Рішення № 91768393, 23.09.2020, Франківський районний суд м. Львова

465/5167/20

2-а/465/654/20

РІШЕННЯ

Іменем України

23.09.2020 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Дзеньдзюри С.М.

при секретарі судового засідання Іваника Р.В.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора батальйону № 2 роти № 4 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Федевича Івана Михайловича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора батальйону № 2 роти № 4 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Федевича Івана Михайловича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАМ № 2907024 від 31 липня 2020 року.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що відповідно до постанови серії ЕАМ № 2907024 від 31 липня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення інспектор Управління патрульної поліції у м. Львові наклав на позивача штраф за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП. Суть правопорушення полягає в тому, що 31 липня 2020 року о 21 год. 43 хв., керуючи автомобілем Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 не мав при собі полісу обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 2.1 Ґ ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 126 КУпАП. Дану постанову позивач вважає незаконною, безпідставною і такою, що підлягає скасуванню, оскільки у вказаний в постанові час перебував у Львівській області, Кам`янко - Бузькому районі, с. Ременів, по вул. Шухевича, 25, і по вказаній в постанові адресі проїжджав 31.07.2020 року близько 20 год. 20 хв., а тому не міг бути зупинений інспектором Федевичем І.М. у зазначений в постанові час. Крім того, на момент складення постанови позивач мав діючий Поліс обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів. Враховуючи наведене, оскільки фабула протоколу не відповідає дійсності, а в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, просить постанову скасувати, справу про адміністративне правопорушення провадженням закрити та стягути з відповідача понесені ним судові витрати.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив задоволити в повному обсязі. Зазначив, що складена постанова є незаконною, не підтверджена доказами, оскільки він не вчиняв даного адміністративного правопорушення.

Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча належно повідомлялись про час та місце розгляду справи, відзив на позов до суду не надали.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, доходить до наступного висновку.

Ухвалою суду від 20 серпня 2020 року відкрито провадження у справі.

Відповідно до матеріалів справи, постановою серії ЕАМ № 2907024 від 31 липня 2020 рокуінспектором УПП м. Львова Федевичем І.М. притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

У постанові зазначено, що 31 липня 2020 року о 21 год. 43 хв., керуючи автомобілем Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 не мав при собі полісу обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 2.1 Ґ ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Згідно з п. 2.1 Ґ Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Положенням ч. 1 ст.126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Приписами ч. 1 ст. 72 КАС України зазначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1, 4 статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Згідно з вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Докази суду надають учасники справи.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005р.«Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», звернено увагу судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та зазначено про необхідність з`ясовування всіх обставин, перелічених у ст. 247,280 КУпАП.

Згідно положень ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: серед інших про порушення правил, що забезпечують безпеку руху транспорту та правил користування засобами транспорту ( частина перша статті 126).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно п. 2 розділу ІІІ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 07.11.2015 №1395,постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, в тому числі, статтею 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 4 розділу ІІІ Інструкції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268КУпАП.

За змістом п. 5, 9 розділу ІІІ Інструкції поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (п.5) .

Згідно із ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановленим законом.

Положеннями ст. 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд звертає увагу на те, що представником відповідача не було надано до суду жодного належного чи допустимого доказу, який би підтверджував порушення позивачем вимог ч.1 ст. 126 КУпАП.

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Як вбачається з матеріалів справи, на момент винесення постанови від 31 липня 2020 року у позивача був в наявності чинний Поліс обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР - 200507270 стоком дії Договору від 18 год. 30 хв. 06.07.2020 року до 05.07.2021 року включно.

З урахуванням наведеного вище, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до відповідальності.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд вважає, що відповідач не довів правомірність прийнятої ним постанови у справі про адміністративне правопорушення від 31 липня 2020 року, не подав доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, а тому з цих підстав позовні вимоги необхідно задоволити, скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 2907024 від 31 липня 2020 року про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.126 КУпАП на позивача у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Ч. 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі та зазначені норми КАС України, з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню судовий збір в сумі 420,40 грн. на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 20, 44, 47, 77, 90, 139, 192, 210-211, 241-246, 250 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора батальйону № 2 роти № 4 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Федевича Івана Михайловича, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- задоволити.

Постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 2907024 від 31 липня 2020 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.- скасувати, та провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у Львівській області ДПП в користь ОСОБА_1 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. судових витрат на відшкодування судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Франківський районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівський області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, ЄДРПОУ: 39962825, місце знаходження: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19;

Відповідач: Інспектор другого батальону четвертої роти Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції Федевич Іван Михайлович, місце праці: 79053, м. Львів, вул. Перфецького, 19.

Дата складення повного тексту рішення суду: 23 вересня 2020 року.

Суддя Дзеньдзюра С.М.