Ухвала суду № 91765357, 23.09.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/3300/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2020 року слідчий суддя Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Сітніков Т.Б., за участю секретаря судового засідання Кліменко І.В., заступника начальника СВ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Савченка ДО., прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області Акулова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника СВ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Савченка Д.О., погоджене з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області Акуловим А.В. по матеріалам досудового розслідування, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019050380000639 від 27 травня 2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

- ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Зоря, Костянтинівського району, Донецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, працездатного, який не працює та не навчається, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , -

В С Т А Н О В И В:

23 вересня 2020 року до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшло клопотання заступника начальника СВ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Савченка Д.О., погоджене з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області Акуловим А.В. по матеріалам досудового розслідування, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050380000639 від 27 травня 2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , в якому зазначено, що: 26 травня 2019 року приблизно о 21 годині 10 хвилин, більш точний час в ході проведення досудового слідства встановлено не було, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем «ВАЗ-21011» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по лівій смузі автодороги Н-20 «Слов`янськ – Донецьк - Маріуполь» за напрямком руху з боку с. Олександро-Калинове у бік сел. Зоря у Костянтинівському районі, Донецької області.

У зазначений час, попереду автомобіля «ВАЗ-21011» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , по лівій смузі автодороги Н-20 «Слов`янськ – Донецьк - Маріуполь», в попутному напрямку рухався мопед «Hunter Moto Hayabusa 1» без реєстраційного номеру під керуванням водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з пасажиром ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Водій ОСОБА_1 , грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом, а саме технічно справним автомобілем «ВАЗ-21011» реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, де сказано, що: «Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин», діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на відвернення дорожньо-транспортної події, враховуючи швидкість руху та дорожню обстановку не обрав та постійно не контролював безпечну дистанцію, яка дозволила б йому знизити швидкість свого транспортного засобу до швидкості мопеду, який рухався попереду, чим порушив п.13.1 Правил дорожнього руху України, де зазначено: «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу» продовжив рух та скоїв зіткнення з мопедом «Hunter Moto Hayabusa 1» під керуванням водія ОСОБА_2 , де в якості пасажира знаходився ОСОБА_3 .

В результаті вказаної пригоди ОСОБА_3 були заподіяні наступні тілесні ушкодження: закритий осколковий перелом обох кісток на межі між середньою та нижньою третинами, внутрішньої кісточки лівої гомілки зі зміщенням уламків, закритий перелом нижньої третини малогомілкової кістки і внутрішньої кісточки правої гомілки, закритий перелом правої виличної кістки, закритий перелом передньої і латеральної стінок верхньощелепної пазухи, перелом латеральної стінки орбіти, параорбітальна гематома справа, субкон`юнктивальний крововилив справа, рвано-забита рана правого надбрів`я, закрита черепно-мозкова травма: забій головного мозку легкого ступеня з формуванням вогнища контузії правої тім`яної частини, які в сукупності відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які вимагають для свого лікування термін понад 21 день (3 тижня); рвано-забиті рани обох кистей, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я.

В результаті вказаної пригоди ОСОБА_2 були заподіяні наступні тілесні ушкодження: компресійний перелом 11-го грудного хребця 1-2 ступеня, які відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які вимагають для свого лікування термін понад 21 день (3 тижня); перелом лівих відділів потиличної кістки з поширенням на основу черепа, перелом великого крила клиноподібної кістки зліва, забій головного мозку важкого ступеня з формуванням контузій і геморагічних вогнищ, епідуральна гематома, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя.

В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «ВАЗ-21011» р/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 регламентувались вимогами п. 13.1 Правил дорожнього руху України. В умовах дорожньо-транспортної пригоди технічна можливість запобігти події для водія автомобіля «ВАЗ-21011» р/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 визначалася належним виконанням нормативних вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху України. В даній дорожньо-транспортній ситуації, дії водія автомобіля «ВАЗ-21011» р/н НОМЕР_1 ОСОБА_1 , які не відповідали вимогам п.13.1 Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору знаходились у причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми необережними діями, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, а також спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

29 травня 2020 року ОСОБА_1 в порядку ст.ст. 135, 136, 278 КПК України було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та вручено копію повідомлення про підозру.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні достатніми доказами: протоколом огляду місця ДТП від 26 травня 2019 року, згідно якого була оглянута ділянка проїжджої частини автодороги Н-20 «Слов`янськ – Донецьк - Маріуполь» за напрямком руху з боку с. Олександро в районі 61 км у Костянтинівському районі, Донецької області, де було зафіксовано розташування транспортних засобів, а також слідів та подряпин на дорожньому покритті; протоколом огляду від 04 червня 2019 року, згідно було проведено огляд «ВАЗ-21011» реєстраційний номер НОМЕР_1 та мопеда «Hunter Moto Hayabusa 1» без р/н; допитом потерпілого ОСОБА_3 ; допитом потерпілого ОСОБА_2 ; висновком судово-медичної експертизи № 144 від 18 жовтня 2019 року, згідно якого ОСОБА_3 спричинені тілесні ушкодження які відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які вимагають для свого лікування термін понад 21 день (3 тижня); висновком судово-медичної експертизи № 145 від 18 жовтня 2019 року, згідно якого ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження, які відносяться до ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які вимагають для свого лікування термін понад 21 день (3 тижня), а також тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя; висновком авто технічної експертизи № 3671 від 18 травня 2020 року.

Підозрюваний ОСОБА_1 на виклики слідчого не являється та ухиляється від явки, що перешкоджає проведенню з ним слідчих дій і прийняття законного рішення по даному кримінальному провадженню, що підтверджено матеріалами провадження. В даний час місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_1 не встановлено, зі місцем реєстрації він не мешкає.

У вказаному кримінальному провадженні 29 травня 2020 року оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_1 ..

Ухвалою слідчого судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 серпня 2020 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вжитими заходами розшуку встановлено, що є наявні відомості про те, що підозрюваний ОСОБА_1 може перебувати за межами України. Так відповідно до відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України підозрюваний ОСОБА_1 16 червня 2019 року через пункт пропуску «Просяне» виїхав до Російської Федерації та до теперішнього часу на територію України не повертався.

Оскільки є наявні відомості, що підозрюваний ОСОБА_1 може перебувати за межами України, 15 вересня 2020 року винесено постанову про оголошення його міжнародного розшуку, відомості про що внесено до ЄРДР.

Враховуючи вищезазначене та зважаючи на те, що підозрюваний переховується поза межами України, перебуває у невстановленому для слідства місці, існують обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 переховується від органів досудового розслідування. За таких обставин постало питання про обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність наступних ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам і не в повному обсязі забезпечать виконанню підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків. Також суворість покарання за кримінальне правопорушення та особистість підозрюваного свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування. З метою запобігання ОСОБА_1 вищевказаних ризиків необхідно останньому обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий просив розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного ОСОБА_1 , який оголошений у міжнародний розшук.

Прокурор Акулов А.В. та слідчий Савченко Д.О. клопотання підтримали та просили суд задовольнити його.

Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, дослідивши долучені до клопотання матеріали, слідчим суддею встановлено наступне.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, на виконання ч. 2 ст. 177 КПК України, слідчим суддею враховано підставу застосування запобіжного заходу – наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України (що обґрунтовується достатніми доказами, дослідженими в судовому засіданні), а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 ст. 177 КПК України.

Так, слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням Костянтинівського ВП проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019050380000639 від 27 травня 2019 року, за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Із матеріалів клопотання убачається, що у межах даного кримінального провадження ОСОБА_1 викликався до слідчого для проведення процесуальних дій. За викликами неодноразово не являвся, і не повідомив про причини свого неприбуття. Ухвалою слідчого судді від 14 серпня 2020 року надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації ДПСУ ОСОБА_1 16 червня 2019 року через пункт пропуску «Просяне» виїхав до Російської Федерації та до теперішнього часу на територію України не повертався.

29 травня 2020 року відносно ОСОБА_4 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Повідомлення про підозру вручене у спосіб, передбачений для виклику та приводу особи, а саме ст.ст. 135, 136 КПК України.

При цьому, матеріали клопотання містять копію фіскального чеку «Укрпошти» про скерування повідомлення про підозру, де відображений отримувач « ОСОБА_5 ». Наведені факти в сукупності наводять до висновку, що орган досудового розслідування вжив належні заходи для вручення повідомлення про підозру у спосіб визначений КПК України ОСОБА_1 . Таким чином, вважаю наведені вимоги кримінального процесуального закону щодо вручення особі письмового повідомлення про підозру органом досудового розслідування дотримано, відповідно ОСОБА_1 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.

Прокурором та слідчим доведено, що підставами вважати, що в кримінальному проваджені існують ризики, передбачені у п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, те, що ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків.

Ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду підтверджується тим, що ОСОБА_1 за місцем своєї реєстрації та проживання не мешкає, переховується від органів досудового слідства. Під час проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 у пункті пропуску «Просяне» 16 червня 2019 року перетнув державний кордон України та до теперішнього часу на територію України не повернувся Вищевказаний факт свідчить про те, що ОСОБА_1 достовірно знаючи що за фактом ДТП за його участю проводиться досудове розслідування, не дочекавшись до прийняття законного процесуального рішення виїхав за межі України. ОСОБА_1 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років і суворість покарання свідчить про те, що наслідки та ризик втечі для підозрюваного у цьому випадку можуть бути визнані ним менш небезпечними ніж кримінальне переслідування, в зв`язку з чим останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків підтверджується тим, що свідок ОСОБА_6 є його дружиною та до теперішнього часу її місцезнаходження не встановлене, остання не була допитана за обставинами скоєної ДТП, у зв`язку з чим перебуваючи на волі може незаконного впливати на неї з метою дачі останньою неправдивих свідчень на свою користь, що може істотно впливати на хід досудового розслідування та встановлення істини по справі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить дотримання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків під час досудового розслідування та в суді, запобігатиме спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідка.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі, після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

За правилами ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.

Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Як вбачається з матеріалів клопотання, постановою слідчого від 29 травня 2020 року оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_1 , оскільки місце знаходження останнього невідоме.

Постановою слідчого від 15 вересня 2020 року ОСОБА_1 оголошено в міжнародний розшук.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 193 КПК України прокурором доведено, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук, доданих до клопотання даних достатньо для підтвердження цього, враховуючи, наступне.

Костянтинівським ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області 17 вересня 2020 року до відділу Міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП в Донецькій області (який є регіональним підрозділом Департаменту Міжнародного поліцейського співробітництва НПУ) направлено для виконання постанову про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_1 від 15 вересня 20250 року та для внесення до обліків Генерального секретаріату Інтерполу відомостей щодо розшукуваної особи про оголошення його у міжнародний розшук.

При цьому, матеріали клопотання містять копію фіскального чеку «Укрпошти» про скерування постанови про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного та відповідного листа, де відображений відповідний отримувач. Наведені факти в сукупності наводять до висновку, що орган досудового розслідування вжив належні заходи для оголошення ОСОБА_1 у міжнародний розшук. Таким чином, слідчому судді надано достатніх матеріалів про оголошення останнього у міжнародний розшук, відповідно ст. 281 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, на виконання ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчим суддею оцінено в сукупності такі обставини: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини, оскільки він підозрюється, зокрема, у вчиненні тяжкого злочину, який карається позбавленням волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого; вік та стан здоров`я підозрюваного, який на обліку у лікаря психіатра, нарколога, фтизіатра не перебуває, є фізично здоровим; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання (одружений, утриманців не має); відсутність у підозрюваного місця роботи та навчання; репутацію підозрюваного, який за місцем проживання характеризується позитивно; майновий стан підозрюваного – не працює та немає доходу; відсутність судимостей у підозрюваного.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Однак, розглядаючи можливість застосування до підозрюваного альтернативних запобіжних заходів, враховуючи вищезазначене, тяжкість, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, суворість покарання за злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 його можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, на думку слідчого судді, є підставою для обрання ОСОБА_1 саме виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і його належну поведінку.

Зазначені ризики виправдовують обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

При цьому слідчий суддя вважає, що застосування даного запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.

Відповідно положень статті 492 КПК України до підозрюваного ОСОБА_1 може бути застосовано такий запобіжний захід як тримання під вартою, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правової підстави застосування запобіжного заходу (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), та враховуючи, що згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, а більш м`яка міра запобіжного заходу не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя не роблячи передчасних висновків щодо вини підозрюваного ОСОБА_1 вважає за необхідне задовольнити клопотання слідчого, погоджене з прокурором про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, за винятком випадків, що містяться у ч. 4 цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин інкримінованих неправомірних дій, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на відсутність виключних обставин, які надають право слідчому судді не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, враховуючи матеріальне становище підозрюваного, тяжкість злочину, у вчиненні якого він підозрюється, обставини інкримінованих йому неправомірних дій, згідно з п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України вважаю за необхідне визначити йому заставу у розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 147 140 грн., поклавши на ОСОБА_1 певні обов`язки у випадку звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 182-185, 193, 194, 196-198 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання заступника начальника СВ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Савченка Д.О., погоджене з прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області Акуловим А.В. по матеріалам досудового розслідування, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050380000639 від 27 травня 2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Зоря, Костянтинівського району, Донецької області, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України по матеріалам досудового розслідування, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019050380000639 від 27 травня 2019 року.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 тримати під вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№ 6)».

Визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , своїх процесуальних обов`язків, у розмірі 70 (сімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 147 140 (сто сорок сім тисяч сто сорок) гривень.

У разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обов`язок: прибувати за кожною вимогою до суду або слідчого, прокурора; не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає - Донецька область, Костянтинівський район, с. Зоря, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Зобов`язати органи досудового розслідування після затримання ОСОБА_1 не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, забезпечити прибуття до слідчого судді для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Вручити копію ухвали учасникам судового провадження, негайно після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на заступника начальника СВ Костянтинівського ВП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Савченка Д.О., прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області Акулова А.В.

На ухвалу слідчого судді учасниками процесу може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя Т.Б. Сітніков