Ухвала суду № 91763915, 16.09.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25396/20

Провадження № 1-кс/761/15875/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Слободянюк П.Л., за участю секретаря Даниленко А.О., представників ТОВ «БК Норма»: адвокатів Балицького Т.М., Барбона П.О., розглянувши клопотання останнього, подане в інтересах ТОВ «БК Норма», про скасування арешту майна,

У С Т А Н О В И В:

До суду надійшло клопотання адвоката Барбона П.О., подане в інтересах ТОВ «БК Норма» про скасування арешту майна, а саме грошових коштів ТОВ «БК Норма» (код 33880412) в сумі 2 898 406 (два мільйони вісімсот дев`яносто вісім тисяч чотириста шість) гривень, розміщених на рахунку № НОМЕР_1 (українська гривня) в банківський установі АТ КБ «Приватбанк», м. Київ (МФО 305299), накладеного ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.08.2020, в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №32019100000000120 від 11.02.2019.

У клопотанні заявник зазначає, що арешт майна накладено необґрунтовано та безпідставно, оскільки зазначене майно не відповідає критеріям, вказаним у ст. 98 КПК України, та не може бути використано як доказ у кримінальному провадженні у зв`язку з тим, що стороною обвинувачення не доведено факт, що арештовані кошти набуті ТОВ «БК Норма» саме незаконним шляхом, оскільки це є лише версією, а не обґрунтованою обставиною.

Окрім цього, заявник зазначає, що на протязі 2020 року жодні слідчі дії по відношенню до ТОВ «БК Норма» не проводились, у зв`язку з чим не вбачається подальшої потреби в арешті вказаного майна, а тому заявник просить скасувати накладений арешт.

У судовому засіданні представники ТОВ «БК Норма», кожен окремо, клопотання підтримали.

Слідчий в судове засідання не з`явився.

Проаналізувавши доводи клопотання, слід дійти такого висновку.

Як встановлено в судовому засіданні на підставі матеріалів клопотання, СУ ГУ ДФС у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32019100000000120 від 11.02.2019 за фактом умисного ухилення службовими особами ТОВ «БК Норма» від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Далі, як встановлено слідчим суддею, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.08.2020 накладено арешт на грошові кошти ТОВ «БК Норма» (код 33880412) в сумі 2 898 406 (два мільйони вісімсот дев`яносто вісім тисяч чотириста шість) гривень, розміщених на рахунку № НОМЕР_1 (українська гривня) в банківський установі АТ КБ «Приватбанк», м. Київ (МФО 305299), при цьому такий арешт накладений з метою забезпечення збереження зазначеного майна як речового доказу.

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключно прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що однією із загальних засад кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Положеннями ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Проте, для накладення арешту на майно на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий або прокурор повинен довести наявність достатніх підстав вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього кодексу.

Так, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Разом з тим, слідчим суддею не отримано даних на підтвердження того, що вказані грошові кошти на поточний момент відповідають критеріям ст. 98 КПК України.

У зв`язку із зазначеним, слідчий суддя вважає що накладення арешту на зазначене майно викликає сумнів в розумності і співрозмірності обмеження права власності з завданням кримінального провадження, оскільки в судовому засіданні не встановлено жодного доказу, який би свідчив про обґрунтовану причетність ТОВ «БК Норма» (код 33880412) до кримінального правопорушення, при цьому жодній особі, яка причетна до управління згаданим підприємством, у даному кримінальному провадженні про підозру не повідомлено, зокрема таких відомостей слідчим суддею не виявлено.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання у володіння майном, оскільки не доведено необхідність та наявність підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження, наявність потреб досудового розслідування у такому арешті майна з огляду на сумніви щодо співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно вимог ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У зв`язку із зазначеним, на думку слідчого судді, вжиті в рамках даного кримінального провадження процесуальні заходи його забезпечення щодо майна, яке є предметом клопотання, на даний час є необґрунтованими, а відтак, арешт підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката Барбона П.О., поданого в інтересах ТОВ «БК Норма», про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10.08.2020 в рамках кримінального провадження №32019100000000120, внесеного до ЄРДР 11.02.2019, на грошові кошти ТОВ «БК Норма» (код 33880412) в сумі 2 898 406 (два мільйони вісімсот дев`яносто вісім тисяч чотириста шість) гривень, розміщених на рахунку № НОМЕР_1 (українська гривня) в банківський установі АТ КБ «Приватбанк», м. Київ (МФО 305299).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя П. Л. Слободянюк