Рішення № 91749995, 24.09.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

24 вересня 2020 р. № 520/10472/2020

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Мар`єнко Л.М.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення №56а відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 11 січня 2020 року про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в призначені пенсії за вислугу років;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з дати звернення за призначенням пенсії - з 03 січня 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення №56а відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 11 січня 2020 року про відмову в призначені позивачу пенсії винесено безпідставно, оскільки позивач має право на призначення пенсії на підставі пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Від представника відповідача - Дикань І., через канцелярію суду, надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Відповідно до ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

03 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за вислугою років на підставі п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» як працівника охорони здоров`я, додавши копії трудової книжки і диплома про освіту.

Рішенням №56а відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Харківській області від 11 січня 2020 року позивачу було відмовлено у призначенні вищевказаної пенсії у зв`язку із відсутністю стажу, який дає право для призначення пенсії за вислугу років, оскільки загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 34 роки 20 днів, з них за вислугу років на 10.10.2017 рік 26 років 3 місяці 17 днів. Тобто, як зазначив відповідач, спеціальний стаж, який дає право для призначення пенсії за вислугу років і станом на 10.10.2017 р. має становити 26 років і 06 місяців - у позивача відсутній.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з данною позовною заявою до суду.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців;

з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що зі змісту копії трудової книжки вбачається, що позивач працювала за спеціальністю у закладах охорони здоров`я, зокрема:

- з 15.06.1991 до 22.02.2007 - Міжлікарняна аптека №271 (з 22.01.1997 Державне комунальне підприємство охорони здоров`я «Міжлікарняна аптека №271», провізор-технолог, провізор-аналітик;

- з 23.02.2007 до 30.04.2008 - ТОВ «Аптека №11» провізор-аналітик;

- 05.05.2008 до 27.06.2014 - провізор-аналітик «Аптека №9»;

- 01.07.2014 до 26.06.2015 - ТОВ «Водолій» провізор, завідуюча аптечним пунктом;

- 30.06.2015 до 02.01.2020 - «Аптека №9» провізор-аналітик.

Рішенням від 04.06.2019 №2-р/2019 Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України положення статті 55 Закону №1788-ХІІ із змінами, внесеними законами України від 02.03.2019 №213-VІІ та від 24.12.2015 №911-VIII щодо збільшення тривалості необхідного спеціального стажу для призначення пенсії за вислугу років та встановлення віку виходу на пенсію окремим категоріям працівників.

Таким чином, з 04.06.2019 при призначенні пенсії за вислугою років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону №1788-XII необхідно керуватися вказаною нормою у редакції до внесення змін Законом № 213 та Законом № 911.

Отже, на день звернення позивача із заявою про призначення пенсії за вислугу років, пунктом "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 (далі - Перелік №909).

У розділі 2 "Охорона здоров`я" Переліку №909 визначено, що робота в аптеках, аптечних кіосках, аптечних магазинах, контрольно-аналітичних лабораторіях на посадах провізорів, фармацевтів (незалежно від найменування посад), лаборантів дає право на пенсію за вислугу років. Крім того, у примітці 2 до Переліку №909 установлено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим Переліком дає право на пенсію за вислугу років, незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Таким чином, для набуття особою, яка працювала у сфері охорони здоров`я, права на пенсію за вислугу років необхідною є наявність сукупності умов, а саме: факту роботи на відповідних посадах та у закладах, віднесених до закладів охорони здоров`я, та залишення роботи, яка дає право на таку пенсію.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2019 року по справі №645/692/17.

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров`я "Про затвердження переліків закладів охорони здоров`я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров`я" від 28.10.2002р. №385 - аптека - це заклад охорони здоров`я, основним завданням якого є забезпечення населення, закладів охорони здоров`я, підприємств, установ і організацій лікарськими засобами і виробами медичного призначення.

Відповідно до відомостей трудової книжки посади, які обіймала позивач під час трудової діяльності, передбачені відповідним переліком.

Отже, наявні підстави для зарахування до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, періодів роботи позивача на зазначених вище посадах.

Однак, відповідач у своєму рішенні не зазначив обґрунтувань відмови зарахування до стажу окремих періодів із зазначенням причин відмови та яких саме періодів.

Крім того, судом встановлено, що згідно даних трудової книжки, позивач має спеціальний стаж, станом на 02.01.2020 року, у розмірі 28 років 6 місяців.

Статтею 82 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.

Натомість, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Разом з тим, в даному випадку оскаржуване рішення №56а відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 11 січня 2020 року про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в призначені пенсії за вислугу років - прийняте відповідачем необґрунтовано, оскільки ним не було наведено жодних обставин, які б обумовлювали підстави їх прийняття.

При цьому, суду відповідач не обґрунтував причини, за яких пенсійним органом не зараховано увесь період роботи позивача та обґрунтування правильності розрахунку стажу позивача у розмірі саме 26 років 3 місяці 17 днів.

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

А тому, на переконання суду, відмова щодо призначення позивачу пенсії відповідно до пункту «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оформлена листами, не відповідає критерію обґрунтованості та законності.

Відтак, невиконання відповідачем вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

А тому, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення №56а відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 11 січня 2020 року про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в призначені пенсії за вислугу років є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Також, суд вважає наявними підстави на задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з дати звернення за призначенням пенсії - з 03 січня 2020 року, відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки інші підстави для відмови у призначенні пенсії відповідачем не зазначені, а судом таких не встановлено.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов до висновку про задоволення позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 247, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення №56а відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 11 січня 2020 року про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в призначені пенсії за вислугу років.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з дати звернення за призначенням пенсії - з 03 січня 2020 року, відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під`їзд, 2-й поверх) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, з урахуванням ч.3 Розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мар`єнко Л.М.