Ухвала суду № 91762233, 24.09.2020, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/20627/20

Провадження 2/127/3338/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Луценко Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №127/20627/20 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ТОВ "Фінансова компанія управління активами", треті особа без самостійних вимог щодо предмету спору рриватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Разом з цим, позивач своєю заявою з метою забезпечення позову просив зупинити звернення стягнення на підставі виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за №11429, який був вчинений 30 жовтня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. про стягнення з позивача на користь ТОВ "Фінансова компанія управління активами" заборгованості у розмірі 23 812, 30 грн. При цьому позивач у своїй заяві не зазначив кінцевого терміну для зупинення виконання спірного виконавчого напису.

Вважаю, що заява позивача є такою, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом види забезпечення позову.

Одними із видів забезпечення позову відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України є накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір (постанова Верховного Суду від 25.09.2019 року у справі № 320/3560/18, провадження № 61-5051св19).

Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії (постанова Верховного Суду від 25.04.2019 року у справі №826/10936/18, провадження №К/9901/728/19).

Відтак, при вирішення заяви про забезпечення позову необхідно брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виник спір щодо визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. 30 жовтня 2019 року, таким, що не підлягає виконанню.

Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським О.В. відкрито виконавче провадження за спірним виконавчим написом 05 травня 2015 року №61957156 та винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника від 02 червня 2020 року, що виконується Вінницьким державним педагогічним університетом ім. Михайла Коцюбинського.

А тому, зважаючи на предмет позову, дійсно існує реальна загроза ефективного захисту прав позивача у разі задоволення позову, оскільки спірний виконавчий напис може бути виконаний, а спірна заборгованість погашена до розгляду справи по суті.

З огляду на вищевикладене, заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню в частині зупинення виконання виконавчого напису нотаріуса, який є спірним та є предметом даного спору, до набрання судовим рішенням по даній справі законної сили.

Відповідно до ч.6 ст.154 ЦПК України питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову (ч.2 ст.154 ЦПК України)

Згідно із ч.3 ст.154 ЦПК України суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

На час розгляду заяви про забезпечення позову судом не встановлено наявності обставин згідно ч.2 ст.154 ЦПК України, а тому відсутні підстави для зустрічного забезпечення.

Одночасно суд вважає за можливе роз`яснити, що за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим (ч.1 ст.156 ЦПК України), зокрема у разі вжиття судом заходів забезпечення позову про стягнення грошової суми відповідач (інша особа) може за своєю ініціативою забезпечити позов шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вимог позивача або надання гарантії банку на таку суму. Надання відповідачем до суду документа, що підтверджує забезпечення позову відповідно до частини четвертої цієї статті, є підставою для відмови в забезпеченні позову судом або для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову (ч.4,5 ст. 156 ЦПК України).

Також, суд звертає увагу на те, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ч.9 ст.158 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.149, 150, 153, 154, 157, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – задовольнити частково.

Зупинити виконання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем 30 жовтня 2019 року за реєстровим №11429 про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" заборгованості у розмірі 23 812 грн. 30 коп. до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №127/20627/20 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова Олега Миколайовича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В іншій частині задоволення заяви – відмовити.

Копію ухвали для відома направити сторонам у справі.

Копію ухвали направити приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Табінському Олегу Володимировичу – для вжиття відповідних заходів.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Суддя: