Рішення № 91776591, 15.09.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року Справа № 160/6265/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у спрощеному провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Полімер ЛТД" до Дніпровської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,-

ВСТАНОВИВ:

09 червня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Полімер ЛТД" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпровської митниці, в якій просить визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці Державної митної служби України - UA 110130/2020/000046/1 від 23.03.2020, UA 110130/2020/000047/1 від 23.03.2020 року, UA 110130/2020/000049/1 від 24.03.2020 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що з метою митного оформлення товарів «Полімери етилену в первинних формах. Поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше: поліетилен високої густини 0.96г/см3 при - t 23С, низького тиску в гранулах, марка НDРЕ ВL6200 - 19250 кг.» (далі - товари) подало до Дніпровської митниці електронні митні декларації: №UА110130.2020.008721.001 від 20.03.2020 року; №UА110130.2020.008719.001 від 20.03.2020 року; №UА1101.30.2020.009084.001 від 24.03.2020 року.

Під час декларування товарів за вказаною електронною митною декларацією позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору.

Однак, митницею за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийнято рішення про її коригування.

Позивач не погоджується із прийнятими відповідачем рішеннями, оскільки останнім були надані усі необхідні документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару.

Також представник позивача наголосив, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій та згідно яких скориговано митну вартість товарів.

Ухвалою суду від 15 червня 2020 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи.

10 липня 2020 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до митної декларації країни-відправлення від 13.03.2020 №35012/130320/0002976 вартість оцінюваного товару на умовах ЕХW УГХК становить 0,64 дол. США за кг (фактурна вартість зазначена в графі 22 - 12243 дол. США, вага нетто 19250). Також декларантом надано біржові котирування від 28.02.2020, де вартість коливається в діапазоні 0,83-0,85 дол. США за кг, зазначена вартість вказана на умовах FСА (Рига Латвія). Тобто вартість товару зазначена у митній декларації країни-відправлення від 13.03.2020 №35012/130320/0002976 вже з врахуванням посередницького характеру угоди є нижчою ніж вартість товару безпосередньо від виробника товару (навіть при врахуванні найнижчого показника біржового котирування 0,83 дол. США за кг, різниця становить 0,83-0,64 = 0,19 центів). Тобто, при перевірці числових значень встановлено, що вартість товару від посередника є нижчою ніж вартість товару від виробника.

З урахуванням вищевикладеного, митниця правомірно витребувала додаткові документи відповідно до своєї компетенції.

Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням ч.ч. 2, 3 ст. 53 МК України, в рамках проведення консультацій декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

6) копію митної декларації країни відправлення;

7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Розглянувши документи, які надійшли 23.02.2020 року, а саме комерційну пропозицію від 06.03.2020 року та висновок Дніпропетровської Торгово-промислової палати України від 23.02.2020 р. №ГО-796, представник відповідача наголосив, що надані документи митним органом не можуть бути розглянуті як підстава для підтвердження заявленої митної вартості за заявленим основним методом визначення митної вартості, у зв`язку з тим, що: комерційна пропозиція від 06.03.2020 року підписана іншою особою - Luther Antonine Yahnick Denis (Director), ніж зовнішньоекономічна угода (контракт) від 18.01.2018 №18-01/18 GP з "Ermano Enterprise LTD" - Molly Rita Roselie (Director). У висновку Дніпропетровської ТПП експертом вказано - вартість 792 дол. США за тону визначена «В результаті проведених маркетингових досліджень», проте конкретних розрахунків експертом не наведено. Також експертом вказано, що зазначена вартість врахована без коефіцієнта дилерської надбавки. Тобто, зазначена вартість не відповідає рівню вартості відповідно до митної декларації країни-відправлення № 35012/120320/0002962 та інвойсу від виробника, де ціна становить 640 дол. США за тону.

Враховуючи вищезазначене, декларантом не надано документального підтвердження повноти включення додаткових витрат до загальної вартості наданих послуг, що є складовими митної вартості товарів.

Інших документів, згідно сформованого списку у повідомленні митниці, декларантом не надано. Імпортером у листі від 23.03.2020 року № 31 було повідомлено, що договора (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язані з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів - відсутні, оскільки подібні контракти не укладались. Однак у графі 2 (відправник) ЕМД, декларації країни-відправлення від 13.03.2020 №35012/130320/0002976 та інших товаросупровідних документах зазначено підприємство ООО «Uz-KOR Gas Chemical» (республіка Каракалпакстан), тобто інше ніж з яким укладена зовнішньоекономічна угода (контракт) від 18.01.2018 року №18-01/18 GP з Ermano Enterprise LTD (Великобританія).

В рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості та за результатами розгляду наявних документів, органом доходів і зборів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-а за ціною договору щодо ідентичних товарів та винесено відповідні рішення про коригування митної вартості товару. Митну вартість товару скориговано за інформацією попередніх оформлень з урахуванням характеристик товару, враховуючи те, що даний товар оформлено за основним методом, до рівня ціни товару за ЕМД від 18.03.2020 року №UA102220/2020/003939, де ціна товару становить 0,94 дол. США/кг.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

З метою митного оформлення товарів «Полімери етилену в первинних формах. Поліетилен з питомою густиною 0,94 або більше: поліетилен високої густини 0.96г/см3 при t 23С, низького тиску в гранулах, марка НDРЕ ВL6200 - 19250 кг» (далі - товари) ТОВ «Гранд Полімер ЛТД» подало до Дніпровської митниці ДМС електронні митні декларації: №UА110130.2020.008721.001 від 20.03.2020 року; №UА110130.2020.008719.001 від 20.03.2020 року; №UА1101.30.2020.009084.001 від 24.03.2020 року.

Під час декларування товарів за вказаною електронною митною декларацією позивач обрав основний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору та останнім були подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару а саме; зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу, рахунки-фактури (інвойси), пакувальні листи, комерційні пропозиції, ЦМР, біржові котировки, експортні митні декларації, заявки на перевезення, довідки про транспортні витрати, рахунки на транспортні витрати, сертифікати про походження товару та інші документи, зазначені в графі 44 митної декларації.

В рамках проведення консультацій відповідач зобов`язав декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

6) копію митної декларації країни відправлення;

7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На зазначене звернення декларант надіслав до відповідача 23.02.2020 року комерційну пропозицію від 06.03.2020 року та висновок Дніпропетровської Торгово-промислової палати України від 23.02.2020 року №ГО-796.

Однак? митницею за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів не було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів та прийняті Рішення про коригування митної вартості товарів UА 110130/2020/000046/1 від 23.03.2020 р.; UА110130/2020/000047/1 від 23.03.2020 р.; UA110130/2020/000049/1 від 24.03.2020 р. та відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

У спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів органом доходів і зборів зазначено про відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та вказані розбіжності, що слугували підставою для невизнання митної вартості товарів та її коригування, а саме у рішеннях зазначено наступне.

Відповідно до митної декларації країни-відправлення вартість оцінюваного товару на умовах ЕХW УГХК становить 0,62 дол. США за кг (фактурна вартість зазначена в графі 22 - 11858 дол. США, вага нетто 19250). Також декларантом надано біржові котирування від 28.02.2020, де вартість коливається в діапазоні 0,83-0,85 дол. США за кг, зазначена вартість вказана на умовах FСА (Рига Латвія). Тобто, вартість товару зазначена у митній декларації країни-відправлення вже з врахуванням посередницького характеру угоди є нижчою ніж вартість товару безпосередньо від виробника товару (навіть при врахуванні найнижчого показника біржового котирування 0,83 дол. США за кг, різниця становить 0,83-0,62 = 0,21 центів). Тобто, при перевірці числових значень встановлено, що вартість товару від посередника є нижчою ніж вартість товару від виробника. З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п. 2 та п. 3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На підставі п.5 ст.55 МКУ в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості та за результатами розгляду наявних документів, органом доходів і зборів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-а за ціною договору щодо ідентичних товарів та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару. Митну вартість товару скориговано за інформацією попередніх оформлень з урахуванням характеристик товару, враховуючи те, що даний товар оформлено за основним методом, до рівня ціни товару за ЕМД від 04.03.2020 № UА102220/2020/003014, де ціна товару становить 0,94 дол.США/кг.

Товари було випущено у вільний обіг за митними деклараціями: UА 110130/2020/009041 від 24.03.2020 року; UА 110130/2020/009150 від 24.03.2020 року; UА 110130/2020/009040 від 24.03.2020 року; зі сплатою митних платежів за заявленою декларантом митною вартістю товарів та із наданням фінансових гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України у загальному розмірі 21 475, 68 грн. - ПДВ.

Згідно статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 cтатті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів (ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Частинами 1, 2, 3 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обгрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про мигну вартість товарів, у тому числі невірно визначено мигну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій етапі 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 7 статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 7 статті 55 Митного кодексу України передбачено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Відповідно до частин 2,3 статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З аналізу наведених норм вбачається, що право органу доходів і зборів на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій та згідно яких скориговано митну вартість товарів, з огляду на наступне.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з того, що 18.01.2018 року між ТОВ «Гранд Полімер ЛТД» та Фірмою Ermano Enterprise LTD було укладено контракт купівлі-продажу №18-01/18GR, (далі - Контракт).

Відповідно до п.1.1. контракту продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити поліетилен та поліпропілен різних марок в кількості та асортименті згідно підписаних сторонами рахунків-пропозицій, які є невід`ємною частиною контракту.

Згідно п. 3.2. контракту умови поставки зазначаються у відповідному рахунку- пропозиції для кожної наступної поставки та можуть бути змінені за домовленістю сторін, (згідно правилам Інкотермс 2000).

Відповідно до Рахунку-пропозиції (інвойсу) №13/03/2020-UZ-2 від 13.03.2020 року; Рахунку-пропозиції (інвойсу) №13/03/2020-UZ від 13.03.2020 року було погоджено умови поставки FCA Kyrkkys, Uzbekistan за ціною 792 доларів США за тону товару. Також така ціна була заявлена в комерційній пропозиції від 06.03.2020 року.

При митному оформленні до митних декларацій були надані біржові котирування за лютий 2020 року з орієнтовною ціною за такий товар (без визначення конкретної марки та сорту товару). Відповідно до даних біржового котирування за лютий 2020 року вартість товару коливалася в діапазоні 0,83-0,85 доларів США за кілограм на умовах FCA (Рига Латвія).

Однак, відповідачем не було враховано, що товар було заявлено до митного оформлення в березні 2020 р. на умовах поставки FCA Kyrkkys, Uzbekistan, що значно впливає на ціну товару. Отже, відповідач неправомірно використав біржові котирування за лютий 2020 року, як підставу для перевірки числових значень товару, а в подальшому і для коригування митної вартості товару, який було придбано та доставлено у березні 2020 року на інших умовах доставки, без аналізу усіх документів поданих до митних декларацій при митному оформленні товару.

Також необхідно додати, що згідно висновку експерта Дніпропетровської торгово- промислової палати №ГО-796 від 23.03.2020 ціна пропозиції за товар складала 500-800 доларів США за тону. Однак, відповідачем не було враховано зазначений висновок.

Таким чином, відповідно до вимог ст.53 Митного кодексу України було подано ТОВ «Гран Полімер ЛТД» для митного оформлення товару всі необхідні документи, які не містили жодних розбіжностей та у повній мірі давали змогу визначити числове значення митної вартості товарів.

Відповідно до частини 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, зокрема, має містити:

обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом.

У спірному рішенні про коригування заявленої митної вартості відповідач не навів жодного пояснення щодо застосування цін згідно зазначених у рішенні митних декларації та зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначив інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.

Згідно з частиною третьою статті 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб`єктів у випадках, не передбачених цим Законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови гірші від встановлених в цьому Законі, є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється.

Згідно статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Окрім цього, відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Суд звертає увагу, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій.

Згідно з положеннями статті 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

В поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, протягом судового розгляду справи відповідачем не наведено доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації або у невірному методі визначення митної вартості товарів.

У зв`язку з цим суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

На підставі ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у розмірі 6 306,00 грн.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Дніпровської митниці Державної митної служби України: UA 110130/2020/000046/1 від 23.03.2020, UA 110130/2020/000047/1 від 23.03.2020 року, UA 110130/2020/000049/1 від 24.03.2020 року.

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Полімер ЛТД" за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Державної митної служби України судові витрати у розмірі 6 306,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М. Олійник