Ухвала суду № 91767207, 14.09.2020, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа № 324/560/16-ц

Провадження № 2-п/324/3/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2020 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Каретник Ю.М.,

при секретарі Божко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Пологи матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 28 жовтня 2016 року у справі № 324/560/16-ц, провадження № 2/324/318/2016, за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

11 грудня 2018 року представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення, в якій зазначила, що заочним рішенням Пологівського районного суду Запорізької області від 28 жовтня 2016 року по справі № 324/5760/16-ц, пр. №2/324/318/2016, було задоволено позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Вона вважає, що рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 28 жовтня 2016 року мас бути скасоване, а в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» має бути відмовлено з наступних підстав: 1) 21 червня 2007 року ОСОБА_1 було оформлено кредит в Пологівському відділенні ЗРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» № 14.12512 на суму 23000 доларів США зі сплатою внесків за користування кредитом у розмірі 16 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 22 червня 2012 року. Проте, позивач вернувся з позовом до суду лише в 2016 році, тобто, з пропуском строку позовної давності; 2) відповідачем надано розрахунок заборгованості, який не відповідає чинному законодавству, оскільки з нього вбачається, що з тих сум, які сплачувались у рахунок погашення кредиту, банком у першу чергу зараховувалась сума на погашення процентів по кредитному договору, а не суми заборгованості. Таке клопотання було заявлено ОСОБА_4 , проте розглянуто не було. Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №14.12512 від 21 червня 2017 року станом на 16 березня 2018 року ОСОБА_4 було сплачено 23641,58 доларів США. З урахуванням, що кредит надавався в розмірі 23000 доларів США, відповідачем тіло кредиту було погашено в повному обсязі; 3) позивачем по справі неправомірно розраховано суму процентів з розрахунку 360 календарних днів, в той час, як в звичайному році кількість днів - 365, а в високосному – 366, що також вплинуло на розмір заборгованості; 4) навіть із урахуванням розділення сплачених коштів на тіло кредиту, проценти та пеню, ОСОБА_4 сплачено тіло кредиту в сумі 11851,78 доларів США. Таким чином, сума заборгованості по кредиту складає 11148,22 доларів США; 5) 21 червня 2007 року між ОСОБА_1 та ЗРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір № 14.12512 на суму 23000 доларів США, проте позивач чомусь заявляє вимогу про стягнення суми кредиту в гривнях, а не в доларах.

Тому відповідач вважає, що оскільки Пологівському районному суду Запорізької області при розгляді цивільної справи № 324/560/16-ц не були відомі всі вищенаведені обставини, то винесене по цій справі заочне рішення суду є несправедливим по відношенню до неї і таким, що підлягає скасуванню.

12 грудня 2018 року ухвалою судді Пологівського районного суду Запорізької області Кацаренко І.О. було залишено без руху заяву про перегляд заочного рішення у зв`язку з тим, що строк подання заяви про перегляд заочного рішення пропущений, проте, в заяві не зазначено про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

04 січня 2019 року від представника відповідача ОСОБА_2 до суду було подано клопотання про поновлення строку, в якому представник відповідача просить поновити строк на подання заяви про скасування заочного рішення суду та призначити справу до нового розгляду.

06 липня 2020 року на електронну адресу суду від представника позивача, адвоката Єрмолова Є.М. надійшов відзив на заяву про перегляд заочного рішення, в якому представник позивача просить суд відмовити у перегляді заочного рішення.

Про місце, дату і час розгляду справи сторони були повідомлені належним чином, однак, у дане судове засідання вони не з`явилися.

У той же час, представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Ларченко Ю.О. надала письмову заяву, в якій просить розглянути заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 28 жовтня 2016 року без участі заявника та її представника. На задоволенні заяви вони наполягають. У разі відсутності представника позивача вони вважають за можливе розглянути справу без застосування засобів фіксації судового засідання.

Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» О.Нечет також надав суду письмову заяву в якій просить розглядати заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі №324/560/16 за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, що призначена до розгляду на 14 вересня 2020 року о 10:30 год. за відсутності представника позивача. Відзив на заяву про перегляд заочного рішення від 10 червня 2020 року №20200601/0714 він підтримує та просить заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення по справі №324/560/16-ц залишити без задоволення.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України справа розглядається за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вбачає підстави для залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення з наступних підстав.

Так, ч.1 ст.81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підстав у своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно із положеннями ст.285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і не повідомлення їх суду, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Відповідно до положень ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані не поважними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Судом встановлено, що позовна заява ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором надійшла до Пологівського районного суду Запорізької області 11 квітня 2016 року.

Протягом судового розгляду справи призначалося шість судових засідань, в жодне з яких відповідачі не з`явилися, а зверталися до суду із заявою про витребування доказів, яка судом була розглянута, про відкладення розгляду справи через хворобу і перебування на лікуванні (без надання належних доказів на підтвердження цього). Суд спрямовував на адресу відповідачів попередження про необхідність явки в судові засідання, про необхідність надання суду доказів на підтвердження поважності причин неприбуття в судові засідання і про розгляд справи із постановленням заочного рішення у разі неявки в судове засідання без поважної причини відповідачів і ненадання ними документів на підтвердження поважності причин попередніх неявок у судові засідання(т.2, а.с.15).

У судове засідання 28 жовтня 2016 року належним чином повідомлені відповідачі в черговий раз не з`явилися, звернувшись до суду із письмовими клопотаннями про розв`язання клопотання про зобов`язання проведення та надання розрахунку позивачем (т.2, а.с.24-26).

При цьому, вимоги суду, викладені у вказаному вище листі, відповідачі не виконали, витребувані судом від них документи про поважність причин неприбуття в минулі судові засідання не надали, як і не надали жодних документів на обґрунтування своєї позиції з приводу заявлених до них банком позовних вимог.

У зв`язку з цим 28 жовтня 2016 року судом було розглянуто справу за відсутності обох відповідачів, оскільки всі вони, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, повторно не з`явилися до суду у судове засідання без поважних причин, а також з урахуванням позиції представника позивача про можливість заочного розгляду справи (т.2, а.с.30-32).

Копії заочного рішення були спрямовані відповідачам рекомендованими поштовими відправленнями, в тому числі ОСОБА_1 , за відомими суду адресами.

ОСОБА_1 31 серпня 2018 року звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 28 жовтня 2016 року у справі №324/560/16-ц, яку у подальшому неодноразово уточнювала.

12 лютого 2019 року ухвалою Пологівського районного суду Запорізької області відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення.

28 січня 2020 року постановою Запорізького апеляційного суду, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Пологівського районного суду Запорізької області від 12 лютого 2019 року у цій справі скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для повторного вирішення питання про прийняття заяви про перегляд заочного рішення.

19 травня 2020 року Пологівським районним судом Запорізької області було винесено ухвалу про прийняття до розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

У той же час, судом було встановлено, що ні сама заява про перегляд заочного рішення, ні матеріали цивільної справи № 324/560/16-ц не містять переконливих доказів на підтвердження поважності причин неприбуття ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у судові засідання, а також ненадання ними письмових пояснень чи заперечень з приводу заявлених позовних вимог.

При цьому, варто звернути увагу, що відповідно до п. 1 і п. 2 ч. 2 ст. 43 та ч. 1 ст. 44 ЦПК України, сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.6 ч.1 Конвенції про захист прав людини і основних свобод кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Також, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавиться провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Законодавець у п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України серед основних засад (принципів) цивільного судочинства вказав розумність строків розгляду справи судом.

У контексті ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка поряд з практикою Європейського Суду з прав людини, є джерелом права в Україні «розумність тривалості провадження повинна оцінюватися у світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади та важливість предмета спору для заявника».

Згідно із ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У той же час, матеріали справи свідчать про те, що відповідачі належної зацікавленості у результатах розгляду справи не виявили, про що свідчить неподання ними без поважних причин письмових заперечень щодо заявлених позовних вимог, а також доказів на обґрунтування своїх позицій у спорі.

Крім того, судом враховано що відповідно до ч. 3 і ч. 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

ОСОБА_1 , обґрунтовуючи свої заперечення проти позову, зокрема, посилається і на пропуск позивачем строку позовної давності щодо стягнення з неї заборгованості.

У той же час, суд вважає, що вона не була позбавлена можливості заявити про це, як і про інші обставини, на які вона посилається у заяві про перегляд заочного рішення, до винесення судового рішення у зв`язку з неявкою у судові засідання, оскільки вона мала змогу направити відповідні заяви, клопотання та/або заперечення засобами поштового зв`язку, електронною поштою чи факсом, як вона направляла інші свої заяви та клопотання (т.2, а.с.11, 18, 25-26).

При цьому, що стосується посилань заявника щодо наявності обставин, які спростовують висновки суду і вказують на їх невідповідність фактичним обставинам справи, які вказані у заяві про перегляд заочного рішення, то останні були враховані судом при винесенні заочного рішення. Відповідач ОСОБА_1 при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надала доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні заочного рішення суду від 28 жовтня 2016 року.

Судом враховано, що відповідно до ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

За таких обставин справи суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не було належним чином обґрунтовано і доведено наявності обох передбачених ст.288 ЦПК України умов для скасування заочного рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 28 жовтня 2016 року у справі № 324/560/16-ц, провадження № 2/324/318/2016, за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у зв`язку з чим заяву ОСОБА_1 про перегляд вказаного заочного рішення слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.247 ч.2,260-261,287,288,353,354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Пологівського районного суду Запорізької області від 28 жовтня 2016 року у справі № 324/560/16-ц, провадження № 2/324/318/2016, за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Роз`яснити учасникам судового процесу, що у відповідності до ч.4 ст.287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: Каретник Ю. М.