Рішення № 91776461, 23.09.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

23 вересня 2020 р. Справа № 120/3429/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Р.М., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницького області (код ЄДРПОУ - 13322403, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницького області (далі - відповідач) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що вона з березня 2012 року отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 80% середньомісячного заробітку. Постановою КМУ від 30.08.2017 за №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" затверджено у новій редакції схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, що призвело до підвищення заробітної плати прокурорських працівників. 13.12.2019 Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України положення ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" щодо визначення КМУ умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

13.03.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії, надавши довідку прокуратури Вінницької області від 10.03.2020 про заробітну плату за №18/68. Рішенням за №905090173756 від 16.03.2020 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру".

Не погоджуючись із відмовою у перерахунку пенсії позивач звернулась до суду із вказаним позовом.

Ухвалою від 22.07.2020 відкрито провадження у справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу 15-денний строк для подачі до суду відзиву на позовну заяву. Витребувано у відповідача та зобов`язано його у 15-денний термін з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .

На виконання вимог ухвали суду від 22.07.2020 відповідачем надано матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 за №173756.

03.08.2020 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач заперечує проти задоволення адміністративного позов.

Відзив мотивовано тим, що положення ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, які визнано неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення рішення, тобто 13.12.2019. Також відповідач зазначив, що рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019 не має зворотної сили.

Відповідач зіслався й на те, що у рішенні Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019 вказано, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

Разом з тим, відповідач зазначив, що ані рішенням Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019, ані Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII не визначено, які саме складові заробітної плати слід враховувати при видачі довідок для проведення перерахунку пенсій.

Відповідач зазначив, що оскільки після прийняття рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019, постанови чи інші нормативні акти про підвищення заробітної плати працівникам прокуратури не приймались, то підстави для проведення перерахунку пенсії згідно ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII відсутні.

03.08.2020 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі. Клопотання мотивоване тим, що правовідносини аналогічні із спірними є предметом розгляду Верховним Судом у зразковій справі № 560/2120/20. Тому, відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 236 КАС України, суд має право зупинити провадження в разі розгляду типової справи до набрання законної чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справ.

Ухвалою від 07.08.2020 долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву та клопотання відповідача про зупинення провадження у справі. Також встановлено позивачу 5-ти денний строк з дня отримання цієї ухвали для подання письмових пояснень щодо клопотання про зупинення провадження у справі.

17.08.2020 на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, відповідно до яких остання заперечує проти задоволення клопотання, оскільки зібрані докази у справі дозволяють встановити та оцінити всі обставини (факти) для вирішення позову по суті.

Розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення із наступних мотивів.

Підстави та порядок зупинення провадження у справі визначені ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Так, згідно п. 9 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач, як на підставу зупинення провадження у цій справі посилався на норму п. 9 ч. 2 ст. 236 КАС України.

Однак судом встановлено, що на момент розгляду цієї справи, Верховним Судом 14.09.2020 прийнято рішення по зразковій справі № 560/2120/20.

Крім того суд зазначає, що зупинення провадження у справі, передбачене ч. 2 ст. 236 КАС України є правом, а не обов`язком суду.

Враховуючи вказане вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

21.08.2020 на адресу суду надійшли додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву, у яких відповідач зазначає, що вимоги позивача щодо виплати пенсії в розмірі 80% від суми щомісячної заробітної плати не підлягають задоволенню.

Обґрунтовуючи додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву відповідач зазначає, що відповідно до вимог ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII пенсія призначається в розмірі 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержаної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Крім того відповідач зазначив, що відповідно до п. 13 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" максимальний розмір пенсії, призначеної на умовах Закону України "Про прокуратуру" не може перевищувати десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до вимог ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 80% середньомісячного заробітку.

Позивачу пенсія призначена за віком, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 від 26.06.2012, яке видане Пенсійним фондом України.

13.03.2020 позивач звернулася до відповідача із заявою в якій просила перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки від 10.03.2020 №18/68, оскільки рішенням Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, яким було передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідач рішенням від 16.03.2020 за №905090173756 відмовив позивачу в перерахунку пенсії за вислугу років, оскільки довідка від 10.03.2020 №18/68 видана на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657.

Крім того відповідач зазначив, що оскільки після прийняття рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019, постанови чи інші нормативні акти про підвищення заробітної плати працівникам прокуратури не приймались, то підстави для проведення перерахунку пенсії згідно ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII відсутні.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України).

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, визначено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих було визначено ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-XII (далі - Закон від 05.11.1991 № 1789-XII).

Згідно з ч. 1 ст. 50-1 Закону від 05.11.1991 № 1789-XII (зі змінами внесеними згідно Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" від 12.07.2001 № 2663-III в редакції Закону чинної на момент призначення позивачу пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку.

Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Частиною 13 статті 50-1 Закону від 05.11.1991 № 1789-XII (в редакції Закону від 12.07.2001 № 2663-III чинної на момент призначення позивачу пенсії) передбачено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (ч. 17 ст. 50-1 Закону від 05.11.1991 № 1789-XII (в редакції Закону від 12.07.2001 № 2663-III чинної на момент призначення позивачу пенсії)).

Отже, на момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у ч. 12 та 17 ст. 50-1 Закону від 05.11.1991 № 1789-XII (в редакції Закону від 12.07.2001 № 2663-III чинної на момент призначення позивачу пенсії).

В подальшому, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI до ст. 50-1 Закону від 05.11.1991 № 1789-XII (в редакції Закону від 12.07.2001 № 2663-III чинної на момент призначення позивачу пенсії) внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.

Разом з тим, положення ст. 50-1 Закону від 05.11.1991 № 1789-XII (в редакції Закону від 12.07.2001 № 2663-III чинної на момент призначення позивачу пенсії) щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам змін у зв`язку з прийняттям Закону № 3668-VI від 08.07.2011 не зазнали. Відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок та підстави.

Так, згідно з ч. 13 та 18 ст. 50-1 Закону від 05.11.1991 № 1789-XII (в редакції Закону від 08.07.2011 № 3668-VI) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

14.10.2014 прийнято новий Закон України "Про прокуратуру" № 1697-VII (далі - Закон від 14.10.2014 № 1697-VII), який набрав чинності 15.07.2015 та на цій підставі втратила чинність ч. 18 ст. 50-1 Закону від 05.11.1991 № 1789-XII.

Разом з цим, порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури урегульовано ст. 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII, відповідно до ч. 20 якої (в первинній редакції) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

Надалі, Законом України "Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VIII (далі - Закон від 28.12.2014 № 76-VIII, набрав чинності 01.01.2015) до ч. 18 ст. 50-1 Закону від 05.11.1991 № 1789-XII (в редакції Закону від 08.07.2011 № 3668-VI) та до ч. 20 ст. 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII внесено зміни, зокрема, вказані частини викладено у однакових редакціях: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону від 14.10.2014 № 1697-VII попередній Закон від 05.11.1991 № 1789-XII із змінами частково втратив чинність, крім частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої ст. 50-1 Закону.

Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону від 28.12.2014 № 76-VIII зобов`язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом, тобто до кінця січня 2015 року, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону, у тому числі щодо визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

Окрім цього, 11.10.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII, яким викладено у новій редакції, зокрема, пункт 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якого у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до Закону України "Про прокуратуру", її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсії, встановлений до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", не переглядається та пенсія не індексується. Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок його пенсії, положення ст. 50-1 Закону від 05.11.1991 № 1789-XII (крім частин третьої, четвертої, шостої, одинадцятої) втратили чинність згідно з Законом від 14.10.2014 № 1697-VII. Визначення умов і порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, за вказаним Законом віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України.

Отже, ч. 13 та 18 ст. 50-1 Закону від 05.11.1991 № 1789-XII не є чинними.

Згідно з ч. 20 ст. 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII (зі змінами згідно Закону від 28.12.2014 № 76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Однак, Кабінетом Міністрів України не прийнято жодного нормативно-правового акта, який би регулював умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

Суд зазначає, що відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури (як було передбачено ч. 18 ст. 50-1 Закону від 05.11.1991 № 1789-XII, а потім - ч. 20 ст. 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII (зі змінами згідно Закону від 28.12.2014 № 76-VIII) зумовило неможливість проведення відповідачем відповідно перерахунку.

Аналогічні правові висновки були викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 по справі №127/11766/16-а, від 14.02.2018 по справі №569/5531/16-а, від 22.08.2018 по справі №754/15912/16-а.

Так, постановою Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі №826/8546/18 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року, якими визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури та зобов`язано Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та прийняти рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

У п. 54 вказаної постанови Верховний Суд звертає увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом від 14.10.2014 № 1697-VII покладено саме на відповідача, що у свою чергу, призвело до неможливості пенсійними органами провести перерахунок пенсій працівникам прокуратури та численних звернень пенсіонерів до суду щодо оскарження таких дій територіальних управлінь Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення ч. 20 ст. 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абз 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України у Справі № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2000 року (вказана вище Справа № 1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади.

Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення по справі № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019, є втрата чинності із 13 грудня 2019 року норм частини ч. 20 ст. 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами.

Крім цього, Конституційний Суд України в пункті 3 рішення по справі № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019 установив такий порядок виконання ухваленого Рішення:

- частина двадцята статті 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- частина двадцята статті 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

У своєму рішенні Конституційний Суд України зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.

Частина 20 статті 86 Закону в первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій. Проте згідно з чинною редакцією оспорюваного положення Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури вже не врегульовуються Законом, а повноваження щодо їх визначення делеговано Кабінету Міністрів України.

Враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, метою нормативного регулювання, зокрема питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури.

До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.

Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.

Отже, Закон від 14.10.2014 № 1697-VII з 13 грудня 2019 року не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.

Натомість підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.

Суд зазначає, що доводи відповідача про те, що після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-(ІІ)/2019 (після 13.12.2019) нормативно-правового акту про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури не ухвалено, а тому відсутні підстави для перерахунку пенсії, є помилковими та не доводять правомірності його дій, оскільки чинна з 13.12.2019 норма ч. 20 ст. 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII визначає умовою перерахунку пенсії за вислугу років підвищення заробітної плати прокурорським працівникам. Суд враховує, що грошове забезпечення працівників прокуратури істотно збільшилося ще в жовтні 2017 року, а теперішній розмір пенсії позивача останній раз перераховувався ще у 2015 році.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", яка набрала законної сили 06.09.2017, було підвищено посадові оклади та надбавки за класний чин прокурорсько - слідчим працівникам.

А отже, постанова, що набрала законної сили 06.09.2017, є підставою для проведення перерахунку пенсії за вислугу років.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до ст. 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII на підставі довідки прокуратури Вінницької області від 10.03.2020 № 18/68.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача від 16.03.2020 № 905090173756 про відмову в перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугу років є протиправним та таким що підлягає скасуванню. А отже позовні вимоги в частині визнання рішення відповідача протиправним підлягають задоволенню.

Щодо дати, з якої відповідач зобов`язаний здійснити перерахунок пенсії позивача, суд зазначає наступне.

Як вже зазначалось судом, на момент призначення позивачу пенсії, порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах тринадцять та вісімнадцять статті 50-1 Закону від 05.11.1991 № 1789-XII, якими передбачалось, зокрема, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком, а також те, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько - слідчих працівників.

При цьому, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.

Позивач із заявою щодо перерахунку пенсії на підставі рішення Конституційного Суду України по справі № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019 та виданої прокуратурою Вінницької області довідки від 10.03.2020 № 18/68 звернулася до відповідача 13.03.2020.

Частина 20 ст. 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-VII, як вже зазначено вище, набрала чинності з 13.12.2019, а відтак суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до рішення Конституційного Суду України по справі № 7-р(II)/2019 саме з 13.12.2019.

З огляду на позицію відповідача з приводу відсоткового розміру виплати пенсії від сум усіх складових заробітку та з обмеженням її граничним розміром, то суд виходить з такого.

Згідно позовних вимог, позивач просить зобовязати відповідача перерахувати пенсію за спірний період у розмірі 80% від суми місячної заробітньої плати, з урахуванням раніше здійснених виплат, без обмеження граничного розміру.

Позиція відповідача є протилежною цьому, та покликаючись на положення вимог ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, п. 13 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", вказує на відсутність правових підстав задля задоволення вимог позивача про перерахунок пенсії в розмірі 80%.

Так, відповідно до вимог ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, пенсія призначається в розмірі 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержаної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Відповідно до п. 13 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" максимальний розмір пенсії, призначеної на умовах Закону України "Про прокуратуру" не може перевищувати десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697 набрав чинності 24.10.2014 року, а норми п. 13 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (в редакції згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017), які набрали чинності 11.10.2017.

З аналізу наведеного і в першому і в другому Законах окреслюється питання щодо призначення пенсії відповідно до Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014. Натомість позивачу пенсія призначена у 2012 відповідно до положень Закону України "Про прокуратуру" в редакції від 05.11.1991 № 1789-XII, у розмірі 80% середньомісячного заробітку. Чинним законодавством на час призначення позивачу пенсії діяли норми, які передбачали її виплату, а також можливість її перерахунку, зокрема, у зв`язку зі збільшенням розміру місячного заробітку (працюючого прокурора) за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію.

Неодноразово судовою практикою висловлена позиція щодо понять призначення пенсії та перерахунку, які не є тотожними та різними за своєю суттю.

Так, у зразковій справ 240/5401/18 Верховний Суд вказав, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні є незмінним.

Відтак, на думку суду не підлягають застосуванню у даних правовідносинах положення п. 13 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (в редакції згідно із Законом № 2148-VIII від 03.10.2017), які набрали чинності 11.10.2017.

Рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

На противагу наведеному вище, безпідставними є вимоги позивачів про перерахунок розміру пенсії на підставі частини вісімнадцятої статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії та визначала умовою перерахунку пенсії за вислугу років працівника прокуратури збільшення заробітної плати за посадою, з якої ця особа звільнялася на пенсію), оскільки зазначена норма ще з 01.01.2015 є нечинною. У таких випадках слід керуватись діючим законодавством, зокрема статтею 86 Закону №1697-VII.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, шляхом зобов`язання відповідача з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII на підставі довідки прокуратури Вінницької області від 10.03.2020 № 18/68 у розмірі 80% від суми місячної заробітної плати з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії, без обмеження граничного розміру.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено частково судові витрати понесені позивачем у розмірі 840,80 грн. підлягають відшкодуванню в сумі 420,40 грн. тобто пропорційно розміру задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 16.03.2020 № 905090173756 про відмову в перерахунку пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 13.12.2019 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII на підставі довідки прокуратури Вінницької області від 10.03.2020 № 18/68, у розмірі 80% від суми місячної заробітньої плати, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії, без обмеження граничного розміру.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, сплачений нею при зверненні до суду судовий збір в розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ); Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницького області (код ЄДРПОУ - 13322403, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100)

Повний текст рішення складено: 23.09.2020

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна