Рішення № 91771050, 23.09.2020, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 вересня 2020 року

м. Одеса

Справа № 521/8466/20

Провадження № 2/521/264/20

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря - Шудра Г.С.,

Учасники справи:

Позивач – ПАТ КБ «ПриватБанк»

Представник позивача – Савіхіна Анастасія Миколаївна

Відповідач – ОСОБА_1

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення суми боргу за кредитним договором, відсотків за користування коштами, посилаючись на такі обставини.

ОСОБА_2 (далі - Позичальник) звернувся до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», (далі - Позивач, Банк) з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/№ від 06.09.2011 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві. Копії Витягу з «Умов та правил надання банківських послуг» та Витягу з «Тарифів Банку» додаються до позовної заяви.

Позичальник ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом Позичальником у анкеті-заяві, де є відповідні запевнення Позичальника щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а також наказом банка про їх затвердження (Витяг із Умов та правил надання банківських послуг, з якими ознайомлено Позичальника, копія наказу банку щодо затвердження редакції Умов та правил надання банківських послуг на момент підписання заяви додається до позовної заяви).

Відносини між банком та клієнтом, які регулюються Договором можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом погодження, тобто обміну інформацією по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.privatbank.ua або інший інтернет/SMS-ресурс, зазначений банком.

Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 року, а зараз діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 року керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.

При укладанні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua згідно яких обслуговується Відповідач.

Заявою Позичальника підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

Одночасно із вищезазначеним свідченням приєднання до угоди Позичальника, дія Договору підтверджується фактом користування Позичальником картковим рахунком та використання кредитних коштів, що повністю узгоджується з ч. 2. ст. 642 ЦК України, згідно якої особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Виконання Позичальником Договору вбачається також із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, де зазначені операції щодо використання кредитного ліміту, операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування (виписка по рахунку та розрахунок заборгованості додаються до позовної заяви).

У постанові від 10.04.2019 р. у справі № 356/1635/16-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що висновок суду апеляційної інстанції про недоведеність факту отримання відповідачем платіжної картки із встановленим лімітом кредитування та отримання позичальником кредитних коштів, а також про відсутність кредитних правовідносин між сторонами не може вважатись обґрунтованим, оскільки не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Позичальник станом на 10.11.2019 року має заборгованість – 6713,47 грн., з яких: 6713,47 грн. - заборгованість за тілом кредиту; в т. ч.: 0.00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 6713,47 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0.00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 0.00 грн. - нарахована пеня; 0.00 грн. - нараховано комісії; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 0.00 грн. - штраф (фіксована частина), 0.00 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідно до п. 1.1.6.1. Договору, Договір діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання. Якщо на протязі цього строку жодна з сторін не проінформує другу сторону про припинення даного договору, він автоматично лонгується на той же строк.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник, ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 15 березня 2017 року.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. ст. 608, 1218, 1219 ЦК України у зв`язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов`язання, які нерозривно пов`язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися у наслідок його смерті.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємців; таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржників за зобов`язанням.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу (6 місяців від дня відкриття спадщини), він не заявив про відмову від неї.

Виходячи із вищенаведеного, спадкоємці ОСОБА_2 мали право подати заву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 14 березня 2017 року по 14 вересня 2017 року.

Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 (далі - Відповідач). Вказана обставина підтверджується копіями паспортів Позичальника та Відповідача, де в якості адреси реєстрації зазначена: АДРЕСА_1 .

За змістом ч. 2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину (ч. 3 ст. 1 1281 ЦК України).

На виконання вимог вищезазначеної норми закону Позивачем 13.02.2019 року була направлена претензія кредитора до Малиновської державної нотаріальної контори у м. Одеса.

11.03.2019 року Позивачем було отримано відповідь Малиновської державної нотаріальної контори у м. Одеса, в якій зазначалось, що спадкоємці померлого ОСОБА_2 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «Приватбанк».

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, Відповідач прийняв спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов`язання померлого Позичальника. Спадкування обов`язків відбулося відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, так як Відповідач не відмовився від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини.

При цьому, Позивач зазначає, що згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

03.10.2019 року до спадкоємця, ОСОБА_1 , було направлено лист- претензію, згідно яких Позивач пред`явив свої вимоги, але ніякий дій не було виконано.

Частиною 1 статті 1282 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, що відповідає його частці у спадщині.

Відповідач ОСОБА_1 заперечував проти позову, просив в їх задоволенні відмовити, надав відзив на позов, в якому зазначив наступне.

Відповідач ОСОБА_1 дізнався про позов Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» 20 липня 2020 року. Після смерті ОСОБА_2 не приймав жодної спадщини, так він був зареєстрований з 14.05.1990 року за адресою: АДРЕСА_2 , але проживав з 2001 року зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_3 та спільною дитиною ОСОБА_4 2002 року народження, за адресою: АДРЕСА_3 .

23.03.2017 року було знято з реєстрації місця проживання особи у зв`язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради, також було знято з реєстрації місця проживання осіб батьків відповідача у зв`язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_5 Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради, та було знято з реєстрації місця проживання особи у зв`язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_3 мати ОСОБА_6 Департаментом надання адміністративних послуг Одеської міської ради. Відповідач має інвалідність 2 групи. ІНФОРМАЦІЯ_4 померла його дружина ОСОБА_7 . Від спільного шлюбу відповідач виховує неповнолітню дитину. Про кредит, отриманий братом відповідача, йому невідомо тому що він не є спадкоємцем свого брата і вони не проживали разом.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

ОСОБА_2 (далі - Позичальник) звернувся до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», (далі - Позивач, Банк) з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/№ від 06.09.2011 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості Позичальник станом на 10.11.2019 року має заборгованість – 6713,47 грн., з яких: 6713,47 грн. - заборгованість за тілом кредиту; в т. ч.: 0.00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 6713,47 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 0.00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 0.00 грн. - нарахована пеня; 0.00 грн. - нараховано комісії; а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 0.00 грн. - штраф (фіксована частина), 0.00 грн. - штраф (процентна складова).

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник, ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 15 березня 2017 року.

На ухвалу суду Малиновська державна нотаріальна контора у місті Одеса від 05.08.2020 року за № 3215/02-14 надала відповідь, з якої вбачається, що спадкову справу № 84/2019 (колишній № 606/2017) до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було заведено Сьомою одеською державною нотаріальною конторою у місті Одеса за претензією ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» 30.08.2017 року. З того часу до спадкової справи було долучено претензію ПАТ «Райффайзен банк Аваль» від 04.09.2017 року та претензію АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 26.02.2019. Станом на 05 серпня 2020 року заяв про прийняття спадщини до Малиновської державної нотаріальної контори у місті Одеса не надходило та свідоцтво про право на спадщину не видавалось. З листопада 2018 року по теперішній час, Малиновською державною нотаріальною конторою, заповіти не посвідчувались. Відомості про спадкоємців та спадкове майно в справі відсутні.

Позивач звернувся до Сьомої одеської державної нотаріальної контори з претензією кредитора 16.01.2019 року. На це звернення 01.03.2019 року отримав відповідь за № 424/02-14 про отримання претензії. Також повідомлено, що із заявами про прийняття спадщини або про відмова від прийняття спадщини до майна ОСОБА_2 ніхто не звертався.

Позивач 17.09.2019 року звернувся до ОСОБА_1 з листом-претензією про стягнення боргу зі спадкоємця. В цьому листі заяві позивач вказує, що «на теперішній час Банку стало відомо, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ». При цьому, жодного доказу про те, коли Банк дізнався про прийняття спадщини відповідачем не вказано, як не вказано це і в позовній заяві.

У відповіді на відзив позивач вказує, що до позовної заяви додані копії паспортів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які містять одне і те саме місце реєстрації, при цьому знову не вказано: коли була отримана копія паспорту ОСОБА_1 і, відповідно, коли був виявлений позивачем факт прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.

Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Таким чином, надані до суду докази не містять інформації про те, коли банк дізнався про прийняття спадщини відповідачем, що унеможливлює встановити обставини щодо права кредитора на пред`явлення вимог до спадкоємця.

Крім того, при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:

- чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги;

- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;

- при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);

- при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України.

Верховний суд зазначив, що згідно з частинами першою-третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частин першої, шостої статті 29 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Верховний суд зауважив, що місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться. Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним (постанова від 23.12.2019 у справі № 303/1816/17).

За викладених обставин суд має відмовити у задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк».

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 16, 525, 526, 530, 610, 611, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 263 - 265, 268, 272, 279, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, СУД –

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду у повному обсязі складено 23 вересня 2020 року.

СУДДЯ Гуревський В.К.