Рішення № 91772275, 24.09.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/20680/19 н/п 2/766/575/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2020 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді – Кузьміної О.І.

за участю секретаря – Білої А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Аква», третя особа ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю СК «Страхова група «Ю.Ес.Ай.» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки ,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Аква», третя особа ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю СК «Страхова група «Ю.Ес.Ай.» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки в обґрунтування якого зазначив, що 11.06.2019 року близько 11-15 годині ОСОБА_2 , керував транспортним засобом Маn L2000 реєстраційний номер НОМЕР_1 в м. Херсоні по вул. 295 Херсонської Стрілецької Дивізії,8-а, при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Гагаріна, не надав переваги в русі транспортному засобу КІА Sportage реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення, який від удару відкинуло на транспортний засіб Volvo ХС 60 реєстраційний номер НОМЕР_3 , який стояв на другорядній дорозі, пропускаючи транспортний засіб, чим порушив вимоги п. 2.3 б, 16.11 ПДР України, та вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Відповідно до постанови Херсонського міського суду Херсонської області № 766/12161/19 від 02.08.2019 року визнано вину водія ОСОБА_2 , який перебуває в трудових відносинах з власником автотранспорту і в момент ДТП виконував трудові обов`язки по доставці товару на службовому автомобілі Маn L 2000. Відповідно до листа Управління патрульної поліції в Херсонській області від 25.09.19р., № 59аз/41/23/02-2019, а/м Маn L2000 реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить на праві власності ТОВ «Євро Аква». Відповідно до висновку експертного дослідження №151, від 03 липня 2019 року, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу КІА Sportage реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 235457,05грн. Вартість експертного висновку становить 2500,00 грн., що підтверджується рахунком № 63/В від 18.06.19р., та квитанцією № 32, від 25.06.19р. Окрім того позивачу була спричинена моральна шкода яка полягає в наступному: в результаті протиправних дій відповідача він втратив можливість вільного управління транспортними засобами, відчуває постійне хвилювання за своє життя в процесі дорожнього руху; в результаті протиправних дій відповідача уповільнилась його професійна трудова діяльність, в наслідок чого різко впав рівень доходу, що в свою чергу потягнуло погіршення харчування та зниження рівня мого життя; відсутність транспортного засобу позбавило мене можливості вільно пересуватися та він вимушений долати незвичні для нього труднощі стосовно просторового переміщення. Просить стягнути з стягнути з ТОВ «Євро Аква» на мою користь 235457,05 грн.; стягнути з ТОВ «Євро Аква» на мою користь 2500,00 грн.; стягнути з ТОВ «Євро Аква» на мою користь моральну шкоду в сумі 30000 грн. та судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16.10.2019 року відкрито провадження у справі та розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

12.11.2019 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказав, що обов`язок відшкодування шкоди покладається на ту особу, з вини якої завдано шкоду, оскільки відповідач на час вчинення ДТП не перебував у трудових відносинах з третьою особою, а надавав послуги за цивільно-правовим договором, та виконував їх на свій ризик, вважає що позовні вимоги до відповідача є необґрунтованими, оскільки на момент виникнення ДТП, відповідач був застрахований у страховій компанії ПРАТ СК «ВУССО». Згідно договору (полісу) на авто відповідача, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 100 000,00 гривень, при цьому франшиза складає 0,00 гривень. Тому, зважаючи на дану обставину, ПрАТ «СК «ВУССО» взяло на себе відповідальність щодо врегулювання наслідків даної події, а саме дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 21 січня 2018 року, та відшкодування потерпілій стороні в межах ліміту суми грошових коштів у розмірі 100 000,00 гривень (без вирахування франшизи). Тому вимога позивача, щодо стягнення з відповідача повної суми є необґрунтованою та не може бути задоволеною, оскільки як вже зазначалось вище, саме страхова компанія повинна відшкодовувати збитки в межах ліміту суми грошових коштів у розмірі 100 000,00 гривень. Проте позивач не заявляв до справи співвідповідачем ПРАТ СК «ВУССО». ТОВ «ЄВРО АКВА», як зацікавлена сторона, бажала бути присутня при технічному огляді автомобіля КІА Sportage, д.н. НОМЕР_2 , що відбулось 21.06.2019 року, оскільки це може порушувати права та обов`язки Відповідача. Однак, експертом було проігноровано вимоги п. 5.2. Методики та не повідомлено представника ТОВ «ЄВРО АКВА», або Страхової компанії ПРАТ СК «ВУССО» про дату і час проведення технічного огляду автомобіля Кіа КІА Sportage, д.н. НОМЕР_2 , що відбулось 21.06.2019 року. Зважаючи на те, що представники Відповідача не були присутні при огляді авто, неможливо встановити, чи всі пошкодження авто спричиненні саме дорожньо-транспортною пригодою, яка відбулась 11.06.2019р. Крім того, вивчаючи ціни на запчастини, що зазначені у ремонтній калькуляції до експертного висновку, можна зробити висновок, що вони значно завищені. Позивач обґрунтував заподіяну йому моральну шкоду виключно словами, що містяться в позові, не надавши належних та допустимих доказів, які б підтвердили заподіяння йому моральної шкоди та відповідно її розмір компенсації в сумі, яка становить саме 30000 грн. З урахуванням вищевикладеного, відповідач не погоджується з позовними вимогами позивача, та просить суд відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 20.01.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, однак надав до суду заяву про зменшення позовних вимог, просив стягнути з ТОВ «Євро Аква» в розмірі 145 457,05 грн.; стягнути з ТОВ «Євро Аква» на мою користь 2500,00 грн., вартості експертного дослідження; стягнути з ТОВ «Євро Аква» на мою користь моральну шкоду в сумі 30000 грн., які підтримав в повному обсязі, просив задовольнити вимоги та розглянути справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву в якій просив відмовити в задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та розглянути справу у його відсутність.

Представник третьої особи ТОВ СК «Страхова група «Ю.Ес.Ай.» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, однак надав суду пояснення, в яких вказав, що 20 вересня 2019 року страховик узгодив з особою, яка має право на отримання страхового відшкодування розмір страхового відшкодування та 26 вересня 2019 року, керуючись положеннями статті 29, статті 35, статті 36 Закону, здійснив виплату страхового відшкодування на загальну суму в розмірі 90 000 гривень відповідно до умов Угоди про розмір страхового відшкодування від 20.09.2019 року за вирахуванням суми франшизи в розмірі 1 000,00 гривень. Таким чином, страховик повністю виконав свої обов`язки щодо виплати страхового відшкодування позивачу у розмірі, який розрахований на підставі норм Закону та просив розгляд справи проводити без участі представника ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай.».

Третя особи ОСОБА_2 в судові засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, судом встановлені наступні обставини справи.

Судом встановлено, що 11.06.2019 року близько 11-15 годині ОСОБА_2 , керував транспортним засобом Маn L2000 реєстраційний номер НОМЕР_1 в м. Херсоні по вул. 295 Херсонської Стрілецької Дивізії,8-а, при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Гагаріна, не надав переваги в русі транспортному засобу КІА Sportage реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення, який від удару відкинуло на транспортний засіб Volvo ХС 60 реєстраційний номер НОМЕР_3 , який стояв на другорядній дорозі, пропускаючи транспортний засіб, чим порушив вимоги п. 2.3 б, 16.11 ПДР України, та вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Херсонського міського суду Херсонської області № 766/12161/19 від 02.08.2019 року визнано вину водія ОСОБА_2 , який перебуває в трудових відносинах з власником автотранспорту і в момент ДТП виконував трудові обов`язки по доставці товару на службовому автомобілі Маn L 2000.

Відповідно до листа Управління патрульної поліції в Херсонській області від 25.09.19р., № 59аз/41/23/02-2019, а/м Маn L2000 реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить на праві власності ТОВ «Євро Аква».

Відповідно до висновку експертного дослідження №151, від 03 липня 2019 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу КІА Sportage 2.0i AWD Top 6AT реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті його пошкодження при ДТП становить 126825,79грн. Вартість експертного висновку становить 2500,00 грн., що підтверджується рахунком № 63/В від 18.06.19р., та квитанцією № 32 від 25.06.19р.

Відповідно до договору укладеного 03.06.2019року між ТОВ «Євро Аква» та ОСОБА_3 про надання послуг перевезення фізичною особою

Відповідно до угоди від 20.09.2019року між Товариства з обмеженою відповідальністю СК «Страхова група «Ю.Ес.Ай.» та ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , сума матеріального збитку за страховим випадком, що стався 11.06.2019року складає 91000,00грн., з врахуванням франшизи в розмірі 1000,00грн.

Згідно ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування у повному обсязі, до яких відносяться витрати, які особа мусить зробити для відновлення пошкодженого майна.

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до роз`яснень даних в п. 4 та 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Згідно правового висновку викладеного в постанові ВСУ України № 6-2808цс15 від 20 січня 2016 року потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Право потерпілого на повне відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача застрахована.

У справі позивачка звернулася до страховика з вимогою виплати страхового відшкодування, проте отримала його не в повному розмірі, що не покриває понесених позивачкою витрат.

Таким чином відповідач, як заподіювач шкоди, має нести цивільно-правову відповідальність по деліктному зобов`язанню й відшкодувати заподіяну ним шкоду позивачу, згідно викладених вище вимог Закону, в розмірі не охопленому страховим відшкодуванням (ст. 1194 ЦК України).

Особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц зроблено висновок про те, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Однак, ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час ДТП, яка сталась за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно ст. 22.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

У ст. 9.4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та полісу обов`язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 100 000 грн. на одного потерпілого та встановлений розмір франшизи в розмір 1000 грн.

Статтею 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Окрім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові №755/18006/15-ц від 04.07.2018 відступає від висновку, сформульованого Верховним Судом України у постанові від 23 грудня 2015 року у справі № 6-2587цс15, відповідно до якого страховик, який виплатив страхове відшкодування, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема, право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування.

Так, покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди (див. пункт 35 цієї постанови). А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Тобто нормою ч. 2 ст. 1187 ЦК України визначено особливого суб`єкта, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, це є його законний володілець.

Судом встановлено, що на час дорожньо-транспортної пригоди володільцем автомобіля Маn L2000 реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ТОВ «Євро Аква».

Аналіз норм ст.ст. 1187, 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Згідно ч. 2 ст. 78 ЦК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відтак судом встановлено, що особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки у цій справі є ТОВ «ЄвроАква», як володілець джерела підвищеної небезпеки та юридичною особою, що відповідає за шкоду завдану її працівником, згідно ст.ст. 1172, 1187 ЦК України, з вини якого завдано шкоду майну позивача, коли доводи відповідача про відсутність відомостей про перебування водія ОСОБА_2 у трудових відносинах з ТОВ «Євро Аква», а також відсутність відомостей про те, що водій під час дорожньо-транспортної пригоди виконував свої трудові обов`язки є недоведеними та необґрунтованими.

Вирішуючи питання про визначення розміру стягнення, суд виходить зі змісту позовних вимог та наданих суду доказів понесених позивачем витрат, згідно яких сума завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з урахуванням частково виплаченого страхового відшкодування, становить 27825 грн. 79 коп. (126825 грн. 79 коп. – 99000грн.00коп. грн.) та сумнівів у суду не викликає.

За таких умов, з відповідача на користь позивача слід стягнути на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 27825 грн. 79 коп.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Так, п. п. 2,3 ч.2 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та знищенням чи пошкодженням її майна.

З аналізу змісту гл.82 ЦК вбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду». За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч.1 ст.1191 ЦК набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Виходячи з наведених норм права, шкода (у тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідачем, судом враховано, що позивач морально переживав через те, що його власність була пошкоджена і тривалий час вимушений поновлювати порушені права, у тому числі звертатися до страхової компанії з проханням у добровільному порядку сплатити заподіяну шкоду, та вживати інших дій пов`язаних із своєчасним отриманням відшкодування.

При цьому, позивачем не доведено розмір моральної шкоди, а тому з урахуванням викладеного, суд, вважає достатнім, розумним та справедливим розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню - 5 000,00 грн.

Також, відповідно до ч.1, ч.2, п.2 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Аква» слід стягнути на користь позивача витрати експертного дослідження у розмірі 2500 грн. 00 коп., що сплатив ОСОБА_1 згідно рахунку № 32 від 25.06.19р.

Крім цього, у відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню сплачені судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

З урахуванням викладеного, а також того, що судом задоволено заявлені позовні вимоги в частині матеріальної шкоди в сумі 27825 грн.79коп. та моральної шкоди в сумі 5000грн.00коп., що складає 18,7% від заявленої позивачем суми матеріальної шкоди, що становить 145457,05грн. та моральної шкоди в розмірі 30000грн. 00коп., у відповідності до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, суд дійшов переконання, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 496грн. 41коп., що відповідає 18,7% від сплаченої позивачем суми судового збору під час звернення до суду – 2654 грн. 58коп.

Керуючись 16, 22, 23,1166,1167,1187,1192, ЦК України ст.ст. 2, 10-13, 76-82, 133, 141, 228, 229, 235, 258, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Аква», третя особа ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю СК «Страхова група «Ю.Ес.Ай.» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки– задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Аква», (код ЄДРПОУ 36800559, місцезнаходження за адресою 04053, м.Київ, вул. Січових Стрільців, б.37-4) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду в розмірі 27825 грн. 79 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Аква», (код ЄДРПОУ 36800559, місцезнаходження за адресою 04053, м.Київ, вул. Січових Стрільців, б.37-4) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) витрати на проведення експертного автотоварозначного дослідження у розмірі 2500грн.00коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Аква», (код ЄДРПОУ 36800559, місцезнаходження за адресою 04053, м.Київ, вул. Січових Стрільців, б.37-4) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) моральну шкоду в розмірі 5000,00грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Аква», (код ЄДРПОУ 36800559, місцезнаходження за адресою 04053, м.Київ, вул. Січових Стрільців, б.37-4) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 496грн.41коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до Херсонського апеляційного суду з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. І. Кузьміна