Ухвала суду № 91769281, 24.09.2020, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/3382/18

Провадження № 1-кс/591/2362/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2020 року м. Суми

Слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми Клімашевська І.В., з участю секретаря – Бундюк Т.Ю., заставодавця – ОСОБА_1 та його представника – Ольшевського І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про повернення внесеної застави,

В С Т А Н О В И В:

Заставодавець ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним клопотанням, яке мотивував тим, що 16.06.2018 року ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м.Суми ОСОБА_2 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави в сумі 528 600,00 грн. 18.06.2018 року він, як один із заставодавців, вніс на відповідний рахунок ТУ ДСА України у Сумській області грошові кошти у сумі 238 600,00 грн. У подальшому, 13.09.2018 року слідчим суддею було відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених при застосуванні ОСОБА_2 запобіжного заходу, а 19.12.2018 року обвинувальний акт було направлено для розгляду до Шевченківського районного суду м.Києва і до цього часу розгляд справи не завершено. На його переконання, оскільки досудове розслідування завершено і до суду клопотань про продовження ОСОБА_2 дії запобіжного заходу або обрання нового не подавалось, а обов`язки покладені на ОСОБА_2 припинили свою дію, то вважає, що термін дії запобіжного заходу у виді застави сплив та застава вважається припиненою. При цьому, згоду на звернення судом застави на виконання вироку в частині майнових стягнень він не давав і не дає. Тому, просив повернути йому внесену за обвинуваченого суму застави.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник вимоги клопотання підтримали та надавали пояснення, аналогічні тим, що містяться в обґрунтуваннях поданого клопотання.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали, вважаю, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Із документів доданих до клопотання вбачається, що СУ ГУНП в Сумській області здійснювало досудове розслідування кримінального провадження №42018200000000103 та під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м.Суми від 16.06.2018 року відносно підозрюваного ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, визначено розмір застави 528600 грн., як альтернативний запобіжний захід, а також – покладено відповідні обов`язки.

Згідно квитанції № 1264-4265-8548-6300 від 18.06.2018 року заставодавцем ОСОБА_1 на депозитний рахунок ТУ ДСА в Сумській області внесені кошти у сумі 238600 грн. як застава за ОСОБА_2 .

У подальшому ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м.Суми від 09.08.2018 року строк дії обов`язків було продовжено, а ухвалою від 13.09.2018 - у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_2 при застосуванні запобіжного заходу, – відмовлено.

Крім того, як вбачається з матеріалів, 19.12.2018 року досудове розслідування кримінального провадження №42018200000000103 було завершено шляхом направлення обвинувального акту стосовно ОСОБА_2 до Шевченківського районного суду м.Києва.

Вищевикладені обставини та аналіз норм діючого КПК України дають підстави стверджувати про те, що:

- по-перше, відповідно до п.п.18,22 ч.1 ст.3, п.2 ч.2 ст.132, ч.4 ст.176 КПК України слідчий суддя повноважний розглядати клопотання у тому числі щодо застосування чи зміни запобіжного заходу до завершення досудового розслідування кримінального провадження, а суд – під час розгляду кримінального провадження по суті. За таких обставин, оскільки в даному випадку досудове розслідування кримінального провадження №42018200000000103 було завершено шляхом направлення обвинувального акту до Шевченківського районного суду м.Києва, то ані Зарічний районний суд м.Суми, ані слідчий суддя Зарічного районного суду м.Суми на стадії судового розгляду обвинувального акту по суті не повноважні вирішувати питання повернення застави;

- по-друге, позиція ОСОБА_1 та його представника про те, що в даному випадку запобіжний захід у виді застави припинився, є такою, що не ґрунтується на нормах КПК України.

Так, відповідно до ч.4 ст.196 КПК України тільки під час обрання запобіжних заходів у виді тримання під вартою та домашнього арешту визначається строк дії ухвали, а застава не є строковим запобіжним заходом.

Ч. 4 ст.202 КПК України передбачає, що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки та строк, на яких їх покладено. Згідно ч.7 ст.194 КПК України такі обов`язки можуть бути продовжені, а після закінчення строку, у тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Ст.203 КПК України передбачено, що ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Також відповідно до ст.ст.200,201 КПК України суд (який розглядає справу по суті) може вирішувати питання про зміну запобіжного заходу під час судового розгляду, або – відповідно до ст.374 КПК України приймати рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження під час ухвалення вироку.

При цьому, відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Тобто, виходячи з наведених норм, застава не є строковим запобіжним заходом, а тому діє до заміни цього виду запобіжного заходу на інший або до припинення. Водночас, припинення дії обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, не свідчить про припинення застосованого запобіжного заходу та не тягне за собою припинення запобіжного заходу.

Таким чином, враховуючи зазначене, в даному випадку запобіжний захід у вигляді застави, який був застосований до ОСОБА_2 , не є припиненим, і у слідчого судді чи Зарічного районного суду м.Суми відсутні законні підстави для прийняття рішення про повернення застави ОСОБА_1 , оскільки справа за обвинуваченням ОСОБА_2 розглядається Шевченківським районним судом м.Києва.

На підставі викладеного, керуючись ст. 182,194,196,201 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про повернення внесеної застави– відмовити.

Ухвала не оскаржується.

Слідчий суддя І.В. Клімашевська