Постанова № 91759604, 22.09.2020, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 622/679/20

3/622/207/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2020

суддя Золочівського районного суду Харківської області Шабас О.С. розглянувши матеріал, який надійшов від Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

за ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2020 року приблизно о 20.00 годині в Харківській області Золочівський район с.Довжик по вул. Підгірній ОСОБА_2 керуючи автомобілем ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_1 обрав безпечної швидкості і з`їхавши з проїжджої частини допустив зіткнення з парканом в результаті чого ТЗ завдано механічні пошкодження.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БР№099219, зазначається, що також 16 липня 2020 року приблизно о 20.00 годині в Харківській області Золочівський район с.Довжик по вул. Підгірній ОСОБА_2 також керуючи автомобілем ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_2 , перебував з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме:нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився в присутності двох свідків.

ОСОБА_2 та його представник – адвокат Столяров М.В. в судовому засіданні 09.09.2020 року пояснили, що 16 червня 2020 року о 20 год. 00 хв., керуючи легковим транспортним засобом ВАЗ 21099, державний номер НОМЕР_2 , по вул. Підгірній в с. Довжик, Золочівський район, Харківської області. ОСОБА_2 перебуваючи за кермом свого автомобіля, рухаючись по дорозі яка не має асфальтного покриття, (фото дороги та місця ДТП додано до заперечення) та була розмита, через що не впоравшись з керуванням ОСОБА_2 з`їхав з проїзної частини, у паркан свідків – родини ОСОБА_3 . Внаслідок чого, у останнього виникли механічні пошкодження. Весь час, з моменту ДТП, ОСОБА_2 намагався витягнути свій автомобіль, але це було не можливо. Зрозумівши той факт, що автомобіль залишиться на місці ДТП ОСОБА_2 зателефонував своїм друзям з Харкова, для того, щоб вони забрали його автомобіль та відвезли до СТО у місто Харків. До приїзду своїх знайомих, ОСОБА_2 приблизно 3 години знаходився разом із свідком біля свого власного автомобіля. Зрозумівши, що його товариші приїдуть не скоро, а самостійно він автівку не витягне він запропонував господарю подвір`я, в яке його знесло, винагороду за допомогу з автівкою, на що ОСОБА_4 дав свою згоду, сказавши, що полюбляє пиво. Після чого ОСОБА_2 пішов до магазину по пиво. Повернувшись він разом із господарем намагався завести та витягти авто. Але їх зусилля виявилися марними, приблизно через годину після ДТП він зрозумів, що авто не тільки з`їхало з дороги, але й зазнало механічних ушкоджень через які він не зможе ним керувати та витягти без технічної допомоги, на цій підставі він також вирішив випити пива. За цей час, ОСОБА_2 випив дві банки пива, чекаючи друзів, але з часу ДТП він за кермом не знаходився та транспортним засобом не керував до приїзду працівників поліції з того часу пройшло більше 2х годин. Провину в здійсненні правопорушення за ст. 124 КУпАП визнав, але заперечував щодо притягнення за ст. 130 ч.1 КУпАП, оскільки не вчиняв дій спрямованих на порушення правил ст. 130 КУпАП, більш того патрульним поліції було вчинено ряд суб`єктивних, упереджених та необ`єктивних дій спрямованих на встановлення вини ОСОБА_2 . Працівники поліції його як водія не зупиняли, хто їх викликав та звідки вони взялися не зрозуміло, протокол складено з порушеннями, як порушено і процедуру огляду на стан сп`яніння, тому вважали, що провадження про справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП на підставі п.1 ч.247 КупАП.

Суддя, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Згідно ст. 7 цього Кодексу ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАПє одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.

Відповідно до ст. 245 КУпАП України завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення», де зазначено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.

Відповідно до положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об`єктивного дослідження доказів у справі та з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Факт скоєння ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ст. 124КУпАП підтверджується дослідженими матеріалами справи:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії БР № 099220 від 16.07.2020 року, який ніким не оскаржувався;

- схемою місця ДТП від 16.07.2020 року;

- письмовими поясненнями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також їх свідченнями наданими у судовому засіданні:

Свідок ОСОБА_4 , який був понятим під час складання протоколу, пояснив у суді, що 16.07.2020 року о 20.00 він почув гуркіт автомобіля та зламаних гілок. Вийшовши зі своєї хати він побачив, що автомобіль марки ВАЗ 21099 з`їхав до нього у двір, зламав кущі дерев та зупинився на пеньку. Він побачив водія, який попросив допомогти йому виїхати та пообіцяв «магорич». Він взяв пилку, лопату, сокиру та почав визволяти авто. В цей час водій, не був у стані сп`яніння, знову пообіцяв «магорич», спитав що він п`є, на що свідок зазначив- сидр або пиво, після чого водій пішов в магазин, а свідок і далі вивільняв двір від гілок. Прийшовши з магазину, водій спробував виїхати, але в нього нічого не вийшло. Водій подзвонив товаришам в м. Харків, попросив допомоги, в цей час він почав пити сидр та пиво поки чекав товаришів. Близько 21.00 прийшов місцевий «шериф», на автомобілі він не заїхав, бо була розмита дорога. Після 22.00 години приїхала «патрульна поліції», попросили в водія документи і почали з`ясовувати ситуацію, потім почали складати протокол, він та його дружина засвідчили той факт, що водій відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, проте в останій раз ОСОБА_2 керувавсвоїм авто більше 2х годин тому коли його авто заїхало у двір та він не змігвиїхати.Тобтодужезавчасно до приїздупрацівниківполіції. Свідок не змігпояснитихтовикликавпрацівниківполіції, зауважив, щовінїх не викликав, чого вони зявилися та почали складати протокол він не зрозумів. Він та дружина на місці давали поясненняпроте вони є літні люди та не читаючиїхпідписали, думаючищо там все що вони повідомилипрацівникамполіції.Свідокбачив, як водій почав питидесьпісля 21.00 годинипісля того, як зрозумівщонікудавже не поїде. Свідоктакожпідтвердивтой факт, щоводійтелефонувавсвоїмтоваришам та просив допомоги. Працівникиполіціїсклали протокол та поїхали не дочекавшисьтоварищівводія. Йогодрузіприїхали близко 01.30 ночіспробуваливигягтиавтомобіль, але в них такожнічого не вийшло, авто водійзміззабрати на наступний день.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що 16.07.2020 року близько 20.00 години перебуваючи на подвір`ї разом з чоловіком, вони почули гуркіт авто та тріск гілок, коли вийшли за двір, то побачили автомобіль, який в`їхав у їхнійгород . За кермомбула особа, яка перебуває в залі. Він не перебував в стані алкогольного сп`яніння. Чоловік став йому допомагати витягти автомобіль, за що він пообіцяв йому «магорич». Вона стала кричали, щоб він непив, пообіцявши йому скандал. Водій пішов в магазин, а чоловік зайшов в хату випити кави. Потім водій повернувся з магазину і очікуючи своїх друзів почав пити пиво. Під час керування автмобілем водій був тверезий. Щодо своїх пояснень, наданихпід час складання протоколу, пояснила, що вона не впевнена в тому, щоводійбув п`яний, пояснення підписала не читавши їх, вона є пенсіонеркою та не знала як себе поводити в цій ситуації. Хто взагалі викликав працівників поліції та чого вони приїхали вона не розуміє, вони з чоловіком їх не викликали, хлопця працівники поліції не зупиняли, він вже давно був у них на подвір`ї коли приїхала поліція.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_2 зі сторони працівників поліції або свідків було необ`єктивне ставлення, чинився тиск, тощо. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_2 суду не надано.

Відтак своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 12.1 ПДР України, а саме під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, чим скоїв адміністративне правопорушення та п.12.2 ПДР України, а саме у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги чим скоїв адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП, а саме порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу.

Відповідно до ст. 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність.

Обставин, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.

З урахуванням викладеного, а також характеру скоєного правопорушення, особи порушника, з метою виховання порушника та попередження наступних правопорушень, суд приходить до висновку про необхідність накладення на винного адміністративного стягнення у вигляді штрафу, передбачений санкцією ст. 124 КУпАП.

Що стосується протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, дослідивши матеріалиадміністративної справи, суд вважає, що у діях ОСОБА_2 відсутня подія і склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, котрі не знайшли свого підтвердження в суді, виходячи з наступного.

У відповідності дост. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне порушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до умов статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за внутрішнім переконанням, заснованому на всебічному, повному та об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

У відповідності дост.266 КУпАПособи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, який проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків і у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров`я, перелік яких затверджується управлінням охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному КМУ.

Згідно ізст. 55 Конституції Україниправа і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння встановлений ст. 266 КУпАП, а також затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого cп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» та «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену спільним Наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року.

Зокрема, пунктами 2, 6 Розділу І «Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та п.п. 1-6 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, або у разі відмови водія пройти огляд на місці, лікарем закладу охорони здоров`я.

Відповідно до пунктів 3,4,5 Розділу І вищевказаної Інструкції поліцейськими при огляді на стан сп`яніння використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях. Перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Відповідно до положень пункту 7 Розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.

Пунктами 8, 9 даної Інструкції та пунктами 7, 8 Порядку регламентовано, що з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Пунктом 1.10 ПДР України передбачено, що водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Як вбачається з досліджених матеріалів працівниками поліції ОСОБА_2 , як водій транспортного засобу ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_2 не зупинявся, працівники поліції дійсно запропонували ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп`яніння більше 2х годин після того як він перестав керувати транспортним засобом, на дану обставину вказали свідки та сам ОСОБА_2 , останній в свою чергу заперечував пройти відповідний огляд, саме з тих підстав, що вже кілька годин не керував транспортним засобом, та не є водіїм відповідно в розумінні ПДР.

До протоколу про адміністративне правопорушення долучено відеозапис, під час перегляду, якого, дійсно не вбачається, що працівниками поліції належним чином зупинено ОСОБА_2 , також з зазначеного відеозапису не вбачається коли його фактично було зроблено так як часом здійснення запису зазначено 05:51:56 годин 16 січня 2008 року, що фактично протирічить іншим дослідженим доказам.

При цьому, суд вважає такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами, відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", (рішення ЄСПЛ від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Відповідно до пункту 1.10 ПДР України, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Згідно зпунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавствау справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»№14 від 23.12.2005 року,керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.Для притягнення до відповідальності за ст.130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

При дослідженні відеозаписів за 16.07.2020 року встановлено, що на відеозаписах не зафіксовано момент руху автомобіля ВАЗ 21099, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 не зафіксовано його зупинки.

Для повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи у судове засідання викликався інспектор СРПП Золочівського ВП Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області Лавріненко А.В. яким оформлювались матеріали справи про адміністративне правопорушення.Однак, зазначений свідок у судове засідання не з`явився, так як згідно листа Золочівського ВП Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області інспектор СРПП № 1Лавріненко А.А. перебуває у черговій відпустці згідно до вимог розділу XI ч.1 ст. 92 ЗУ» Про національну поліцію».

Відтак в даній конкретній справі відмова ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп`яніння, не створює в даному випадку об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП у вчиненні якого звинувачується ОСОБА_2 , так як останій не є водієм в розумінні положень пункту 1.10 ПДР України.

Оскільки судом встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення не наведено достатніх доказів вини ОСОБА_2 щодо вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП, суддя вважає, що провадження у справі підлягає закриттю, так як в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатної людини станом на 01 січня року звернення, що у 2020 році складає 420,40 грн.

Керуючись чст.33, ст. 122-4, ст.124, ч.1 ст.130, ст.ст. 221, 245, 268, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.9 ст.5 ЗУ "Про судовий збір", суддя

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати справи № 622/680/20 (провадження № 3/622/208/20), № 622/679/20 (провадження № 3/622/207/20) присвоївши єдиний номер 622/679/20 (провадження № 3/622/207/20).

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП , відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу правопорушення.

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих доходів громадян, що складає 340 грн. (триста сорок гривень 00 коп) які сплатити на рахунок:

отримувач коштів ГУК Харківськ обл./Харківобл./21081300,

банк отримувача Казначейство України (ЕАП),

код отримувача 37874947,

рахунок отримувача IBAN UA 168999980313020149000020001,

код класифікації 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір на користь держави в особі державної судової адміністрації України у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять грн. 40 коп.) на наступні реквізити:

отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

код отримувача: 37993783

рахунок отримувача (IBAN) UA 908999980313111256000026001

код класифікації: 22030106

у призначенні платежу платником повинно бути зазначено ( ОСОБА_2 Золочівський районний суд Харківської області код ЄДРПОУ суду: 02893870).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подання у десятиденний строк з дня її винесення апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, або в разі подання відповідної скарги після закінчення розгляду справи по суті апеляційним судом.

Постанова дійсна для пред`явлення до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

.

Суддя: Шабас О. С.