Рішення № 91775461, 16.09.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа №428/12515/19

Провадження №2-о/428/20/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Чумак Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні та постійного проживання, заінтересована особа Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Бездоля Олександр Вікторович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області із заявою про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні та постійного проживання, заінтересована особа Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що заявник проживала разом з чоловіком ОСОБА_2 однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 . Вони вели спільне господарство. Її чоловік помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент смерті чоловік отримував пенсію, яка значно перевищувала розмір пенсії заявника. На даний час заявник переїхала до м. Сєвєродонецьк Луганської області, як внутрішньо переміщена особа зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Фактично вона перебувала на утриманні свого чоловіка і постійно отримувала від нього матеріальну допомогу, яка була постійним і основним джерелом існування. З метою призначення пенсії по втраті годувальника заявник звернулась до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, проте отримала відмову через відсутність документів, що підтверджують факт її перебування на утриманні у померлого чоловіка. Просив з урахуванням уточнених вимог встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , за однією адресою: АДРЕСА_1 , до 19.08.2017 року, включно, та перебування у вказаний період на його утриманні.

Заінтересована особа надала письмові пояснення, в яких заперечувала проти задоволення заяви. В обґрунтування позиції зазначила, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком, розмір якої за листопад 2019 року складає 2000 грн., що перевищує прожитковий мінімум для непрацездатних громадян. Факт отримання ОСОБА_1 пенсії у розмірі меншому від розміру пенсії її чоловіка ОСОБА_2 сам по собі не є підставою для підтвердження факту її перебування на утриманні у чоловіка. Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області не визнає існування у заявника права на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника з причин відсутності документів на підтвердження такого права. Під час розгляду заяви про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні та постійного проживання в порядку окремого провадження існує спір про право з приводу наявності у заявника права на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

11.11.2019 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області ухвалою було відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження.

10.03.2020 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області ухвалою було витребувано докази.

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась.

Представник заявника адвокат Бездоля О.В. у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, підтвердив доводи, викладені в заяві. Додатково суду пояснив, що ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_2 постійно мешкали разом за однією адресою: АДРЕСА_1 . Розмір пенсії заявника був значно меншим від розміру пенсії її чоловіка, у зв`язку з чим останній утримував її. ОСОБА_1 є літньою особою. В неї відсутні інші джерела доходів. Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області відмовило заявнику у призначенні пенсії по втраті годувальника з формальних причин, оскільки не була прийнята довідка про сумісне проживання. В подальшому представник заявника в судове засідання не з`явився, у письмовій заяві просив розглянути справу без його участі і участі заявника, задовольнити заяву.

Представник заінтересованої особи Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області Красавська М.Є. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог. Додатково пояснила, що розмір пенсії ОСОБА_1 не є нижчим за розмір прожиткового мінімуму. Наявність у померлого чоловіка заявника пенсії у більшому розмірі не свідчить про те, що вона була на утриманні у свого чоловіка. Доказів того, що матеріальна допомога померлого чоловіка заявника була єдиним її джерелом існування, надано не було. Як внутрішньо переміщені особи ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_2 були зареєстровані у різних містах. Факт постійного проживання заявника і її чоловіка на непідконтрольній українській владі території тимчасово окупованої території Луганської області свідчить про те, що ОСОБА_1 взагалі не має права на отримання пенсії. В подальшому представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явилася.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення в суд із заявою про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, стало те, що заявник ОСОБА_1 бажає отримувати пенсію по втраті годувальника, після смерті її чоловіка ОСОБА_2 .

Пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» передбачено, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Відповідно до пункту 2.3 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 розділу II даного Порядку, а також, серед іншого, документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

Згідно з ст. 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували яку-небудь пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Згідно з першим абзацом ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Згідно з ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно із копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого 27.04.1969 року РАЦС Вахрушевської міськради Луганської області, в якому російською мовою записано, що « ОСОБА_2 и ОСОБА_1 вступили в брак 27.04.1969 г. », про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження 27.04.1969 року зроблено актовий запис за №56. Після укладання шлюбу дружина отримала прізвище, яке російською мовою записано « ОСОБА_1 ».

Згідно із копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 03.11.2017 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 73 років, про що 03.11.2017 року складено відповідний актовий запис №11173.

ОСОБА_2 отримував пенсію, щомісячний розмір якої за період з серпня 2016 року по листопад 2016 року становив 4939,71 грн., з грудня 2016 року по квітень 2017 року - 4954,05 грн., з травня по серпень 2017 року - 4996,30 грн., що підтверджується довідкою Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 17.03.2020 року.

ОСОБА_1 отримує пенсію за віком при повному стажі, щомісячний розмір пенсії за період з січня по квітень 2017 року становить 1433,68 грн., з травня по вересень 2017 року - 1498,68 грн., з жовтня по грудень 2017 року 1653,78 грн., з квітня по червень 2019 року становить 1970 грн., з липня по листопад 2019 року - 2000 грн., що підтверджується копією довідки Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 09.10.2019 року №3204, довідкою Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 26.11.2019 року №3635 та довідкою Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 27.11.2019 року №3642.

Таким чином, дохід чоловіка заявника значно перевищував розмір її щомісячного доходу.

Як було встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 постійно проживала зі своїм чоловіком за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . Зазначена обставина підтверджується копією домової книги для реєстрації громадян, що проживають в будинку за вищевказаною адресою, та довідкою про склад родини від 31.09.2019 року №2831, виданої відділом по забезпеченню життєдіяльності м. Вахрушеве адміністрації м. Красний Луч самопроголошеної «Луганської народної республіки».

Суд враховує, що м. Боково-Хрустальне (м. Вахрушеве) м. Хрустальний (м. Красний Луч) Луганської області станом на час розгляду цієї справи знаходиться на тимчасово окупованій території України та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №1085-р входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Вказана обставина позбавляє заявника можливості підтвердити факт проживання з її чоловіком у встановленому законом порядку.

При цьому, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про проживання особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки розуміє, що можливості збору доказів щодо факту проживання особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.

Згідно з копією повідомлення Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області від 10.05.2019 року №10981/02-22, заявнику ОСОБА_1 було відмовлено у переході на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, оскільки у заявника на підставі наданих нею документів відсутнє право на одержання вказаної пенсії і не підтверджений факт спільного проживання з померлим чоловіком і факт перебування на його утриманні.

Пункт 2.11. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, передбачає, що за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки або інші документи про склад сім`ї, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання (реєстрації) особи, зокрема органом місцевого самоврядування, або документ про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), виданий згідно із вимогами статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

Вищенаведене підтверджує, що встановлення факту перебування на утриманні має юридичне значення для заявника і без встановлення цього факту вона не зможе реалізувати своє право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника.

Отже, факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, має значення для переходу на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування навіть, коли утриманець (заявник) мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо.

Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги необхідно з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.

Додатково суд звертає увагу на неможливість одержання заявником ОСОБА_1 певних документів (довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки органів місцевого самоврядування, або довідки про реєстрацію місця проживання разом з годувальником за однією адресою), які посвідчують факт перебування на утриманні, внаслідок проведення антитерористичної операції у м. Боково-Хрустальне (м. Вахрушеве) м. Хрустальний (м. Красний Луч) Луганської області та непідконтрольності території вказаного міста органам влади України станом на час розгляду справи. Вказана обставина також підтверджує те, що встановлення факту перебування на утриманні має юридичне значення для заявника.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 проживала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 та отримувала пенсію, розмір якої в декілька разів менший за пенсію, яку отримував її чоловік.

Таким чином, пенсія померлого чоловіка ОСОБА_1 , була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування, яка була непрацездатним членом сім`ї померлого у зв`язку з досягненням пенсійного віку.

Враховуючи зазначене, суд вважає неспроможними доводи представника заінтересованої особи щодо того, що заявник мала пенсію, яка покриває мінімальний прожитковий мінімум для осіб непрацездатного віку, що в свою чергу виключає можливість задоволення заяви.

Разом з тим, суд вважає необґрунтованими доводи представника заінтересованої особи щодо відсутності у ОСОБА_1 права на отримання пенсії з підстави, що вона постійно проживала разом зі своїм чоловіком на непідконтрольній українській владі території тимчасово окупованої території Луганської області, з наступних підстав.

Згідно з копією довідки від 13.09.2017 року, виданих Управлінням праці та соціального захисту населення Сєвєродонецької міської ради, ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , взята на облік як внутрішньо переміщена особа, фактичним місцем проживання/перебування якої є адреса: АДРЕСА_2 .

Місцем проживання фізичної особи згідно з положеннями ч. 1 ст. 29 ЦК України є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до ч. 6 ст. 29 ЦК України фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно з положеннями Закону Україну «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце фактичного проживання особи не залежить від місця її реєстрації. Місцем проживання особи може бути будь-яке житлове приміщення, в якому особа проживає постійно або тимчасово, яке належить цій особі на праві власності або праві користування, що визнається власником жилого приміщення.

Отже, місце проживання і місце реєстрації не є тотожними з урахуванням п. 10 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», згідно з якою реєстрація - це лише внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому, громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні гарантується свобода пересування та вільний вибір місця проживання.

Як вбачається з наданої довідки про склад родини від 31.09.2019 року №2831, виданої відділом по забезпеченню життєдіяльності м. Вахрушеве адміністрації м. Красний Луч самопроголошеної «Луганської народної республіки», заявник проживала разом зі своїм чоловіком в м. Боково-Хрустальне (м. Вахрушеве) м. Хрустальний (м. Красний Луч) Луганської області, а саме на тимчасово непідконтрольній території органам влади України.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання заявника з померлим чоловіком та встановлення факту перебування заявника на утриманні чоловіка, ОСОБА_1 зазначила, що довідки з зареєстрованого її місця проживання Управлінням Пенсійного фонду України у м. Сєвєродонецьк Луганської області не приймається, оскільки вона з померлим чоловіком зареєстровані на тимчасово окупованій території.

Відповідно до положень статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначено, що для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Отже, факт проживання заявника ОСОБА_1 на тимчасово окупованій території Луганської області не позбавляє її права на отримання пенсії з цієї підстави.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що в суді було підтверджено, що заявник ОСОБА_1 до дня смерті її чоловіка ОСОБА_2 постійно проживала з ним, вела спільне сумісне господарство, перебувала на його утриманні, а грошова допомога з боку останнього була для неї основним і постійним джерелом засобів для існування.

Щодо доводів Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про існування спору про право під час розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні в порядку окремого провадження, суд з урахування положень ч. 6 ст. 294 ЦПК України не вбачає підстав для залишення заяви без розгляду, виходячи з наступного.

Як вбачається з письмових пояснень Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області та листа вказаного Управління від 10.05.2019 року №10981/02-22, доводи заінтересованої особи стосуються виключно недоведення заявником ОСОБА_1 обставин, на які вона посилається в обґрунтування заявлених вимог, що не є по суті підтвердженням наявності спору про право.

При цьому необхідно ураховувати, що у кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору про право.

Право заявника ОСОБА_1 на отримання пенсії у зв`язку із втратою годувальника за умови надання відповідних документів (зокрема, документа про перебування члена сім`ї на утриманні або рішення суду про встановлення факту перебування на утриманні) Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області не заперечувало, про що зазначено в листі від 10.05.2019 року №10981/02-22. Навіть в разі посилання заінтересованої особи на наявність спору про право, само по собі таке посилання не може беззаперечно свідчити про наявність цього спору.

Аналогічний підхід до визначення того, чи існує між учасниками справи спір про право, застосовано Верховним Судом в постанові від 30.10.2019 року по справі №296/289/19.

З огляду на зазначене, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні та постійного проживання підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 ЦПК України судові витрати по цій справі не відшкодовуються учасникам справи, оскільки іншого не встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 247, 258, 259, 263-265, 267-268, 273, 293, 315-319, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , за однією адресою: АДРЕСА_1 , до 19.08.2017 року, включно, та перебування у вказаний період на його утриманні.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Представник заявника: адвокат Бездоля Олександр Вікторович, місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Заінтересована особа: Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, б. 9; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 21792459.

Представник заінтересованої особи: Красавська Марина Євгенівна, місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, б. 9 ; серія і номер паспорта НОМЕР_5 .

Суддя Ж. І. Кордюкова