Рішення № 91750297, 24.09.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/2624/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги,

У С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) 15.07.2020 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області (далі - ГУДПС у Чернігівській області), у якому просить визнати протиправними та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення від 09.09.2019 №0000023201 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 250 000,00 грн.;

- податкову вимогу форми ''Ф'' від 25.02.2020 №314-51 на суму 250 002,90 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що перевірка його господарської діяльності проведена контролюючим органом формально, без участі позивача. Крім того, вважає, що порушення вимог чинного законодавства щодо роздрібної торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії він не здійснював, оскільки у ФОП ОСОБА_1 були наявні дозволи, видані уповноваженим органом - Управлінням Держпраці у Чернігівській області, чинні до 05.05.2021.

Ухвалою судді від 30.07.2020 поновлено ФОП ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовом, відкрито провадження у справі за правилам спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 28.08.2020 позивачу продовжено строк для подання відповіді на відзив строком на десять днів з дня отримання ухвали суду.

Представник відповідача у встановлений судом строк надав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні та зазначив, що в ході проведення фактичної перевірки автогаззаправки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить ФОП ОСОБА_1 , встановлено реалізацію пального без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним на суму 23 998,00 грн. Враховуючи наведене, вважає, що до позивача обґрунтовано застосовано штрафні санкції, про що винесено спірні податкові повідомлення-рішення та вимогу.

Позивачем подано відповідь на відзив, у якій він позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, враховуючи таке.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 17.09.2014 внесено відповідний запис. Згідно реєстраційних даних, основним видом господарської діяльності позивача є 47.30 Роздрібна торгівля пальним (а.с. 12).

Відповідно до реєстраційного посвідчення № НОМЕР_1 , ФОП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність на автогаззаправці із використанням РРО за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13).

Як вбачається із матеріалів справи, 09.08.2019 посадовими особами контролюючого органу проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань додержання ним вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими для виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами і пальним за місцем здійснення господарської діяльності.

За результатами перевірки складено акт від №116/40/ НОМЕР_2 , у якому зафіксовано порушення позивачем вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», а саме: у період з 02.07.2019 по 07.07.2019 ФОП ОСОБА_1 здійснював реалізацію скрапленого газу на суму 23 998,00 грн. без отримання відповідної ліцензії (а.с. 21-22).

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ГУДПС у Чернігівській області винесено ФОП ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення від 09.09.2019 №0000023201, яким позивачу нараховано штрафні санкції на суму 250 000,00 грн. (а.с. 18).

Також 25.02.2020, у зв`язку із наявністю у позивача податкового боргу, відповідачем винесено податкову вимогу №Ф-314-51 на суму 250 002,90 грн. (а.с. 23).

Вважаючи вказані податкове повідомлення-рішення та вимогу протиправними, ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України та Законом України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон №481).

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно із частиною першою статті 16 Закону №481 контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Щодо виявлених порушень, а саме: роздрібної торгівлі пальним за відсутності ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним, суд враховує таке.

Згідно абзацу 57 статті 1 Закону №481 роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів.

Законом України від 23.11.2018 №2628-ІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» були внесені зміни до Закону №481, а саме: частину 20 статті 15 доповнено словами після слова "виробами" доповнити словами "або пальним", а після слова "ліцензій" - словами "на роздрібну торгівлю". Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону від 23.11.2018 №2628-ІІІ, вказана норма набирає чинності з 1 липня 2019 року. Отже, з 1 липня 2019 року запроваджено ліцензування роздрібної торгівлі пальним.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.08.2019 посадовими особами контролюючого органу було проведено перевірку господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 на автогаззаправці, розташованій за аресою: АДРЕСА_1 , на підставі наданих Х-звітів встановлено, що у період з 02.07.2019 по 07.07.2019 позивачем здійснено реалізацію скрапленого газу на загальну суму 23 998,00 грн.

Факт реалізації газу протягом вищевказаного періоду не заперечується ФОП ОСОБА_1 у поданому позові.

Разом з тим, фактично ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, видану уповноваженим органом, позивач отримав лише 08.07.2019 (строк дії до 08.07.2024), відповідно до поданої 05.07.2019 заяви (а.с. 29-31), що також не заперечується ФОП ОСОБА_1 .

Позивач вважає, що оскільки у період реалізації газу були чинними дозволи Управління Держпраці у Чернігівській області №126.16.74-47.30 та №127.16.74-47.30, якими йому дозволено виконувати технічне обслуговування механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, виконувати газонебезпечні роботи, тощо (а.с. 14, 15), він мав право на здійснення роздрібної торгівлі ліцензійним товаром.

Однак, з такою позицією ФОП ОСОБА_1 суд не погоджується, враховуючи таке.

Так, згідно із частиною 30 статті 15 Закону №481 ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п`ять років.

Положеннями статті 15 Закону №481 передбачено, що ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.

Отже, ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним повинна бути видана органом, визначеним Кабінетом Міністрів України, не пізніше 20 календарних днів з дня одержання визначених статтею 15 Закону №481 документів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» утворено Державну податкову службу шляхом реорганізації Державної фіскальної служби.

Згідно із підпунктом 27 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №227 ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом. ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи.

Листом Державної фіскальної служби від 30.05.2019 за №17014/7/99-99-12-01-01-17 на виконання Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" доведено територіальним органам - головним управлінням ДФС в областях та м. Києві, що суб`єкти господарювання можуть подати документи на розгляд до органу ліцензування для отримання відповідних ліцензії на адресу Головних управлінь ДФС в областях та м. Києві за місцем роздрібної торгівлі пальним починаючи з 12.06.2019. При цьому, головні управління ДФС у областях та м. Києві мають видавати зазначені ліцензії суб`єктам господарювання починаючи з 01.07.2019.

З аналізу норм Закону №481 та вказаного вище Положення вбачається, що починаючи з 1 липня 2019 року правом видавати ліцензії на роздрібну торгівлю пальним наділено ГУДПС у Чернігівській області, як територіальний орган ДПС України. Наявність у ФОП ОСОБА_1 дозволів, виданих Управлінням Держпраці у Чернігівській області, не спростовує обов`язку позивача отримати відповідну ліцензію у відповідача. Крім того, дозволи Управління Держпраці у Чернігівській області видані не на виконання вимог Закону №481, а у відповідності до законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.

Згідно абзацу 9 частини 2 статті 17 Закону №481 до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.

Таким чином, суб`єкт господарювання, який має намір здійснювати оптову торгівлю пальним, з 01.07.2019 повинен отримати в уповноваженого органу виконавчої влади відповідну ліцензію на кожне місце роздрібної торгівлі пальним. За відсутності ліцензії, суб`єкт господарювання несе відповідальність, передбачену приписами статті 17 Закону №481, у вигляді штрафу - 250000 гривень.

Враховуючи наведене, суд погоджується із позицією ГУДПС у Чернігівській області, що у період з 02.07.2019 по 07.07.2019 ФОП ОСОБА_1 здійснював роздрібну торгівлю пальним (скрапленим газом) без наявності ліцензії, чим порушив вимоги Закону №481.

При цьому, до доводів позивача, що перевірку проведено без його участі та участі особи, яка здійснює розрахункові операції, суд ставиться критично, оскільки викладені в акті перевірки висновки сформовані виключно на підставі наданих перевіряючим Х-звітів, що не спростовано ФОП ОСОБА_1 . Тобто, на момент проведення перевірки на належній позивачу автогаззаправці була присутня особа, уповноважена надати вказані вище звіти.

Статтею 59 Податкового кодексу України установлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Судом встановлено та підтверджено належними і допустимими доказами, що ФОП ОСОБА_1 має податковий борг у розмірі 250 000,00 грн., тому відповідачем правомірно, відповідно до наданих повноважень та вимог чинного законодавства, винесено позивачу спірну вимогу про сплату боргу.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи, що позивачем не надано суду доказів правомірного (за наявності відповідної ліцензії) здійснення роздрібної торгівлі скрапленим газом у період з 02.07.2019 по 07.07.2019, суд вважає, що висновки ГУДПС у Чернігівській області є обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення та вимога прийняті у межах повноважень і у спосіб, передбачений діючим законодавством України. Таким чином, ФОП ОСОБА_1 у задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 24 вересня 2020 року.

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 43143966, вул. Реміснича, буд. 11, м. Чернігів, 14000).

Суддя С.В. Бородавкіна