Ухвала суду № 91755422, 24.09.2020, Широківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 197/1371/19

Провадження № 1-кп/197/112/20

УХВАЛА

24 вересня 2020 року Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді Леонідової О.В.,

за участі секретаря Новікової Н.О.,

прокурора Бондар В. Ю.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

представника потерпілого Ярошевської С.В.,

захисника Шаповалова І.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши в залі суду в смт. Широке Широківського району Дніпропетровської області у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання цивільного позивача та потерпілого ОСОБА_1 про накладання арешту на майно обвинуваченого за кримінальним провадженням за № 12019040230001364 відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Широке, Широківського району, Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В підготовчому судовому засіданні потерпілим ОСОБА_1 подано цивільний позов про стягнення з ОСОБА_2 майнової шкоди в розмірі 150589, 37 грн. та моральної шкоди в розмірі 500000 грн., спричиненої злочином. Також цивільним позивачем та потерпілим ОСОБА_1 подано клопотання про накладання арешту на майно ОСОБА_2 , зокрема на кв. АДРЕСА_2 . Потерпілий та його представник підтримали клопотання про арешт майна. Прокурор не заперечує проти задоволення клопотання. Обвинувачений та його захисник заперечують, при цьому захисник обвинуваченого пояснив, що відповідно до розписки обвинувачений сплатив потерпілому 3500 доларів США та 12500 грн. в рахунок відшкодування шкоди, розмір моральної шкоди є завищеним.

Згідно із ч.5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до п. 7 ч.1 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Згідно із ч.5 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження.

З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна обвинуваченого для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог; 2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди ( ч.1, ч.3 ст. 171 КПК України).

Судом встановлено, що клопотання цивільного позивача та потерпілого ОСОБА_1 про накладання арешту на майно обвинуваченого подано без додержання вимог ст. 171 КПК України, зокрема в порушення ч. 3 ст. 171 КПК України, в клопотанні не зазначено: 1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог;2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Відповідно до ч.3 ст. 172 КПК України суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-174, 315, 370, 372 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Повернути клопотання цивільного позивача та потерпілого ОСОБА_1 про накладання арешту на майно обвинуваченого цивільному позивачу та потерпілому ОСОБА_1 та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.В. Леонідова