Рішення № 91776751, 25.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2020 року Справа № 160/6756/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ДТЗ" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ДТЗ" до Дніпровської митниці Держмитслужби, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару від 31.01.2020р., № UA110000/2020/000061/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за основним методом, визначеного ст. 58 Митного кодексу України, що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Проте, відповідач, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що позивачем заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів. На думку позивача, надані ТОВ «Промислова компанія «ДТЗ» документи для проведення митних оформлень підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість відповідач безпідставно визначив митну вартість за резервним методом, прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом, посилання останнього на наявність розбіжностей в документах та недостовірність зазначених в них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ці товари, є необґрунтованими.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

19.08.2020 на адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що при проведенні перевірки документів, наданих позивачем на підтвердження заявленої митної вартості, виявлено, що документи містять розбіжності, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідачем було запропоновано подати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості. За результатами розгляду документів, які було надано позивачем, відповідачем прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідач вважає, що посадові особи митниці при прийнятті рішень про коригування митної вартості заявленого позивачем товару діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.08.2019 р., ТОВ «ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ «ДТЗ» (м. Дніпро) уклала з компанією JIANGSU CHANGFA AGRICULTURAL EQUIPMENT CO.,LTD. (Китай) зовнішньоекономічний контракт № CF/12, на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

29.01.2020 року, до відділу митного оформлення м/п «Дніпро-Правобережний» Дніпровської митниці Держмитслужби , задекларовано шляхом подання електронної митної декларації, зареєстрованої за № UA110150/2020/001379, товари - запасні частини для ремонту та обслуговування сільськогосподарської техніки загальною вартістю 1205 дол.США,які надійшли в семи контейнерах разом з основним товаром- тракторами за коносаментом №MRFB19121385 від 11.12.2019 р.

Митна вартість товару підприємством була визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України. На підтвердження митної вартості товару підприємством надано митному органу документи, передбачені частинами 2 та 3 ст. 53 МКУ, перелік яких зазначений в гр. 44 митної декларації № UA110150/2020/001379: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний контракт від 01.08.2019 №CF/12, додаток (специфікація) до нього від 05.08.2019 № CF2019-7/6C-Z , рахунок - фактура (інвойс) від 02/12/2019 р. CF2019-7/6C, пакувальний лист від 02.12.2019, коносамент № MRFB19121385 від 11.12.19, інвойс № L30106 від 16.01.2020 р., акт виконаних робіт з перевезення від 16.01.2020 р.

Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, митницею підприємству було направлено електронне повідомлення , відповідно до якого були виявлені розбіжності у наданих документах, які, на думку митниці, впливають на числові значення митної вартості, а також встановлено, гцо подані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Цим же повідомленням, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ митницею були додатково витребувані від ТОВ “ПК “ДТЗ”, наступні документи:

1) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару

2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару;

4) якщо здійснювалося страхування;

5) виписку з бухгалтерської документації;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти(прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Керуючись пунктом 8 статті 55 Митного кодексу України, листом №34, позивачем надано роз`яснення та додаткові документи на зауваження митного органу.

31.01.2020 року митницею прийняте Рішення про коригування митної вартості № UA110000/2020/000061/2, згідно якого митниця здійснила коригування митної вартості частини задекларованих товарів.

Відповідно до розділу 33 оскаржуваного рішення, митна вартість, скоригована митницею відповідно до заявлених декларантом товарів у валюті контракту, згідно з положеннями ст. 64 МК України за резервним методом.

Відповідно до пункту 2 частини 3 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Скориставшись цим правом, підприємство задекларувало зазначені товари, а митниця 03.02.2020 р. випустила товар у вільний обіг за ЕМД № UA110150/2020/001630.

Різниця митних платежів (ввізне мито, ПДВ) від митної вартості, визначеної підприємством та скоригованої митницею склала 12188,85 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Порядок визначення митної вартості товарів, методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, передбачено Митним кодексом України та іншими нормативними актами.

Так, статтею 49 Митного кодексу України (далі- МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно частини 4 статті 53 цього Кодексу у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

При цьому ч.5 ст. 53 МК України встановлено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 6 статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно підрозділу цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ч. 7, 8, 9 ст. 55 МК України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Статтею 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

З аналізу наведених норм вбачається, що митна вартість має бути підтверджена достовірними документами, що містять відомості про всі її складові, визначені на підставі об`єктивних даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до статті 59 Митного кодексу України, якою встановлено метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснене, і таке інше.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Згідно статті VII ГАТТ, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що митну вартість товарів, заявлену позивачем у деклараціях, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення 2-ґ резервний метод, коригування митної вартості було здійснено згідно з положеннями ст.64 МК України та воно ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) органом доходів та зборів митній вартості.

Судом встановлено, що партії товару, відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту від 23.10.2019 №CF/12 партія товару поставлялась на умовах FOB-Shanghai (КНР) згідно правил ІНКОТЕРМС 2010, додатка (специфікації) до нього від 05.08.2019 №CF2019- 7/6C_z, рахунка - фактури (інвойса) від 13.11.2019 p.№CF2019-7/6C.

Базис поставки FOB «Інкотермс 2010» покладає на продавця обов`язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Покупець зобов`язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.

Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Сторони контракту в пунктах 3.1, 3.1.1. прямо передбачили що прийняті умови поставки мають обов`язковий характер для сторін і зазначили обов`язки сторін при засатосуванні умов поставки FOB ,зокрема те, що «Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.»

Таким чином складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення (фрахту) товару в порт призначення (до кордону України).

У своїй постанові від 02.03.18 р. по справі № 804/2997/17 Верховний Суд зазначив, що згідно базису поставки FOB Інкотермс 2010 продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Ціна FOB складається з: закупівельної ціни товару; упаковки, маркування; отримання ліцензій та дозволів; держмита та інших митних зборів, податків (імпортні та експортні); витрат на транспортування в порт відправлення; фрахту судна; завантаження та розміщення товару на кораблі; розвантаження в порту прибуття; оплати перевізнику при транспортуванні до складу або магазину».

Таким чином, витрати на транспортування підтверджено вищевказаними документами, які у своїй сукупності не мають розбіжностей та протиріч, підтверджують числові значення складових митної вартості, дозволяли відповідачеві здійснити контроль шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом та провести обчислення митної вартості.

Також, суд вважає за необхідне вказати, що згідно з частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України, надання додаткових документів на вимогу митниці не є безумовним обов`язком декларанта. Умовою виконання вимоги митниці є наявність додаткових документів у підприємства. Копія митної декларації країни відправлення у підприємства відсутня в зв`язку з чим надання її є неможливим.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, митна декларація країни відправлення продавцем позивачу не надавалась, тому що відсутня у нього.

При цьому, в процесі такого контролю відповідачем не наведені обґрунтування вимоги необхідності надання митної декларації країни відправлення і які саме розбіжності у наданих документах та складових митної вартості усуватиме така декларація.

Верховним Судом, з аналогічних правовідносин, було сформовано правову позицію, висловлену ним у постанові від 19 березня 2019 року по справі №810/4116/17: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

З наведеного вбачається, що зауваження митниці щодо ненадання копії митної декларації країни відправлення, як розбіжність, яка впливає на числові значення митної вартості та її розрахунок, є необґрунтованим.

В Рішенні митниця зазначила розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, і стали підставою для витребування додаткових документів та коригування митної вартості, а саме

1. «ТОВ "ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "ДТЗ" до митного контролю та оформлення 29.01.2020 за ЕМД№UA110150/2020/001379 заявлено партію товару, імпортовану за угодою з виробником (в гр..44 код 4104) від 01.08.2019 №CF/12 з JIANGSU CHANGFA AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD. Рахунок-інвойс №CF2019-7/6C від 02.12.2019містить посилання на контракт від 01.08.2019 №CF/12 та Специфікацію №2019-7/6С від 05.08.2019, що до митного оформлення декларантом не надано. У гр..44 ЕМД наявна Специфікація №CF2019-7/6C_z від 05.08.2019. Найменування, кількість та вартість товару за Специфікацією №CF2019-7/6C z від 05.08.2019 не відповідає відомостям інвойсу №CF2019-7/6C від 02.12.2019»

Партія товарів, що надійшла на адресу ТОВ «ПК ДТЗ» у 7 контейнерах за Коносаментом № MRFB19121385 від 11.12.19 р. складається з товарів- тракторів у кількості 60 шт. та запасних частин , які відвантажені Продавцем за двома Специфікаціями - № 2019-7/6С та №2019-7/6Cz від 05.08.19. При розміщенні партії товару на ліцензійний склад до ЕМД № UA110150/2020/000737 від 21.01.20 до митниці були надані всі товаросупровідні документи, у тому числі зазначені Специфікації. Частина партії - 20 тракторів, 23.01.20 р. вже оформлена митницею за ЕМД № UA110150/2020/000986 .До митного оформлення було надано Специфікацію №2019-7/6С.

Твердження митного органу про не відповідність найменування, кількості та вартості задекларованого товару наданому інвойсуЛ`СР2019-7/6С не відповідає дійсності. Задекларовані запчастини за найменуванням, кількістю та вартістю повністю відповідають цим даним, зазначеним у інвойсі та підтверджуються іншими наданими до оформлення документами- пакувальним листом від 02.12.19, відповідно до якого зазначено розміщення товарів у кожному з контейнерів товарної партії- запасні частини з частиною тракторів було розміщено у контейнері №TGHU6352027. Кількість пакувань та вага товару відповідає даним зазначеним у Коносаменті, пакувальному листі, Сертифікаті країни походження, заявці на перевезення №2 від 04.12.19, ЕМД № UA110150/2020/000737.

Загальна вартість товарів у Специфікаціях відповідає загальній вартості товарів у інвойсі. Контракт до ЕМД №UA110150/2020/001379 не надавався, оскільки він надавався в попередніх випадках митного оформлення товарів із застосуванням МД. Відповідно до «Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа» (Наказ Мінфіну №651 від 30.05.12) «При внесенні до графи відомостей про документ, який надавався митному органу в попередніх випадках митного оформлення товарів із застосуванням МД, перед кодом такого документа проставляється символ "т".

Таким чином суд доходить висновку, що зауваження митниці не відповідає наданим до митного оформлення документам та документам, що вже знаходяться у розпорядженні митниці і є необгрунтованим і безпідставним.

2. В Рішенні відповідачем зазначено, що «відповідно до електронного інвойсу, виробником товару є JIANGSU CHANGFA AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD. Проте, в наданих комерційних та товаросупровідних документах відсутнє посилання на вказану компанію як виробника товару, лише як на «Продавця». З`ясування питання виробника товару впливає на врахування в ціні товару торгівельної надбавки за перепродаж».

Зазначене зауваження також не відповідає наданим до митного оформлення документам. Відповідно до зазначеного «Порядку» (Наказ Мінфіну №651 від 30.05.12) виробник зазначається у електронному інвойсі за наявності у товаросупровідних та комерційних документах. У Специфікаціях № 2019-7/6С та №2019-7/6Cz від 05.08.19 зазначено, що виробником тракторів та запасних частин є саме компанія JIANGSU CHANGFA AGRICULTURAL EQUIPMENT CO., LTD.

3. В Рішенні в якості підстави для коригування зазначено: «Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - Shanghai, China, згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс-2010) за терміном FOB, Продавець зобов`язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорта. Враховуючи заявлений характер зовнішньоекономічної угоди - контракт з виробником, умови поставки FOB, пункт 3.1.1 Контракту від 01.08.2019 №CF/12 продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано.

Копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч.2ст.53 МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Контрактом №CF/12 (п.3.5,3.6) сторонами узгоджені документи які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація відсутня. Таким чином підприємство , в рамках контракту, не має права вимагати від іншої сторони документи, не передбачені контрактом. Змінами, внесеними до частини першої ст.53 МКУ (згідно ЗУ від 02 жовтня 2019 року № 141-ІХ "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів"), виключено вимогу щодо подання органу доходів і зборів документів, шо підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Одночасно з митною декларацією. Відповідно, з урахуванням внесених змін, разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та у випадках, встановлених Кодексом, - декларація митної вартості згідно з частиною другою ст. 264 МКУ. Таким чином, зауваження митниці про відсутність копії митної декларації протирічить положенням Митного кодексу.

Зазначаючи в Рішенні у якості розбіжності ненадання митниці копії декларації країни відправлення митний орган не зазначив, які розбіжності у наданих документах дають підставу вимагати таку копію.

Посилаючись на законодавство КНР, обов`язок Продавця здійснити митне оформлення експорту митним органом не враховано що цей обов`язок виникає у підприємства-нерезидента і на території іншої держави.

Верховний Суд України в постанові від 19.03.19 по справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення зазначивши: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

4. «Враховуючи комерційні умови поставки FOB, Продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідно до відомостей коносаменту № MRFB19121385, товар було завантажено на судно - 11.12.2019. Термін оплати товару спливає — 10.03.2020. У разі здійснення оплати, прошу надати банківські платіжні документи у відповідності до ч.2 ст.53 МКУ.»

Зазначена пропозиція щодо надання банківських платіжних документів не може вважатись законною та обґрунтованою вимогою про надання додаткових документів та підставою для коригування митної вартості, оскілки у самому повідомленні митниця зазначає що термін оплати за товар на момент декларування ще не сплинув.

5. Рахунок про надання ТЕО від 16.01.2020 №L30106, акт виконаних робіт від 16.01.2020 №б/н містять посилання на Договір ТЕО №1510/912/2019 від 15.10.2019, що до митного оформлення декларантом не надавався.

Копія договору була надана митниці у ході митного оформлення товарів, що підтверджується листом підприємства від 31.01.2020р.

6. Відповідач в Рішенні також зазначає : «В наданому рахунку про надання ТЕО від 16.01.2020 №L30106 зазначена вартість ТЕО за межами України та вартість морського фрахту 7 контейнерів, включаючи всі надбавки, перевантаження, БАФ, КАФ, дод. збір за безпеку на загальну суму - 7490 дол.США. При цьому, у наданій до митного оформлення Заявці №2 від 04.12.2019 містяться різні відомості про включення додаткових витрат, а саме в п. 11 вартість послуг (виключаючи додаткові витрати), при цьому вартість фрахту по маршруту вказана з урахуванням перевантаження на загальну суму 7490 дол.США. Відомості щодо включення надбавок, БАФ, КАФ, дод. збір за безпеку до загальної вартості фрахту в заявці №2, акті виконаних робіт від 16.01.2020 №б/н та довідці про транспортні витрати від 11.01.2020- відсутні. Враховуючи вищезазначене, в наданих документах містяться суперечні відомості щодо включення додаткових витрат на надбавок до загальної вартості транспортування, що є складовими митної вартості у розумінні ч.10 ст.58 МКУ.

Відповідно до наданого інвойсу №L30106 від 16.01.20 р. зазначені надбавки включаються у загальну вартість фрахту, яка оплачуються нашим підприємством відповідно до зазначеного інвойсу. Таким чином такі надбавки, якщо вони включені у загальну вартість, не можуть вважатись додатковими витратами підприємства. Загальна вартість фрахту підтверджується наданими митниці транспортними документами, які не мають протирічь щодо числових значень і дозволяють митниці здійснити контроль визначеної митної вартості. Відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 договору №1510/912/2019 загальна сума договору складається з сум, що наведені в рахунках(інвойсах) та/або актах виконаних робіт, що виставлені Перевізником Замовнику. Замовник сплачує виставлений Перевізником рахунок (інвойс) на оплату морського фрахту на протязі 45 днів з дати вивантаження контейнерів в порту.

Таким чином, з договору вбачається що єдиною підставою сплати фрахту є рахунок(інвойс). Відсутність надбавок, зазначених у інвойсі №L30106, у Заявці та акті виконаних робіт не може вважатись розбіжністю яка дає підстави вимагати додаткові документи, оскільки загальна вартість фрахту у розмірі 7490 дол.США за 7 контейнерів підтверджується всіма наданими документами, у тому числі заявкою, актом виконаних робіт, інвойсом, довідкою про транспортні витрати.

7. «Враховуючи відмітки на коносаменті №MRFB19121385 від 11.12.2019 (за яким було здійснено поставку оцінюваної партії товару) Одеської митниці ДФС -17.01.2020, Дніпропетровської митниці ДФС - 20.01.2020, Рахунок про надання ТЕО від 16.01.2020 №L30106, акт виконаних робіт від 16.01.2020 №б/н, довідку про транспортні витрати від 11.01.2020 складено до моменту фактичної поставки товару, що не дає можливості перевірити наявність додаткових витрат та включення їх до загальної вартості наданих послуг.

З наданого до листа №34 від 31.01.2020 р. скриншоту сторінки морської лінії вбачається що контейнери за коносаментом № MRFB19121385 доставлені у порт призначення та вивантажені у порту 16.01.20 р Таким чином підтверджується факт того, що рахунок та акт виконаних робіт оформлені перевізником після фактичного виконання морського перевезення. Сторони не мають один до одного ніяких претензій щодо виконання морського перевезення цієї партії товарів.

Таким чином, зазначені митницею у повідомленнях та Рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Про необ`єктивність та необґрунтованість зазначених митницею зауважень, як підстави для коригування, свідчить і той факт, що трактори, які надійшли за тими ж самими товаросупровідними та транспортними документами були оформлені 23.01.2020 р за ЕМД №UA110150/2020/000986 без будь-яких зауважень щодо інформації, зазначеної у наданих документах, за основним методом визначення митної вартості (ст.58 МКУ).

Підприємством для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів надано митниці:

Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю:

1.декларацію митної вартості,

2.зовнішньоекономічний контракт від 01.08.2019 №CF/12

3.додаток (специфікація) до нього від 05.08.2019 № CF2019-7/6C_z,;

4.рахунок - фактура (інвойс) від 02.12.2019p.№CF2019-7/6C

5.пакувальний лист від 02.12.2019,

6.технічний характеристики (опис) товарів від 02.12.19 р.;

7.фото від 29.01.20 р.;

Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством ціну товару -1205,90 дол. США, зазначену в інвойсі, надані у підтвердження ціни документи не мають розбіжностей, відомості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Так ціна товару та загальна вартість, зазначена у додатку (специфікації) від №1 до контракту, кількість товару, вага, найменування підтверджуються рахунком-фактурою (інвойсом), пакувальним листом.

Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України підприємство надало:

1. договір перевезення вантажу морським транспортом №1510/912/2019 від 15.10.2019 р.

2. заявку на №2 від 04.12.19 р.;

3. коносамент №MRFB 19121385 від 11.12.19 р.;

4. рахунок на оплату морського фрахту № L30106 від 16.01.20р.;

5. акт виконаних робіт від 16.01.20;

6. довідка про транспортні витрати від 11.01.2020;

Платіжне доручення №7 про сплат фрахту за наданим інвойсом додатково підтверджує факт сплати фрахту , як складової митної вартості.

Таким чином витрати на транспортування підтверджуються наданими документами (договором експедирування, заявкою на здійснення перевезення, рахунком на оплату морського фрахту, актом виконаних робіт, платіжним дорученням №7, які у своїй сукупності не мають розбіжностей та протиріч, підтверджують числові значення складових митної вартості, дозволяли митниці здійснити контроль шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом та провести обчислення митної вартості.

Відповідно до п.4 частини 2 ст.53 МК України, банківські платіжні документи надаються за умови сплати рахунку.

В даному випадку, як встановлено судом, рахунок не було сплачено, у зв`язку з чим, надання платіжних документів було не можливим.

Верховний Суд щодо умов оплати висловив наступну правову позицію, яка викладена у постанові від 11.04.2018р. по справі №804/4680/16.

Так, Колегія Верховного Суду вказала, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим, відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Таким чином, з оскаржуваного рішення вбачається, що для коригування митної вартості відповідачем було взято за основу митну вартість на ідентичний товар, оформлений майже рік тому за ціною угоди, тобто за основним методом. Тобто, митниця мала підстави для застосування методу митної вартості за ціною договору.

Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому, заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам статті 58 Митного кодексу України. Натомість коригування відповідачем митної вартості здійснено неправомірно з порушенням ч. 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України та всупереч правилам, визначеним ст. 58 цього Кодексу.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22.04.2019 року по справі №815/6242/17, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте, не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, спірні Рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містять, що не дає підстав вважати їх обґрунтованими та вмотивованими у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 MК України.

У постанові від 29.01.2019 року по справі № 815/6827/17 Верховний Суд зазначив, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Суд вважає, що надані ТОВ «Промислова компанія «ДТЗ» документи для проведення митних оформлень підтверджують заявлену митну вартість товарів за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за резервним методом.

За змістом ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За приписами ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведених обставин, суд дійшов висновку про безпідставність доводів відповідача про те, що надані позивачем в ході митного оформлення товару документи містили вказані вище розбіжності, за таких обставин, відповідач безпідставно прийняв рішення про коригування митної вартості товару від 31.01.2020р., № UA110000/2020/000061/2, яке, за встановлених обставин, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 5,72, 77,241, 243-246, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «ДТЗ» (код ЄДРПОУ 42634661, вул. Н. Алексеєнко, 100, прим. 1, м. Дніпро, 49000) до Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935, вул. Княгині Ольги, б. 22, м. Дніпро, 49038) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару від 31.01.2020р. № UA110000/2020/000061/2

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова компанія «ДТЗ» (код ЄДРПОУ 42634661) судовий збір в розмірі 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 25.09.2020 року.

Суддя О.М. Неклеса