Рішення № 91770631, 17.09.2020, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

______________________

Справа № 520/12375/18

Провадження № 2/947/236/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2020 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Петренка В.С.,

за участю секретаря - Шевчук В.О., Ратовської А.С.,

представник ОСОБА_1 - адвокат Дімова Н.С., діюча на підставі ордеру та довіреності,

представник ОСОБА_2 - адвокат Рашкевич С.О., діюча на підставі ордеру та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2 ,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради як Органу опіки та піклування

про встановлення місця проживання дитини з матір`ю та надання дозволу на виїзд малолітньої дитини закордон без згоди батька,

за зустрічним позовом ОСОБА_2

до ОСОБА_1 ,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради як Органу опіки та піклування

про визначення місця проживання дитини з батьком,

ВСТАНОВИВ:

12.09.2018 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей Одеської міської ради, в якій, з урахуванням уточнення позовних вимог (т. 1 а.с. 250-251), просить суд

встановити місце проживання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Київським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області 08 вересня 2012 року, ІПН НОМЕР_2 ;

надати дозвіл малолітній дитині, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з його матір`ю, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 „ паспорт НОМЕР_1 , виданий Київським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області 08 вересня 2012 року, ІПН НОМЕР_2 , на перетинання державного кордону України у внутрішньому і зовнішньому напрямках до Кіпру та з нього необмежену кількість раз без дозволу і супроводу батька до досягнення дитиною 16-річного віку (до ІНФОРМАЦІЯ_3 );

надати дозвіл малолітній дитині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на тимчасове проживання на Кіпрі разом з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Київським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області 08 вересня 2012 року, ІПН НОМЕР_2 , без згоди та супроводу батька дитини до досягнення дитиною, ОСОБА_3 , 16-річного віку (до ІНФОРМАЦІЯ_3 );

надати дозвіл на оформлення необхідних документів для виїзду до Кіпру (віза

тимчасового проживання) та подальшого їх продовження малолітній дитині

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю, ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Київським РВ у м. Одесі ГУДМС України в

Одеській області 08 вересня 2012 року, ІПН НОМЕР_2 , без згоди батька;

надати дозвіл на оформлення необхідних документів для виїзду до Кіпру на постійне місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Київським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області 08 вересня 2012 року, ІПН НОМЕР_2 , без супроводу та згоди батька;

надати дозвіл на оформлення необхідних документів та на тимчасовий

виїзд малолітньої дитини у супроводі матері за межі України до Туреччини, Єгипту, Таїланду, Болгарії, Румунії, Хорватії, Австралії, Шрі-Ланки, Китаю, КНДР, Канади, Нової Зеландії, Сінгапуру, Японії, Сполучених Штатів Америки, Грузії, Ізраїлю, Індія, Йорданії, Ірландії, Великобританії, Білорусії, а також країн Шенгенської зони з метою

відпочинку необмежену кількість раз без дозволу та супроводу батька до

досягнення дитиною 16-річного віку (до ІНФОРМАЦІЯ_3 ), а також стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що з 19.07.2012 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 .

Від даного шлюбу, як вказує позивач, у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивач зазначає, що протягом останніх кількох років у них з відповідачем стосунки розладились, зникло взаєморозуміння і повага, фактичні шлюбні відносини припинились, останній рік вони з відповідачем проживають окремо, кожен живе своїм життям і власними інтересами, спільний побут та спільне домашнє господарство припинили своє існування.

Позивач стверджує, що за взаємною згодою, дитина залишилися проживати з нею, оскільки зважаючи на рід занять батько працює моряком, він не має реальної можливості займатися вихованням сина, а вона перебуває на Кіпрі разом із сином, однак перешкодою у налагодженні побуту і повноцінному проживанні є відмова батька надавати дозвіл на виїзд дитини з кордон, що ускладнюється запланованим відбуттям його у рейс найближчим часом.

Так, позивач вказує, що з 23.04.2018 року вона офіційно працевлаштована на Кіпрі, на підставі чого їй було видано тимчасовий дозвіл на проживання (візу) строком на 2 роки до 01.04.2020 року, і за власним бажанням вона стала на тимчасовий консульський облік у Посольстві України в Республіці Кіпр.

На теперішній час, як зазначає позивач, дитина перебуває на Кіпрі разом з нею, дитина - ОСОБА_3 04.07.2018 року перетнув кордон України разом з батьком - ОСОБА_2 , дитині було відкрито туристичну візу з терміном перебуванням до 90 днів, завершується 04.10.2018 року.

Таким чином, позивач стверджує, що вона, користуючись правом, гарантованим їй Конституцією України, обрала Кіпр як місце проживання, отримавши 10 березня 2018 року пропозицію зайняти вакантне місце менеджера у компанії URMIA LIMITED, враховуючи необхідність забезпечувати себе і сина та бажання створити для нього найкращі умови, прийняла пропозицію та уклала трудовий контракт.

На підставі цього, як вказує позивач, їй було видано офіційний дозвіл працювати та перебувати на території Кіпру, згадувана пропозиція відкрила для неї нові можливості кар`єрного росту, завдяки чому вона змогла забезпечити кращі умови для всебічного розвитку і виховання дитини, дана робота та рівень доходу здатні забезпечити гідні умови для неї та сина, орендована квартира забезпечена усім необхідним для дитини і є надійним постійним житлом (обладнана дитяча кімната для відпочинку, робоче місце для навчання і творчості, гідні санітарно-гігієнічні умови). До того ж, в Одесі, до переїзду на Кіпр, вони так само проживали в орендованій квартирі, побутові умови якої не є кращими від орендованої на Кіпрі.

При цьому, позивач стверджує, що перебуваючи на Кіпрі поряд з нею, дитина адаптувалася, відвідала літній табір та до цього часу відвідує гуртки, а з осені записана до російськомовної школи, а з огляду на тривалу відсутність батька через характер його роботи моряком, дитина постійно знаходилася з нею, внаслідок чого психологічно прив`язана саме до неї.

Як вказує позивач, вибір місця роботи на користь пропозиції на Кіпрі нерозривно пов`язаний з бажанням забезпечити дитині гідні умови життя і виховання, можливість відвідувати гуртки і школу, які дають всебічний розвиток і якісну освіту, краще майбутнє свого сина. Дана робота забезпечує стабільний рівень доходу, що дає змогу матері приділяти багато уваги сину, займатися його вихованням і розвитком.

На роботі, як зазначає позивач, вона характеризується як спокійна, врівноважена, відповідальна та активна людина, а також компетентний працівник. За висновкам лікарів, вона здорова, зокрема, і психічне здоров`я у нормі, вона повністю відповідає за власні дії та може самостійно виховувати дитину.

Разом з тим, як стверджує позивач, дитину на Кіпр привіз батько за її кошти, термін туристичної візи завершується вже 04.10.2018 року, до цієї дати дитина має або повернутися в Україну або оформити необхідні документи для проживання на Кіпрі .

Позивач вказує, що між нею та відповідачем існувала домовленість, що батько залишить нотаріально посвідчений дозвіл для оформлення відповідних документів і перетину кордону, такий дозвіл був оформлений, однак, під час сварки, відповідач розірвав його у буквальному сенсі. Зі слів відповідача, з 15 вересня 2018 року він іде в черговий рейс, що унеможливлює отримання дозволу від нього у цей час, а для того, щоб не переривати дитині навчальний рік і не травмувати дитячу психіку, дане питання має бути вирішене найближчим часом.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідним позовом про встановлення місця проживання дитини з матір`ю та надання дозволу на виїзд малолітньої дитини закордон без згоди батька.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 24.09.2018 рокубуло прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявоюОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служби у справах дітей Одеської міської ради про встановлення місця проживання дитини з матір`ю та надання дозволу на виїзд малолітньої дитини закордон без згоди батька. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.

28.09.2018 року від відповідача - ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що категорично заперечує проти наведених позивачем фактичних обставин справи, повністю не погоджується із наведеними позивачем та її представниками нормами права та не погоджується із посиланнями на відповідні докази, так як вони не є належними, допустимими та достовірними у відповідності із вимогами діючого цивільно-процесуального законодавства України.

В обґрунтування наданого відзиву позивач посилається на те, що їх з позивачем син з часу народження до липня 2018 року постійно проживав на території України разом з ним та позивачем у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , дитина мала належні умови для здорового розвитку, відвідувала спортивні секції, дитячі установи, зростала в умовах батьківської любові та вихованні поваги до рідної країни.

Відповідач вважає, що позивачем грубо порушуються вимоги ст.ст. 161-163 СК України, а також, звертає увагу, що термін нотаріально посвідченої згоди одного з батьків на перебування дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за кордоном України закінчується 04.10.2018 року.

04.10.2018 року від позивача до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначила, що посилання відповідача на порушення нею ст.ст. 161-163 СК України є безпідставними, позиція відповідача необґрунтованою, відповідачем не вказано, яким-саме чином, на його думку, вона порушила вказані статті та не додано докази на підтвердження порушення.

11.10.2018 року від представника позивача до канцелярії суду надійшло клопотання про виклик та допит в якості свідків - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

17.10.2018 року від відповідача - ОСОБА_2 до канцелярії суду надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служби у справах дітей Одеської міської ради, в якій ОСОБА_2 просить суд визначити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом з ним - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_2 посилається на те, що він перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 . Від даного шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_5 у них народився син - ОСОБА_3 .

Позивач за зустрічним позовом вказує на те, що за їх спільною сімейною домовленістю, 23 січня 2018 року ОСОБА_1 виїхала з України до Республіки Кіпр, з метою працевлаштування, у вказаний час він перебував за тимчасовим контрактом моряка за кордоном України до 20.06.2018 року.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що вони з відповідачем тривалий час сумісно, за спільними сімейними домовленостями, розшукували тимчасову роботу в інтересах сім`ї за кордоном України, тому, в січні 2018 року ОСОБА_1 виїхала з України до Республіки Кіпр, а їх сина - ОСОБА_3 вона залишила на піклування бабусі (своєї матері) ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , до його повернення з рейсу.

20 червня 2018 року, як стверджує позивач за зустрічним позовом, він повернувся до України і з цього часу до 04.07.2018 року він та його син проживали за адресою: АДРЕСА_2 , за згодою бабусі ОСОБА_6 , до завершення розпочатих ним ремонтних робіт у придбаній ним квартирі АДРЕСА_3 .

Як вказує позивач за зустрічним позовом, за їх з відповідачем домовленістю, для сумісного сімейного відпочинку, відповідач ОСОБА_1 перед від`їздом з України залишила на його ім`я нотаріально посвідчену заяву про її згоду на виїзд з України Республіки Кіпр їх дитини з ним, і 04.07.2018 року він з сином поїхав до Республіки Кіпр, де вони планували сумісно відпочити та дізнатися як працевлаштувалась його дружина, після чого планували повернутись до України.

Однак, позивач за зустрічним позовом стверджує, що після їх приїзду з`ясувалося, що його дружина фактично припинила їх сімейно-шлюбні стосунки та заздалегідь планувала самостійно змінити місце проживання їх малолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , шляхом оману.

Так, позивач за зустрічним позовом зазначає, що на території Кіпру відповідач його повідомила, що не поважає його як чоловіка, перервала їх сімейні стосунки та вимагала від нього дозвіл на зміну місця проживання, що, в свою чергу, стало для нього несподіваним та дуже його образило, однак він відмовився від з`ясування сімейних стосунків, враховуючи інтереси дитини та необхідність збереження спокійного стану дитини, припинив будь-які суперечки із відповідачем, та повернувся до України для вирішення цього спору законним засобом шляхом звернення до суду.

При цьому, позивач за зустрічним позовом вказує, що відповідач ОСОБА_1 є громадянкою України, яка на теперішній час не має постійного місця проживання в Республіці Кіпр, тимчасово працевлаштована, не має можливості забезпечити дитині постійний нагляд та піклування, так як змушена знаходитись на роботі напротязі дня до 20 години, за умовами укладеного нею контракту.

Таким чином, на думку позивача за зустрічним позовом, дитина втратила належний батьківський догляд і турботу, належне харчування, піклування обох батьків, звичні умови проживання, спілкування з друзями та однолітками на рідній мові в спортивних секціях та дитячих закладах. Дитина постійно проводить час за комп`ютером та планшетом, що може негативно вплинути на його фізичний та психічний стан здоров`я та подальший розвиток.

На теперішній час, як вказує позивач за зустрічним позовом, він, як батько дитини, спілкується зі своїм сином щоденно засобами Інтернету, та в нього викликає занепокоєння той факт, що дитина на протязі двох-трьох годин підряд без догляду матері ОСОБА_1 .

Таким чином, позивач за зустрічним позовом стверджує, що у нього немає достатніх фактів вважати, що їх з відповідачем малолітній син знаходиться в безпечному місці під належним та турботливим доглядом його матері, має необхідні умови для гармонійного фізичного та психічного розвитку.

Як зазначає позивач за зустрічним позовом той факт, що ОСОБА_1 шляхом оману самовільно змінила місце проживання їх малолітньої дитини, викликало необхідність відвідувань сином психологів, а щодо наявності у сина алергії викликає у нього занепокоєння щодо належного догляду за станом здоров`я їх дитини.

Позивач за зустрічним позовом вважає, що на теперішній час, той факт, що його дружина ОСОБА_1 уклала трудовий тимчасовий контракт на високооплачувану роботу в Республіці Кіпр може свідчити лише на користь того, що вона має можливість приймати безпосередню участь в матеріальному утриманні їх дитини, так як він це робив на протязі останніх шести років, однак, вказаний факт вказує, що надати їх синові належний нагляд, турботу та забезпечити належні умови виховання, піклування розвитку, забезпечення фізичного та психічного здоров`я, відповідач ОСОБА_1 на теперішній час не має можливості.

Напроти, позивач за зустрічним позовом стверджує, що в нього є усі необхідні умови для забезпечення щасливим гармонійним життям свого сина, включаючи, побачення із матір`ю у вільний та зручний для цього час.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою про визначення місця проживання дитини з батьком.

У підготовчому засіданні 24.10.2018 року судом було прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служби у справах дітей Одеської міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком до спільного розгляду з первісним позовом. Об`єднано вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служби у справах дітей Одеської міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Служби у справах дітей Одеської міської ради про встановлення місця проживання дитини з матір`ю та надання дозволу на виїзд малолітньої дитини закордон без згоди батька.

У підготовчому засіданні 24.10.2018 року судом було прийнято до розгляду уточнений позов ОСОБА_1 .

Крім того, у підготовчому засіданні 24.10.2018 року судом, за клопотанням представника Служби у справах дітей Одеської міської ради, було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Київську районну адміністрацію Одеської міської ради як Орган опіки та піклування.

Також, у підготовчому засіданні 24.10.2018 року судом було задоволено клопотання представника позивача про виклик та допит в якості свідків - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 01.11.2018 року було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради як Органу опіки та піклування про встановлення місця проживання дитини з матір`ю та надання дозволу на виїзд малолітньої дитини закордон без згоди батька, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради як Органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини з батьком.

05.11.2018 року від ОСОБА_2 до канцелярії суду надійшла заява про виклик та допит в якості свідків - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

14.11.2018 року від представника ОСОБА_1 до канцелярії суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому представник ОСОБА_1 просив суд відмовити у задоволенні вимог зустрічного позову ОСОБА_2 провизначення місця проживання дитини з батьком, з огляду на відсутність врахування інтересів дитини, необґрунтованість та безпідставність заявлених вимог.

30.11.2018року від ОСОБА_2 до канцелярії суду надійшло клопотання про витребування доказів.

03.12.2018року від представника ОСОБА_2 - адвоката Жучкової Світлани Ігорівни до канцелярії суду надійшло клопотання про ухвалення судового доручення, в якому адвокат Жучкова Світлана Ігорівна просила суд в порядку отримання правової допомоги направити судове доручення до Департаменту цивільного реєстру та міграції Міністру внутрішніх справ Республіки Кіпр, за адресою: Республіка Кіпр, Хілонос, 1457, Нікосія, факс: (+357) 22403964, (+357) 22804507, з метою отримання письмових доказів по зазначеній цивільній справі, та направити до Консульського відділу Посольства України на території Республіки Кіпр, за адресою: м. Нікосія, Енгомі, 2415, Македонітісса, вул. Андреа Міаулі, 10 35.155981, 33.314643, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_8 , офіційна сторінка в соціальній мережі: https://www.facebook.com/uaconsulcv. тел. факс (+357)22-464381, тел. (+357)22-464383, Керівник Консульського відділу Посольства Сіренко Наталія Юріївна, судове доручення щодо вручення судових повісток; ухвал суду ОСОБА_1 , запропонування надання ОСОБА_1 письмових пояснень до суду та направлення їх до суду.

У підготовчому засіданні 16.01.2019року було задоволено заяву ОСОБА_2 про виклик та допит свідків.

У підготовчому засіданні 16.01.2019року представник ОСОБА_2 надав суду заяву ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі до розгляду по суті та набранням законної сили рішенням у цивільній справі №520/14314/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - Служба у справах дітей Одеської міської радипро повернення дитини.

У підготовчому засіданні 16.01.2019року представник ОСОБА_1 - адвокат Роман Вікторія Сергіївна надала суду клопотання про ухвалення судового доручення, в якому просить суд направити до компетентного суду Республіки Кіпр або відповідному компетентному органу Республіки Кіпр в порядку, встановленому ЦПК України та Угодою між Україною та Республікою Кіпр про правову допомогу в цивільних справах, ратифіковану Законом України №2910-IV(2910-15) від 22.09.2005року, судове доручення про виконання окремих процесуальних дій та отримання письмових доказів по зазначеній цивільній справі.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16.01.2019 року було задоволено клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Роман Вікторії Сергіївни про ухвалення судового доручення.Доручено компетентному суду Республіки Кіпр або відповідному компетентному органу Республіки Кіпр, виконати окремі процесуальні дії та отримати письмові докази, а саме:провести обстеження житлово-побутових умов матері ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце народження Одеса, Україна, громадянка України; що проживає за адресою АДРЕСА_4 ; місце роботи менеджер у компанії Urmia Limited; men.: НОМЕР_3 ; E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_18);провести бесіду з матір`ю малолітньої дитини - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; місце народження Одеса, Україна, громадянка України; що проживає за адресою АДРЕСА_4 ; місце роботи - менеджер у компанії Urmia Limited; тел.: НОМЕР_3 ; E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_17), щодо можливості проживання дитини з матір`ю;провести бесіду з малолітньою дитиною - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження - Одеса, Україна; громадянин України, що проживає за адресою АДРЕСА_5 ), у домашніх або інших комфортних для дитини умовах, з метою отримання інформації щодо того, з ким з батьків та де саме бажає проживати малолітній ОСОБА_3 , чи влаштовують його умови проживання в Республіці Кіпр, чи забезпечений він всіма необхідними умовами для проживання, навчання, розвитку та відпочинку. Зупинено провадження у справі №520/12375/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради як Органу опіки та піклування про встановлення місця проживання дитини з матір`ю та надання дозволу на виїзд малолітньої дитини закордон без згоди батька, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради як Органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини з батьком, до виконання судового доручення та отримання матеріалів розгляду судового доручення Київським районним судом м. Одеси.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16.01.2019 року було частково задоволено клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Жучкової Світлани Ігорівни про ухвалення судового доручення. Витребувано у Департаменту цивільного реєстру та міграції Міністру внутрішніх справ Республіки Кіпр, за адресою: Республіка Кіпр, Хілонос, 1457, Нікосія, факс: (+357) 22403964, (+357) 22804507, належним чином завірену копію письмової відповіді Департаменту цивільного реєстру та міграції Міністру внутрішніх справ Республіки Кіпр щодо розгляду звернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,про надання дозволу для подання заявки на отримання тимчасової посвідки для проживання дитини ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; належним чином завірену копію письмової відповіді Департаменту цивільного реєстру та міграції Міністру внутрішніх справ Республіки Кіпр, про те, яку візу відкрито дитині ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 04.07.2018року, при в`їзді до Республіки Кіпр із батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та на який строк; належним чином завірену копію письмової відповіді Департаменту цивільного реєстру та міграції Міністру внутрішніх справ Республіки Кіпр про правові підстави перебування дитини ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території Республіки Кіпр на теперішній час. Зупинено провадження у справі №520/12375/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради як Органу опіки та піклування про встановлення місця проживання дитини з матір`ю та надання дозволу на виїзд малолітньої дитини закордон без згоди батька,за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 ,за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради як Органу опіки та піклуванняпро визначення місця проживання дитини з батьком, до виконання судового доручення та отримання матеріалів розгляду судового доручення Київським районним судом м. Одеси.

Крім того, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16.01.2019 року було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі, подану по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради як Органу опіки та піклування про встановлення місця проживання дитини з матір`ю та надання дозволу на виїзд малолітньої дитини закордон без згоди батька, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради як Органу опіки та піклуванняпро визначення місця проживання дитини з батьком.

Також, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16.01.2019 року було задоволено клопотання ОСОБА_2 про витребування доказів. Витребувано з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України інформацію перетинання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , закордонний паспорт громадянина України НОМЕР_4 , виданого 07.09.2016р., державного кордону України (в`їзд та виїзд) по напрямку до Республіки Кіпр за період з січня по листопад 2018 року включно. Витребувано у ОСОБА_1 копії всіх сторінок закордонного паспорту громадянина України НОМЕР_4 , виданого 07.09.2016р., та копії всіх сторінок закордонного паспорту НОМЕР_5 , виданого 25.01.2018р., на ім`я ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в повному обсязі.

01.02.2019 року до канцелярії суду від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшли витребувані судом документи.

29.01.2019 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 16.01.2019 року, якою було задоволено клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Роман Вікторії Сергіївни про ухвалення судового доручення.

Так, ухвалою Одеського апеляційного суду від 19.03.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 16 січня 2019 року було повернуто апелянту.

Постановою Верховного Суду від 06.11.2019 року касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану адвокатом Рашкевич Світланою Олександрівною, було задоволено. Ухвалу Одеського апеляційного суду від 19 березня 2019 року скасовано, справу передано до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Так, постановоюОдеського апеляційного суду від 19 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 16 січня 2019 року залишено без змін.

02.03.2020 року до канцелярії суду від компетентних органів Республіки Кіпр на виконання судових доручень надійшли відповідні документи.

27.04.2020 року до канцелярії суду від представника ОСОБА_1 надійшов переклад документів на українську мову, виконаний Бюро перекладів «ТРІС».

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28.04.2020 року провадження у справі №520/12375/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради як Органу опіки та піклування про встановлення місця проживання дитини з матір`ю та надання дозволу на виїзд малолітньої дитини закордон без згоди батька, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради як Органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини з батьком, було поновлено.Призначено підготовче засідання.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17.06.2020 року, за клопотанням представника ОСОБА_2 - адвоката Жучкової Світлани Ігорівни, було витребувано у ОСОБА_1 письмові документи, які стали підставою для продовження терміну її перебування на території Республіки Кіпр. За клопотанням представника ОСОБА_1 - адвоката Дімової Наталі Сергіївни, було витребувано з Державної прикордонної служби України відомості про перетинання кордону України громадянином України ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , паспорт серія НОМЕР_6 , виданий Київським РВ ОМУ МВС України в Одеській області 21 червня 2005 року, РНОКПП: НОМЕР_7 , із зазначенням мети виїзду з України та на підставах яких документів відбувався перетин кордону за період з 24.09.2018 року по теперішній час.

У підготовчому засіданні 17.06.2020 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17.09.2020 року було залишено без розгляду клопотання представників ОСОБА_2 - адвокатів Жучкової Світлани Ігорівни та Рашкевич Світлани Олександрівни про судове доручення.

У судовому засіданні 17.09.2020 року, за клопотанням представника ОСОБА_2 ,було допитано в якості свідка ОСОБА_9 .

У судовому засіданні 17.09.2020 року представник ОСОБА_2 не наполягав на допиті в якості свідків - ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

У судовому засіданні 17.09.2020 року представник ОСОБА_1 не наполягав на задоволенні свого клопотання про допит в якості свідків - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

У судовому засіданні 17.09.2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Дімова Н.С. позов ОСОБА_1 підтримала у повному обсязі, просила суд його задовольнити, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 просила відмовити у повному обсязі.

У судовому засіданні 17.09.2020 року представник ОСОБА_2 - адвокат Рашкевич С.О. зустрічний позов ОСОБА_2 підтримала у повному обсязі, просила суд його задовольнити, у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 просила відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Одеської міської ради про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, у судове засідання 17.09.2020 року не з`явився, 09.09.2020 року надав до канцелярії суду письмові пояснення в яких зазначив, що з матеріалів справи вбачається, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на теперішній час перебуває на території Республіки Кіпр, це унеможливлює підготовку проекту висновку про визначення місця проживання малолітньої дитини з одним із батьків, відповідно до чинного законодавства України, у зв`язку з чим, у питанні задоволення позовних вимог представник Служби у справах дітей Одеської міської ради просив врахувати найкращі інтереси дитини.

Представник третьої особи - Київської районної адміністрації Одеської міської ради як Орган опіки та піклуванняпро час та місце судового засідання повідомлений належним чином, у судове засідання 17.09.2020 року не з`явився, однак 16.09.2020 року надіслав на електронну адресу суду заяву, в якій просив розглянути справу за відсутності представника Київської районної адміністрації Одеської міської ради як Органу опіки та піклування, у вирішенні всіх питань учасників процесу покладається на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 , показання свідка, проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, дійшов висновку про часткове задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 19.07.2012 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, яке наявне у матеріалах справи (т. 1 а.с. 198).

Від даного шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_5 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народився син - ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 197).

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 , на момент подання позову, була працевлаштована у Республіки Кіпр у компанії «Урмія Лімітед» на посаді менеджеру відділу тестування веб-департаменту, що підтверджується копією трудового договору від 10.03.2018 року та копією листа від 24.07.2018 року (т. 1 а.с. 36-38, 44), у зв`язку з чим, 23.04.2018 року ОСОБА_1 було видано тимчасовий дозвіл на проживання строком на 2 роки, до 01.04.2020 року (т. 1 а.с. 43).

У Республіці Кіпр ОСОБА_1 проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_4 , що підтверджується копією договору оренди (т. 1 а.с. 52-55).

При цьому, 09.01.2018 року ОСОБА_1 надала нотаріально посвідчену заяву, якою надала згоду на виїзд за кордон до Республіки Кіпр, Республіки Польща та інших країн Шенгенської угоди своєму малолітньому сину - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , в період з 01 лютого 2018 року по 01 лютого 2020 року, у супроводі його батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , або ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_12 (т. 1 а.с. 206).

28 червня 2018 року ОСОБА_2 надав свою згоду на проживання ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , разом з його матір`ю ОСОБА_1 , в Республіці Кіпр та на оформлення візи довготривалого проживання в Республіці Кіпр на термін, який буде для цього необхідним, що підтверджується нотаріально посвідченою заявою (т. 1 а.с. 241).

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 була працевлаштована у Республіці Кіпр, малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , 04.07.2018 року разом з батьком - ОСОБА_2 перетнув кордон України та поїхав до Республіки Кіпр, що підтверджується копією відмітки у закордонному паспорті малолітнього ОСОБА_13 (т. 1 а.с. 47).

У подальшому, ОСОБА_2 повернувся до України, а малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , залишився проживати разом матір`ю у Республіці Кіпр.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Київського районного суду м. Одеси від 31.10.2018 року, яке набрало законної сили 03.12.2018 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 19 липня 2012 року Київським районним в м. Одесі Відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Одеській області, актовий запис №748, було розірвано.

На теперішній час між сторонами існують спірні правовідносини щодо визначення місця проживання дитини.

Судовим розглядом встановлено, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , проживає разом з матір`ю, за місцем проживання останньої та зараз знаходиться у АДРЕСА_4 .

На виконання вимог ухвал суду про судові доручення, 02.03.2020 року до суду від компетентних органів Республіки Кіпр надійшли відповідні документи, переклад відповідних документів на українську мову було здійснено Бюро перекладів «ТРІС» (т. 4 а.с. 7-61, 68-120).

Так, згідно соціально-економічного звіту Відділу соціального захисту Республіки Кіпр, заявниця (матір): 32-річна ОСОБА_15 , розлучена, приватний службовець. Дитина - ОСОБА_13 , 7,5років, учень 2-го класу початкової школи. Заявниця проживає разом з наведеною дитиною в орендованій квартирі в туристичній зоні Агіос Тіхонас в Лімасолі. Квартира складається з двох спалень, вітальні, кухні та санвузла. Згадана дитина має власну спальню, оформлену відповідно до його інтересів, в якій є все необхідне для його віку. Є необхідне побутове обладнання та меблі, які задовільно відповідають потребам сім`ї. Рівень порядку та чистоти задовільний. Як зазначила заявниця, вона не має жодної нерухомості на Кіпрі . За словами заявниці, вона не володіє рухомим майном на Кіпрі або в країні походження. 3500,0 євро щомісячна заробітна платня, яку отримує заявниця від своєї роботи. Довідки про заробітну платню та трудовий договір подані та додані; 270,0 євро на місяць - розмір аліментів на наведену дитину, згідно з постановою Суду України. За словами заявниці, відповідач не сплачує їй жодної суми на утримання дитини. Як вона зазначила, їй доведеться звернутися до органів влади країни для стягнення аліментів. За словами заявниці, вона не брала жодних позик ні на Кіпрі , ні в країні походження. Регулярні витрати: 900,0 євро - щомісячна орендна плата. Надано відповідний договір оренди, який додається; 475,0 євро на місяць для покриття оплати за навчання згаданої дитини в приватній російсько-англійській школі; 270,00 євро щомісяця за прокат автомобіля; 50,00 євро на місяць - плата за навчання фехтуванню для дитини. Заявниця народилася ІНФОРМАЦІЯ_13 в місті Одеса в Україні, звідки вона і походить. Вона старша з двох дітей у своїй сім`ї. У неї є молодша сестра, заміжня та матір двох дітей, які проживають із родиною в Україні. Її мати працює помічником викладача в коледжі в Одесі, а про свого батька вона знає лише те, що він створив іншу родину. Вона не знає нічого більше про нього, тому що бачила його востаннє близько 7 років тому. За словами заявниці, її батьки розлучилися, коли їй було 7 років. Після їхнього розлучення вона жила зі своєю матір`ю та сестрою і підтримувала зв`язок з батьком під час урочистостей, де збиралася вся родина. Свого батька, за її словами, вона не відчуває близькою людиною до себе, тому не намагається підтримувати стосунки. Його по суті не було в її житті після розлучення батьків, як вона описує. Незважаючи на розлучення батьків, заявниця мала прекрасне дитинство і зберігає спогади про відвідування бабусі по батьку, які, як вона сказала, були схожими на свято. Вона зберігає приємні спогади про їхні сімейні прогулянки морем. За словами заявниці, у неї немає жодних проблем зі здоров`ям. Вона закінчила середню школу, а потім вступила до коледжу в галузі програмування, де закінчила навчання. Потім вона продовжила навчання в Державній академії холодильних установок у галузі програмування та фінансів, де отримала відповідний диплом. Закінчивши навчання, у віці 24 років вона працювала понад рік у Державній судовій службі програмістом, а потім два роки працювала економістом у приватній компанії з обслуговування літаків з найкращими умовами праці. Після зустрічі з відповідачем та вагітності припинила працювати. За словами заявниці, вони з відповідачем зустрілися у 2011 році. Відповідач також з України та працює на суднах як матрос. За характером своєї роботи, за словами заявниці, він був відсутній вдома, оскільки перебував у морі 8-10 місяців на рік. Під час вагітності та народження їхньої дитини ІНФОРМАЦІЯ_5 року відповідач був відсутній через роботу на кораблях. Він повернувся, коли дитині було два місяці, визнав її своєю законною дитиною, і в тому ж році (2012 р.) вони уклали шлюб. Через регулярну відсутність відповідача через зайнятість на роботі заявниця була по суті сама, без його допомоги та підтримки, внаслідок чого їхні стосунки поступово слабшали. Крім того, за словами заявниці, коли її чоловік повертався з роботи, через місяці він мав звичку святкувати та гуляти, вживати велику кількість алкоголю, внаслідок його дії він не міг контролювати себе, тому між ними виникали проблеми (він став агресивним, лаявся, одного разу він зачинив їх поза дверима будинку тощо). За словами заявниці, коли дитині було 4,5 років, а її чоловік знову поїхав на роботу, вона залишила їхній сімейний будинок і повернулася до матері. На початку 2018 року вона сама приїхала на Кіпр для роботи, а коли влаштувалася 04.07.2018р. приїхав відповідач і привіз дитину, намагаючись, за словами заявниці, примиритися. Коли вона сказала йому, що хоче розлучитися і подала заяву на розлучення, за словами заявниці, відповідач застосував насильство над нею та погрожував знищити паспорт дитини. Вона заявила про цей інцидент у поліцію, а відповідач повернувся до своєї країни походження. Заявниця, як вона заявила, після такого розвитку подій звернулася до компетентних органів своєї країни з проханням вимагати через суд опіку над своєю дитиною шляхом судового розгляду. За словами заявниці, незважаючи на суперечку з відповідачем у липні 2018 року, вона сприяє спілкуванню дитини з батьком через соціальні мережі. Також, коли відповідач відвідав Кіпр у грудні 2019 року, вона сприяла спілкуванню з дитиною протягом усього його перебування. За словами заявниці, у листопаді 2018 року вони розлучилися. З 2018 року, коли вона приїхала на Кіпр, заявниця працює в приватних компаніях як контролер програмістів. З серпня 2019 року працює в приватній російській компанії. Вона сказала, що задоволена своєю роботою, доходами й умовами праці. Заявниця підтримує тісний емоційний зв`язок зі своїм 7,5-річним сином, за яким вона доглядає фактично сама з дня його народження.

Заявниця після розлучення не створила інших стосунків і присвятила себе своїй дитині, яка, за її словами, є її пріоритетом. За словами заявниці, вона підтримує добрі стосунки зі своєю матір`ю, з якою вона пов`язана та підтримує тісні стосунки. За словами заявниці, її мати відвідує Кіпр тричі на рік протягом трьох місяців кожного разу. За словами заявниці, вона також має хороші стосунки зі своєю сестрою та бабусями, яких відвідує в Україні приблизно раз на рік.

ОСОБА_13 народився ІНФОРМАЦІЯ_14 в місті Одеса, Україна, і є єдиною дитиною, здобутою у шлюбі сторонами. Наразі ОСОБА_13 7,5 років, він ходить у 2-й клас російсько-англійської приватної школи L.I.T.C. в Лімасолі. Зі спілкування зі згаданою дитиною з`ясовується, що про неї дуже задовільно піклується мати. Він розвивається нормально для свого віку і є дитиною, яка може зовнішньо проявляти свої емоції, коли відчуває себе в безпеці. Він також виявив себе дитиною, яка отримує стимули від свого оточення. У вільний час займається фехтуванням. Він має друзів на Кіпрі, зі свого шкільного середовища та зі своїх дружніх сімей. За словами дитини, він має хороші стосунки з батьком, з яким спілкується через Viber раз на тиждень. Він також сказав, що бачив батька в грудні 2019 року, коли він відвідав його на Кіпрі . Він був радий бачити його, добре проводив час із ним і хоче ще раз його відвідати. Дитина має позитивні почуття до батька. Дитина, про яку йдеться, заявила, що підтримує дуже добрі та тісні стосунки з матір`ю, до якої він має сильні почуття і хоче залишитися поруч з нею.Дитина знає, що в суді є справа, яка визначить, з ким із двох батьків він житиме. Про це його повідомила матір. Дитина заявила, що хоче залишитися з матір`ю і переживає, чи суд вирішить інакше (коли ми згадали про це, дитина була емоційно перевантажена і почала плакати). Дитина наполягала, що хоче продовжувати жити з матір`ю на Кіпрі , а не з батьком. Якщо Суд вирішить залишитися з мамою, він буде щасливий. Дитина також сказала, що йому подобається Кіпр , маючи на увазі прогулянки морем, катання на лижах на горі Олімп, знайдених ним друзів тощо. Він також зазначив, що йому подобається Одеса , де він також має друзів, та описав приємні спогади з базару та площі біля будинку бабусі.Зі співпраці зі шкільним оточенням, де дитина навчається, було зазначено, що йдеться про щасливу дитину, яка щодня приходить доглянутою та охайною. Він дуже ввічлива дитина і поводиться добре. Він добре працює на уроках, завжди підготовлений і послідовний. Існує співпраця з матір`ю з питань, що стосуються дитини. З батьком вони познайомилися у грудні 2019 року, коли він прийшов до школи, щоб побачити свою дитину. Керівництво школи співпрацювало з обома батьками, щоб спілкування відбулося поза школою. У наступні дні працівники школи помітили, що дитина була щаслива і принесла до школи іграшку, яку йому подарував батько, щоб показати її своїм однокласникам.

Від народження до віку 2 років та 4 місяців дитину доглядала його мати, яка не працювала і доглядала за ним. Після працевлаштування заявниці дитина спочатку навчалася у державному, а згодом приватному дитсадочку до 6 років. За словами заявниці, відповідач допомагав у догляді за дитиною, коли він повертався з подорожей приблизно протягом 2-4 місяців на рік. Його присутність у догляді за дитиною не була постійною та стабільною, що обумовлено характером його роботи, яка тривалий час тримала його далеко від сім`ї. Після розставання подружжя піклування про дитину після дитсадка взяла на себе заявниця за підтримки бабусі по матері, в будинку якої вона проживала. Внаслідок спілкування із заявницею та згаданою дитиною було встановлено, що заявниця дуже добре піклується про дитину та надає їй усе необхідне для її віку для нормального розвитку і плавного психоемоційного розвитку. Було встановлено, що дитина чиста, доглянута, має добру поведінку. Помічено, що дитина підтримує тісні і ніжні стосунки з матір`ю.З усього спілкування із заявницею, а також зі спілкування зі школою дитини було встановлено, що заявниця задовільно задовольняє потреби зазначеної дитини. Вона поводиться з ним відповідно до його віку і дбає про надання йому, крім основних потреб, можливостей для соціалізації та розваг. Вона полегшує та заохочує дитину підтримувати спілкування з батьком, що необхідно для його плавного психоемоційного розвитку. Також він має стосунки з родичами матері. Під час розслідування справи було встановлено, що заявниця має всі необхідні фінансові, житлові та сімейні умови, які дозволяють їй надалі забезпечувати дитину стабільним та здоровим середовищем для його плавного психоемоційного розвитку.Заявниця постійно проживає на Кіпрі з 2018 року з дитиною, про яку йдеться, і заробляє3500,00 євро на місяць. Її сфера роботи дозволяє їй працювати вдома і бути поруч із дитиною, коли виникає потреба. Також у догляді за цією дитиною допомагає мати заявниці, яка відвідує їх на Кіпрі з цією метою тричі на рік протягом трьох місяців кожного разу. Також на Кіпрі у заявниці є дружнє сприятливе середовище.Було встановлено, що заявниця задовільно задовольняє потреби відповідної дитини у питаннях догляду, здоров`я, безпеки, настанов, встановлення меж, активності та розваг з метою прогресу та добробуту. Мати-заявниця заявила, що вона просила визначити місце проживання її неповнолітньої дитини, місце її проживання на Кіпрі, щоб вона могла самостійно приймати серйозні рішення, що стосуються дитини, без необхідності згоди відповідача-батька. Батько працює матросом на кораблях, знаходиться в Україні, країні його походження, і не співпрацює з питань стосовно дитини, оскільки він не погоджується з перебуванням дитини на Кіпрі. Було встановлено, що метою заявниці не було віддалення неповнолітнього від батька, оскільки вона сама сприяла спілкуванню між ними через Viber, крім того, коли він відвідував на Кіпрі , заявниця сприяла спілкуванню батька з наведеною дитиною, протягом усього періоду його перебування на Кіпрі. Бажання дитини - продовжувати жити з матір`ю на Кіпрі та підтримувати зв`язок з батьком. Вищевказана інформація була отримана від заявниці, наведеної дитини та шкільного оточення дитини.

Виходячи з вищенаведених даних, вважається, що заявниця має відповідні умови на Кіпрі для продовження опіки над своєю дитиною з остаточною метою забезпечення її прав, інтересів та безперешкодного прийняття рішень.

Згідно висновку Сімейного суду Лімасола (суддя Г.Г. Антоніадіс ), за участю пані ОСОБА_20 , яка працює в районному офісі захисту Лімалоса, суд викликав пані ОСОБА_21 та допитав її з наступних питань: Питання: Як Вас звуть -Відповідь - ОСОБА_21 . У Вас є діти - Так, один син. Від кого Ви його народил - Від ОСОБА_2 . Як звуть дитину - ОСОБА_13 . Його повне ім`я - ОСОБА_13 . Чи знаєте Ви, що Ваш чоловік розпочав процес через Європейський регламент в Україні - Я знаю, що він зробив якісь судові процеси в Україні, хоча я не знаю юридичних термінів. Він розпочав процес, щоб забрати дитину. Він робив різні процеси. Як довго Ви знаходитеся в Республіці Кіпр - Два роки. Коли ви приїхали на Кіпр, Ви привезли із собою і свого неповнолітнього сина - Ні, потім його привіз мій чоловік. Тобто Ви приїхали сюди зі своїм чоловіком - Спочатку я приїхала сама за запрошенням на роботу, а приблизно через п`ять місяців мій чоловік привіз нашу дитину. Тобто дитина жила з батьком в Україні п`ять місяців - Через те, що мій чоловік був матросом і постійно був у морі, він жив зі своєю бабусею, тобто моєю матір`ю. Коли Ви приїхали на Кіпр, то проживали окремо чи вже розлучилися зі своїм чоловіком - Ні, процес розлучення ще не розпочався, ми просто обговорювали розлучення. Тобто ви проживали окремо - Ні, ми все ще були разом, але він був відсутній на роботі в морі. Ми ще не почали розлучення чи щось подібне. З якого часу ви проживаєте окремо - З листопада 2018 року, але до цього я сказала йому, що хочу розлучитися. Коли народився ваш неповнолітній син - ІНФОРМАЦІЯ_14 . Чому Ви з вашим чоловіком вирішили, що дитина повинна приїхати на Кіпр, щоб жити з Вами - Оскільки мій чоловік матрос і багато місяців проводить у морі, у нього немає ні часу, ні можливості бути з дитиною, і тому що я його мати, саме тому. Де ви живете зі своєю дитиною в Лімасолі - Сказати вам адресу. Так - ОСОБА_24 , АДРЕСА_11. Це квартира - Квартира , у мене є її фотографії, і я можу вам показати. Ваша дитина ходить до школи тут, у Лімасолі - Він у другому класі в приватній російській школі в Лімасолі. Де ви працюєте - Я видавець через Інтернет і маю довідку, де наводиться назва. У мене також є довідка із соціального страхування. Квартира, в якій ви мешкаєте, - це Ваша власність чи Ви її орендуєте - Я її орендую. У мене є відповідний документ про оренду. Скільки ви заробляєте на роботі - 3500 євро на місяць чистими. У мене є відповідний трудовий договір з моєї роботи. У які години неповнолітній відсутній дома у школі - З 8:00 до 16:30. У які години ви працюєте - З 8:00 до 17:00. Тобто ви його забираєте зі школи - Так. З 16:30 до 17:00 - О 17:00 я йду з роботи, щоб забрати його, близько 17:00 - 17:30 я його забираю. Ви сказали, що дитина закінчує школу о 16:30. До 17:30 де він чекає - Зазвичай його школа працює до 18:00, але оскільки я раніше закінчую, я його забираю раніше, о 17:30 я його забираю. Після того, як Ви забрали дитину, Ви разом з ним - Так. Ви постійно за ним доглядаєте - Так. Чи задовольняєте Ви всі потреби неповнолітнього - Так, звичайно, всі. Такі як харчування - Так, його потреби у їжі, одягу, взутті. Медична і фармацевтична турбота - Так. Школа, яку він відвідує, приватна - Так. Скільки коштує його навчання - 475,00 євро на місяць. Хто платить за це - Я. Чи є у Вас докази - Звичайно. Ви стверджуєте, що забезпечуєте всім необхідним і покриваєте всі потреби Вашого неповнолітнього сина на Кіпрі - Так. Чи у неповнолітнього є друзі на Кіпрі - Звичайно, є. Він соціалізувався настільки, що почуває себе щасливим - У нього велика компанія. Як він бачить своїх друзів - І в школі, і в інших місцях. Як він контактує зі своїми друзями - Якщо погода хороша, після школи ввечері ми з ними гуляємо пішки. Відвідують один одного у вихідні дні. Коли у нього є вільний час, вони зустрічаються. Чи має неповнолітній хобі - Так, він займається сучасним фехтуванням. Скільки часу ви проводите ЗІ своїм неповнолітнім сином- Після роботи - до 22:00, коли він піде спати, на вихідних - коли я маю час. Чи вважаєте Ви , що неповнолітній щасливий з Вами на Кіпрі - Так. Як часто він контактує з батьком - Коли він приїжджав у грудні, батько бачив його особисто, і часто по телефону, коли він скучає за батьком, він спілкується по телефону. Дуже часто колись. На сьогодні у Вас добрі стосунки з його батьком - Ні, я зараз взагалі не підтримую стосунків з його батьком, тільки заради дитини, і я не заважаю йому спілкуватися з дитиною, але я особисто взагалі не маю стосунків з його батьком. Якщо батько забажає регулярно спілкуватися зі своїм неповнолітнім сином на Кіпрі чи в Україні, чи готові Ви надавати ці полегшення батькові - Так, звичайно з радістю. Хай їде на літні канікули зі своїм батьком, я не маю нічого проти. Як часто Ви відвідуєте Україну - Раз на рік. У Вас там сім`я - У мене багато родичів. Моя мати, тітки, дядьки, бабуся та дідусь. Коли Ви відвідуєте Україну, чи має дитина контакт з усіма родичами - Зараз дитина не їздить в Україну. Яким чином Ви будете надавати ці полегшення батькові дитини в Україні, про які Ви згадали раніше - Причина, через яку дитина зараз не може відвідувати Україну, полягає в тому, що Міністерство закордонних справ встановило деякі обмеження щодо дитячої візи. Коли це буде вирішено, тоді він зможе. Як тільки умови дозволять, щоб у нього була чиста віза, він зможе. Коли це станеться - Ми чекаємо спочатку, щоб закінчився цей процес у суді, перш ніж він поїде в Україну, і проясниться процес. Отже, дитина не може їхати в Україну, значить батько не може побачити його в Україні, якщо він сам не приїде на Кіпр - Звичайно, як і минулого грудня. На Ваш погляд, чи здатний батько забезпечити належну турботу своїй дитині - Ні, він не здатний на це, тому що, наприклад, коли він приїжджав сюди, він залишив дитину голодною, і коли я сказала йому: «Ти дав йому щось поїсти?», він сказав мені «Що, він повинен поїсти?». Чи вважаєте Ви, що можете надавати дитині належну турботу на Кіпрі, і що за певних обставин найкраще місце для перебування дитини - з Вами на Кіпрі - Звичайно. У мене гарна квартира, у мене гарна робота. А Ви можете задовольнити всі його потреби - Звичайно. Більше, ніж батько - Звичайно, так, і я прошу Суд записати ці заяви та надіслати їх до Суду України для введення до відома Суду згідно з відповідним Європейським регламентом.

Згідно заявки Департаменту архіву народонаселення та міграції Міністерства Внутрішніх справ Республіки Кіпр від 29.11.2018 року на дозвіл на тимчасове проживання - ОСОБА_3 , адміністрація ухвалила це рішення, враховуючи обов`язкові положення статті 18ЛА (2) (6) Закону про іноземців та імміграцію, розділ 105 зі змінами, згідно з якими рішення суду про батьківську опіку є необхідною умовою подання заявки на проживання в контексті возз`єднання сім`ї. Оскільки термін дії в`їзної візи неповнолітньої особи до Республіки втратив чинність, в інтересах дитини просимо повідомити свою клієнтку про необхідність негайного врегулювання перебування тут дитини, через подання відповідної заявки (форма МFR) у супроводі всіх необхідних супровідних документів. Отримати додаткову інформацію Ви можете на веб-сайті Департаменту. В іншому випадку сім`ї доведеться покинути Республіку. Насамкінець зазначається, що якщо питання не буде вирішено негайно та протягом періоду, що не перевищує одного місяця з дати цього листа, служби соціального захисту будуть повідомлені про будь-які можливі дії з їхнього боку, що обумовлено їхньою компетенцією (т. 4 а.с. 81).

Таким чином, суд зазначає, що рішення суду про встановлення місця проживання дитини є необхідною умовою для подання заявки відносно вирішення питання про проживання, у даному випадку, малолітнього ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , на території Республіки Кіпр.

Згідно відповіді Департаменту архіву народонаселення та міграції Міністерства Внутрішніх справ Республіки Кіпр від 06.09.2019 року, у квітні 2018 року ОСОБА_30 було надано дозвіл на проживання та працевлаштування в іноземній компанії, терміном дії до 01.04.2020 р. Вона не звернулася для врегулювання тут місця проживання її сина ОСОБА_13 . Натомість у листі свого адвоката від 27.09.2018 року вона просила дозволити їй подати заяву на дозвіл на проживання неповнолітнього без необхідної згоди батька, з яким, згідно з відповідним листом, вона знаходиться на відстані, оскільки, згідно з її твердженнями, згоду «через необережність загублено або/та змінено, а копія не збереглася». Департамент архіву народонаселення та імміграції у листі від 29.11.2018 року повідомив адвоката про необхідність негайного врегулювання місця проживання неповнолітнього, подавши відповідну заяву (форма МРЕ), що супроводжується усіма необхідними супровідними документами. Інакше родина повинна буде поїхати з Республіки. Також їй повідомили, що, якщо питання не буде врегульовано негайно та протягом періоду, що не перевищує одного місяця від дати відповідного листа, служби соціального захисту Республіки будуть повідомлені про будь-які можливі дії з їхнього боку, що обумовлено їхньою компетенцією. Копія цього листа додається як перший і третій запит районного суду України. Щодо другого запиту Українського районного суду про подання копії в`їзної візи неповнолітнього ОСОБА_13 , на підставі якої йому було дозволено в`їхати до Республіки, майте на увазі, що така копія ніколи не подавалася до Департаменту. Крім того, видача віз входить до компетенції Міністерства закордонних справ. Нарешті, щодо третього запиту Українського районного суду майте на увазі, що перебування неповнолітнього ОСОБА_13 вважається неофіційним, оскільки його матір до цього часу не подала заяви про врегулювання його перебування тут, у Республіці, незважаючи на зміст вищезазначеного нашого листа від 29.11.2018 р. до її адвоката (т. 4 а.с. 80).

Разом з тим, на теперішній час ОСОБА_1 має право на проживання та працю у Республіці Кіпр, є офіційно працевлаштованою, що, окрім вищезазначеного, також підтверджується копією трудового договору, укладеного між Компанією «АдМе (Кі) Лтд» та ОСОБА_1 , копією робочої візи ОСОБА_1 № НОМЕР_8 , що свідчить про наявність правової підстави для перебування ОСОБА_1 на території Республіки Кіпр до 21.08.2021 року (т. 4 а.с. 88-97, 224).

Також, Компанія «АдМе (Кі) Лтд» листом - підтвердження від 17 січня 2020 року засвідчила, що ОСОБА_1 дійсно працює в компанії на посаді старшого інженера з якості з 21.08.2019 року. Заробітна плата працівника складає 3500 євро нетто на місяць. На цей момент Компанія не має наміру розривати контракт (т. 4 а.с. 110-118).

Згідно характеристики Компанії «Урмія Лімітед» від 16.08.2018 року, у якій раніше працювала позивач за первісним позовом, ОСОБА_15 працювала в компанії Урмія Лімітед (Urmia Limited) менеджером Веб-відділу з 1 квітня 2018 року. Під час роботи на цій посаді ОСОБА_15 показала себе гарним з високими професійними знаннями і навичками. Вона є творчою та інноваційною людиною, яка може взяти на себе ініціативу та приймає правильні рішення з питань, пов`язаних її порофесійною діяльністю і які є її компетенцією. Серед її особистих якостей відзначено постійне прагнення ОСОБА_31 до розвитку та самовдосконалення, іі видатні організаційні відповідальність. За характером ОСОБА_15 спокійна та врівноважена, і тому швидко здобула довіру та повагу до команди. Вона уважна до підлеглих, ефективно і швидко вирішує проблеми, з якими стикається, вона чесна, об`єктивна та неупереджена в оцінці інших. Вона легко знаходить спільну мову з командою. Слід зазначити, що поєднання досвіду ОСОБА_31 з її навичками комунікації принесла хороші результати для їх компанії. ОСОБА_15 повністю відповідає моральним вимогам співробітника на цій посаді. За будь-яких обставин ОСОБА_32 чесна і гідна, вона заслуговує поваги за здатність зберігати спокій і висловлювати свою думку. ОСОБА_32 - добре обізнана особистість, має хороші загальні знання і постійно працює над своїм розвитком. Вона бере активну участь у суспільному житті компанії (т. 1 а.с. 82).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що строк дії договору оренди квартири за адресою: АДРЕСА_4 , який був укладений 28 березня 2018 року між Компанією «Доскал Інвестментс ЛТД» та ОСОБА_1 , було продовжено до 28 березня 2021 року, що підтверджується копією додатку №2 до договору оренди (т. 4 а.с. 242).

Згідно довідки Російсько-англійської приватної школи Л.І.Т.С. (L.I.T.C.) від 20.01.2020 року, ОСОБА_3 , який народився в Україні ІНФОРМАЦІЯ_14 , є учнем їх школи протягом 2019-2020 навчального року (т. 4 а.с. 105). Плата за навчання складає 475 євро на місяць, які сплачуються ОСОБА_1 , що підтверджується відповідними квитанціями (т. 4 а.с. 106-108).

Згідно характеристики Російсько-англійської приватної школи Л.І.Т.С. (L.I.T.C.), ОСОБА_3 навчається в Л.І.Т.С. (Ь.І.Т.С.)» російсько-англійській приватній початковій школі в м. Лімасол, Кіпр, з 1 вересня 2018 р. по теперішній час. Школа дотримується правил та навчальної програми Російської Федерації, але включає в програму поглиблене вивчення англійської мови. Хлопчика було зараховано на 1 ступінь у віці 6 років і він добре підготовлений до школи. Він успішно пройшов період адаптації до школи, ОСОБА_13 швидко звик до шкільного розкладу. Окрім обов`язкових занять, ОСОБА_13 відвідує факультативні заняття після уроків. За час навчання він проявив себе як дисциплінований та здібний учень. Він завжди активний. Із задоволенням виконує завдання та відповідає під час уроку. Він виконує вимоги вчителя в повному обсязі та не пропускає занять без вагомих причин. ОСОБА_3 скромний, товариський, добрий та старанний хлопчик. Учень по дружньому ставиться до всіх однокласників, у нього гарні стосунки з кожним, він завжди ввічливий та спокійний. Він проявляє повагу до вчителів та дотримується норм і правил. Учень має високий ступінь мотивації, він має все необхідне приладдя для шкільних занять і занять спортом. Він завжди охайний та зібраний. ОСОБА_13 приводить та забирає зі школи його мати ОСОБА_15 . Вона регулярно відвідує батьківські збори та шкільні свята; мати бере активну участь в процесі навчання сина і завжди дослухається до порад та рекомендацій вчителів (т. 4 а.с. 104).

Згідно довідки лікаря-невролога (Лімассол) від 23.08.2018 року та лікарської довідки педіатру від 21.08.2018 року, ОСОБА_3 повністю здоровий і росте відповідно до свого віку, у нього зі здоров`ям все нормально, без жодних проблем. ОСОБА_3 не має жодних клінічних проблем зі здоров`ям. Він не страждає на інфекційні захворювання Може займатися спортом у звичайному режимі (т. 1 а.с. 66, 69).

Таким чином, судовим розглядом встановлено, що малолітній ОСОБА_3 проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 , за місцем проживання останньої та зараз знаходиться у АДРЕСА_4 , ОСОБА_33 має право на проживання та працю у Республіці Кіпр, є офіційно працевлаштованою. За час проживання у Республіці Кіпр малолітній ОСОБА_3 навчається в Л.І.Т.С. російсько-англійській приватній початковій школі в м. Лімасол, Кіпр. ОСОБА_3 відвідує факультативні заняття після уроків. За час навчання він проявив себе як дисциплінований та здібний учень. Він завжди активний. Із задоволенням виконує завдання та відповідає під час уроку. Він виконує вимоги вчителя в повному обсязі та не пропускає занять без вагомих причин. ОСОБА_13 приводить та забирає зі школи його мати ОСОБА_15 . Вона регулярно відвідує батьківські збори та шкільні свята; мати бере активну участь в процесі навчання сина і завжди дослухається до порад та рекомендацій вчителів.

Вказані обставини підтверджуються долученими до матеріалів справи письмовими доказами, зокрема, фотознімками, довідками, характеристиками тощо.

Суд приймає до уваги також, що згідно соціально-економічного звіту Відділу соціального захисту Республіки Кіпр бажання дитини - продовжувати жити з матір`ю на Кіпрі та підтримувати зв`язок з батьком. Вищевказана інформація була отримана від заявниці, дитини та шкільного оточення дитини. Заявниця має відповідні умови на Кіпрі для продовження опіки над своєю дитиною з остаточною метою забезпечення її прав, інтересів та безперешкодного прийняття рішень.

Судом також встановлено, що батько малолітнього ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_2 працював моряком, що підтверджується копією послужною книжки моряка (т. 1 а.с. 188-190).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта за №135702614 від 28.08.2018 року, ОСОБА_2 є власником квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 (т. 1 а.с. 199).

Разом з тим, як зазначив ОСОБА_2 у зустрічній позовній заяві та його представник, у вказаній квартирі ОСОБА_2 не проживає, оскільки це квартира «від забудовника» та в ній відсутній ремонт.

При цьому, суд враховує також і те, що згідно наданої позивачем за первісним позовом, переписки з мобільного месенджер, справжність якої підтвердив представник відповідача за первісним позовом у судовому засадні, а тому в силу ст. 82 ЦПК України, суд приймає цю переписку як належний доказ, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 про те, що він надасть дозвіл на рік на проживання малолітнього сина ОСОБА_13 у Республіці Кіпр в тому випадку, якщо ОСОБА_1 відмовиться від своєї частки квартири (т. 1 а.с. 102-109).

Також, суд враховує і те, що постановою Одеського апеляційного суду від 27.08.2019 року було змінено рішення Київського районного суду м. Одеси від 17.12.2018 року, вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі - 7 000,00 грн. на місяць, починаючи з 11.10.2018 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_15 .

У подальшому, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою про зменшення розміру аліментів, оскільки, за його твердженням, з вересня по теперішній час його майновий стан змінився та сильно погіршився, він має мінливий тимчасовий дохід, тобто його матеріальне становище значно погіршилось та він не може сплачувати аліменти у розмірі 7 000,00 грн., а заробітна плата близько 3 600,00 грн. на місяць.

У судовому засіданні 17.09.2020 року судом в якості свідка було допитано друга ОСОБА_2 - ОСОБА_9 , який повідомив суду, що з квітня 2020 року ОСОБА_2 перебуває на заробітках у Білорусії, до цього часу перебував на заробітках у Туреччині, коли повертається до України проживає у друзів, оскільки у його квартирі взагалі відсутній ремонт, а іншого житла він не має.

Також, свідок ОСОБА_9 повідомив суду, що на даний час матеріальне становище ОСОБА_2 дуже погіршилося.

При цьому, свідок ОСОБА_9 охарактеризував ОСОБА_2 з позитивної сторони, як добру, порядну людину, який дуже любить свого сина.

Згідно характеристики на ОСОБА_2 , з попереднього місця роботи, ОСОБА_2 працював на посаді матросу 1 класу на MV «ARACONA» за контрактом, починаючи з 27 жовтня 2017 року по 20 червня 2018 року. За час роботи, ОСОБА_2 проявив свої наступні професійні, моральні та особисті якості високого рівня. Так, ОСОБА_2 характеризується як особа, що постійно підвищує рівень своєї кваліфікації, прислуховується до вказівок та рекомендацій офіцерів вищого рівня, в той же час, проявляв особисті знання та ініціативу щодо виконання поставлених для нього завдань. ОСОБА_2 на посаді матросу 1 класу, за період часу з 27.10.2017 по 20.06.2018 проявив себе високо професійно та отримав необхідний досвід для підвищення свого професійного рівня. При цьому, ОСОБА_2 весь час трудового контракту проявив себе дисциплінованою особою, яка повністю дотримувалась внутрішніх трудових вимог та дисципліни.Крім того, за час перебування ОСОБА_2 на судні проявив себеповажним сім`янином щодо своєї дружини ОСОБА_1 та сина ОСОБА_13 . Вказане виразилось в тому, що ОСОБА_2 усіма технічно можливими заходами підтримував зв`язок із своєї сім`єю, особисто із малолітнім сином. Увесь вихідний час, який він мав в період контракту, проводив із сином ОСОБА_13 (Вайбер, Скайп) та дружиною, розмовляючи із ними щодо їх щоденного життя, та виховуючи свого сина, надаючи йому важливі поради. Крім того, ОСОБА_2 за весь час своєї праці повністю матеріально утримував свою сім`ю, пересилаючи до України усі гроші, що він отримував за контрактом.Охарактеризувати ОСОБА_2 можливо лише з позитивної сторони, як дисципліновану, відповідальну особу, яка має почуття любові та поваги до своєї сім`ї та сина (т. 1 а.с. 204).

Згідно характеристики сусідів, ОСОБА_2 мешкав за адресою: АДРЕСА_9 , починаючи з 1981 по 2018 року. Сусіди добре знайомі із ОСОБА_2 , з часу його народження та по теперішній час, так як з 1979 року мешкають в 295 квартирі, цього будинку, та ОСОБА_34 зростав в них на очах. За весь час їх знайомства, можемо охарактеризувати ОСОБА_2 лише з позитивної сторони. За час свого проживання, ОСОБА_34 зарекомендував себе добрим чоловіком, знають його як працелюбну, доброзичливу особу, яка має почуття поваги до сусідів, своєї сім`ї, своєї країни. ОСОБА_2 дуже добре ставився до потреб своєї дружини та сина, під час їх проживання за вказаною адресою. Займався розвитком та вихованням свого сина ОСОБА_13 , весь час проживання за цією адресою. В побуті, ОСОБА_34 доброзичливий, чуйний, поважний. Він є поважним сім`янином, уважно відносився до життя свого сина ОСОБА_13 та дружини. Матеріально забезпечує свою сім`ю. Крім того, ОСОБА_2 брав участь у громадському житті будинку та прибудинкової території. Своєчасно сплачував комунальні послуги під час проживання своєї сім`ї. До будь-якої відповідальності (адміністративної, дисциплінарної) ніколи за час свого проживання не притягувався. Квартира АДРЕСА_10 , була отримана ОСОБА_2 в спадщину, після його померлої матері та продана ОСОБА_2 в інтересах своєї сім`ї, за ініціативою дружини ОСОБА_1 , для придбання житла в житлових комплексах новобудівель (т. 1 а.с. 205).

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що сторони мешкають у різних країнах, з різними можливостями і різними умовами життя та перспектив розвитку та навчання дитини, у зв`язку з цими обставинами загострились взаємовідносин між ними, така ситуація в їх особистих відносинах не дала можливості мирним шляхом вирішити питання про визначення місця проживання їх дитини, що стало підставою для подання позову до суду.

Протиставляючи інтереси дитини, яка проживає разом з матір`ю у Республіці Кіпр, прижилася в новому середовищі, навчається в приватній початковій школі, відвідує факультативні заняття, має друзів, та інтерес батька, який полягає в тому, щоб дитина проживала разом з ним в Україні за місцем його постійного проживання, слід вважати, що такі інтереси не є співставні та при захисті виключно інтересів батька, інтереси дитини однозначно будуть порушені.

Відповідно до ч.2 ст. 3 СК України дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Відповідно до ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав по відношенню до дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі «6» проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Статтею 51 Конституції України закріплений обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття. Також вказаною статтею Конституції України встановлено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Аналогічна норма закріплена у статті 80 СК України, відповідно до якої батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» (далі - Закон) кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 та 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх заміняють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до ст. 161 СК України у випадку, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Місце проживання дитини цього віку визначається за згодою батьків. При цьому не має значення, чи знаходяться батьки у шлюбі між собою, чи проживають вони спільно. Крім того, питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватися не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все з урахуванням прав та законних інтересів дитини - її права на належне батьківське виховання, яке повною мірою може бути забезпечене тільки обома батьками; права на безперешкодне спілкування з кожним з батьків, здійснення обома батьками якого є запорукою нормального психічного розвитку дитини.

Стаття 19 СК України передбачає, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

З аналізу норм сімейного законодавства вбачається, що в тому разі, якщо батьки дитини спільно не проживають, право визначати місце проживання дитини залишається за кожним з батьків. Питання про визначення місця проживання дитини має вирішуватись не тільки з урахуванням інтересів кожного з батьків, а перш за все, з урахуванням прав та законних інтересів дитини.

Відповідно до ст.ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки, або, у відповідних випадках, законні опікуни, - несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У п. 1 ст. 9 вказаної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують право дитини не розлучатися з обома батьками усупереч їх бажанню, за винятком випадків, якщо в разі компетентні органи, згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно ухвалити рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що вирішують питання соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

Місце проживання малолітньої дитини з одним з батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою.

Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3, ст. 9 Конвенції про права дитини, ч.ч. 2 і 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 161 СК України вбачається висновок, що при вирішенні спору про визначення місця проживання дитини, суди мають враховувати передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначається, що «хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини».

При цьому, суд враховує, що батько малолітнього ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_34 на даний час не має постійного місця роботи, перебуває на заробітках у Білорусії, його майновий стан погіршився, а також те, що він за професією та освітою є моряком та може бути відсутнім в Україні по шість-вісім місяців на рік.

Квартира, співвласником якої є ОСОБА_34 , не має відповідних умов для проживання, після повернення до України він проживає у своїх друзів.

Встановлені вищезазначені обставини повністю виключають можливість задоволення зустрічного позову ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом з ним - ОСОБА_2 .

Отже, виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що мати ОСОБА_1 , незважаючи на рівність батьків у вихованні дитини, які встановлені Сімейним Кодексом України, з урахуванням встановлених обставин по цій справі, на даний час має більше переваг по відношенню до батька ОСОБА_2 , щодо визначення місяця проживання їх дитини.

При вирішенні спору щодо місця проживання дитини, суд бере до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, вік дітей, майновий стан батьків, що мають істотне значення.

До того ж, головним критерієм при визначенні місця проживання дитини є інтереси цієї дитини, які повинні превалювати над інтересами батьків.

На підставі викладеного, при вирішенні питання про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , суд в контексті першочергового урахування інтересів дитини, враховуючи тривалість проживання малолітньої дитини з матір`ю та стан здоров`я дитини, добросовісне виконання ОСОБА_1 батьківських обов`язків, створення для дитини усіх необхідних умов для проживання та розвитку, забезпечення його усім необхідним, а також відсутність виключних обставин, які б унеможливлювали проживання дитини з матір`ю, чи негативно впливали на її виховання та розвиток, приходить до висновку про визначення місця проживання дитини ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , разом з його матір`ю.

З огляду на такий підхід, а саме, що на даний час саме мати створила належні умови для виховання та розвитку свого малолітнього сина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , у звичній для нього обстановці, суд вважає, що на даний час визначення місця проживання дитини разом із матір`ю буде більш доцільним та буде найбільше відповідати інтересам дитини, сприяти її нормальному гармонійному розвитку, при цьому, батько буде мати змогу у будь-який час відвідувати сина, проти чого мати не заперечує та не перешкоджає спілкуванню сина з батьком.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , разом з нею - матір`ю ОСОБА_1 , є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, зустрічний позов ОСОБА_2 провизначення місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом з ним - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , задоволенню не підлягає.

При цьому, суд наголошує, що проживання одного з батьків окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав щодо дитини (ст.141 ч.2 СК України) та звертає увагу сторін на положення ст.157 СК України, згідно якої встановлено, що той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Щодо позовних вимог про надання дозволу малолітній дитині - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , разом з його матір`ю - ОСОБА_1 , на неодноразове перетинання державного кордону України до Республіки Кіпр та у зворотному напрямку, тобто до України, без згоди та супроводу батька ОСОБА_2 , до досягнення дитиною шістнадцяти років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_16 , суд зазначає наступне.

Загальні засади регулювання сімейних відносин визначено статтею 7 СК України, згідно з положеннями якої жінка та чоловік мають рівні права й обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно зі статтями 141, 150, 153, 155 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, яка в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини (стаття 9 Конвенції про права дитини).

Відповідно до статті 18 цієї Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Наведеними нормами закріплено основоположний принцип забезпечення найкращих інтересів дитини, якого необхідно дотримуватися, зокрема, при вирішенні питань про місце проживання дитини у випадку, коли її батьки проживають окремо; про тимчасове розлучення з одним із батьків у зв`язку з необхідністю виїхати за межі країни, у якій визначено місце проживання дитини, з іншим із батьків з метою отримання освіти, лікування, оздоровлення та з інших причин, обумовлених необхідністю забезпечити дитині повний і гармонійний фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також необхідний для такого розвитку рівень життя.

Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень ЄСПЛ, у тому числі шляхом застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР.

Відповідно до статті 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Ця стаття охоплює, зокрема, втручання держави в такі аспекти життя, як опіка над дитиною, право батьків на спілкування з дитиною, визначення місця її проживання.

Так, рішенням у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13) ЄСПЛ, установивши порушення статті 8 Конвенції, консолідував ті підходи і принципи, що вже публікувались у попередніх його рішеннях, які зводяться до визначення насамперед найкращих інтересів дитини, а не батьків, що потребує детального вивчення ситуації, урахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, дотримання справедливої процедури у вирішенні спірного питання для всіх сторін.

На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинно мати першочергове значення. Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть перевищувати інтереси батьків.

При цьому при вирішенні питань, які стосуються її життя, дитині, здатній сформулювати власні погляди, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Вказана правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року по справі №712/10623/17.

Враховуючи встановлені обставини, зокрема те, що дитина проживає з матір`ю , яка забезпечує їй повний і гармонійний фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток, а також рівень життя, необхідний для такого розвитку, беручи до уваги, що дитина тривалий час провела у Республіці Кіпр, де вона зарахована на навчання, а мати має постійну роботу, житло і здатна забезпечити дитину усім необхідним, а також узявши до уваги положення статей 157, 161 СК України, суд приходить до висновку, що надання дозволу на неодноразове перетинання державного кордону України до Республіки Кіпр та у зворотному напрямку, тобто до України, із зазначенням певного періоду, на який видається такий дозвіл, відповідатиме найкращим інтересам дитини.

При цьому, надаючи дозвіл саме на неодноразове перетинання державного кордону України до Республіки Кіпр та у зворотному напрямку, тобто до України, із зазначенням певного періоду, суд виходить виключно з інтересів дитини, оскільки у Республіці Кіпр постійно проживає мати малолітнього ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_1 , з якою суд визначив місце проживання малолітнього ОСОБА_13 ,а в Україні проживають родичі малолітнього ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зокрема, його батько - ОСОБА_34 , його бабуся - ОСОБА_6 , тощо.

Положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини, а тимчасовий виїзд дитини за кордон (із визначенням конкретного періоду) у супроводі того з батьків, з ким визначено її місце проживання та який здійснює забезпечення дитині рівня життя, необхідного для всебічного розвитку, не може беззаперечно свідчити про позбавлення іншого з батьків дитини передбаченої законодавством можливості брати участь у її вихованні та спілкуванні з нею. У такій категорії справ узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність в одного з батьків права відмовити в наданні згоди на тимчасовий виїзд дитини за кордон з іншим з батьків є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Конституція України гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

14 липня 2016 року Верховна Рада України внесла зміни до Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», вилучивши з нього норми, що регулювали питання виїзду дитини за кордон, у тому числі можливість виїзду на підставі рішення суду в разі відсутності згоди одного з батьків.

З цього часу єдиним законом, що регулює порядок виїзду дітей за межі України, є стаття 313 ЦК України, якою встановлено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними, крім випадків, передбачених законом.

Разом з тим за змістом положень статті 124 Конституції України та статті 15 ЦК України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Пунктами 3, 4 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57, установлено, що виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків (усиновлювачів) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку.

Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється: за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску; без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі пред`явлення, зокрема, рішення суду про надання дозволу на виїзд з України громадянину, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.

Відповідно до п. 3 Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон затвердженого Постановою Верховної Ради України «Про затвердження положень про паспорт громадянина України та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон» паспорт оформляється громадянам України, що постійно проживають, перебувають у довгостроковому відрядженні, на навчанні, стажуванні, працюють за контрактом або перебувають на лікуванні за кордоном і досягли 16-річного віку, - за їх особистим клопотанням про одержання паспорта або клопотанням їх законних представників, поданим до закордонних дипломатичних установ України. Громадяни України, які постійно проживають за кордоном, можуть подати клопотання про одержання паспорта також до Міністерства закордонних справ України. Оформлення паспорта громадянам України, які не досягли 16-річного віку, провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або їх законних представників у разі потреби в самостійному виїзді таких осіб за кордон.

Оскільки малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 у Республіці Кіпр, навчається у Республіці Кіпр, а батько категорично наполягає на поверненні дитини в Україну, готовності надати згоду на виготовлення необхідних документів для виїзду дитини до Республіки Кіпр в судовому засіданні не висловив, суд вважає за необхідне надати дозвіл на оформлення необхідних, в тому числі проїзних, документів для виїзду до Республіки Кіпр та подальшого їх продовження малолітній дитині - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , разом з матір`ю - ОСОБА_1 .

Разом з тим, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в частині вимог про надання дозволу малолітній дитині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на тимчасове проживання на Кіпрі разом з матір`ю ОСОБА_1 , без згоди та супроводу батька дитини до досягнення дитиною, ОСОБА_3 , 16-річного віку (до ІНФОРМАЦІЯ_3 ), та в частині вимог про надання дозволу на оформлення необхідних документів для виїзду до Кіпру на постійне місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Київським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області 08 вересня 2012 року, ІПН НОМЕР_2 , без супроводу та згоди батька, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Суверенітет України поширюється на всю її територію (ст.2 Конституції України).

Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Спеціальним законом, який регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері є Закон України від 21.01.1994р. №3857-ХІІ «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» (далі Закон №3857-ХІІ).

Правовий аналіз норм зазначеного Закону свідчить, що його положеннями передбачається отримання дозволу від органів державної влади України лише на виїзд з України, тобто залишення території України, та оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном громадян України, які виїхали за кордон тимчасово.

Отже порядок перебування громадян України на території інших держав (умови, строк, обсяг прав та діяльність) визначається законодавством держави, до якої прямує громадянин України, та міжнародно-правовими актами.

Компетенція органів державної влади України обмежується вирішенням питання щодо надання дозволу на виїзд з України та перевіркою наявності обставин, які перешкоджають громадянам України реалізувати їх право вільно залишати територію України.

Таким чином, надання дозволу на перебування громадян України на території інших держав, в даному випадку, Республіки Кіпр, відноситься до юрисдикції адміністративних органів інших держав, зокрема, Республіки Кіпр. Компетенція органів державної влади України обмежується вирішенням питання щодо надання дозволу на виїзд з України та перевіркою наявності обставин, які перешкоджають громадянам України реалізувати їх право вільно залишати територію України.

Отже, з огляду на вищезазначені положення нормативно-правового регулювання суспільних відносин щодо виїзду громадян України за межі України та перебування малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , на території Республіки Кіпр, при відсутності підстав для обмеження права малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , на виїзд за межі України, суд не уповноважений надавати відповідний дозвіл на оформлення відповідних документів та відповідний дозвіл на постійне місце проживання на території Республіки Кіпр, оскільки це не передбачене законом та не відноситься до компетенції суду.

Також, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в частині вимог про надання дозволу на оформлення необхідних документів та на тимчасовий виїзд малолітньої дитини у супроводі матері за межі України до Туреччини, Єгипту, Таїланду, Болгарії, Румунії, Хорватії, Австралії, Шрі-Ланки, Китаю, КНДР, Канади, Нової Зеландії, Сінгапуру, Японії, Сполучених Штатів Америки, Грузії, Ізраїлю, Індія, Йорданії, Ірландії, Великобританії, Білорусії, а також країн Шенгенської зони з метою відпочинку необмежену кількість раз без дозволу та супроводу батька до досягнення дитиною 16-річного віку (до ІНФОРМАЦІЯ_3 ), оскільки сама по собі можливість поїздки за кордон не є безумовним свідченням того, що така поїздка відповідає найкращим інтересам дитини, оскільки істотне значення має країна поїздки, мета такої поїздки та період поїздки.

Надання дозволу на необмежений виїзд дитини за кордон без дозволу одного з батьків за рішенням суду законодавством не передбачено та суперечить положенням цього Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» та статей 141, 153, 157 СК України.

Виходячи з положень зазначених норм матеріального права дозвіл на виїзд малолітньої дитини за межі України в супроводі одного з батьків за відсутності згоди другого з батьків на підставі рішення суду може бути наданий на конкретний виїзд з визначенням його початку й закінчення.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що дозвіл на виїзд за кордон дітей з одним із батьків за відсутності згоди другого з батьків може бути наданий на підставі рішення суду на певний період, з визначенням його початку й закінчення (справа № 14-244цс18 від 04 липня 2018 року). А також із зазначенням країни, до якої вивозиться дитина.

Вказана позиція підтримана подальшими рішення Великої Палати Верховного Суду.

Так, касаційним судом наголошувалось на тому, що надання дозволу на виїзд дитини за кордон без зазначення конкретної адреси місця перебування дитини за межами України та ненадання доказів на підтвердження повернення дитини на територію України створить ситуацію правової невизначеності та непрогнозованості (постанова від 03.07.2019 у справі № 643/1090/17).

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених позивачем позовних вимог в цій частині, оскільки надання дозволу на багаторазовий виїзд дитини за кордон, а саме до Туреччини, Єгипту, Таїланду, Болгарії, Румунії, Хорватії, Австралії, Шрі-Ланки, Китаю, КНДР, Канади, Нової Зеландії, Сінгапуру, Японії, Сполучених Штатів Америки, Грузії, Ізраїлю, Індія, Йорданії, Ірландії, Великобританії, Білорусії, а також країн Шенгенської зони, без згоди одного з батьків, без визначення при цьому конкретної держави, часу, періоду, мети та місця перебування суперечить положенням чинного законодавства, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

При цьому, суд ще раз наголошує на тому, що надаючи дозвіл саме на неодноразове перетинання державного кордону України до Республіки Кіпр та у зворотному напрямку, тобто до України, із зазначенням певного періоду, суд виходив виключно з інтересів дитини, оскільки у Республіці Кіпр постійно проживає мати малолітнього ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_1 , з якою суд визначив місце проживання малолітнього ОСОБА_13 ,а в Україні проживають родичі малолітнього ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , зокрема, його батько - ОСОБА_34 , його бабуся - ОСОБА_6 , тощо.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з частковим задоволенням первісного позову, витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом - ОСОБА_2 на користь позивача за первісним позовом - ОСОБА_1 пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з відмовою у задоволенні зустрічного позову, судові витрати позивачу за зустрічним позовом не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 141, 258-260, 263-265, 267 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради як Органу опіки та піклування про встановлення місця проживання дитини з матір`ю та надання дозволу на виїзд малолітньої дитини закордон без згоди батька - задовольнити частково.

Встановити місце проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , разом з матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Київським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області 08 вересня 2012 року, РНОКПП НОМЕР_2 .

Надати дозвіл малолітній дитині - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , разом з його матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Київським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області 08 вересня 2012 року, РНОКПП НОМЕР_2 , на неодноразове перетинання державного кордону України до Республіки Кіпр та у зворотному напрямку, тобто до України, без згоди та супроводу батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , виданий Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 21 червня 2005 року, РНОКПП НОМЕР_7 , починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили та до досягнення малолітньою дитиною - ОСОБА_3 шістнадцяти років, до ІНФОРМАЦІЯ_16 .

Надати дозвіл на оформлення необхідних, в тому числі проїзних, документів для виїзду до Республіки Кіпр та подальшого їх продовження малолітній дитині - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , разом з матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Київським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області 08 вересня 2012 року, РНОКПП НОМЕР_2 , без згоди батька - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , виданий Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 21 червня 2005 року, РНОКПП НОМЕР_7 .

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , виданий Київським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 21 червня 2005 року, РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Київським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області 08 вересня 2012 року, РНОКПП НОМЕР_9 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 114 (дві тисячі сто чотирнадцять) грн. 40 коп.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляєють самостійних вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей Одеської міської ради, Київської районної адміністрації Одеської міської ради як Органу опіки та піклування про визначення місця проживання дитини з батьком - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повний текст рішення складено 24.09.2020 року.

Суддя Петренко В.С.