Постанова № 91774273, 17.09.2020, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/2491/20

3/132/1479/20

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.09.2020 м. Калинівка

Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Ставнійчук С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, що надійшли з Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, РНОКПП невідомий, до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,

встановила:

18 липня 2020 року водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом – ИЖ 412 ИЗ, номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, порушення координації рухів, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Розгляд справи двічі призначався до судового розгляду – на 01 вересня 2020 року та 17 вересня 2020 року, про які завчасно та належним чином була повідомлена особа, яка притягується до адміністративної відповідальності.

16 вересня 2020 року ОСОБА_1 подав клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки 15 вересня 2020 року його представником направлено адвокатський запит до Департаменту охорони здоров`я Вінницької ОДА про надання копії наказу про затвердження переліку закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає причини, наведені для відкладення розгляду справи неповажними з урахуванням скорочених строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також те, що ще з 26 серпня 2020 року захисник ОСОБА_1 – Тарасюк О.М. ознайомилася з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі розпискою, в зв`язку з чим було достатньо часу для обґрунтування заперечень у справі та подання на їх підтвердження доказів.

З цих підстав суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки беручи до уваги той факт, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов`язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, а безпідставне затягування справи, нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. (ст.1 КУпАП).

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 2.5. ПДР України передбачає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

31 серпня 2020 року ОСОБА_1 заявив клопотання про повернення матеріалів про притягнення його до адміністративної відповідальності до Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області для належного оформлення з підстав, що протокол про адміністративне правопорушення відносно нього складено за ч.1 ст. 130 КУпАП, яка відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №2617 VIII від 22.11.2018 року викладена в новій редакції, а саме не містить положення про відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При цьому Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності 03.07.2020 року не відновлено дію норми ч.1 ст. 130 КУпАП в попередній редакції.

З цих підстав суд зазначає наступне.

З 01 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 р. №2617-VIII(даліЗакон від 22.11.2018 р.). Підпунктом 4 п. 1 розділу І вказаного Закону від 22.11.2018 р.ст.130 КУпАП викладена в новій редакції, якою виключена відповідальність водіїв за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі відповідальність водіїв транспортних засобів).

Разом з цим, п.п. 171 п. 2 розділу І Закону від 22.11.2018 р. Кримінальний кодекс України(далі КК) доповнений статтею 286-1, якою встановлена кримінальна відповідальність водіїв транспортних засобів. У зв`язку з тим, що відповідальність водіїв транспортних засобів, по суті, була криміналізована та передбачена можливість застосування кримінального покарання, а також у зв`язку з тим, що санкція за таке порушення була підвищена (збільшений розмір штрафу та строк додаткового покарання), то відповідальність водіїв транспортних засобів посилена.

Незважаючи на те, що Закон від 22.11.2018 р. набрав чинності з 01 липня 2020 року, та, що самим Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 17 червня 2020 року №720-IX (даліЗакон від 17.06.2020 р.) (розділ ІІ) передбачений особливий порядок набрання ним чинності, тобто з дня набрання чинності Законом від 22.11.2018 р., Закон від 17.06.2020 р. все ж набрав чинності в силу п. 4 Указу Президента України від 10.06.1997 р. з дня його опублікування в офіційному друкованому виданні, а саме у газеті «Голос України» за №110 від 03.07.2020 р.

Зазначеним Законом від 17.06.2020 р. були внесені зміни до Закону від 22.11.2018 р. Зокрема, відповідно до абз. 6 п.п. 2 п. 117 розділу І Закону від 17.06.2020 р. п.п. 171 п. 2 розділу І Закону від 22.11.2018 р., яким КК доповнений новою статтею 286-1, виключений. Також відповідно до абз. 1 п.п. 1 п. 117 розділу І Закону від 17.06.2020 р. виключений п.п. 4 п. 1 розділу І Закону від 22.11.2018 р., яким ст. 130 КУпАП викладена в новій редакції та з якої була виключена відповідальність водіїв транспортних засобів.

Отже з 3 липня 2020 року стаття 130 КУпАП підлягає застосуванню в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 2617-VIII.

Частиною першої статті 130 КУпАП ( в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 17 червня 2020 року №720-IX (далі Закон від 17.06.2020 р.) передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто, відповідальність за даною статтею настає не лише за керування транспортним засобом в стані сп`яніння, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду. Тобто, факт відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», зареєстрованої МЮУ 11.11.2015 за № 1413/27858 (за змістом - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з п.п. 3, 4 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до пунктів 6, 7 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

Пунктом 12 Розділу ІІ Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Згідно із наказом Департаменту охорони здоров`я Вінницької ОДА №55 від 19.01.2017 із змінами, затвердженими Наказом Департаменту охорони здоров`я Вінницької ОДА №73 від 16.01.2018 до переліку закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння водіїв віднесено Калинівську центральну районну лікарню.

Згідно із пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (із змінами внесеними згідно з Постановами КМ № 476 від 08.07.2015, № 888 від 28.10.2015) у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Під час розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП - відмова водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення 18 липня 2020 року серії ДПР18 N 464206 ;

- письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 від 18 липня 2020 року, згідно з якими близько 03 год 10 хв у м. Калинівка по вул. Незалежності він був зупинений працівниками поліції під час керування автомобілем, і під час перевірки документів у працівників поліції виникла підозра про вживання ним наркотичних засобів. На прохання пройти медичний огляд у лікарні він відмовився в присутності двох свідків, оскільки напередодні вживав амфетамін;

- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , згідно з якими водій ОСОБА_1 в їх присутності відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в КП «Калинівська ЦРЛ року згідно з виявленими ознаками порушення мови, зіниці очей не реагують на світло, координації рухів.

За змістом ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Зібрані у справі докази є достатніми, сумніви у їх достовірності відсутні

Протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №464206 від 18 липня 2020 року відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, розділам II, IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розділам І, II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Отже, враховуючи зазначені обставини справи, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень на нього необхідно накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до пункту 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи на яку накладено адміністративне стягнення, стягується судовий збір в розмірі 420,40 гривень.

Керуючись ст. ст. 33, ч. 1 ст. 130, 283, 289 КУпАП, суддя,

постановила:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень (р/р UA838999980313080106000002222, отримувач: УК у Калинів.р-ні/Калинів.р-н/21081100, код ЄДРПОУ 37503268, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави на користь держави судовий збір в сумі 420 грн 40 коп на номер рахунку (IBAN) UA908999980313111256000026001, отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Згідно із ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Калинівський районний суд Вінницької області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя С.В. Ставнійчук