Рішення № 91764791, 22.09.2020, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/9882/16-ц

Провадження № 2/219/2473/2020

РІШЕННЯ

Іменем України

14 вересня 2020 року м. Бахмут Донецької області

Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Шевченко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Брагіної М.В.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бахмут в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Бахмут-Вода» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення суми боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач КП «Бахмут – Вода» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , згідно якого просить стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості за спожиті послуги з водопостачання (водовідведення) за період з 01 січня 2008 року по 31 липня 2016 року в розмірі 23 733,14 грн. та судові витрати в розмірі 1 378 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначено, що КП «Бахмут-Вода» має зобов`язання по забезпеченню населення питною водою та прийманню стічних вод. Позивач регулярно надавав відповідачам послуги з постачання питної води та приймання стічних вод за адресою: АДРЕСА_1 , проводив нарахування за спожиті послуги відповідно до затверджених у встановленому законом порядку норм та тарифів. Однак, відповідачі, не заявивши відмови від споживання послуг з питного водопостачання (водовідведення) у встановленому порядку, тривалий час не виконують свої зобов`язання по сплаті отриманих послуг у повному обсязі. Порушуючи вимоги чинного законодавства щодо сплати комунальних послуг, та не сплачуючи борг за спожиті послуги з постачання питної води (прийманню стічних вод) добровільно, відповідачі спричинили майнову шкоду КП «Бахмут-Вода» в сумі 23 733,14 грн., яка утворилася за період з 01.01.2008 по 31.07.2016. У зв`язку з викладеним позивач вимушений звертатися до суду з цим позовом.

05 грудня 2016 року по справі за вказаним позовом було ухвалено заочне рішення, яким стягнуто солідарно з відповідачів на користь КП «Бахмут – Вода» заборгованість за постачання теплової енергії в розмірі 23 733,14 грн. 70 коп. та судові витрати.

30 червня 2020 року до суду звернулася відповідач ОСОБА_4 із заявою про скасування заочного рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 05.12.2016 за позовом КП «Бахмут – Вода» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення суми боргу. За результатами розгляду цієї заяви, 09.07.2020 Артемівський міськрайонний суд Донецької області постановив ухвалу про скасування даного рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 05.12.2016 та призначення до розгляду в порядку загального позовного провадження.

07.08.2020 представник позивача КП «Бахмут-Вода» надіслав заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просив: - стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 суму заборгованості за спожиті послуги з водопостачання (водовідведення) за період з 01 січня 2008 року по 06 лютого 2015 року в розмірі 14 556,92 грн.; - стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 суму заборгованості за спожиті послуги з водопостачання (водовідведення) за період з 07 лютого 2015 року по 31 липня 2016 року в розмірі 6 119,96 грн.; а також судові витрати.

12.08.2020 відповідач ОСОБА_4 надала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позову про стягнення заборгованості за період з 01.01.2008 по 31.07.2016 в розмірі 20 676,88 грн. в частині стягнення вказаного боргу з неї. Вказала, що в період утворення заборгованості за спожиті послуги з водопостачання вона разом зі своїми дітьми проживала за іншою адресою в м. Бахмут. З 2006 року вона з донькою – ОСОБА_1 , сином – ОСОБА_3 та онукою – ОСОБА_5 переїхали від чоловіка проживати в інше місце. Багато років вони неофіційно знімали житло. Шлюб між нею та ОСОБА_2 був розірваний 23.12.2014. В серпні 2017 року вона звернулася до Бахмутської міської ради щодо надання житла, але їй було відмовлено у постановці на облік у зв`язку з тим, що вона зареєстрована за адресою колишнього чоловіка. Таким чином, вважає, що ні вона, ні її діти не повинні сплачувати заборгованість за комунальні послуги, якими не користувалися. Крім того, просить застосувати до позовних вимог строк позовної давності.

Представник позивача КП «Бахмут-Вода» до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду був повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася, надала через канцелярію суду заяву про розгляд справи без її участі, просила відмовити у задоволенні вимог в частині неї з підстав, викладених у відзиві.

Представник відповідача ОСОБА_4 – Болотюк О.Л., уповноважена Бахмутським бюро правової допомоги Краматорського місцевого органу з надання безоплатної вторинної правової допомоги в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи (шляхом направлення документів та судових повісток за адресою їх реєстрації / проживання), в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили.

На підставі ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 .

Відповідно до розрахунку заборгованості за послуги з водопостачання (водовідведення) за період з 01 січня 2008 року по 31 липня 2016 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 існує заборгованість в розмірі 20 676,92 грн. (а.с.112-113). Розрахунок здійснено на основі тарифів та норм водоспоживання та водовідведення по КП «Бахмут-Вода» для споживачів населення (а.с.10).

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що КП «Бахмут-Вода» надавало відповідачам послуги з водопостачання та водовідведення. Проте, доказів оплати вартості наданих позивачем послуг з водопостачання та водовідведення відповідачами не надано.

Чинним законодавством передбачено, що споживач повинен сплатити вартість наданих послуг щомісячно. Згідно зі ст. 68 ЖК України, наймач (власник) зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст.162 ЖК України плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами, а наймач зобов`язаний своєчасно щомісяця вносити плату за комунальні послуги.

Відповідно до п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», який діяв на час виникнення спірних правовідносин, споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Згідно «Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведенню», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 споживач зобов`язаний вчасно, у встановлений строк оплачувати отримані послуги (п. 30). Як передбачено п. 21 зазначених Правил у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення – з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства.

Згідно довідки № 26875 про склад сім`ї споживача послуг з централізованого водопостачання (водовідведення) за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані відповідачі: власник – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та дружина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.7).

В матеріалах справи міститься свідоцтво серії НОМЕР_2 (а.с.49), відповідно до якого шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був розірваний Відділом ДРАЦС по м. Артемівську реєстраційної служби Артемівського МРУЮ у Донецькій області 23 грудня 2014 року, актовий запис № 96.

У судовому засіданні було встановлено, у 2006 році відповідач ОСОБА_4 разом з донькою – ОСОБА_1 та сином – ОСОБА_3 , які також є відповідачами по справі, переїхали від чоловіка ОСОБА_2 проживати в інше місце, багато років не проживали за адресою реєстрації. В серпні 2017 року вона звернулася до Бахмутської міської ради щодо надання житла, але їй було відмовлено у постановці на облік у зв`язку з тим, що вона зареєстрована за адресою колишнього чоловіка, що підтверджується листом Бахмутської міської ради від 14.08.2017 (а.с.50).

Для підтвердження факту не проживання ОСОБА_4 разом з дітьми за вищевказаною адресою, вона звернулася до ПП «Наш Дім Плюс», але через наявну заборгованість за житлово-комунальні послуги, їй відмовили у надані відповідного акту про не проживання в період з 2008 по 2016 роки (а.с.55).

Факт не проживання відповідачів ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджений показами свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які були допитані в судовому засіданні 07.08.2020, та вказали, що відповідачі дійсно не проживають за вищевказаною адресою понад 10 років, приблизно з 2008 року.

З паспорта серії НОМЕР_3 , виданого24.01.2002 Артемівським МВ УМВС України у Донецькій області (а.с.45-46) вбачається, що ОСОБА_4 з 17.09.2019 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Вона пояснила, що зберігала місце реєстрації за адресою колишнього чоловіка для реалізації трудових, медичних та інших прав.

Крім того, суд встановив, що керівництвом військової частини А 1465 видано довідку солдату ОСОБА_3 в тому, що він з 07.11.2013 по 06.11.2014 року перебуває на військовій службі у військовій частині ЗСУ. Така довідка надавалася для одержання пільг, встановлених законодавством України для військовослужбовців та їх сімей, якщо сім`я військовослужбовця, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відповідає умовам, які за чинним законодавством дають право на одержання пільг.

З картки по особовому рахунку вбачається, що в період з листопада 2013 року по листопад 2014 року розрахунок послуг проводився на 6 осіб і жодної пільги не передбачено, що може підтверджувати той факт, що ОСОБА_3 на той час не проживав за даною адресою, а його матір ОСОБА_4 , сестра ОСОБА_1 та племінниця не скористалися одержанням пільги, оскільки на той час також не проживали за вказаною адресою.

Статтею 64 ЖК УРСР передбачено, що члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», який діяв на час виникнення спірних правовідносин, споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що особа має сплачувати вартість за отримані та спожиті комунальні послуги, тобто бути споживачем таких послуг та користуватися житлово-комунальними послугами.

Як з`ясовано судом,відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не проживають за адресою, за якою КП «Бахмут-Вода» надавало послуги з водопостачання та водовідведення, не проживають з 2006 року по теперішній час, тобто не є споживачами комунальних послуг за які позивач просив стягнути з них кошти, а відтак і підстави для їх стягнення з відповідача ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_3 відсутні.

За адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Вони не скористалися правом надати суду докази того, що вони відмовлялися від споживання послуг з водопостачання (водовідведення) у встановленому порядку, чи зверталися до позивача щодо проведення перерахунку у разі можливої відсутності тривалий час в квартирі та не споживання послуг або з претензіями щодо невиконання ним зобов`язань щодо постачання послуг, або надання неякісних послуг суду.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень.

Згідно ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до ч.ч. 1, 3 ст. 261 ЦК перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

При цьому, правило частини першої статті 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб`єктивних прав, відтак обов`язок доведення строку, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Відповідно дост.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Частина 3 ст. 267 ЦК України передбачає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Частина 4 вищевказаної статті зазначає, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не зверталися до суду з заявою про застосування строку позовної давності, доказів оплати чи перерахунку вартості послуг не надали.

Вищеприведені обставини та факти у їх сукупності надають суду можливість зробити висновок про те, що в ході судового розгляду справи представником позивача були частково доведені ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог щодо стягнення суми боргу за комунальні послуги.

Керуючись Рішенням ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", аналізуючи повноту дослідження судами обставин справи, суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі). Суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає з статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).

З огляду на викладене, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги КП «Бахмут-Вода» про стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заборгованість за спожиті послуги з водопостачання (водовідведення) підлягають задоволенню частково, а саме лише в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в розмірі 20 676,88 грн. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , з яких підлягає стягнення заборгованості, на користь позивача необхідно стягнути солідарно сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 1 378 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 1, 9, 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Комунального підприємства «Бахмут-Вода» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення суми боргу – задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Бахмут-Вода» (п/р НОМЕР_4 у відділенні АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» м. Бахмут, ЄДРПОУ 35298787) заборгованість за спожиті послуги з водопостачання (водовідведення) за період з 01 січня 2008 року по 31 липня 2016 року в розмірі 20 676 /двадцять тисяч шістсот сімдесят шість/ грн. 88 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимоги КП «Бахмут-Вода» - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Бахмут-Вода» (п/р НОМЕР_4 у відділенні АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» м. Бахмут, ЄДРПОУ 35298787) в дольовому порядку судові витрати по сплаті судового збору по 689 /шістсот вісімдесят дев`ять/ грн. 00 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення ухвалено в судовому засіданні 14 вересня 2020 року. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 14 вересня 2020 року. Повний текст рішення складено та підписано суддею 22 вересня 2020 року.

Сторони по справі:

позивач: Комунальне підприємство «Бахмут-Вода», код ЄДРПОУ 35298787, місцезнаходження: Донецька область, м. Бахмут, вул. Корсунського, буд. 1;

відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса проживання: АДРЕСА_3 ;

відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.В. Шевченко

22.09.2020