Рішення № 91750389, 22.09.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2020 року м. Київ № 640/12631/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві

про зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі також - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки від 28.05.2019 року №1-24.2.2/2860/19, наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, починаючи з 01.01.2019 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві з 01.01.2019 року здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 80 процентів від грошового забезпечення для обчислення пенсії, яка становить 25800 грн., на підставі Довідки від 28.05.2019 року №1-24.2.2/2860/19 наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, без обмеження максимального розміру пенсії, та стягнути заборгованість з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві згідно проведеного перерахунку на користь ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він з 05.08.1982 року проходив військову службу в Збройних Силах України. Був відряджений наказом Міністра оборони України від 19.10.1999 року №600 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі також - Украерорух) для подальшого проходження служби, де проходив службу на різних посадах та отримував грошове забезпечення.

Наказом Украероруху №91/0 від 20.02.2014 року, на підставі наказу Міністра оборони України (по особовому складу) №26 від 03.02.2014 року позивача звільнено з посади старшого штурмана (старшого диспетчера з руху літаків) РСП «Київцентраеро» (структурний підрозділ Украероруху).

З 22.02.2014 року позивач перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсійна справа № 2601022939.

04.06.2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо проведення перерахунку пенсії з 01.01.2019 року на підставі довідки №1-24.2./2860/19 від 28.05.2019 року відповідно наказу Украероруху від 11.01.2019 року №19 «Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху».

Листом від 14.06.2019 року №129953/03 відповідачем відмовлено в перерахунку пенсії у зв`язку з тим, що до Пенсійного фонду не надходили необхідні повідомлення від Мінсоцполітики про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.

За наведених обставин, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Через канцелярію суду 10.09.2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує, в обґрунтування чого зазначено, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, виданої уповноваженим органом, з урахуванням передбачених видів грошового забезпечення.

Крім того, представник відповідача зазначив, що права позивача в частині виплати йому пенсії без обмеження розміру на даний час не порушені, оскільки при здійсненні перерахунку пенсії у квітні 2018 року сама пенсія не обмежувалась максимальним розміром, визначеним у статті 43 Закону №2262, а тому вказані вимоги є необґрунтованими.

З огляду на вищевикладене, просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до наданої суду копії витягу з наказу Міністра оборони України від 03.02.2014 №26 майора ОСОБА_1 , старшого штурмана (старшого диспетчера з руху літаків) регіонального структурного підрозділу «Київцентраеро» Державного підприємства обслуговування повітряного руху України звільнено у запас за пунктом «б» (за станом здоров`я).

Згідно витягу з Наказу Державного підприємства Обслуговування повітряного руху України від 20.02.2014 року №91/о майора ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Украероцентру Обслуговування повітряного руху України.

Відповідно до довідки, виданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України від 17.08.2017 року №2.2.1.39-259, пенсію позивача обраховано з 01.06.2017 року з наступних складових: посадовий оклад - 14 045, 00 грн.; оклад за військовим званням - 125, 00 грн.; надбавка за вислугу років у розмірі 40% від ПО. ОВЗ - 5 668, 00 грн.; надбавка за роботу в умовах режимних обмежень - 1404, 50 грн; усього розмір грошового забезпечення за місяць 21 242,50 грн..

Відповідно до наказів державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 11.01.2019 року №19 «Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовців, відрядженим до Украероруху» та від 26.04.2019 року №383 «Про затвердження переліків назв посад та розмірів окладів військовослужбовців за прирівняними посадами» ДП Обслуговування повітряного руху України позивачу видано довідку про розмір грошового забезпечення 1-24.2.2/2860/19 від 28.05.2019 року, відповідно до якої розмір грошового забезпечення за нормами чинними з 01.01.2019 року за прирівняною посадою: старший штурман (старший диспетчер з руху літаків) РСП становить: посадовий оклад 18 900,00 грн, оклад за військовим (спеціальним) званням: майор - 1 340,00 грн., надбавка за вислугу років у розмірі 50% (від ПО+ОВЗ) - 10 120, 00 грн, надбавка за роботу з відомостями, які становлять державну таємницю у розмірі 10% від ПО - 1 890, 00 грн., усього - 32 250, 00 грн.

04.06.2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2019 року на підставі Довідки державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 28.05.2019 року №1-24.2.2/2860/19.

Листом від 14.06.2019 року №129953/03 позивача повідомлено про відмову у проведенні перерахунку пенсії, оскільки на адресу управління не надходило будь-яких повідомлень від Мінсоцполітики про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку.

Вважаючи відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 28.05.2019 року №1-24.2.2/2860/19 протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до положень частин першої, другої, четвертої Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (із змінами і доповненнями) (далі також - Закону №2262-ХІІ), перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Згідно з приписами частини вісімнадцятої статті 43 Закону №2262-ХІІ у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.07.1999 року №1281 «Про створення об`єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України» передбачено, зокрема, що грошове та матеріальне забезпечення військовослужбовців, відряджених до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, здійснювати у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 року №104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій».

Відповідно до пункту 80 «Положення про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців», затвердженого Указом Президента України від 07.11.2001 року №1053/2001, пенсійне забезпечення звільнених у запас або у відставку відряджених військовослужбовців здійснюється на загальних підставах, передбачених законодавством для військовослужбовців.

Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі також - Порядок №45).

Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Абзацом 9 пункту 3 Порядку №45 передбачено, що особам, що відряджалися для виконання службових обов`язків до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств та були звільнені із служби у зв`язку з виходом на пенсію безпосередньо з посад, на яких вони перебували, перерахунок пенсій провадиться на підставі довідок про розмір грошового забезпечення, виданих зазначеними органами, установами, організаціями і підприємствами.

Згідно із пунктом 2 Порядку №45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи). Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

У відповідності до пункту 3 Порядку №45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Підпунктом 1 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі також - постанова № 1294) керівникам державних органів надано право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, установлювати посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою.

Судом встановлено, що з 01.01.2019 року наказами державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху» №19 від 11.01.2019 року та «Про затвердження переліків назв посад та розмірів окладів військовослужбовців за прирівняними посадами» від 26.04.2019 року № 383 підвищено грошове забезпечення військовослужбовців, відряджених до Украероруху.

Враховуючи той факт, що положеннями підпункту 1 пункту 5 постанови №1294 Кабінетом Міністрів України делеговано право визначення розмірів посадових окладів, зокрема, Міністру Оборони України, то суд дійшов висновку, що вказані вище накази державного підприємства обслуговування повітряного руху України, якими підвищено оклади за займаними посадами військовослужбовців, відряджених до Украероруху та затверджено переліки назв посад й розмірів окладів військовослужбовців за прирівняними посадами є підставою для проведення перерахунку пенсій відповідним категоріям військовослужбовців з огляду на те, що змінюється розмір однієї зі складових грошового забезпечення цих осіб.

Аналогічна правова позиція викладена й у постановах Верховного Суду України від 24.04.2012 року у справі № 21-84а12, від 16.01.2013 року у справі № 21-416а12, від 01.07.2014 року у справі №21-252а14.

З огляду на вищевикладене, а також з урахуванням того, що наказами державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Про підвищення окладів за займаними посадами військовослужбовцям, відрядженим до Украероруху» №19 від 11.01.2019 року та «Про затвердження переліків назв посад та розмірів окладів військовослужбовців за прирівняними посадами» від 26.04.2019 року №383 з 01.01.2019 року збільшено розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою начальника відділу управління використання повітряного простору Украероцентру, у зв`язку з чим позивачу видано довідку про розмір грошового забезпечення від 28.05.2019 року №1-24.2.2/2860/19, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ пенсія позивача підлягає перерахунку у зв`язку зі зміною розміру грошового забезпечення.

Відтак, відповідачем протиправно було відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті, раніше призначеної пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 28 травня 2019 року №1-24.2.2/2860/19, оскільки позивач відповідно має право на такий перерахунок.

Стосовно позовних вимог щодо проведення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром, суд виходить з наступного.

Положення статті 43 Закону №2262-ХІІ відносно того, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не повинні перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, доповнено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року №848-VIII.

Зазначене положення в цілому визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року.

Згідно із пунктом другим резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, зокрема, частина сьома статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України даного рішення.

Таким чином, частина сьома статті 43 відсутня в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 20.12.2016 року.

Відповідно до Закону України від 6 грудня 2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі також - Закон №1774, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1.01.2016 року по 31.12.2016 року» замінено словами і цифрами «по 31.12.2017 року».

Таким чином, буквальне розуміння внесених Законом №1774 змін, з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, дозволяє стверджувати, що у Законі №2262-ХІІ відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Означене свідчить про те, що статтею 43 Закону №2262-ХІІ не передбачено положень відносно того, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Отже, внесені Законом №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що зміст та обсяг досягнутих соціальних гарантій не може бути звужено через внесення змін до законодавства, шляхом ігнорування рішень Конституційного Суду України та конституційних прав.

Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини 1 Європейської Соціальної хартії, та частини 3 статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07.02.2014 року, різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечено без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Щокін проти України», питання, чи було дотримано справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, виникає лише тоді, коли встановлено, що оскаржуване втручання відповідало вимозі законності і не було свавільним.

Отже, встановлення Судом відсутності законності втручання, тобто вчинення дій не у спосіб, визначений законом, є достатньою підставою для висновку про те, що право позивача на мирне володіння своїм майном було порушено.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, суд приходить до висновку про обґрунтованість та наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки від 28.05.2019 року №1-24.2.2/2860/19, наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, починаючи з 01.01.2019 року та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з 01.01.2019 року здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 80 процентів від грошового забезпечення для обчислення пенсії, яка становить 25800 грн., на підставі Довідки від 28.05.2019 року №1-24.2.2/2860/19 наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, без обмеження максимального розміру пенсії.

В частині вимоги позивача про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві заборгованості згідно проведеного перерахунку на користь ОСОБА_1 , суд зазначає, що задоволення позову шляхом зобов`язання відповідача здійснити з 01 січня 2019 року перерахунок та виплату позивачу пенсії на підставі довідки від 28.05.2019 року №1-24.2.2/2860/19, наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України без обмеження максимального розміру пенсії призведе до виплати позивачу пенсії в належному обсязі, відтак підстав для задоволення вимог в цій частині судом не встановлено.

Згідно з частиною першою статті 9, статті 72, частин першої, другої, п`ятої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог частково.

Частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, статті передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору в силу пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», розподіл судового збору на підставі статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 139, 242-246, 255, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2 Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови у перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки від 28.05.2019 року №1-24.2.2/2860/19, наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, починаючи з 01.01.2019 року;

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві з 01.01.2019 року здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 80 процентів від грошового забезпечення для обчислення пенсії, яка становить 25800 грн., на підставі Довідки від 28.05.2019 року №1-24.2.2/2860/19 наданої Державним підприємством обслуговування повітряного руху України, без обмеження максимального розміру пенсії4.

4. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 287, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонд України (код ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16).

Повне рішення складено 22.09.2020 року.

Суддя Л.О. Маруліна