Рішення № 91756433, 24.09.2020, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/537/20

Провадження № 2/353/266/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Луковкіної У.Ю.,

з участю секретаря судового засідання - Мороз М.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Тлумач в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тлумацької міської ради об`єднаної територіальної громади Тлумацького району Івано-Франківської області про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Тлумацької міської ради ОТГ Тлумацького району Івано-Франківської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом та за заповітом після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Свої вимоги обґрунтовувала тим, що у зв`язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ на спадкове домоволодіння, в нотаріальному порядку їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом та за заповітом, що позбавляє її можливості оформити спадщину на спадкове майно.

10.07.2020 року ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Позивачка ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явилась, однак в позовній заяві просила розгляд справи провести у її відсутності.

Представник відповідача - Тлумацької міської ради ОТГ Тлумацького району Івано-Франківської області в підготовче судове засідання не з`явився, однак до суду подав письмову заяву, в якій вказав, що позов визнає, не заперечує проти його задоволення та просив розгляд справи провести у його відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав:

Судом встановлено, що згідно копії виписки із погосподарської книги № 3 Надорожнянської сільської ради Тлумацького району Івано-Франківської області станом на 01.07.1990 року за ОСОБА_2 , який був головою двору, ОСОБА_3 значилось господарство, розташоване по АДРЕСА_1 (а.с. 12). Згідно копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 20.11.2019 року, житловий будинок, господарські будівлі та споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , побудовані у період з 1970 року по 1972 рік та не є самовільним будівництвом (а.с. 4-6).

Відповідно до п. 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року, при вирішенні питань щодо визнання права власності на житлові будинки у порядку спадкування, записи у погосподарських книгах оцінюються у сукупності із іншими доказами.

У п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду від 22 грудня 1995 року № 20 із змінами «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначено, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Отже, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних долях (по 1/2 частині кожному) належало майно господарського двору, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно копії свідоцтва про одруження ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 08.10.1955 року перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с. 19). У шлюбі у них народилась донька ОСОБА_1 (позивачка), що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 21). 25.02.1989 року ОСОБА_1 (позивачка) зареєструвала шлюб з ОСОБА_1 та після державної реєстрації шлюбу їй було присвоєно шлюбне прізвище « ОСОБА_1 », що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу (а.с. 20).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (батько) помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 14). ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 (мати) померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 15). Ще за життя ОСОБА_3 (мати) посвідчила на ім`я доньки ОСОБА_1 (позивачка) заповіт, яким заповіла їй все належне їй на день смерті майно, що підтверджується копією заповіту від 12.05.2015 року (а.с. 13).

В силу ст. 1268 ЦК України (в редакції 2003 р.), спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або її не прийняти. Відповідно до ст.ст. 1268, 1269 ЦК України (в редакції 2003 р.), діями, які свідчать про прийняття спадщини вважається: постійне проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подача спадкоємцем у шестимісячний термін заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.

ОСОБА_3 (мати), яка постійно проживала та була зареєстрована разом із спадкодавцем ( ОСОБА_2 ) на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 (довідкою Тлумацької міської ради ОТГ Тлумацького району Івано-Франківської області № 235-7 від 26.06.2020 року, а.с. 11) відмовилась від прийняття прийняття спадщини після смерті чоловіка, в т.ч. від належної їй частини спадщини та належної їй обов`язкової частки в спадщині згідно ст. 1241 ЦК України, подавши відповідну заяву до нотаріальної контори (а.с. 42).

ОСОБА_1 (позивачка) прийняла спадщину в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 , оскільки вона у шестимісячний термін звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом (а.с. 37).

Дані обставини також підтверджуються копією спадкової справи № 78/2015 від 20.05.2015 року, заведеної Тлумацькою державною нотаріальною конторою Івано-Франківської області після смерті ОСОБА_2 (батько) (а.с. 36-48), з якої вбачається, що ОСОБА_1 (позивач) є єдиним спадкоємцем в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , яка бажала прийняти та прийняла спадщину.

Також ОСОБА_1 (позивачка) прийняла спадщину в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , оскільки вона проживала та була зареєстрована разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини по АДРЕСА_1 (довідка Тлумацької міської ради ОТГ Тлумацького району Івано-Франківської області № 263 від 25.06.2019 року, а.с. 56) та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом успадкувавши земельну ділянку, яка не є предметом даного позову (а.с. 71 зворот).

Дані обставини також підтверджуються копією спадкової справи № 138/2019 від 26.06.2019 року, заведеної приватним нотаріусом Тлумацького районного нотаріального округу Івано-Франківської області Дузінкевич С.М. після смерті ОСОБА_3 (мати) (а.с. 54-81), з якої вбачається, що ОСОБА_1 (позивач) є єдиним спадкоємцем в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , інших спадкоємців в порядку спадкування за законом чи за заповітом немає.

Отже, на момент звернення до суду позивачка правомірно претендує на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в цілому, розташованими по АДРЕСА_1 , в тому числі на 1/2 частину домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 (батько) та на 1/2 частину домоволодіння в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 .

Позивачці ОСОБА_1 в нотаріальному порядку відмовлено в оформленні спадщини за законом та за заповітом на житловий будинок з господарськими буділями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 (батько) та ОСОБА_3 (мати), оскільки відсутній правовстановлюючий документ, який би посвідчував право власності на спадкове домоволодіння, що підтверджується постановами про відмову у вчиненні нотаріальної дії, виданими Тлумацькою державною нотаріальною конторою Івано-Франківської області № 292/02-31 від 27.05.2020 року (а.с. 17) та приватним нотаріусом Тлумацького районного нотаріального округу Івано-Франківської області Дузінкевич С.М. за № 160/02-31 від 24.06.2020 року (а.с. 18).

Зазначені обставини перешкоджають позивачці належним чином оформити право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в цілому.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Оскільки таке становище має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачем в позовній заяві на обгрунтування своїх вимог.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За встановлених судом обставин, позов слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При такому вирішенні позову, враховуючи те, що відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, позивачці слід повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні позову, а саме в сумі 493,90 грн.

На підставі ст.ст. 316-319, 391, 392, 1216 - 1222, 1268 ЦК України, керуючись ст. ст. 13, 82, 142, 200, 206, 247, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителькою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі: на 1/2 частину домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 та на 1/2 частину домоволодіння в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 .

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительці АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , сплачений нею по квитанції № 0.0.1756368183.1 від 03.07.2020 року судовий збір в розмірі 50 відсотків, а саме в сумі 493,90 грн. (чотириста дев`яносто три гривні 90 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГоловуючийУ. Ю. Луковкіна