Ухвала суду № 91765645, 24.09.2020, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

Справа № 236/3118/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" вересня 2020 р. м. Лиман

Суддя Краснолиманського міського суду Донецької області, Саржевська І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИЛА:

22.09.2020 до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

При вирішенні питання про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі суддя перевіряє відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту.

Ознайомившись із заявою, суддя прийшла до висновку, що її подано без додержання вимог, встановлених ст. 175 ЦПК України виходячи з наступного.

Так, майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Таким чином, позовна вимога про визнання права власності є майновою, оскільки за своєю правовою природою пов`язана з підтвердженням прав на майно.

В свою чергу, позивачем ОСОБА_1 позовна заява про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, зазначена як не майнового характеру та відповідно сплачено судовий збір як за такий позов.

Оскільки предметом позову є визнання права власності на майно, тобто позов носить майновий характер, тому, виходячи з вимог пп. 1, 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, розмір судового збору при зверненні до суду у даній справі має обчислюватися з урахуванням вартості спірного майна.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Ціна позову позивачем взагалі не зазначена.

Проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів регулюється Законом України «Про оцінку земель".

Згідно наказу Державного комітету України по земельних ресурсах" від 09.01.2003 N 2 "Про затвердження Порядку проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок ", п 3.1. визначено, що результати роботи з оцінки оформляються у вигляді письмового документа - звіту про оцінку, що містить висновок про вартість об`єкта оцінки, розкриває зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки земельних ділянок.

До позовної заяви звіт про оцінку майна не доданий.

Таким чином, позивачу слід визначити ціну позову відповідно до звіту про оцінку спірної земельної ділянки та в разі доплатити судовий збір у відповідному розмірі.

П. 5 ч.3 ст. 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити, зокрема виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивачем не підтверджена обставина набуття права власності на житловий будинок, який розташований на спірній земельній ділянці, оскільки відповідно до ч.1 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, ... до осби, яка набула таке право переходить право власності на земельну ділянку на якій він розміщений, без зміни її цільового призначення.

Крім того, в прохальній частині позову позивачем не визначена площа та цільове призначення земельної ділянки відповідно до її техничних характеристик, що повинно бути підтверджено Витягом з Державного земельного кадастру.

Також копія Державного акту, яка долучена до матеріалів позову, виготвлена неякісно, взагалі не читаєма.

Слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1. ст. 6 Конвенції про захист прав людини ї основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

За змістом рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 у справі 1-9/2011 вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Частинами 1 та 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 до Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, - залишити без руху.

Надати можливість позивачу у десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали виправити вказані недоліки, інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-