоденного спалювання в Україні лише імпортних енергоносіїв на суму близько 56,94 мільйонів доларів США та до щоденного вмирання 249 людей від онкологічних захворювань пов`язаних з викидами шкідливих речовин при виробництві енергії дідівськими методами.

- зобов`язати Міністерство юстиції України до основних завдань якого, згідно пунктів 3, 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 р. № 228, належить здійснення загального управління у сфері надання безоплатної первинної правової допомоги та безоплатної вторинної правової допомоги, а також брання участі у справах та дії у судах України від імені та в інтересах держави, Надати ОСОБА_1 безоплатну вторинну правову допомогу задля захисту у суді порушених прав та інтересів держави в екологічній, енергетичній та економічній сфері, на підставі статті 59 Конституції України, частини 2 та частини 3 статті 13, пункту 1 частини 1 статті 14 закону України «Про безоплатну правову допомогу» та Рішення Конституційного Суду № 23-рп/2009 від 30.09.2009. а також, Забезпечити у суді на стороні позивача ОСОБА_1 захист інтересів держави в енергетичній, екологічній, економічній та оборонній сфері від протиправних дій посадових осіб державних органів влади та суду щодо запровадження у виробництво альтернативних джерел енергії - « ІНФОРМАЦІЯ_3 ©» для автономного, безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії.

Відповідно до п.3, 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Позовна заява була подана в системі "Електронний суд".

Відповідно до частини 1, 2 статті 42 КАС України, учасниками справи є сторони, треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно частини 1 статті 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

При цьому відповідно до пунктів 8, 9 частини 1 статті 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача;

Приписами ст. 49 КАС України, встановлено, що:

- треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред`явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку.

- треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

- у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

- про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

В порушення наведених норм, позивачем визначено статус учасників адміністративного процесу наступним чином:

відповідач 1: Кабінет Міністрів України,

відповідач 2: Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України,

третя особа 3: Національна поліція України,

третя особа 4: Державне бюро розслідувань,

третя особа 5: Міністерство юстиції України,

третя особа 6: ОСОБА_2 .

Одночасно суд звертає увагу, що вимоги позову звернені, в тому числі, і до третіх осіб, а саме до Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, Міністерства юстиції України.

Крім того, в прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 також зазначає в якості третьої особи Дніпропетровський окружний адміністративний суд, проте в шапці позовної заяви відомості, що Дніпропетровський окружний адміністративний суд заявлений позивачем в якості третьої особи відсутні.

Суд зазначає, що у заяві про залучення третіх осіб зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі та на стороні позивача або відповідача.

Таким чином, суд не може дійти висновку щодо процесуального статусу зазначених осіб.

Тобто, суд звертає увагу позивача, що в разі визначення статусу наведених учасників процесу, саме як третіх осіб, позивачеві потрібно буде зазначити, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі, а саме на стороні позивача або відповідача та надати обґрунтування такого залучення.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати до суду уточнену позовну заяву з визначення чіткого суб`єктного складу щодо спірних правовідносин у відповідності до вимог КАС України, а також її копії у відповідній кількості (з додатками) для направлення відповідачу/відповідачам, іншим учасникам у справі.

Крім того, в уточненій позовній заяві слід зазначити вимоги щодо кожного з відповідачів з мотивуванням обсягу та змісту порушених прав позивача.

Зі зімсту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлені вимоги про визнання та встановлення тих чи інших фактів, та визнання актів, документів чи інформації протиправними та такими, які мають ознаки кримінального злочину, а також стягнення моральної шкоди, посилаючись на норми цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

За приписами ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про оборонні закупівлі", крім спорів, пов`язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель та спрощеного відбору без застосування електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень";

13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства;

15) спорах, що виникають у зв`язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.

Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи:

1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;

2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства;

3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом;

4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.

Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Статтею 20 КАС України встановлено розмежування предметної юрисдикції адміністративних суді.

Так, згідно означеної статті, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов`язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:

оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;

уточнення списку виборців;

оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум;

оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов`язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:

примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;

примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;

затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні;

затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Також, згідно з ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;

7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян;

8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян;

9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України.

Пунктами 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві зазначаються зокрема зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Проаналізувавши наведені норми суд зазначає, що вимоги даної позовної заяви суперечать положенням КАС України, оскільки викладені у позовній заяві вимоги, складені не у відповідності до норм цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно надати до суду уточнений адміністративний позов з уточненими позовними вимогами та/або суб`єктним складом правовідносин у відповідності до вимог КАС України, з викладенням позовних вимог до кожного відповідача, для належного відновлення своїх порушених прав та законних інтересів.

В іншому випадку редакція змісту позову є ускладненою до розуміння та визначення змісту та обсягу порушених прав та законних інтересів особи, яка звернулася до суду.

Крім того, ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 14 листопада 2019 року № № 294-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року установлено в розмірі 2102,00 грн.

Зі змісту прохальної частини вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує дії, бездіяльність відповідачів стосовно його скарги від 10.09.2020 р. №БЛ-11224388. Заявлені позовні вимоги є взаємопов`язаними між собою, тому розмір судового збору, який повинен був сплатити позивач становить 840,8 грн.

Водночас, судовий збір позивачем не сплачено.

Натомість, в позовній заяві ОСОБА_1 заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі статті 8 Конституції України, яка гарантує право на звернення до суду без жодних обмежень чи умов, а також на підставі закону України «Про судовий збір», так як сума судового збору за шістнадцять позовних вимог значно перевищує 5 відсотків річного доходу за 2019 рік та постанови Верховного Суду від 06.08.2020 року по справі №160/1841/19.

Розглянувши заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:

1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;

2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи;

3) позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;

4) позивачі - у справах щодо спорів, пов`язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов`язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";

5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов`язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;

6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;

7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;

8) особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

9) особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю;

10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

11) виборці - у справах про уточнення списку виборців;

12) військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків;

13) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав;

14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";

15) фізичні особи (крім суб`єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;

15-1) органи місцевого самоврядування - за подання заяви про визнання спадщини відумерлою;

16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов`язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

17) засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов`язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.

21) заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв`язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;

22) позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;

23) позивачі - за подання позовів щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Однак, позивач не відноситься до жодної з категорій осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовано статтею 133 Кодексу адміністративного судочинства України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 статті 8 Закону України “Про судовий збір”.

Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат або звільнити від їх сплати повністю або частково, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, суд може звільнити від сплату судового збору визначене коло осіб.

При цьому, звільнення від сплати судового збору може бути здійснено для осіб, перелік яких передбачено ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір”.

Закон України “Про судовий збір” не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Так, позивачем, на підтвердження скрутного майнового стану та неможливість сплати судового збору на момент подання даної заяви надано, зокрема, довідку Управління соціального захисту населення Дніпропетровської районної державної адміністрації від 03.07.2020 №457 про неотримання станом на 03.07.2020 року ніяких видів допомоги.

Доказів, які свідчать про те, що ОСОБА_1 є членом малозабезпеченої сім`ї позивачем до заяви не надано.

Крім того, до матеріалів зпозовної заяви додано:

- довідку про доходи №5212262247261036 Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, згідно із якою ОСОБА_1 отримав пенсію за віком за період січень 2019 – лютий 2020 року у розмірі 36542,14 грн., у тому числі за період січень-грудень 2019 року пенсійні виплати складають 31198,88 грн.;

- довідку про доходи № 5271412214241815 Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, згідно із якою ОСОБА_1 отримав пенсію за віком за період лютий 2020 року – липень 2020 року у розмірі 16824, 16 грн.;

- відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податку про суми виплачених доходів та утриманих податків від 24.07.2020 №1716, відповідно до яких в період з 4 кварталу 2019 року по 1 квартал 2020 року інформація про доходи відсутня.

- - відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податку від 26.02.2020 №459, відповідно до яких в період з 1 кварталу 2019 року по 4 квартал 2019 року Благуті було виплачено 1000,00 грн. соціальних виплат.

Інших доказів наявності або відсутності доходів позивачем не надано.

Суд зазначає, що підставою для звільнення від сплати судового збору може слугувати те, що розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Відповідно наданих позивачем довідок, розмір річного доходу позивача - фізичної особи за попередній 2019 календарний рік складає 32 198, 88 грн., 5% від якої становить 1 609,94 грн.

Оскільки судовий збір за подання даної позовної заяви складає 840,80 грн, розмір судового збору не перевищує 1609, 94 грн - 5% розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, у суду відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви.

Також, судом враховується і те, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі “Креуз проти Польщі” “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Беручи до уваги викладене, суд не вбачає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за подання зпозовної заяви, а тому, у задоволенні клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору слід відмовити.

Частиною 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно ч. ч. 2, 4, 5 вищезазначеної статті письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Однак, додані до позовної заяви копії документів не завірені позивачем всупереч вимогам ч.ч. 4, 5 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, позивачу слід подати до суду засвідчені копії документів для суду та для вручення відповідачам та третім особам із проставленням на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа відмітки - “Копія” та у лівому нижньому куті документа - “Згідно з оригіналом”.

Суд звертає увагу, що подання позовної заяви через систему «Електронний суд» не звільняє позивача від подання додатків до позову у відповідності до вимог КАС України.

Відповідно до ч. ч. 1 – 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків п`ять днів, з моменту отримання копії ухвали, усунути недоліки позовної заяви.

На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору, - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, треті особи: Національна поліція України, Державне бюро розслідувань, Міністерство юстиції України, ОСОБА_2 про визнання протиправними дії чи бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, – залишити без руху.

Позивачу в п`ятиденний строк, з моменту отримання копії цієї ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати:

- позовну заяву в новій редакції з уточненими позовними вимогами, суб`єктним складом щодо спірних правовідносин у відповідності до вимог КАС України, обґрунтуванням змісту та обсягу порушеного права кожним відповідачем, із обґрунтуванням мотивів звернення до суду та викладенням позовних вимог до кожного з відповідачів, а також копії позовної заяви для направлення відповідачу/відповідачам та іншим учасникам у справі у відповідній кількості та належним чином засвідченими додатками до позовної заяви;

- клопотання щодо залучення третіх осіб із зазначенням їх статусу (на стороні позивача або відповідача) та обґрунтуванням доцільності такого залучення;

- докази сплати судового збору в розмір 840,80 грн.

або клопотання про звільнення (відстрочення, розстрочення) сплати судового збору з відповідними доказами на підтвердження скрутного матеріального становища та з яких вбачається, що 5% розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік менший ніж сума судового збору.

- належним чином завірені докази на підтвердження фактичних обставин справи відповідно до вимог ч. ч. 4, 5 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Попередити позивача про наслідки невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені частиною четвертою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Неклеса