Ухвала суду № 91760669, 21.09.2020, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа №694/452/18

провадження № 8/694/1/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2020 року м. Звенигородка

Суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Сакун Д.І. вивчивши заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 01.11.2018 року по цивільній справі №694/452/18,-

в с т а н о в и в:

До Звенигородського районного суду Черкаської області 09.09.2020 року надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 01.11.2018 року по цивільній справі №694/452/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представник по дорученнях ОСОБА_1 , третя особа Хлипнівська сільська рада Звенигородського району Черкаської області.

Ухвалою Звенигородського районного суду від 15.09.2020 року вказану заяву було залишено без руху.

До Звенигородського районного суду надійшла заява про відвід судді Сакун Д.І. у справі про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 01.11.2018 року по цивільній справі №694/452/18.

Встановлено, що 10.09.2020 та 18.09.2020 року (повторно) відповідачі по справі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернулися до суду із заявою про відвід головуючого судді Сакун Д.І. у зв`язку з тим, що суддя раніше розглядала цивільну справу №694/452/18 (провадження 2/694/265/18) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа Хлипнівська сільська рада Звенигородського району Черкаської області про визнання відповідачів особами, що втратили право користування жилим приміщенням, та позовні вимоги задовольнила, тобто винесла незаконне рішення 01.11.2018 року, що на думку заявника, може свідчити про упередженість та необ"єктивність судді під час розгляду даної заяви. Також заявник вказав, що ним були подані скарги до Городищенського районного суду Черкаської області (рішення суду від 08 жовтня2019 року справа № 694 /625 /1 9, провадження № 1-кс 691 /362 /1 9 (копія ухвали додається аркуш.), копія ухвали Верховного Суду колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 14 листопада 2019 справа № 694/ 625 /19 провадження № 51-5652 ск 19. Копія з Вищої Ради Правосуддя від 28 січня 2020 року за № 466 /0 /18-20 Копія Ухвали Звенигородського районного суду Черкаської області від 03.04.2020 року, справа №694 /421 /20 провадження № - кс 694/171/ 20(копія рішення дається).

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

Згідно ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Стаття 36 ЦПК України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 01.11.2018 року по цивільній справі №694/452/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представник по дорученнях ОСОБА_1 , третя особа Хлипнівська сільська рада Звенигородського району Черкаської області.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 про відвід судді вбачається, що останній не згідний із змістом винесеного рішення у даній цивільній справі, відтак він вважає, що суддя є упередженою.

Однак, відповідно до частини 4 статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Разом з тим як вбачається з поданої заяви про відвід заявник впевнений в упередженості судді при розгляді даної справи, що виражалося у поданні заявником заяв про вчинення злочину суддею при розгляді даної справи, а саме винесенні оскаржуваного судового рішення та вимог внести відомості про дане правопорушення до ЄРДР, що було предметом розгляду слідчого судді Городищенського районного суду Черкаської області. Також недовіра заявника до судді підтверджується поданими останнім скаргами до ВРП на дії судді при винесенні рішення саме у даній справі.

Відповідно до ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» ( № 3477- IV від 23.02.2006 року із змінами до доповненнями) , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Рішенням Європейського суду у справі « Білуха проти України» (заява № 33949\02) від 09 листопада 2006 року встановлено, що відповідно до установленої практики Європейського Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Стосовно об`єктивного критерію це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. Вищевказане рішення у справі "Ветштайн протии Швейцарії" (Wettstein v.Switzerland) та рішення у справі "ОСОБА_9 проти Iспанії" (Castillo Algar v.Spain), від 28 жовтня 1998 року,п.45).

Тому, з врахуванням вищезазначеного рішення Європейського суду, а також з метою втілення довіри до суду громадськості у демократичному суспільстві, суд вважає за необхідне заявити самовідвід, який задоволити.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у відповідній частині передбачає наступне:

"Кожен має право на справедливий... розгляд його справи...незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..."

Право позивача на справедливий суд закріплений в нормах міжнародного права, зокрема в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб`єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об`єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд. Отже, незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав.

Відтак, суд вважає за можливе задоволити дану заяву.

Якщо після задоволення відводів (самовідводів) або за наявності підстав, зазначених устатті 37 цього Кодексу, неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, справа за розпорядженням голови суду передається до іншого суду, визначеного в порядку, встановленому цим Кодексом (ч.3 ст.41 ЦПК України).

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи.

Передача справи з підстави, передбаченої п.2 ч.1 ст.31 ЦПК України, здійснюється на підставі розпорядження голови суду про передачу справи до іншого суду, визначеному в порядку встановленому цим Кодексом.

Наразі, в Звенигородському районному судді Черкаської області, на час винесення ухвали, правосуддя здійснює одна суддя Сакун Д.І., у судді Кравченко Т.М. закінчився період повноважень на здійснення правосуддя, виходячи з цього, неможливо провести повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та утворити новий склад суду, а тому справу слід передати на розгляд до іншого суду, який є найбільш територіально наближеним до Звенигородського районного суду Черкаської області (ч.4 ст.31 ЦПК України).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.31, 36, 39-41, 260 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представник по дорученнях ОСОБА_1 про відвід головуючій судді по справі судді Сакун Дар`ї Ігорівні - задовольнити.

У зв`язку з неможливістю утворити новий склад суду цивільну справу №694/452/18 провадження №8/694/1/20 за заявою ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , представник по дорученнях ОСОБА_1 , позивач по справі ОСОБА_2 , третя особа Хлипнівська сільська рада Звенигородського району Черкаської області, за нововиявленими обставинами по цивільній справі №694/452/18 на рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 01.11.2018 року, передати на розгляд до іншого суду, який є найбільш територіально наближеним, а саме до Ватутінського міського суду Черкаської області.

На ухвалу в частині передачі справи на розгляд іншому суду може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Д.І.Сакун