Ухвала суду № 91757501, 22.09.2020, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/5709/20

1-кс/405/2729/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Лук`янова О.В., при секретарі судового засідання Єсько Т.О., за участю прокурора Проценка А.П., захисника Клімічева О.О., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кропивницькому клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Кіровоградській області Бондаренка З.В. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.07.2020 за № 12020120000000220, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м.Кіровограда, офіційно не працевлаштованому, не одруженому, утриманців не маючому, з середньою технічною освітою, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , -

встановив:

слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.

Клопотання слідчого мотивовано тим, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020120000000220 від 06 липня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 , отримує від ОСОБА_1 наркотичні засоби та психотропні речовини, та в подальшому, за допомогою мобільного терміналу зв`язується з ОСОБА_4 , та в подальшому вирішують час та місце, де буде здійснюватися перекид наркотичних засобів та психотропних речовин.

ОСОБА_1 , маючи знайомства для незаконного придбання наркотичного засобу, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та час, незаконно придбав наркотичний засіб - метадон, який зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з метою збуту, тим самим вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу з метою збуту. В подальшому 20.09.2020 в період часу з 10 год. 57 хв. по 13 год. 51 хв. було проведено санкціонований обшук за адресою проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 , під час якого було виявлено та вилучено шість прозорих поліетиленових пакетів на ЗІП-застібках, в середині яких знаходилась кристалічна речовина білого кольору – метадон, який останній зберігав з метою збуту.

В той же час, 20.09.2020 о 10 год. 57 хв. ОСОБА_1 було затримано працівниками поліції на місці вчинення злочину.

20.09.2020 о 10 год. 57 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України. 20.09.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України. 20.09.2020 допитано в якості підозрюваного ОСОБА_1 , який відмовився давати показання відповідно до ст. 63 Конституції України. Причетність ОСОБА_1 у скоєнні вищевказаного кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

З урахуванням доказів обґрунтованості підозри, обставин вчинення злочину, його тяжкості, міри покарання, а також особи підозрюваного та його бажання уникнути кримінальної відповідальності, досудовим розслідуванням встановлено наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

При цьому враховується, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Так, особисте зобов`язання не може бути застосовано у зв`язку з тим, що це найбільш м`який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які були завдані вчиненням злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, передбачених ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до слідчого, прокурора та суд на першу вимогу. Застава не може бути обрана, оскільки у підозрюваний вчинив злочин із погрозою застосуванням насильства над потерпілим та вказаний захід не зможе гарантовано запобігти ризикам, зазначеним вище, для досягнення завдання кримінального провадження. Крім того, обирати запобіжний захід відносно підозрюваного – домашній арешт недоцільно, оскільки перебуваючи під домашнім арештом зможе покинути територію України та в цілому вказаний захід не зможе гарантовано запобігти ризикам, вказаним в клопотанні.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, зазначивши про обґрунтованість підозри, про яку повідомлено ОСОБА_1 , наявність зазначених в клопотанні ризиків та неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказавши на не доведення прокурором заявлених ризиків, просив застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, оскільки ОСОБА_1 перебуває на обліках у лікарів та за станом здоров`я не зможе перебувати в установі виконання покарань.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, просив застосувати до нього запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою.

Вислухавши пояснення сторін кримінального провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Встановлено, що ВРОТЗ СУ ГУ НП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12020120000000220 від 06 липня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за фактом встановлення, що на території Кіровоградської області діє злочинна група, яка незаконно займається виготовленням наркотичних засобів і психотропних речовин та збуває на території м. Кропивницького, також налагодили реалізацію серед осіб, які відбувають покарання в державній установі «Кропивницька виправна колонія № 6»(витяг з ЄРДР від 21.09.2020 – а.п. 5-7).

20.09.2020 о 10 годині 57 хвилин ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України (а.п. 1-10).

20.09.2020 о 10 годині 15 хвилин ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України (а.п. 58-60).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Крім того, згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Дослідивши матеріали клопотанням, слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, тобто у вчиненні збуту наркотичних засобів, за попередньою змовою групою осіб, відомості про яке внесені 06.07.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020120000000220.

Причетність ОСОБА_1 до оголошеної підозри підтверджується: протоколом огляду місця події від 19.09.2020 (а.п. 14-16), протоколом обшуку від 20.09.2020 (а.п. 49-57), протоколами допиту свідків (а.п. 29-31, 45-48), протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.07.2020 (а.п. 32-34), протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 04.08.2020 (а.п. 40-41), протоколом оперативної закупки від 03.08.2020 (а.п. 42) та іншими матеріалами.

Вирішуючи питання щодо наявності обґрунтованої підозри, слідчий суддя зазначає, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Водночас, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Таким чином, надані до клопотання матеріали на переконання слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, про те що ОСОБА_1 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.

Також, слідчий суддя встановив наявність наступних ризиків передбачених:

- п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість підозрюваним ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки через тяжкість кримінального правопорушення по якому оголошено про підозру, зібраних у справі доказів та можливе покарання у разі доведення його провини, що свідчить про те, що останній може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та суду.

- п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість підозрюваним впливати на свідків, а також інших учасників кримінального провадження, які ще в судовому засіданні не допитувалися.

Разом з тим, прокурором не доведено існування інших ризиків.

Під час вирішення питання про достатній та необхідний запобіжний захід, що може забезпечити належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам, слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_1 відбував покарання за злочин у сфері обігу наркотичних засобів і даний факт не оспорюється сторонами кримінального провадження, знову обґрунтовано підозрюється у вчиненні аналогічного умисного тяжкого злочину, не має постійного місця проживання та реєстрації, не працевлаштований, не одружений, утриманців не має, а отже не має сталих соціальних зв`язків.

При цьому, слідчий суддя зауважує, що надані суду матеріали клопотання не містять необхідних та достатніх даних, що характеризують особу підозрюваного, які відповідно до ст. 178 КПК України мають бути об`єктивно оцінені слідчим суддею. Але, не надання на даному етапі досудового розслідування таких даних не може трактуватись як не на користь підозрюваного, так і навпаки, оскільки в даному випадку ОСОБА_1 , який вже був засуджений за вчинення злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, обґрунтовано підозрюється у вчиненні аналогічного тяжкого умисного злочину, наслідком вчинення якого є негативний вплив на життя та здоров`я невизначеного кола осіб, тобто становить значний рівень суспільної небезпечності.

Посилання сторони захисту на неможливість тримання ОСОБА_1 під вартою через незадовільний стан його здоров`я об`єктивно нічим не підтверджено.

Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, порушення статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не може мати місце лише в зв`язку з погіршенням стану здоров`я заінтересованої особи, проте таке порушення може бути в зв`язку з неналежним наданням медичної допомоги (рішення «Мельник проти України»). Хоча статтю 3 Конвенції неможна тлумачити так, ніби вона покладає загальний обов`язок звільнити затриманого за станом здоров`я, вона все ж зобов`язує державу захищати фізичну цілісність осіб, позбавлених свободи, зокрема, надаючи їм необхідну медичну допомогу (рішення «Рівьєр проти Франції»).

При цьому, право осіб, які перебувають під вартою, на надання їм медичної допомоги, гарантовано чинним законодавством України та відповідно до положень ст.ст. 11, 21 Закону України «Про попереднє ув`язнення», обов`язок забезпечити особам, взятим під варту, медичне обслуговування, покладається на адміністрацію місць попереднього ув`язнення, а порядок надання ув`язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув`язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров`я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.

Тобто, законодавством чітко визначений порядок надання медичної допомоги особам, узятим під варту (в тому числі особам, стосовно яких не ухвалено вирок суду) і забезпечення виконання зазначеного порядку покладено саме на керівництво СІЗО.

Також, слідчий суддя виходить з того, що стан здоров`я підозрюваного хоча і є обставиною, яка враховується при вирішенні питання щодо запобіжного заходу, однак сам по собі не може свідчити про недоцільність тримання підозрюваного під вартою.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Вказане свідчить, що більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а також запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Отже, застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи та серйозністю висунутої проти нього підозри, з урахуванням встановлених ризиків, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижують його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки в даному випадку наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

Усі наведені обставини у їх сукупності не дають достатніх підстав застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою строком на 60 днів, тобто в межах строку досудового розслідування.

При цьому, відповідно до положень ч. 5 ст. 182, ч. 3-4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважає можливим визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Беручи до уваги суспільну небезпеку кримінального правопорушення, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , його особу, матеріальний стан, зокрема те, що останній не працевлаштована та не має постійного заробітку, слідчий суддя приходить до висновку щодо визначення застави у розмірі 42 040 гривень, що відповідає 20 прожитковим мінімумам для працездатних осіб та узгоджується зі змістом ст. 182 КПК України, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-197, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП в Кіровоградській області Бондаренка З.В. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.07.2020 за № 12020120000000220, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 – задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів в межах досудового розслідування, а саме: з 13 години 51 хвилин 20.09.2020 до 13 години 51 хвилин 18.11.2020.

Визначити розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 42040 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: рахунок отримувача № UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі № 12020120000000220 від 06.07.2020.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 на строк до 18.11.2020 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками та експертом у даному провадженні, за винятком участі в процесуальних діях під час досудового розслідування та у суді.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Дата закінчення дії ухвали слідчого судді – 18.11.2020.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Олена Вікторівна Лук`янова