Вирок № 91758400, 24.09.2020, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 528/1109/17

Провадження № 1-кп/539/41/2020

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

в складі: головуючого судді Іващенка Ю. А.

при секретарях Павличенко О.А., Мирна Т.Ф.,

з участю : прокурора Замулко С.А.,

захисника Юрченка С.Л.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни Полтавської області кримінальне провадження №12017170150000320, №12017170150000437, №12018170290000121 про обвинувачення :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гребінка Полтавської області, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта середня, не працюючого, не одруженого, судимого:

- 30.06.2017 року Гребінківським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 162, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням строком 2 роки;

- 07.09.2017 року Пирятинським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України з урахуванням попереднього вироку від 30.06.2017 року до позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробовуванням строком на 2 роки; ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 17.05.2018 року звільнення від відбування покарання з випробовуванням строком на 2 роки скасовано, ОСОБА_1 направлено для відбування покарання в місця позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки;

- 10.09.2018 року Гребінківським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 3 місяці,

- 16.10.2018 року Гребінківським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185 КК України, із застосуванням ч.4 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 5 років,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 КК України, ч.3 ст.185 КК України, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, в порядку ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

30.05.2017 року ОСОБА_1 , шляхом злому навісного замка, проник до нежилого будинку потерпілого ОСОБА_3 , розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , звідки діючи повторно, умисно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливими метою та мотивом, таємно викрав чавунну плиту з пічного опалення та вісім металевих труб, загальною вагою 60 кг вартістю 240 грн. та розпорядився даним викраденим майном за власним розсудом, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 майнової шкоди на суму 240 грн.

Крім цього, ОСОБА_1 30.05.2017 року в вечірній час доби, шляхом злому навісного замка та розбиттям віконного скла, проник до будинку потерпілого ОСОБА_4 , розташованого за адресою АДРЕСА_3 , звідки діючи повторно, умисно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливими метою та мотивом, таємно викрав брухт чорного металу загальною вагою 90 кг вартістю 360 грн. та розпорядився даним викраденим майном за власним розсудом, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 майнової шкоди на суму 360 грн.

Крім цього, ОСОБА_1 наприкінці червня 2017 року, в вечірній час доби прийшов до домогосподарства потерпілої ОСОБА_5 , розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , звідки діючи повторно, умисно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливими метою та мотивом, таємно викрав із загорожі качок в кількості 31 штука близько 3 кг. кожна, загальною вартістю 3 906 грн. та розпорядився даним викраденим майном за власним розсудом, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 майнової шкоди на суму 3 906 грн.

Крім цього, ОСОБА_1 10.06.2017 року шляхом злому навісного замка, проник до господарського приміщення потерпілого ОСОБА_6 , розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , звідки діючи повторно, умисно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливими метою та мотивом, таємно викрав один металевий візок, одну сапу та одну лопату вартістю 635,35 грн., а також брухт чорного металу загальною вагою 35 кг вартістю 140 грн., та брухт алюмінію загальною вагою 3 кг вартістю 63 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 835,35 грн., а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім цього, ОСОБА_1 , 29.06.2017 року близько 23 год. 00 хв. шляхом вільного доступу проник до будинку потерпілого ОСОБА_7 , що за адресою: АДРЕСА_5 , звідки діючи повторно, умисно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання з корисливими метою та мотивом, упевнившись, що ОСОБА_7 спить, таємно викрав бензокосу (тример бензиновий) марки «URAL PRO UGT4800» вартістю 1 324,17 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 майнової шкоди на суму 1324,17 грн. та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім цього, ОСОБА_1 в ніч з 18.07.2017 року на 19.07.2017 року шляхом злому навісного замка, проник до будинку потерпілої ОСОБА_8 , розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , звідки діючи повторно, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливими метою та мотивом, таємно викрав два водяних насоса вартістю 1341,64 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 майнової шкоди на суму 1341,64 грн. та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім цього, ОСОБА_1 в ніч з 21.07.2017 року на 22.07.2017 року шляхом зняття навісного замка, проник до будинку потерпілої ОСОБА_8 , розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , звідки діючи повторно, умисно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливими метою та мотивом, таємно викрав металевий млин для подрібнення зерна (крупорушку) штучного виробництва з потужністю силового двигуна 3,0 кВт, сірого кольору вартість 661,16 грн., чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 майнової шкоди на суму 661,16 грн. та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім цього, ОСОБА_1 07.08.2017 року шляхом вільного доступу, проник до гаражу потерпілого ОСОБА_9 , розташованого за адресою: АДРЕСА_5 , звідки діючи повторно, умисно усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливими метою та мотивом, таємно викрав акумуляторну батарею марки «Ista 6СТ-55» сірого кольору вартістю 654,75 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 майнової шкоди на суму 654,75 грн. та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім цього, ОСОБА_1 , 10.08.2017 року, шляхом пошкодження вікна проник до сільського клубу в с. Стукалівка, Гребінківського району, Полтавської області, звідки діючи повторно, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання з корисливими метою та мотивом, таємно викрав брухт міді вагою 3 кг вартістю 351 грн., брухт чорних металів загальною вагою 40 кг вартістю 176 грн., чим спричинив Стукалівській сільській раді майнової шкоди на суму 527 грн. та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім цього, ОСОБА_1 15.08.2017 року у період часу з 15 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв., шляхом вільного доступу, проник до господарського приміщення потерпілої ОСОБА_10 , розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , звідки діючи повторно, умисно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливими метою та мотивом, таємно викрав велосипед марки «Україна» червоного кольору вартістю 1117,44 грн. та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім цього, ОСОБА_1 30.08.2017 року близько 18 год. 00 хв. з будинку, що за адресою: АДРЕСА_5 , діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливими метою та мотивом, а саме з веранди указаного будинку таємно викрав бензопилу марки «Husqvarna SE56182» помаранчевого кольору, яка належить ОСОБА_11 , вартістю 2444,40 грн., та даним викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_11 майнової шкоди на суму 2444,40 грн.

Крім цього, ОСОБА_1 06.12.2017 року близько 13.00 год. шляхом пошкодження замка проник до приміщення сараю домогосподарства потерпілого ОСОБА_12 розташованого за адресою: АДРЕСА_7 , звідки діючи повторно, умисно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливими метою та мотивом, таємно викрав три сталевих швелера вартістю 317,26 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_12 майнової шкоди на суму 317,26 грн. та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім цього, ОСОБА_1 06.12.2017 року близько 16.00 год. шляхом пошкодження замка проник до іншого приміщення сараю домогосподарства потерпілого ОСОБА_12 розташованого за адресою: АДРЕСА_7 , звідки діючи повторно, умисно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливими метою та мотивом, таємно намагався викрасти газовий балон ємністю 50 л., карданний вал від автомобіля ИЖ-2715, трубу ДУ 25х2,8 мм., сталеву пластину 470х430х2 мм., металевий жолоб у вигляді довгастого чотирикутника, двоє металевих кутиків, 15 фрагментів транспортеру сінопідбірника комбайну «Колос» загальною вагою 32 кг. вартістю 1746,51 грн., але з причин, що не залежали від його волі, не зміг довести злочин до кінця.

Крім цього, 11 квітня 2018 року, близько 01 години, ОСОБА_1 діючи умисно, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , який діяв умисно, з метою вчинення крадіжки чужого майна, прийшли до будинку ОСОБА_13 , який розташований за адресою АДРЕСА_8 . Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 через пошкоджений паркан зайшли на територію вказаного домоволодіння. Після цього, пошкодивши вхідні двері вказаного будинку проникли всередину, звідки діючи умисно, з корисливими метою та мотивом шляхом демонтажу, таємно викрали чотири металеві батареї водяного опалення вартістю яких згідно висновку товарознавчої експертизи №803 від 27.04.2018 року 1 200 грн., чим спричинили потерпілому ОСОБА_13 майнової шкоди на суму 1200 грн. та викраденим майном розпорядилися за власним розсудом.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень за вищевикладених обставин визнав повністю, про обставини скоєння кримінальних правопорушень дав показання, як указано в мотивувальній частині вироку. Так, ОСОБА_1 пояснив, що у період 2017-2018 років він вчинив ряд крадіжок майна із житлових будинків та господарських будівель, а саме. Із домоволодіння ОСОБА_3 в с. Стукалівка викрав плиту та металеві труби. Із будинку ОСОБА_4 в с. Стукалівка викрав металобрухт. Із домоволодіння ОСОБА_5 в с. Стукалівка викрав 31 качку. Із господарського приміщення ОСОБА_6 в с. Стукалівка викрав метал та інвентарне приладдя. Із будинку ОСОБА_7 в с. Стукалівка викрав бензокосу. Із будинку ОСОБА_8 в с. Стукалівка викрав два водяних насоса та іншого разу із будинку ОСОБА_8 викрав металевий млин, який був прикріплений до столу. Із гаражу ОСОБА_9 в с. Світанок викрав акумуляторну батарею. Із приміщення сільського клубу в с. Стукалівка викрав металобрухт. Із приміщення домоволодіння ОСОБА_10 в м. Гребінка викрав велосипед. Із будинку в с. Михайлівка у ОСОБА_11 викрав бензопилу. Із сараю домоволодіння ОСОБА_12 в м. Гребінка викрав три швелера. Також наступного разу намагався викрасти із сараю домоволодіння ОСОБА_12 в м. Гребінка різні речі із металу як то балон, частини двигуна із автомобіля ІЖ, які перекидав через паркан, однак не зміг вчинити крадіжку, оскільки в цей час його помітили та затримали. Також він разом із ОСОБА_2 в м. Пирятин вчинили крадіжку металевих батарей опалення із будинку ОСОБА_13 . У вчиненому кається. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_13 визнає у повному обсязі. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_20 заперечує, оскільки всі викрадені ним речі у потерпілого були вилучені та є у наявності.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення за вищевикладених обставин визнав повністю, про обставини скоєння кримінального правопорушення дав показання, як указано в мотивувальній частині вироку. ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що у 2018 році він спільно із ОСОБА_1 в м. Пирятин вчинили крадіжку металевих батарей опалення із будинку ОСОБА_13 . У вчиненому кається. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_13 визнає у повному обсязі.

Згідно ч.3 ст. 349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи визнання вини обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за пред`явленим їм обвинуваченням та згоду всіх учасників судового провадження, суд згідно ст. 349 КПК України, при дослідженні фактичних обставин справи, які ніким не оспорювалися, у частині пред`явленого обвинувачення обмежився тільки допитом обвинувачених. Фактичні обставини кримінального провадження у частині цивільних позовів потерпілих, судом з`ясовано у повному обсязі на підставі всіх наявних у матеріалах кримінального провадження доказів, якими потерпілі обгрунтовували свої цивільні позови.

У даному випадку судом було роз`яснено учасникам судового провадження положення ч.3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

Зважаючи на послідовність показань обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо обставин вчинених ними кримінальних правопорушень, суд вважає надані ними показання достовірними.

Таким чином, суд вважає, що дії ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за : ч.2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно; ч.3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло та інше приміщення; за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення, оскільки ним було вчинено дані кримінальні правопорушення.

Також суд вважає, що дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ч.3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло, оскільки ним було вчинено дане кримінальне правопорушення.

Відповідно до ст. 66 КК України в якості обставини справи, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, оскільки він як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні давав змістовні показання, направлені на розкриття кримінальних правопорушень та встановлення всіх їх обставин, зокрема способу, часу, місця їх вчинення та складу викраденого майна.

Згідно ст. 67 КК України обставин справи, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд не вбачає.

Відповідно до ст. 66 КК України в якості обставини справи, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд визнає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки він як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні давав змістовні показання, направлені на розкриття кримінального правопорушення та встановлення всіх його обставин, зокрема способу, часу, місця його вчинення та складу викраденого майна.

Згідно ст. 67 КК України обставин справи, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд не вбачає.

Суд, керуючись вимогами ст.65 КК України враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного ОСОБА_1 , який вину в скоєному визнав, за місцем проживання характеризується негативно, обставину справи, що пом`якшує його покарання, загальний обсяг викраденого у потерпілих майна, те, що частина майна потерпілим повернута, вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_1 за ч.2 ст. 185 КК України, ч.3 ст.185 КК України, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі за кожне із вчинених кримінальних правопорушень.

У відповідності до ч. 1 ст. 70 КК України, враховуючи думку учасників судового провадження, обставини справи та особу винного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання шляхом часткового складання призначених покарань.

Остаточне покарання ОСОБА_1 необхідно призначити згідно ч.4 ст.70 КК України, шляхом часткового складання покарання, призначеного за даним вироком суду та покарання, призначеного за попереднім вироком Гребінківського районного суду Полтавської області від 16.10.2018 року.

При цьому, суд вважає за необхідне в строк покарання ОСОБА_1 , остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зарахувати покарання, відбуте ним за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу з 30.05.2018 року по 24.09.2020 року.

Враховуючи, що ОСОБА_1 остаточне покарання призначено за ч.4 ст.70 КК України, строк відбування покарання за даним вироком суду слід рахувати з часу його ухвалення з 24.09.2020 року, враховуючи, що згідно п.2 ч.4 ст.374 КПК України у разі визнання особи винуватою у вчиненні злочину у резолютивній частині вироку зазначається у тому числі початок строку відбування покарання.

Підстав для призначення покарання ОСОБА_1 за ст. 71 КК України з урахуванням вироку Пирятинського районного суду Полтавської області 07.09.2017 року, за яким ОСОБА_1 на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки суд не вбачає, оскільки вказаний вирок від 07.09.2017 року відповідно до ст.71 КК України вже враховано при ухваленні вироку Гребінківського районного суду Полтавської області від 10.09.2018 року, який враховано при ухваленні вироку Гребінківського районного суду Полтавської області від 16.10.2018 року щодо якого покарання на підставі ч.4 ст. 70 КК України враховується судом при вирішенні даної справи.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вироком Гребінківського районного суду Полтавської області від 16.10.2018 року призначено покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально, суд вважає, що підстав для застосування у даній справі відносно ОСОБА_1 ст. 75 КК України не має.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні хоча і застосовувався, однак станом на час ухвалення вироку сплив, а тому до набрання даним вироком законної сили ОСОБА_1 вважається таким, що відбуває покарання за вироком Гребінківського районного суду Полтавської області від 16.10.2018 року, оскільки у тому кримінальному провадженні за вироком та відповідно до ухвали Гребінківського районного суду Полтавської області від 15.01.2019 року, які набрали законної сили, було визначено початок строку відбування покарання ОСОБА_1 з 30.05.2018 року.

Разом зі тим, у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 застосовувався запобіжний захід тримання під вартою ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 30.05.2018 року з 30.05.2018 року до 28.07.2018 року.

Крім цього, у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 продовжувався строк тримання обвинуваченого під вартою : ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 11.07.2018 року до 08.09.2018 року, ухвалою Гребінківського районного суду Полтавської області від 06.09.2018 року до 04.11.2018 року.

Крім цього, згідно довідки Полтавської установи виконання покарань №23 від 11.08.2020 року, ОСОБА_1 утримувався у СІЗО згідно вироків Гребінківського районного суду Полтавської області від 10.09.2018 року, який набрав законної сили 11.10.2018 року, та від 16.10.2018 року, який набрав законної сили 16.11.2018 року, по 02.11.2018 року, а з 06.03.2019 року по теперішній час ОСОБА_1 утримується в установі на підставі ухвал Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 07.02.2019 року та від 20.03.2019 року про тимчасове залишення обвинуваченого для розгляду кримінального провадження.

Таким чином, фактично у місцях попереднього ув`язнення у даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 згідно ухвал суду про застосування запобіжного заходу тримання під вартою та ухвал продовження строку тримання під вартою перебував з 30.05.2018 року по 04.11.2018 року та згідно ухвал суду про переведення засудженого з колонії до слідчого ізолятора у зв`язку з розглядом справи в суді перебуває з 06.03.2019 року по даний час.

До 24 грудня 2015 року в ч. 5 ст. 72 КК України, яка встановлювала правила зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання засудженому, було зазначено, що попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання в разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у ч. 1 ст. 72 КК України. При призначенні покарань, не зазначених у ч. 1 ст. 72 КК України, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.

26 листопада 2015 року було прийнято Закон № 838-VIII.

Цим Законом було змінено ч. 5 ст. 72 КК України і визначено, що зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, в якому до особи було застосовано попереднє ув`язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. Крім цього, даним Законом визначено, що у строк попереднього ув`язнення включається строк у тому числі тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний судом під час судового розгляду кримінального провадження та перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув`язнення для участі у судовому розгляді кримінального провадження.

21 червня 2017 року набрав чинності Закон № 2046-VIII, яким знову змінено ч. 5 ст. 72 КК України.

Цю норму викладено в такій редакції: «Попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування».

Таким чином законодавець фактично повернувся до редакції ч. 5 ст. 72 КК України, яка існувала до набрання чинності Законом № 838-VIII.

Положення ч. 5 ст. 72 КК України в зазначених вище редакціях передбачають різні правила зарахування попереднього ув`язнення: 1) під час призначення покарання у виді позбавлення волі чи інших видів покарань, передбачених у ч. 1 ст. 72 КК України; 2) під час призначення виду покарання, не вказаного в ч. 1 ст. 72 КК України.

Статтею 5 КК України визначено низку умов, за яких допускається надання зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

У тих випадках, якщо після вчинення особою діяння, передбаченого КК України, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи (ч. 4 ст. 5 КК України).

Згідно із ч. 4 ст. 5 КК України коли закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів і наступні його редакції в силу погіршення кримінально-правового становища особи зворотної дії не мають, до правовідносин застосовується той закон, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.08.2018 року у справі №663/537/17 зроблено наступний правовий висновок щодо застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України (зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання).

Так, положення ч. 5 ст. 72 КК України щодо правил зарахування попереднього ув`язнення до строку позбавлення волі чи інших видів покарань, передбачених у ч. 1 ст. 72 КК України, визначають «інші кримінально-правові наслідки діяння» у розумінні ч. 2 ст. 4 КК України.

Якщо особа вчинила злочин в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII).

Якщо особа вчинила злочин в період до 23 грудня 2015 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (зворотна дія Закону № 838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1 ст. 5 КК України).

Таким чином, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі.

Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.

Якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII (пряма дія Закону № 2046-VIII).

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчиняв у даному кримінальному провадженні кримінальні правопорушення в тому числі 30.05.2017 р., 10.06.2017 року, тобто в період з 24 грудня 2015 року до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування засудженому попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню у даному випадку підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII (пряма дія Закону № 838-VIII).

При цьому, суд враховує, що при зарахуванні засудженому попереднього ув`язнення у строк покарання підлягає застосуванню редакція ч.5 ст. 72 КК України згідно Закону № 838-VIII, якою було визначено, що у строк попереднього ув`язнення включається строк у тому числі тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний судом під час судового розгляду кримінального провадження та перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув`язнення для участі у судовому розгляді кримінального провадження.

Тобто ОСОБА_1 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII необхідно зарахувати в строк відбування покарання у виді позбавлення волі за даним вироком строк попереднього ув`язнення з 30.05.2018 року по 04.11.2018 року та з 06.03.2019 року по 24.09.2020 року із розрахунку : один день попереднього ув`язнення відповідає двом дням позбавлення волі, а з 05.11.2018 року по 05.03.2019 року - із розрахунку один день за день.

Крім цього, суд, керуючись вимогами ст.65 КК України враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного ОСОБА_2 , який вину в скоєному визнав, в порядку ст. 89 КК України не судимий, обставину справи, що пом`якшує покарання, вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_2 за ч.3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.

Разом із тим, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без ізоляції його від суспільства.

При цьому суд враховує те, що ОСОБА_2 вину у вчиненому визнав, за місцем проживання характеризується задовільно, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, в порядку ст. 89 КК України не судимий, кількість та вартість викраденого майна за його участю, думку учасників судового провадження, які вважали, що по справі є підстави для застосування ст. 75 КК України, висновок досудової доповіді відділу пробації.

Тому, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, ОСОБА_2 слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком.

Також потерпілим ОСОБА_13 по справі заявлено до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 цивільний позов про відшкодування майнової шкоди в розмірі 7940 грн. Потерпілим власний позов обгрунтовано тим, що в ході вчинення обвинуваченими крадіжки його майна, а саме батарей опалення, було пошкоджено меблі, двері, ванна, труби опалення та побиті вікна. Ним понесено витрати на заміну зламаного опалювального обладнання, дверей, ванни, фрагментів труб.

При вирішенні цивільного позову суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є в тому числі втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

В судовому засіданні судом встановлено, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 беззаперечно та в повному обсязі визнали цивільний позов потерпілого ОСОБА_13 . Враховуючи спосіб вчинення злочину шляхом проникнення до будинку та демонтажу опалювального обладнання суд вважає, що обгрунтування позову у частині понесення певних витрат на відновлення потерпілим порушеного права є таким, що пов`язано із вчиненням злочину.

Таким чином, за вищезазначених обставин, враховуючи визнання обвинуваченими позову потерпілого у повному обсязі, суд вважає за необхідне задовольнити цивільний позов ОСОБА_13 та стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_13 майнову шкоду в розмірі 7940 грн.

Крім цього, потерпілим ОСОБА_12 по справі заявлено до обвинуваченого ОСОБА_1 цивільний позов про відшкодування майнової шкоди в розмірі 2650 грн. Потерпілим власний позов обгрунтовано тим, що в ході вчинення обвинуваченим крадіжки його майна було пошкоджено замки та паркан, у зв`язку з чим ним понесено витрати на заміну зламаних замків та фрагментів паркану.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 позов потерпілого ОСОБА_12 не визнав. Сторона захисту пояснювала, що все майно потерпілого, яке викрав та намагався викрасти ОСОБА_1 та яке останньому ставилося за вину згідно обвинувального акту віднайдене та підлягає поверненню потерпілому за наслідками розгляду справи. Будь-яких інших доказів понесення потерпілим витрат пов`язаних із вчиненням кримінального правопорушення матеріали кримінального провадження не містять.

З`ясувавши обставини справи, те, що обвинувачений позов потерпілого ОСОБА_12 не визнає, відсутність у матеріалах кримінального провадження будь-яких доказів понесення потерпілим витрат на заміну замків і відновлення паркану, факт наявності майна, у вчиненні крадіжки якого обвинувачувався ОСОБА_1 , яке за результатами розгляду справи має бути повернуте потерпілому, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_12 .

При цьому, суд враховує, що потерпілий не позбавлений права звернутися з відповідним позовом в порядку цивільного судочинства, надавши до суду відповідні докази понесення витрат, пов`язаних із вчиненням кримінального правопорушення, про які потерпілий зазначав у поданому в кримінальному провадженні позові.

Також у відповідності до ст. ст. 122, 124 КПК України з обвинувачених підлягають стягненню на користь держави витрати на залучення експерта по експертизам, проведеним по даній справі. При цьому витрати необхідно стягнути з обвинувачених з урахуванням епізодів вчинення саме ними кримінальних правопорушень, а у випадку вчинення кримінального правопорушення у співучасті витрати на залучення експерта необхідно стягнути з обох обвинувачених у рівних частках, оскільки КПК України не передбаченого солідарного стягнення судових витрат.

Речові докази підлягають вирішенню згідно ст. 100 КПК України.

Враховуючи прийняте по справі рішення, суд вважає за необхідне в повному обсязі скасувати арешти, накладені на майно ухвалами слідчого судді від 08.12.2017 року та від 19.04.2018 року.

Керуючись ст. 374 КПК України,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185; ч.3 ст.185; ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання за :

-ч.2 ст. 185 КК України - у виді 1 (одного) року позбавлення волі;

-ч.3 ст.185 КК України - у виді 4 (трьох) років і 6 (шести) місяців позбавлення волі;

-ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Згідно ч.1 ст.70 КК України визначити ОСОБА_1 покарання шляхом часткового складання призначених покарань та призначити ОСОБА_1 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Згідно ч.4 ст.70 КК України визначити ОСОБА_1 остаточне покарання шляхом часткового складання покарання, призначеного за даним вироком суду та покарання, призначеного за вироком Гребінківського районного суду Полтавської області від 16.10.2018 року за яким його засуджено на 5 (п`ять) років позбавлення волі, та призначити остаточне покарання ОСОБА_1 у виді 5 (п`яти) років і 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

У відповідності до ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_1 в строк покарання, остаточно призначеного за даним вироком, зарахувати покарання, відбуте ним за вироком Гребінківського районного суду Полтавської області від 16.10.2018 року з 30.05.2018 року по 24.09.2020 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII ОСОБА_1 зарахувати в строк відбування покарання у виді позбавлення волі за даним вироком строк попереднього ув`язнення з 30.05.2018 року по 04.11.2018 року та з 06.03.2019 року по 24.09.2020 року із розрахунку : один день попереднього ув`язнення відповідає двом дням позбавлення волі, а з 05.11.2018 року по 05.03.2019 року - із розрахунку один день за день.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 24 вересня 2020 року.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 України і призначити йому покарання за ч.3 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов ОСОБА_13 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_13 майнову шкоду в розмірі 7940 грн.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_12 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта за проведення експертизи від 12.12.2017 року №3397 в розмірі 865,90 грн., 50% витрат на залучення експерта за проведення експертизи від 27.08.2018 року №803 в розмірі 286 грн. (572 грн. /2), а всього 1151 грн. 90 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 50% витрат на залучення експерта за проведення експертизи від 27.08.2018 року №803 в розмірі 286 грн.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Гребінківського районного суду Полтавської області від 08.12.2017 року на металевий жолоб, два металевих кутики, металеву пружину від автомобіля ИЖ-2715, три металевих дроти, 15 металевих деталей сінопідбірника комбайна, газовий балон, карданний вал від автомобіля ИЖ-2715, металеву пластину, металеву трубу, мобільний телефон S-TELL - скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 19.04.2018 року на 4 металеві батареї опалення - скасувати.

Речові докази по справі : сапу, лопату, візок - повернути потерпілому ОСОБА_6 ; бензокосу «URAL PRO UGT4800» - повернути потерпілому ОСОБА_7 ; два водяних насоси, металевий млин - повернути потерпілій ОСОБА_8 ; акумуляторну батарею «Ista 6СТ-55» - повернути потерпілому ОСОБА_9 ; велосипед «Україна» - повернути потерпілій ОСОБА_10 ; бензопилу «Husqvarna SE56182» - повернути потерпілому ОСОБА_11 ; три сталевих швелера, газовий балон, карданний вал від автомобіля ИЖ-2715, трубу ДУ 25х2,8 мм., сталеву пластину 470х430х2 мм., металевий жолоб у вигляді довгастого чотирикутника, два металевих кутики, 15 фрагментів транспортеру сінопідбірника комбайну «Колос» - повернути потерпілому ОСОБА_20 ; чотири металеві батареї водяного опалення - залишити потерпілому ОСОБА_13 ; телефон S-TELL - повернути обвинуваченому ОСОБА_1 ; таблицю з вилучених слідів пальців рук та дактилокарту на ОСОБА_1 - зберігати у матеріалах кримінального провадження протягом всього часу їх зберігання.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя Ю.А. Іващенко