Ухвала суду № 91776257, 22.09.2020, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 520/8379/17

Провадження № 2/947/3101/20

УХВАЛА

22.09.2020 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Салтан Л.В.

при секретарі Громико В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву представника позивачів про відвід судді у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Морський 1», Комунального підприємства «Центр Державної реєстрації» про скасування рішення про реєстрацію прав власності на об`єкт незавершеного будівництва,-

ВСТАНОВИВ:

19 липня 2017 року представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - ОСОБА_10 - звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Морський 1», Комунального підприємства «Центр Державної реєстрації» про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35166457 від 15 травня 2017 року про реєстрацію права власності Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Морський 1» на незавершене будівництво, багатофункціональний громадсько-житлово-готельний комплекс «Південний», будівельною готовністю 30,74% та зобов`язання Комунального підприємства «Центр Державної реєстрації», в особі Одеської обласної філії, внести запис про скасування державної реєстрації прав Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Морський 1» на незавершене будівництво, багатофункціональний громадсько-житлово-готельний комплекс «Південний», будівельною готовністю 30,74%.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 21 липня 2017 року відмовлено у відкритті провадження у справі.

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 16 липня 2018 року скасовано ухвалу судді Київського районного суду м. Одеси від 21 липня 2017 року та справу направлено до Київського районного суду м. Одеси.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 26 липня 2018 року зазначена позовна заява передана судді Салтан Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 27 липня 2018 року позовна заява залишена без руху, заявникові наданий строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 03 вересня 2018 позовна заява повернута позивачам.

Постановою Одеського апеляційного суду від 11 червня 2020 року ухвала Київського районного суду м. Одеси від 03 вересня 2018 року скасована.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 26 червня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, призначено цивільну справу у підготовче судове засідання.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2020 року, закрито підготовче провадження та призначити цивільну справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

21 вересня 2020 року представник позивачів звернувся до Київського районного суду м. Одеси з заявою про відвід головуючому по справі на підставі, посилаючись на те, що не згодний з процесуальними рішеннями суду.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Ознайомившись з заявою про відвід, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлено відводу, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка була ратифікована Україною 17 липня 1997року, встановлено право на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

У справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

У справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що об`єктивна неупередженість полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Як вбачається із заяви про відвід, підставою для відводу судді є сумніви у її упередженості, проте будь-яких доказів на підтвердження обставин викладених у заяві не надано, як і доказів упередженості судді у розгляді даної справи, а тому відсутні передбачені законом підстави для задоволення відводу.

Статтею 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 2 ст. 89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі Ващенко проти України від 26 червня 2008 року, принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Суд вважає, що ті обставини, які викладені у заяві про відвід, не свідчать про упередженість або певну зацікавленість судді у наслідках розгляду цієї справи, і тому не є підставою для задоволення заяви про відвід. Будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об`єктивності та неупередженості судді не встановлено.

Однак з метою запобігання вподальшому сумнівіву необ`єктивності та упередженості головуючого - судді, а також звинувачень у заінтересованості в результаті розгляду справи, суддя вважає за необхідне заявити самовідвід.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Керуючись ст.ст. 36, 40 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивачів про відвід судді у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Морський 1», Комунального підприємства «Центр Державної реєстрації» про скасування рішення про реєстрацію прав власності на об`єкт незавершеного будівництва визнати необгрунтованою.

Задовольнити заяву про самовідвід головуючого судді по цивільній справі № 520/8379/17 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Морський 1», Комунального підприємства «Центр Державної реєстрації» про скасування рішення про реєстрацію прав власності на об`єкт незавершеного будівництва.

Матеріали цивільної справи № 520/8379/17 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Морський 1», Комунального підприємства «Центр Державної реєстрації» про скасування рішення про реєстрацію прав власності на об`єкт незавершеного будівництва передати до канцелярії Київського районного суду м. Одеси для визначення в порядку ч. 1ст. 33 ЦПК України судді, який буде розглядати справу.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали суду складений 24 вересня 2020 року.

Головуючий Салтан Л. В.