Рішення № 91776714, 24.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року Справа № 160/8410/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22.07.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 27 років до пільгового стажу роботи трактористом-машиністом в період: - з 01 січня 1984 по 31 грудня 1992 року (колгосп «імені Шевченка»), з 01 січня 1993 по 31 грудня 1998 року (КДСП «імені Шевченка»), з 1 січня 1999 року по 1 січня 2004 року (ПП «імені Шевченка»), з 2 січня 2004 року по 25 грудня 2007 року (ТОВ «Агрофірма імені Шевченка»); - з 27 квітня 2010 року по 1 грудня 2012 року (ТОВ «Агродніпроцентр»).; з 04 березня 2013 року по 21 листопада 2013 року (ТОВ «Агродніпроцентр»); - 28 лютого 2014 року по 10 грудня 2014 року (ТОВ «Агродніпроцентр»);- 16 квітня 2015 року по 30 вересня 215 року (ТОВ «Агродніпроцентр»);

- скасувати рішення Комісії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №11 від 27 лютого 2020 року про відмову ОСОБА_1 в зарахуванні 27 років пільгового стажу трактористом-машиністом;

- призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дати виникнення права з 02 червня 2020 року і виплатити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 01.06.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, при цьому відповідачем було відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю пільгового стажу, оскільки у трудовій книжці позивача не зазначено про безпосередньо зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції. Позивач, не погоджується із вказаними діями відповідача та вважає їх такими, що не відповідають вимогам законодавства, оскільки позивач не несе відповідальність за заповнення трудової книжки, а її недоліки не є підставою вважати про відсутність трудового стажу, у зв`язку з чим просив задовольнити позовні вимоги.

24.07.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

25.08.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що позивачу відмовлено у призначені пенсії на пільгових умовах, у зв`язку з відсутністю відповідного пільгового стажу, оскільки у трудовій книжці позивача не зазначено про безпосередньо зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції. З огляду на вказане просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

27.02.2020 року рішенням відповідача №11 про результати розгляду заяви було підтверджено періоди роботи позивача з 01.01.1989 по 31.12.1993 для зарахування пільгового стажу відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

02.06.2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

17.06.2020 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом №91310 відмовило позиваю у призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю пільгового стажу.

Позивач не погоджується із діями та рішенням відповідача щодо відмови у зарахуванні до пільгового стажу періоди роботи позивача трактористом машиністом, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 12 Закону № 1788-ХІІ право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Згідно із підпунктом "в" пункту першого статті 13 вказаного Закону на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Аналогічні положення передбачені частиною першою та пунктом третім частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме: право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. На пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Додатково в довідці наводяться такі відомості, зокрема стосовно трактористів- машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7.

До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст- водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність необхідного стажу.

Також, з викладених правових норм вбачається, що основним документом, який підтверджує наявність в особи відповідного стажу роботи, є трудова книжка, а за відсутності записів в ній - уточнюючі первинні документи.

Так, ОСОБА_1 згідно записів трудової книжки колгоспника працював в колгоспі ім.Шевченка (після реорганізації - колективно-дольове сільськогосподарське підприємство «ім.Шевченко», сільськогосподарський кооператив «ім.Шевченко», приватне підприємство «ім.Шевченко», ТОВ «ім.Шевченко») з 01.01.1984 року по 31.12.1993 року трактористом, з 01.01.1994 року по 31.12.1996 року - меліоратор-тракторист, з 01.01.1997 року по 31.12.1998 року - трактористом, з 01.01.1999 року по 01.01.2004 року механізатором.

Вищевказане, також підтверджується архівною довідкою Комунальної установи «Трудовий архів Магдалиніського району» Магдалинівської районної ради», щодо розрахунку оплати праці ОСОБА_1 .

Отже, в періоди з 01.01.1984 року по 31.12.1993 року, з 01.01.1994 року по 31.12.1996 року, з 01.01.1997 року по 31.12.1998 року, з 01.01.1999 року по 01.01.2004 року позивач працював на посаді тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного сезону сільськогосподарських робіт у рослинництві та тваринництві, оскільки працював у сільськогосподарських підприємствах. Періоди роботи позивача трактористом-машиністом зазначені у наданій довідці узгоджуються із записами у трудовій книжці.

Щодо посилання відповідача на відсутність первинних документів, підтверджуючих безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного сезону сільськогосподарських робіт у рослинництві та тваринництві, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Крім того, частиною 1 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» також передбачено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Таким чином, суд зазначає, що при виникненні у Пенсійного орану сумнівів щодо права позивача на отримання пільгової пенсії, відповідач має право перевіряти достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Отже, витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу. Тобто, перекладання обов`язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною ним у постановах від 22.05.2018 у справі № 439/1148/17, від 03.10.2018 у справі №235/2873/17, від 27.02.2018 у справі №681/813/17, від 22.05.2018 у справі №683/977/17, від 10.07.2018 у справі №709/1360/17.

Суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів того, що за результатами здійсненої відповідачем перевірки достовірності відомостей про позивача спростовано відомості, зазначені у довідках про підтвердження наявного спеціального трудового стажу.

Суд вважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у довідці про підтвердження наявного пільгового трудового стажу. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, за своєчасність та якість проведення атестації робочих місць, яка покладається на керівника підприємства, організації, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Відповідно до рішення №11 від 27.02.2020 року відповідачем на підставі довідки трудового архіву Магдалинівського району від 26.10.2018 року №256/01-25 підтверджено пільговий стаж позивача з 01.01.1989 року по 31.12.1993 року, при цьому судом встановлено, що вказана довідка також містить відомості про роботу позивача у період з січня 1984 року по грудень 2003 року, при цьому про причини не зарахування всього періоду згідно вказаної довідки, відповідачем ні у рішенні від 27.02.2020 року ні у листі №91310 від 17.06.2020 року не вказано.

Так, оскільки вказані обставини не були враховані відповідачем під час прийняття рішення від 27.02.2020 року про результати розгляду заяви, суд вважає таке рішення в частині не зарахуванні періоду з 01.01.1984 року по 01.01.1989 року та з 01.01.1994 року по 01.01.2004 року необґрунтованим та протиправним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також, судом встановлено, що відповідно до довідки ТОВ «АГРОДНІПРОЦЕНТР» №127 від 10.12.2019 року, яка видана ОСОБА_1 в тому, що він працював з 27.04.2010 року по 01.12.2012 року, з 04.03.2013 року по 21.11.2013 року, з 28.02.2014 року по 10.12.2014 року, з 16.04.2015 року по 30.09.2015 року трактористом-машиністом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві та протягом календарного року в тваринництві.

Згідно витягу із ІКІС ПФУ «Призначення та виплата пенсії» вбачається що періоди роботи позивача з 01.01.1989 року по 31.12.1989 року, з 01.01.1990 року по 31.12.1990 року, з 01.01.1991 року по 31.12.1991 року, з 01.01.1992 року по 31.12.1992 року, з 01.01.1993 року по 31.12.1993 року, з 27.04.2010 року по 31.12.2010 року, з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, з 01.01.2012 року по 01.12.2012 року, з 04.03.2013 року по 21.11.2013 року, з 28.02.2014 року по 30.11.2014 року та з 16.04.2015 року по 30.09.2015 року трудова діяльність позивача відображається, як тракторист-машиніст у с/г, тобто такі, що зараховуються до пільгового періоду, що у свою чергу складає пільговий стаж - 9 років 9 місяців 3 дні, при цьому, відповідачем у листі №91310 від 17.06.2020 року вказано про наявність у позивача пільгового стажу - 9 років 6 місяців 10 днів.

Також, відповідачем не вказано, а матеріали справи не містять відомостей, щодо підстав не зарахування відповідачем до пільгового стажу позивача період роботи з 02.01.2004 року по 25.12.2007 року у ТОВ «Агрофірмі імені Шевченка».

Таким чином, враховуючи вищевикладене та те, що ні рішення №11 від 27.02.2020 року, ні лист відповідача №91310 від 17.06.2020 року про відмову у призначенні пенсії позивача не містять інформації про періоди роботи, які не зараховані до пільгового періоду та не вказані причини такого не зарахування, а рішення оформлене листом про відмову у призначенні пенсії містить суперечності щодо зарахованого пільгового стажу, суд дійшов висновку, що належним захистом прав позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо не вирішення питання про зарахування позивачу до пільгового стажу період роботи з 01.01.1984 року по 01.01.1989 року, з 01.01.1994 року по 01.01.2004 року та з 02.01.2004 року по 25.12.2007 року та щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Щодо вимоги зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію з 02.06.2020 року, суд зазначає наступне.

Статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Суд звертає увагу, що відповідно до абз.2 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта і владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією №0.0.1776547445.1 від 21.07.2020 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, частина судових витрат пов`язана зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в сумі 420,40 грн., що становить 50 відсотків від суми сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246,257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №11 від 27.02.2020 року в частині не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи з 01.01.1984 року по 01.01.1989 року та з 01.01.1994 року по 01.01.2004 року.

Визнати протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не вирішення питання про зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи з 01.01.1984 року по 01.01.1989 року, з 01.01.1994 року по 01.01.2004 року та з 02.01.2004 року по 25.12.2007 року та щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.06.2020 року (дати звернення) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв